Министр обороны Резников наградил военных в Одессе.
Вручение наград состоялось в рамках торжеств по случаю тридцатой годовщины Вооруженных сил Украины.
Об этом Цензор.НЕТ сообщает со ссылкой на "Укринформ".
Так, по поручению президента Владимира Зеленского министр обороны наградил орденом Богдана Хмельницкого ІІІ степени полковника Владимира Садовского.
Кроме того, медалью "За військову службу Україні" награждены полковник Сергей Панов, главный сержант Юрий Ткаченко, старший сержант Михаил Бикетченко, младший сержант Вячеслав Кондрашов, младший сержант Илья Даниленко, штаб-сержант Юрий Дерещук, солдат Иван Карагодин.
Медали "Захиснику Вітчизни" были вручены майору Николаю Забелину и майору Игорю Ситницкому.
Как сообщалось, торжественные мероприятия по случаю тридцатой годовщины Вооруженных сил Украины одновременно проходят в пяти городах Украины: Киеве, Харькове, Львове, Одессе, Краматорске и в поселке городского типа Озерное в Житомирской области. Между населенными пунктами проводится телемост с участием Президента Владимира Зеленского, руководства Министерства обороны и Вооруженных Сил Украины.
Национальный праздник День Вооруженных сил Украины отмечается ежегодно 6 декабря в день принятия в 1991 году Закона Украины "О Вооруженных Силах Украины".
Цей день прив'язаний до абсолютно паперової дати - дня прийняття Закону України «Про Збройні Сили» 06.ХІІ.1991. Втім, є версія, що прийняття закону хтось навмисне підлаштував під річницю початку І Зимового походу Дієвої Армії УНР. Мабуть додатково пояснювати, що це абсолютно неможливо, немає сенсу. Насправді ж новітнє Українське Військо народилося лише в 2014, у горнилі війни на Сході країни. Втім, раз вже такий збіг є, то ним варто скористатися. Адже дата справді гідна та й Армія Nаша сьогодні вже є справді Дієвою! Тож, зі святом всіх, причетних до Боротьби Українського Війська!
«З нами залишаться тільки ті, хто має залізні нерви та сталеве серце!»
Так 101 рік тому, розпочався Легендарний Перший Зимовий Похід Армії УНР (6.XII.1919-6.V.1920).
Лицарі Ордену Зимового Походу показали неймовірні сторінки хоробрості та героїзму на межі неможливого. Про Похід сказано багато вже.
Хотілося б відзначити видатну роль особистості, як полководця Михайла Омеляновича-Павленка в долі Першого Зимового зокрема, та Визвольної війни загалом. Адже саме завдяки генерал-полковнику Михайлу Омеляновичу-Павленку цей Похід став власне тим яскравим відблиском нашої боротьби яким його знаємо. Бо він взяв на той час на себе без вагань відповідальність, повести та очолити рештки боєздатної армії. Він сам залізно увірував та прищепив кожного козаку і старшині цю глибоку віру в Перемогу і успішність Походу.
Це був дійсний Вождь та блискучий воєначальник.
З них 7 у вирі війни, тобто безпосередньо там де і має бути ЗСУ. Як риба у воді, так будь-яка армія у війні.
Якщо армія не воює, то вона деградує. Власне це ми і бачили до війни. Але в нашому випадку, їй ще дуже добре допомагали деградувати, провладні свинопаси та ворожа агентура усі ті роки.
З 2014 Збройні сили України закарбували себе навічно в історію, та продовжують писати героїчні сторінки.
Не все так ідеально авжеж. А треба зовсім не так і багато, основний рецепт для здоров'я армійського організму виписав свого часу Макіавеллі.
«Хоробрість солдат важливіша їх чисельності. Стримуй солдатів під час миру дисципліною. Вирушаючи на війну, надихни їх надією та нагородою. Люди, зброя, гроші та хліб - ось життєва сила війни. З цих чотирьох умов найважливіше перші дві, бо з людьми та зброєю завжди можна дістати гроші та хліб, але з одним хлібом та грошима ти не дістанеш ні людей, ні зброї»
-(с) Макіавеллі «Государ».
Але українські верховні головкоми Макіавеллі не читають, да і нутро у них інше. «Люди від плуга, а не від меча»- як казали наші предки.
Всіх причетних зі Святом!
Живим Перемог та слави в бою!
Загиблим Честь і Вічна пам'ять.