Україна сьогодні вшановує пам'ять жертв голодоморів
У суботу, 24 листопада, в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів.
Повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації.
Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила понад трьох мільйонів українців.
Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом.
У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан.
Президент Порошенко 26 листопада 2016 року підписав указ "Про заходи у зв'язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу", згідно з яким 85-ті роковини Голодомору будуть відзначатися на найвищому організаційному та державному рівнях.
Зокрема, заходи до Дня пам'яті жертв голодоморів відбудуться у всій Україні та у багатьох країнах світу. На території України буде приспущено Державний прапор та обмежено проведення заходів розважального характеру. О 16:00 в кожній домівці й установі українці запалять свічки пам'яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання.
Президент України Петро Порошенко написав у суботу на сторінці в Facebook: "День пам’яті жертв голодоморів - геноциду Українського народу - це вагомий привід згадати і осмислити великі трагедії минулого століття, пом’янути у молитві невинних жертв.
Цей день також спонукає нас вкотре подивитися прямо у вічі жахливій правді: голодомори в Україні були штучними, вчиненими людьми проти людей. Точніше - нелюдами проти людей. І в ім’я збереження України ми маємо завжди пам’ятати про жахливі злочини, заподіяні комуністичним режимом на українських землях.
Цивілізований світ зробив і робить усе можливе, щоб гірка, але така необхідна правда стала широко оприлюдненою, а злочини тоталітарного режиму отримали належну історичну і правову оцінку".
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів у зверненні до співвітчизників зазначив: "85 років тому керівництво СРСР вчинило геноцид проти українців. Мільйони людей стали жертвами голодомору, який штучно створив радянський режим. Цей злочин не має терміну давності".
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов підкреслив, що "штучний голод в Україні - справжній геноцид українського народу - один із найбільших злочинів кремлівських катів на чолі зі Сталіним".
Глава РНБО зазначив, що "сьогодні на українській землі знов точаться бойові дії, гинуть найкращі сини і доньки нашої країни. І як майже століття тому, головним винуватцем трагедії є Кремль".
- Що голодомор 1932-33 рр є не лише сатанинським методом придушення спротиву юдобільшовизму, але є геноцидом українського етносу і нищенням його матриці - села.
- Що кількість загиблих страшною голодною смертю не 3 і не 7 мільйонів, як нам намагається вбити в голови, постійно повторюючи, сьогоднішнє владне юдейство та їх чиновні і медійні посіпаки, а біля 15 мільйонів.
- Що втрати етносу з того часу ми не змогли відновити. Ситуація тотальної русифікації українців, мільйони підселених росіян з Московії, фактичне знищення українського етносу на Кубані, сході, півдні, та у великій частині центральних областей України із заміною українського корінного населення на бидло з московитських глухоманей стала причиною можливості відторгнення від України Кубані, Ставропілля, Таврії, східних областей, які почалися з анексії Білгородщини, Брянщини, Смоленщини, Курщини, Вороніжчини директивами і тривають сьогодні як результат чергової війни хазароординської Московії проти України. Велика загроза сепаратизму зберігається у Маріуполі та деяких інших містах півдня і сходу України, де переважає рускоязичне, привезене з Московії стадо неадаптивних дикунів, хоча є частина росіян, що політично стала на бік України.
- Що Українська мова із знищенням її носіїв перетерпіла колосальне нищення, страшну трансформацію при насильницькому наближенні її до московитського православного нарєчія, яке називають рускім язиком. Сьогодні не так багато українців говорить чистою, ручаїстою, логічною мовою, яку не просто приємно слухати, а й душею розчиняєшся в ній. А раніше гарним словом володіли всі українці, незалежно від діалектів.
- Що Українська пісня після сатанинського голодомору дуже важко набирала, відновлювала своє звучання. Велика частина пісенного спадку, мелодій, що століттями, тисячоліттями народжувались з душевних глибин українця, його життя, в його гармонічному співіснуванні з природою, була знищена безповоротно із знищенням носіїв.
- Що нищівного удару зазнала самоідентифікація українця, котрий був опісля масово зрусифікований. А від того значно спотворена українська ментальність, її яскравість загалом, понищені українські звичаї, традиції.
Про масштабної катастрофи країни, України, в донесенні ситуації в італійське Міністерство закордонних справ -
Серджіо Гранденіго, італійський консул у Харкові 1933 року:
«Теперішнє нещастя призведе до колонізації України, переважно російської. Воно змінить її етнічний характер, можливо, в дуже близькому майбутньому, не можна буде говорити про Україну, про українську проблему, оскільки Україна дійсно стане російською країною».
