Украина сегодня чтит память жертв голодоморов
В субботу, 24 ноября, в Украине чтят память жертв голодоморов.
Сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Укринформ.
День памяти жертв голодоморов отмечается ежегодно в четвертую субботу ноября на основании президентских указов 1998 и 2007 годов. В ХХ столетии украинцы пережили три голодомора: 1921-1923, 1932-1933 и голод 1946-1947 года. Самым масштабным был Голодомор 1932-1933 годов - геноцид украинского народа, осуществляемый тоталитарным коммунистическим режимом СССР.
Голодомору предшествовала насильственная коллективизация сельских хозяйств, "раскулачивание" крестьян, хлебозаготовительная кампания, массовый террор на селе. Террор голодом, который действовал в Украине в течение 22 месяцев - это сознательная и целенаправленная политика сталинского правительства, стратегия и тактика которой выполнялась, начиная с 1928 года. Эта карательно-репрессивная акция была направлена на усмирение украинского крестьянства, уничтожение самостоятельных крестьянских хозяйств - социально-экономических фундаментов украинской нации.
Украинские крестьяне стали следующими жертвами сталинского режима после тотальных репрессий относительно украинской интеллигенции и духовенства. В пиковые месяцы Голодомора ежеминутно в Украине умирало 24 человека. За короткий промежуток времени Москва убила более трех миллионов украинцев.
На протяжении десятилетий Голодомор в советской Украине замалчивался. Исследования по этой трагедии начались лишь в конце 80-х годов прошлого века. В настоящее время в Украине Голодомор 1932-1933 годов расценивается как акт геноцида украинского народа, осуществленный правительством СССР путем организации искусственного массового голода, который привел к многомиллионным человеческим жертвам в сельской местности на территории Украинской ССР. По данным последних социологических опросов, 77% украинцев считают эту трагедию геноцидом.
В ноябре 2006 года Верховная Рада признала Голодомор 1932-1933 годов геноцидом украинского народа.
Из 195 стран мира актом геноцида Голодомор 1932-1933 годов в Украине на межгосударственном уровне, кроме Украины, признают 15 государств-членов ООН и государство Ватикан.
Президент Порошенко 26 ноября 2016 года подписал указ "О мероприятиях в связи с 85-й годовщиной Голодомора 1932-1933 годов в Украине - геноцида Украинского народа", согласно которому 85-я годовщина Голодомора будет отмечаться на наивысшем организационном и государственном уровнях.
В частности, мероприятия ко дню памяти жертв голодоморов пройдут по всей Украине и во многих странах мира. На территории Украины будет приспущен Государственный флаг и ограничено проведение мероприятий развлекательного характера.
Национальные памятные мероприятия начнутся в Киеве в 15.20 возле мемориала жертв Голодомора. В 16.00 начнется общенациональная минута молчания, во время которой украинцы зажгут свечи возле мемориалов голодоморов или на подоконниках своих жилищ.
Президент Украины Петр Порошенко написал в субботу на странице в Facebook: "Этот день также побуждает нас еще раз посмотреть прямо в глаза ужасной правде: голодоморы в Украине были искусственными, совершенными людьми против людей. Точнее - извергами против людей. И во имя сохранения Украины мы должны всегда помнить об ужасных преступлениях, причиненных коммунистическим режимом на украинских землях".
Президент Украины также добавил, что "цивилизованный мир сделал и делает все возможное, чтобы горькая, но такая необходимая правда стала широко обнародованной, а преступления тоталитарного режима получили надлежащую историческую и правовую оценку".
Премьер-министр Украины Владимир Гройсмана по случаю Дня памяти жертв голодоморов в обращении к соотечественникам отметил: "85 лет назад руководство СССР осуществило геноцид против украинского народа. Миллионы людей стали жертвами голодомора, который искусственно создал советский режим. Это преступление не имеет срока давности".
