10193 посетителя онлайн

Танковая колонна оккупантов уничтожена на Черниговщине, - оперативное командование "Північ"

В Черниговской области защитники Украины уничтожили танковую колонну оккупантов, которая прорывалась в Киев.

Об этом сообщает оперативное командование "Північ" на своей странице в Фейсбуке, передает Цензор.НЕТ.

"Военные части и подразделения оперативного командования "Північ" продолжают успешно выполнять задачи по защите нашей родной Черниговской земли от "русских асвабадителей". На этот раз не повезло танковому подразделению, которое имело целью беспрепятственно пройти через наших защитников и выдвинуться в направлении столицы Украины.

После ожесточенного боя враг практически был уничтожен, а танкистам армии оккупанта так и не суждено было увидеть столицу нашей Родины", - говорится в сообщении.

Топ комментарии
+27
Не знаю хто написав - не я.

Привіт, світе!
Я знаю, ти зараз дивишся на нас. Дивишся наляканими очима Польщі. Нерішучими жестами Франції. Прорахованими кроками Німеччини. Знервованими вигуками Латвії. Скептичним посмикуванням Угорщини. Розслабленим мугиканням Італії. Німою мовчанкою Ізраїля. Далекими вигуками США і Канади. І очима сотні інших країн.
Дивишся ніяково. Часто опускаєш погляд. Особливо, коли ми закриваємо собою наших дітей під час чергових ракетних атак. А коли таки наважуєшся очі підняти, дивишся вражено. Озираючись один на одного: чуєш, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її криють крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль брязкають довбаними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть «айм вері сорі енд діплі консьорд, бат…», а вона - «тю, ну як знаєш, я пішов збивати літак». Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки колотить бандерівське смузі.
Світ не дихає, світ панічно скуповує йод, а вона стоїть. З якої такої ця Україна сталі? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?
Знаєш, світе, а ти справді не знаєш. І ми теж, напевно, не знали по-справжньому донині. Не знали, що в нас є така сила. Така міць. І така любов. Завжди була. Просто роками лежала під руїнами совка, руського міра, пір'ям голубів миру і гіллям дерев любові. Лежала й чекала, щоб вибухнути. Вибухнути не страхом. Страх - це те, що нині відчуваєш ти, світе. А ми відчуваємо дещо інше.
Ми відчуваємо лють. За кожну вбиту дитину. За кожну понівечену долю. За кожне спалене місто. За кожну зруйновану мрію. І ця лють дає нам сили.
Ми відчуваємо свободу. Вперше. По-справжньому. Так гостро і сильно. Голу, вразливу і водночас таку потужну свободу. І ця свобода дає нам сили.
Ми відчуваємо любов. Ох, як же ми відчуваємо любов. Коли нема своїх і чужих. Коли всі максимально рідні. Коли мільйони рук методично викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов дає нам сили.
Тому, світе, не бійся. Ми на сторожі. І якщо ти раптом соромився запитати, ми скажем самі: так, весна прийде, і вона буде жовто-блакитна. Незалежно від того страшно тобі чи ні💙💛

Нам усе одно хто йде. Всі тут навіки у землі залишаться.
показать весь комментарий
13.03.2022 13:42 Ответить
+9
...іди в сраку кацапський троль!
показать весь комментарий
13.03.2022 13:36 Ответить
+9
жгите все сразу,не давайте им его отвести в тыл и отремонтировать-это не первые дни войны
показать весь комментарий
13.03.2022 13:36 Ответить
Комментировать
Сортировать:
...іди в сраку кацапський троль!
показать весь комментарий
13.03.2022 13:36 Ответить
яка сумна новина......
показать весь комментарий
13.03.2022 13:32 Ответить
жгите все сразу,не давайте им его отвести в тыл и отремонтировать-это не первые дни войны
показать весь комментарий
13.03.2022 13:36 Ответить
...или отвозиить в тыл самим.
Как миниум - скрутить всё, что скручивается.
показать весь комментарий
13.03.2022 14:45 Ответить
Украинский чернозем продолжает удобряться перед посевной. При хозяйском подходе можно извлечь пользу даже от такого никчемного дерьма, как свинорылый кацап.
показать весь комментарий
13.03.2022 13:38 Ответить
Яке з них добриво? Зло і отрута.
показать весь комментарий
13.03.2022 13:41 Ответить
для червей...они их пропустят через себя
показать весь комментарий
13.03.2022 14:04 Ответить
Не знаю хто написав - не я.

