В'ятрович анонсував появу нового державного свята - Дня свободи совісті та віросповідання

У національному календарі державних свят з'явиться День свободи віросповідання.
Про це 11 квітня повідомив на прес-конференції глава Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Він розповів, що представники Всеукраїнської Ради релігійних об'єднань запропонували цю ідею для того, щоб ушанувати пам'ять жертв репресій за релігійною ознакою, а інститут національної пам'яті її підтримав.
Він зазначив, що під час дискусій було ухвалено рішення не лише говорити про те, що ці люди стали жертвами, але й наголосити, що вони або їхні наступники перемогли, тому що українці отримали незалежну державу, де свобода совісті є невід'ємним елементом її функціонування .
"Краще говорити не про дні пам'яті жертв, переслідуваних за релігійною ознакою, а все ж про день свободи совісті, щоб у такий спосіб водночас згадувати тих, завдяки кому ця свобода стала можливою. Щоб згадувати жертв, переслідуваних за релігійною ознакою, але разом з тим і показувати їхню перемогу і значимість для держави цієї однієї з базових демократичних свобод", - сказав В'ятрович.
Він зазначив, що йому імпонує пропозиція зупинитися на даті 23 квітня - у 1991 році в цей день Верховна Рада УРСР ухвалила чинний нині закон "Про свободу совісті та релігійні організації".
А там і до Дня сексуальних свобод та орієнтації черга дійде...
так мы послушаем.
не буду мешать.
Постное курите, или кошерное?
Маю в оригіналі книгу: М.С.Грушевський, "Ілюстрована історія України", Київ-Львів, 1913. Оскільки Грушевського вшановано портретом на купюрі 50 гривень, не маю причин йому не довіряти. Грушевський пише, що словом «Русь» вперше почала називатися територія навколо Київа, відповідно «руськими» називали мешканців цієї території. У часі це співпало з появою на цій території скандинавів під орудою Рюрика, який особисто до Київа не дістався - залишився Новгородським князем, але дісталися його воєводи Аскольд та Дір, а за ними Рюриковичі: Ігор, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Матері їхні (крім Малуши) теж скандинавського походження: Ефанда (Алфвінд), рівноапостольна Ольга (Хельга), Рогнєда (Рагнхільд), Інгігерда (і так ясно). А у майбутніх росіян була своя династія Рюриковичів (наприклад, Іван Грозний), яка після Смутного Часу змінилася на Романових.
Та ще багато цікавого пише Грушевський, наприклад:
- Данило Галицький титулувався "Королев Руси" та визнавав себе "татарським холопом, підручником";
- Богдан Хмельницький свій народ називав "руським", а себе - "самовладцем і самодержцем руським";
- двічі згадується "Новоросийська губернія";
- російське військо, повертаючись з Кримського походу (тобто будучи пошарпаним) без бою ліквідувало Запорізьку Січ, кошового Калнишевського довічно заслано на Соловки, старшину - кого куди, а з козаків утворили російські полки і таке інше.
Крим-2014 не нагадує? А ось Заходу нагадує - стережеться Захід, бо чого доброго ще раз "докажем, що ми, браття, козацького роду".
"Часы свободы", "утро совести" и "вечер вероисповедания" и всё это в день "Вятровича"
а інші проводять гей-паради, лесбійські конференції і вимагають права для ЛГБТ
https://censor.net/ua/news/3121902/yevropeyitsi_povajayite_nashi_moralni_tsinnosti_v_kyyevi_protestuvaly_proty_initsiatyv_drugoyi_yevropeyiskoyi
Далеко ми зайдемо з такими підходами до життя. Суспільство не витримає