На западе призывают создать "список Магнитского" для коррумпированных украинских судей
Страны-партнеры Украины обсуждают введение аналога списка Магнитского для украинских судей-коррупционеров, в списке таких уже называют заместителя председателя Верховного суда Богдана Львова и председателя Киевского административного суда Павла Вовка.
Об этом говорится в материале EUobserver.
Как отмечается в материале, запуск Высшего антикоррупционного суда обеспечил положительное впечатление у партнеров по вопросу борьбы с коррупцией в Украине, но следующим шагом должно стать очищение судейского корпуса от коррупционеров.
"Этого недостаточно, пока система будет защищать высокопоставленных судей, обвиняемых в коррупции, таких как Богдан Львов, заместитель председателя Верховного Суда, и Павел Вовк, председатель Киевского административного суда ... Если украинская власть не будет действовать, западным странам следует рассмотреть вопрос о наказании коррумпированных судей в соответствии с такими законами, как закон Магнитского ", - говорится в материале.
Также отмечается, что украинской власти следует заняться реформированием судебной системы, чтобы положить конец политическому вмешательству в работу судей.
Западные эксперты считают, что только прогресс в создании независимой и справедливой судебной системы может способствовать победе над коррупцией в Украине.
Звучит дико...
Але боюся, що там опиниться більшість суддів
https://censor.net/ru/comments/locate/3278435/0192143a-d225-718a-887b-7c58a52df037
Німецька компанія Leifeld відмовилася поставити ДП Київське конструкторське бюро "Луч" високоточне обладнання.
Про це на одеському форумі "Ефективна промисловість для обороноздатності", повідомив генеральний конструктор ККБ "Луч" Олег Коростельов, йдеться у матеріалі Валентина Бадрака https://lb.ua/economics/2021/07/21/489839_z_pritsilom_nato_yak_vitchiznyana.html "З прицілом на НАТО: як вітчизняна оборонка планує співпрацювати із Заходом" .
"Коли нам були потрібні тепловізори, нам допомогла Туреччина, коли нам потрібні були ******* безпілотники, нам знову допомогла Туреччина", - зазначив Коростельов.
Валентин Бадрак припускає, що німецька компанія відмовилася під впливом бажання відновити бізнес із Росією.
Ця компанія, згідно з https://lb.ua/go.php?url=aHR0cHM6Ly9sZWlmZWxkbXMuY29tL3J1L2Flcm9rb3NtaWNoZXNrYXlhLXByb215c2hsZW5ub3N0L3B1c2tvdnllLXVzdGFub3ZraS8= інформацією на її сайті , розробляє станки для формування металу без зняття стружки для автомобільної, аерокосмічної та енергетичної промисловості.
На сайті також зазначено, що Leifield має представництво в Росії, яке розташовано в Москві.
І історію написала, і своїх спеців присилала, і війни разом вели.
Ну це вже і не дивина з погляду на те як вела себе, та що казала і робила баба меркелиха
Берёте списки всех действующих и бывших судей и готово!
Украина не корова, хватит доить.
Президент Зеленський розпочав третій рік свого президентства, маючи середньострокову непопулярність. Опитування, опубліковане минулого місяця, показало, що лише 21,8% українців проголосували б за його переобрання. Більш ніж половина вважають за краще, щоб він навіть не балотувався на другий термін. Це різке падіння з 73%-вої підтримки, і впевненність виборців, що він не зміг виконати свої обіцянки змін. Визнавши це, Зеленський намагається перезавантажити своє президентство, відродивши передвиборчу обіцянку "деолігархізації" України. Його початковим кроком була заборона трьох телевізійних каналів, які контролював Віктор Медведчук, з подальшим арештом цього олігарха за підозрою у державній зраді. "Це лише початок", пообіцяв Зеленський: "Таких заходів буде набагато більше, доки всі українські олігархи не будуть зменшені до статусу звичайних великих бізнесменів".
Здатність кількох мільярдерів здійснювати контролюючий вплив на країну була проблемою з перших років незалежності України, тому дії щодо стримування їхньої влади слід вітати. Проте "деолігархізація" - це гнучка концепція, відкрита не лише для позитивного способу його використання. Наприклад, Володимир Путін був першим пострадянським лідером, який розіграв цю карту, пообіцявши "ліквідувати олігархів як клас". Те, що розпочалося в РФ як застереження для бізнес-еліти триматися подалі від політики, швидко переросло арештами політичних опонентів і закінчилося повним встановленням авторитарної влади.
Тож виникає питання, чи має намір Зеленський взяти владу у олігархів, щоб передати її людям, або, як Путін, накопичити її для себе. Існує безліч ознак того, що основною метою Зеленського є зміцнення особистого авторитарного способу управління державою. Про це свідчить його бажання усунути чиновників з номінально незалежними функціями (Рябошапка, Смолій, Кличко, Тупицький, Аваков, тощо).
Мабуть, найбільш тривожним є очевидна готовність Зеленського використовувати поліцейські та судові повноваження для просування інтересів свого оточення та залякування політичних суперників.
Призначення його давнього шкільного друга Івана Баканова керівником Служби безпеки України (СБУ) було першою ознакою того, що Зеленський призначає керівників влади для задоволення своїх особистих інтересів. Депутат, який минулого року оприлюднив докази, які свідчать про участь брата головного радника президента у корупції, став об'єктом розслідування СБУ незабаром після цього. Мер Києва Віталій Кличко звинуватив Зеленського у спробі "тиснути" на нього у травні, коли озброєні співробітники СБУ здійснили рейд у його житловому будинку і намагались увірватись в його квартиру..
Певний прогрес був досягнутий у створенні Вищого антикорупційного суду завдяки тиску західних союзників України. Але цього буде недостатньо, поки система продовжує захищати вищих суддів, звинувачених у корупції, таких як Богдан Львов, заступник голови Верховного суду та Павло Вовк, голова Київського окружного адміністративного суду.
Якщо українська влада не буде діяти, західні країни повинні розглянути можливість безпосереднього санкціонування найбільш корумпованих суддів згідно із законами, такими як закон Магнітського. Міжнародні партнери України вітали очевидне прагнення президента Зеленського зменшити вплив олігархів як можливість поставити країну на новий шлях розвитку.
Але вони також повинні ставити важкі запитання щодо його тенденції до централізації влади та того, чи здійснюють його реформи такі зміни, які потрібні Україні. Лише реальний прогрес у обмеженні влади силових структур над бізнесом та створенні справді незалежної та справедливої судової системи може покласти край корупційному впливу прихованих інтересів, що стримує Україну.