Вятрович анонсировал появление нового государственного праздника - Дня свободы совести и вероисповедания
В национальном календаре государственных праздников появится День свободы вероисповедания.
Об этом 11 апреля сообщил на пресс-конференции глава Украинского института национальной памяти Владимир Вятрович, апередает Цензор.НЕТ, со ссылкой на "Укринформ".
Он рассказал, что представители Всеукраинского Совета религиозных объединений предложили эту идею для того, чтобы почтить память жертв репрессий по религиозному признаку, а институт национальной памяти ее поддержал.
Он отметил, что в ходе дискуссий было принято решение не только говорить о том, что эти люди стали жертвами, но и подчеркнуть, что они, или их преемники, победили, так как украинцы получили независимое государство, где свобода совести является неотъемлемым элементом ее функционирования.
"Лучше говорить не о дне памяти жертв, преследуемых по религиозному признаку, а все же о дне свободы совести, чтобы таким образом одновременно вспоминать тех, благодаря кому эта свобода стала возможной. Чтобы вспоминать жертв, преследуемых по религиозному признаку, но вместе с тем и показывать их победу и значимость для государства этой одной из базовых демократических свобод", – сказал Вятрович.
Он отметил, что ему импонирует предложение остановиться на дате 23 апреля – в 1991 году в этот день Верховная Рада УССР приняла действующий сейчас закон "О свободе совести и религиозных организациях".
А там і до Дня сексуальних свобод та орієнтації черга дійде...
так мы послушаем.
не буду мешать.
Постное курите, или кошерное?
Маю в оригіналі книгу: М.С.Грушевський, "Ілюстрована історія України", Київ-Львів, 1913. Оскільки Грушевського вшановано портретом на купюрі 50 гривень, не маю причин йому не довіряти. Грушевський пише, що словом «Русь» вперше почала називатися територія навколо Київа, відповідно «руськими» називали мешканців цієї території. У часі це співпало з появою на цій території скандинавів під орудою Рюрика, який особисто до Київа не дістався - залишився Новгородським князем, але дісталися його воєводи Аскольд та Дір, а за ними Рюриковичі: Ігор, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Матері їхні (крім Малуши) теж скандинавського походження: Ефанда (Алфвінд), рівноапостольна Ольга (Хельга), Рогнєда (Рагнхільд), Інгігерда (і так ясно). А у майбутніх росіян була своя династія Рюриковичів (наприклад, Іван Грозний), яка після Смутного Часу змінилася на Романових.
Та ще багато цікавого пише Грушевський, наприклад:
- Данило Галицький титулувався "Королев Руси" та визнавав себе "татарським холопом, підручником";
- Богдан Хмельницький свій народ називав "руським", а себе - "самовладцем і самодержцем руським";
- двічі згадується "Новоросийська губернія";
- російське військо, повертаючись з Кримського походу (тобто будучи пошарпаним) без бою ліквідувало Запорізьку Січ, кошового Калнишевського довічно заслано на Соловки, старшину - кого куди, а з козаків утворили російські полки і таке інше.
Крим-2014 не нагадує? А ось Заходу нагадує - стережеться Захід, бо чого доброго ще раз "докажем, що ми, браття, козацького роду".
"Часы свободы", "утро совести" и "вечер вероисповедания" и всё это в день "Вятровича"
а інші проводять гей-паради, лесбійські конференції і вимагають права для ЛГБТ
https://censor.net/ua/news/3121902/yevropeyitsi_povajayite_nashi_moralni_tsinnosti_v_kyyevi_protestuvaly_proty_initsiatyv_drugoyi_yevropeyiskoyi
Далеко ми зайдемо з такими підходами до життя. Суспільство не витримає