Скопление людей на богослужениях - самое опасное, что может быть сегодня, - Зеленский
Президент Украины Владимир Зеленский заявил, что большие скопления людей на богослужениях очень опасны, поскольку это прямой способ заражения коронавирусной инфекцией.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на пресс-службу ОФиса Президента Украины.
На традиционном совещании по противодействию распространения COVID-19 было отмечено, что перед Пасхальными праздниками могут возникать провокации с призывами нарушать карантинные меры, а также меры безопасности.
"Скопление людей на праздники, на богослужениях - сегодня самое опасное, что может быть. Поцелуи, причащение, пребывание рядом. Это прямой способ заражения. И каждый должен быть понимать, что отвечает не только за себя, но и за здоровье и жизнь своих близких, родственников и людей вокруг", - отметил Зеленский.
не цурайся його!
Oчередная малява от Ермака.
Украинцы, кто вами вообще правит ?
та можно,думаю никто возражать не станет..
попробуйте пластилин,если тоже нет - то я хз...
Ви кажете, мовляв, ніколи у житті
Не ждали, що пройдуть свята на самоті?
Не вийти між людей в новенькому вбранні.
Не з'їхатись рідні на довгі вихідні.
Не з'їсти шашлика, не випити гуртом -
Ні радісних обійм, ні жартів за столом.
Не вибратися в ліс, у місто чи село,
До церкви, врешті-решт - коли таке було?
Коли таке було? А навіть на Різдво!
Де сіно у хліві було лише для двох.
Або, коли в Христа засяяло лице -
Лиш троє на горі дивилися на це.
І навіть на ослі у натовпі осанн -
Між сотнями людей Ти можеш бути Сам.
Ти можеш бути Сам у маренні душі,
Як друзів зморить сон в саду на спориші.
Як вимовить в пітьмі, ховаючись в рядно,
Найвідданіший з них: "Я з Ним не заодно..."
В пустелі, на горі, прибитий до хреста -
Він був на самоті! А нам тепер - свята.
А нам тепер свята - ковбаси, пиріжки...
Від Пасхи до Різдва проносяться роки.
Міняються часи, а ми - які й були:
Не бачимо Христа за криками хвали.
Фарбуємо яйце і святимо хліби -
Нікуди не втекти від ситої юрби...
А тут прийшли свята, і раптом - ти один!
Роз'єднує людей всесвітній карантин.
Самотні йдуть жінки до гробу на зорі.
Самотні уночі без риби рибарі.
Самотня і пуста дорога в Еммаус.
Та тут мандрівникам являється Ісус!
І в горницю сумну, здолавши опір стін,
Являється Господь у їхній карантин!
А може, це наш шанс - хоча би раз в житті
Побути на свята з Христом на самоті?
Прийми цю тишу в дар, мовчи і говори.
Він виведе тебе за мури і двори.
До тої висоти, з якої видно храм.
До тої, де душа відкрита всім вітрам.
Де все таке дрібне - сири і балики,
А радість - прямо тут, на відстані руки.
І перш ніж Він Себе від тебе вознесе,
Від щастя не забудь вклонитися за все.
За кожен Божий день у ясності святій,
За тишу молитов, безлюдність літургій.
А раптом це таки полюбиться тобі -
І більше не підеш до ситої юрби?
Не кожен має дар - пізнати цю мету:
Ділити із Творцем вселенську самоту...