Секретарь Совета национальной безопасности и обороны Александр Турчинов подчеркнул, что "искусственный голод в Украине - настоящий геноцид украинского народа – одно из крупнейших преступлений кремлевских палачей во главе со Сталиным".
Глава СНБО отметил, что "сегодня на украинской земле вновь идут боевые действия, гибнут лучшие сыны и дочери нашей страны. И как почти сто лет назад, главным виновником трагедии является Кремль.
- Що голодомор 1932-33 рр є не лише сатанинським методом придушення спротиву юдобільшовизму, але є геноцидом українського етносу і нищенням його матриці - села.
- Що кількість загиблих страшною голодною смертю не 3 і не 7 мільйонів, як нам намагається вбити в голови, постійно повторюючи, сьогоднішнє владне юдейство та їх чиновні і медійні посіпаки, а біля 15 мільйонів.
- Що втрати етносу з того часу ми не змогли відновити. Ситуація тотальної русифікації українців, мільйони підселених росіян з Московії, фактичне знищення українського етносу на Кубані, сході, півдні, та у великій частині центральних областей України із заміною українського корінного населення на бидло з московитських глухоманей стала причиною можливості відторгнення від України Кубані, Ставропілля, Таврії, східних областей, які почалися з анексії Білгородщини, Брянщини, Смоленщини, Курщини, Вороніжчини директивами і тривають сьогодні як результат чергової війни хазароординської Московії проти України. Велика загроза сепаратизму зберігається у Маріуполі та деяких інших містах півдня і сходу України, де переважає рускоязичне, привезене з Московії стадо неадаптивних дикунів, хоча є частина росіян, що політично стала на бік України.
- Що Українська мова із знищенням її носіїв перетерпіла колосальне нищення, страшну трансформацію при насильницькому наближенні її до московитського православного нарєчія, яке називають рускім язиком. Сьогодні не так багато українців говорить чистою, ручаїстою, логічною мовою, яку не просто приємно слухати, а й душею розчиняєшся в ній. А раніше гарним словом володіли всі українці, незалежно від діалектів.
- Що Українська пісня після сатанинського голодомору дуже важко набирала, відновлювала своє звучання. Велика частина пісенного спадку, мелодій, що століттями, тисячоліттями народжувались з душевних глибин українця, його життя, в його гармонічному співіснуванні з природою, була знищена безповоротно із знищенням носіїв.
- Що нищівного удару зазнала самоідентифікація українця, котрий був опісля масово зрусифікований. А від того значно спотворена українська ментальність, її яскравість загалом, понищені українські звичаї, традиції.
Про масштабної катастрофи країни, України, в донесенні ситуації в італійське Міністерство закордонних справ -
Серджіо Гранденіго, італійський консул у Харкові 1933 року:
«Теперішнє нещастя призведе до колонізації України, переважно російської. Воно змінить її етнічний характер, можливо, в дуже близькому майбутньому, не можна буде говорити про Україну, про українську проблему, оскільки Україна дійсно стане російською країною».
- Що ідеологами і організаторами українського людомору 1921-22, 1932-33, 1946-47 є сатанинська юдейська секта "більшовиків". Не Сталін єдиний, на котрого намагаються звалити цей страшний злочин і гріх, показуючи інших співучасників непричетними, а ціла ієрархічна зграя юдейських релігійних, політичних, військових злочинців, на вершині котрої сидить їхній Яхве-Сатана, прицільно нищила і нищить наш народ, народ Творця.
Пам'ятаймо тих, хто не мовчав, коли творилося це Зло, таких, як американський істоик Джеймс Мейс.
І ми також повинні пам'ятати, що наш дуже древній народ - колись із знаннями, з просвітленого, морального, духовного, здорового, сатанинством було винищено нас найкращих, найактивніших, роз'їдений і розкладений, і сьогодні є занепалий дуже низько. Тому серед нас багато і денаціоналізованих; і зі страхом генетичним, а тому пасивних; і пристосуванців; і сріблолюбців; і просто обмежених та лінивих розумом і чуттями. А тому поряд з героями маємо надто багато зрадників. Нам, окрім війни з зовнішніми ворогами, ще дуже багато зусиль прикладати, аби й самих себе витягти з цієї багнюки, підняти до рівня кращих, повернути у природний, початковий, божий стан.