Привіт, світе!
Я знаю, ти зараз дивишся на нас. Дивишся наляканими очима Польщі. Нерішучими жестами Франції. Прорахованими кроками Німеччини. Знервованими вигуками Латвії. Скептичним посмикуванням Угорщини. Розслабленим мугиканням Італії. Німою мовчанкою Ізраїля. Далекими вигуками США і Канади. І очима сотні інших країн.
Дивишся ніяково. Часто опускаєш погляд. Особливо, коли ми закриваємо собою наших дітей під час чергових ракетних атак. А коли таки наважуєшся очі підняти, дивишся вражено. Озираючись один на одного: чуєш, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її криють крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль брязкають довбаними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть «айм вері сорі енд діплі консьорд, бат…», а вона - «тю, ну як знаєш, я пішов збивати літак». Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки колотить бандерівське смузі.
Світ не дихає, світ панічно скуповує йод, а вона стоїть. З якої такої ця Україна сталі? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?
Знаєш, світе, а ти справді не знаєш. І ми теж, напевно, не знали по-справжньому донині. Не знали, що в нас є така сила. Така міць. І така любов. Завжди була. Просто роками лежала під руїнами совка, руського міра, пір'ям голубів миру і гіллям дерев любові. Лежала й чекала, щоб вибухнути. Вибухнути не страхом. Страх - це те, що нині відчуваєш ти, світе. А ми відчуваємо дещо інше.
Ми відчуваємо лють. За кожну вбиту дитину. За кожну понівечену долю. За кожне спалене місто. За кожну зруйновану мрію. І ця лють дає нам сили.
Ми відчуваємо свободу. Вперше. По-справжньому. Так гостро і сильно. Голу, вразливу і водночас таку потужну свободу. І ця свобода дає нам сили.
Ми відчуваємо любов. Ох, як же ми відчуваємо любов. Коли нема своїх і чужих. Коли всі максимально рідні. Коли мільйони рук методично викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов дає нам сили.
Тому, світе, не бійся. Ми на сторожі. І якщо ти раптом соромився запитати, ми скажем самі: так, весна прийде, і вона буде жовто-блакитна. Незалежно від того страшно тобі чи ні💙💛

Нам усе одно хто йде. Всі тут навіки у землі залишаться.
показать весь комментарий
13.03.2022 13:42 Ответить
Краще і не скажеш...
показать весь комментарий
13.03.2022 13:49 Ответить
Гарна робота!Так тримати!Бог вам в поміч і на захист!
показать весь комментарий
13.03.2022 13:50 Ответить
Меня очень настораживают такие победные реляции - колонна, подразделение. А можно узнать конкретное количество? Или это - неудобная и сверхсекретная информация, обнародование которой несколько снизит эйфорию от "успеха"? Патриотизм - это и вера в людей.
показать весь комментарий
13.03.2022 13:57 Ответить
З якою ціллю тобі знати кількість?
показать весь комментарий
13.03.2022 14:30 Ответить
Та да, написать можно шо хочеш.
На фото , один танк и тот застрял где то.
показать весь комментарий
13.03.2022 14:39 Ответить
Коли зможуть скажуть, не треба працювати на ворога, най ломлять голову де і скільки перейшло в ЗСУ.
показать весь комментарий
13.03.2022 19:32 Ответить
Спасибі вам, наші золоті захисники. Низький уклін ЗА КОЖНОГО вбитого гада. Бережи, Господи, наших захисників від варварів ХХІ-го століття.
показать весь комментарий
13.03.2022 13:57 Ответить
Припинить вже казати про москалів як о "руських асвабадітєлєй". Це азійська орда оленеводів, а не "руські" перестаньте повторювати їх брехливі "історичні" вброси про "адін на рот".
Цього ніколи не було, вони споконвічні ординські вороги. До Русі ця ординська мерзота не має жодного відношення. Те що москалі "русскіє" було придумано у 1932р. більшовиками. Не повторюйте ту брехню, не повторюйте брехню про те що "Харків перша столиця України".
Насправді окупований москалями-більшовиками Харків, було проголошено окупантами "столицею" коли Київ був і залишався столицею всієї України УНР.
показать весь комментарий
13.03.2022 14:44 Ответить
ДЯКУЄМО БРИГАДАМ !!! ТА МОЛИМОСЬ ЗА ЇХ !!!
показать весь комментарий
13.03.2022 21:33 Ответить