- Що ідеологами і організаторами українського людомору 1921-22, 1932-33, 1946-47 є сатанинська юдейська секта "більшовиків". Не Сталін єдиний, на котрого намагаються звалити цей страшний злочин і гріх, показуючи інших співучасників непричетними, а ціла ієрархічна зграя юдейських релігійних, політичних, військових злочинців, на вершині котрої сидить їхній Яхве-Сатана, прицільно нищила і нищить наш народ, народ Творця.
Пам'ятаймо тих, хто не мовчав, коли творилося це Зло, таких, як американський істоик Джеймс Мейс.
І ми також повинні пам'ятати, що наш дуже древній народ - колись із знаннями, з просвітленого, морального, духовного, здорового, сатанинством було винищено нас найкращих, найактивніших, роз'їдений і розкладений, і сьогодні є занепалий дуже низько. Тому серед нас багато і денаціоналізованих; і зі страхом генетичним, а тому пасивних; і пристосуванців; і сріблолюбців; і просто обмежених та лінивих розумом і чуттями. А тому поряд з героями маємо надто багато зрадників. Нам, окрім війни з зовнішніми ворогами, ще дуже багато зусиль прикладати, аби й самих себе витягти з цієї багнюки, підняти до рівня кращих, повернути у природний, початковий, божий стан.
село Великі Сорочинці, початок 20-х років ХХ ст.
...Розкішне фото: наш Untergang des Abendlandes. Останні дні того класу, з якого, за Липинським, мав вирости (і вже був почав!) наш "європейський капіталізм". Голодомором нам переламали хребта не просто демографічно - цивілізаційно. Якщо діти цього чоловіка вижили, то хіба в Сибіру - або виїхавши "в Донбас на шахти" і все життя носячи з собою свій страх: перед "куркульським" походженням, перед "куркульською" мовою (ще казали - "петлюровский язык"!), перед тим, щоб будь-що МАТИ НА СТАЛО (дім, сім'ю, власність...) - бо "прийдуть і заберуть"...
Ми справді сильні. Неймовірно сильні: щоб через три покоління після ТАКОГО перелому хребта вижити, сп'ястись на ноги і - на самому голому інстинкті - битись за свою свободу, - на це треба бути дуже сильним народом. Ще би нам тільки вернути знаття, як своєю силою кермувати...
Свічка пам'яті о 16.00 - це сигнал усім нашим мертвим 1933-го, що ми живі. Хай вони всміхнуться "з темних небес" (с). Хай бережуть нас: нам дуже потрібна їхня допомога.
Їхня СИЛА.
https://www.facebook.com/UAmoment/photos/a.280094335747355/555032261586893/?type=3&eid=ARDcxVuozs1jlIXFb4ceEx3JL2T3_NAS4Soy2TmdMnjAOeymf9V3svDbfAVk7RjyqPvk03JWOPEJqxZl&__xts__%5B0%5D=68.ARDIrxkv8JgYYYXh8hI-5rqBa59Tyl500NinDPxDB-xmGFmITlmdJbkf2WHXl4F90wDa5fwYk2bijLvOOHWXIB8tEEkSB31sLWM8KZ5JhpyhpZ7UHOKLTqoaUXJS9Zg8E6roaOW78Ej_82bqMSVB95p2n69wweSnRNk8JOdKxKyG3Ip_z8hIG1SOdZTIE_HsE9thVWM5G1NM8HScVGjIC4GTxfuAIJhO0MdHbEfek44GL5_xuERHUrVqLb6yV3m1VuAvWw7pWOA99uwSCaR1RL4PRHRXj_V2wusqnZdJiSxoaNlY6NzbQIXSZ3SclUSSmImpG0XCL3p184AKZoIn0K3NnD3YjsBUtbEUBbKfZzzsW5U_1pA_YRRSkpZR7DW1P5mRGLsL6hiE6g7NjbVagQFf7jXq26Mq0a2rGSdf8ybMN7OBTKMRWRZsnoMPXiblsPcGgR8E8R4k7dxKz3Nxfp6vnNpR0fg2t0_Q9NQE&__tn__=EEHH-R
Оксана Забужко - http://www.facebook.com/oksana.zabuzhko?ref=stream www.facebook.com/oksana.zabuzhko?ref=stream
цiкаво тодi було слухати розповiдi, та дорослим тепере все розумiєш по iншому.
вiчна пам'ять загиблим.
В то время погибло около 8 миллионов человек разных национальностей, в том числе 3,5 миллиона - на Украине, 2 миллиона - в Казахстане и Киргизии 2-2,5 , миллиона - в РСФСР.life.ru"--------------------------------------------------------------Це в Україні (до об'єднання) було біля 30млн. на 1932,а на расєї- біля 90млн.кількість населення,тобто в три рази більше.Якщо б причиною була природна смерть від голоду,то на расєї мало вмерти на неродючих грунтах 11млн.від всієї кількості населення!!!..