село Великі Сорочинці, початок 20-х років ХХ ст.
...Розкішне фото: наш Untergang des Abendlandes. Останні дні того класу, з якого, за Липинським, мав вирости (і вже був почав!) наш "європейський капіталізм". Голодомором нам переламали хребта не просто демографічно - цивілізаційно. Якщо діти цього чоловіка вижили, то хіба в Сибіру - або виїхавши "в Донбас на шахти" і все життя носячи з собою свій страх: перед "куркульським" походженням, перед "куркульською" мовою (ще казали - "петлюровский язык"!), перед тим, щоб будь-що МАТИ НА СТАЛО (дім, сім'ю, власність...) - бо "прийдуть і заберуть"...
Ми справді сильні. Неймовірно сильні: щоб через три покоління після ТАКОГО перелому хребта вижити, сп'ястись на ноги і - на самому голому інстинкті - битись за свою свободу, - на це треба бути дуже сильним народом. Ще би нам тільки вернути знаття, як своєю силою кермувати...
Свічка пам'яті о 16.00 - це сигнал усім нашим мертвим 1933-го, що ми живі. Хай вони всміхнуться "з темних небес" (с). Хай бережуть нас: нам дуже потрібна їхня допомога.
Їхня СИЛА.
https://www.facebook.com/UAmoment/photos/a.280094335747355/555032261586893/?type=3&eid=ARDcxVuozs1jlIXFb4ceEx3JL2T3_NAS4Soy2TmdMnjAOeymf9V3svDbfAVk7RjyqPvk03JWOPEJqxZl&__xts__%5B0%5D=68.ARDIrxkv8JgYYYXh8hI-5rqBa59Tyl500NinDPxDB-xmGFmITlmdJbkf2WHXl4F90wDa5fwYk2bijLvOOHWXIB8tEEkSB31sLWM8KZ5JhpyhpZ7UHOKLTqoaUXJS9Zg8E6roaOW78Ej_82bqMSVB95p2n69wweSnRNk8JOdKxKyG3Ip_z8hIG1SOdZTIE_HsE9thVWM5G1NM8HScVGjIC4GTxfuAIJhO0MdHbEfek44GL5_xuERHUrVqLb6yV3m1VuAvWw7pWOA99uwSCaR1RL4PRHRXj_V2wusqnZdJiSxoaNlY6NzbQIXSZ3SclUSSmImpG0XCL3p184AKZoIn0K3NnD3YjsBUtbEUBbKfZzzsW5U_1pA_YRRSkpZR7DW1P5mRGLsL6hiE6g7NjbVagQFf7jXq26Mq0a2rGSdf8ybMN7OBTKMRWRZsnoMPXiblsPcGgR8E8R4k7dxKz3Nxfp6vnNpR0fg2t0_Q9NQE&__tn__=EEHH-R
Оксана Забужко - http://www.facebook.com/oksana.zabuzhko?ref=stream www.facebook.com/oksana.zabuzhko?ref=stream
цiкаво тодi було слухати розповiдi, та дорослим тепере все розумiєш по iншому.
вiчна пам'ять загиблим.
В то время погибло около 8 миллионов человек разных национальностей, в том числе 3,5 миллиона - на Украине, 2 миллиона - в Казахстане и Киргизии 2-2,5 , миллиона - в РСФСР.life.ru"--------------------------------------------------------------Це в Україні (до об'єднання) було біля 30млн. на 1932,а на расєї- біля 90млн.кількість населення,тобто в три рази більше.Якщо б причиною була природна смерть від голоду,то на расєї мало вмерти на неродючих грунтах 11млн.від всієї кількості населення!!!..