Рада планирует назначить министром образования директора МАН и добровольца 95 бригады Лисового. ФОТО
В ближайшее время Верховная Рада планирует назначить министром образования действующего директора МАН и добровольца 95-й бригады Десантно-штурмовых войск Оксена Лисового.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ.
В настоящее время в СМИ и соцсетях активно обсуждается это назначение. В целом украинцы положительно оценивают анонсированную смену главы Минобразования и ожидают качественных изменений в сфере образования и науки.
Цензор.НЕТ предлагает более подробно разобраться, кто такой Оксен Лисовой.
"Оксен Лисовой - это один из лучших руководителей, с которым мне приходилось работать. Его назначение на должность министра образования и науки Украины может стать лучшим кадровым решением этой власти. Если это произойдет, за образование можно быть спокойным", - отмечает в фейсбуке представитель Главного штаба Украинской добровольческой армии Дмитрий Синченко.
Как сообщает zaxid.net, 50-летний Оксен Лисовой родился в Киевской области в семье философа и правозащитника Василия Лисового и педагога Веры Лисовой-Гриценко. Василий Лисовой выступил с открытым письмом в защиту шестидесятников, за что вместе с семьей был депортирован советской властью в Сибирь. Его отец провел в ссылке 11 лет.
После возвращения в Украину Оксен Лисовой учился на художника-керамика в Решетиловском художественном училище народных промыслов, окончил Киевский государственный институт культуры по специальности "библиотечно-информационные системы".
Работал учителем в Киево-Могилянском коллегиуме и тренером по фехтованию. В 2010 году возглавил Малую академию наук Украины (МАН). Имеет степень кандидата философских наук по философской антропологии, в 2015 году получил ученое звание доцента.
В 2012 году Оксен Лисовой стал лауреатом Государственной премии Украины в области образования, в 2021 году получил звание Заслуженный работник образования Украины. В сентябре 2020 года инициировал создание Музея науки Украины на территории ВДНХ.
После начала полномасштабного вторжения России в феврале 2022 года добровольцем вступил в ВСУ, сражается в составе 95-й отдельной десантно-штурмовой бригады. В то же время, дистанционно продолжает исполнять обязанности директора МАН.
Подробное интервью с Лисовым опубликовали "Вікна".
"Наша 95-я бригада с начала войны была на Востоке, в районе агломерации Славянск – Краматорск – Дружковка. Меня как добровольца пригласили в бригаду в мае, поскольку тот период, если мягко и без подробностей, был тяжелым. Кто помнит карту боевых действий того времени, то она выглядела в том районе, как разинутая пасть. Ею россияне хотели проглотить сразу всю агломерацию, окружив донецкую группировку ВСУ. Это было бы катастрофой. Нашей задачей было держать верхнюю, северную клешню окружения, оттесняя окупантов от Славянска в сторону Изюма. Для них успех на этом направлении был очень важной задачей, поскольку эта группировка ВСУ была одной из самых боеспособных, а города имеют высокое стратегическое значение", - отметил он.
"Сейчас можно говорить о боях, которые велись вокруг Довгенького, Долины, Краснополья, в лесах Святогорского заповедника. На всех этих "нулях" мне приходилось быть. Было много статической инженерной работы. Задача была зарыться, вгрызться в землю и не отступать ни при каких обстоятельствах. Удерживать эти рубежи было трудно из-за доминирования россиян в артиллерии. Тактику огненного вала почувствовал на себе в Долине. Уже внутренне попрощался с жизнью, а теперь жалею, что не записал аудио. Ибо это ни с чем не сравнить. Осенью ситуация изменилась, началась несколько другая работа. Штурмы, зачистки населенных пунктов. Это не намного легче, но эмоционально приятнее. Все же движение вперед и освобождение своей земли", - рассказывает о боевом опыте Лесной.
По словам Лисового, он как доброволец выполняет все боевые задания командира подразделения, но не получает заработную плату от ВСУ, а сохраняет свое основное место работы.
"Служебные обязанности я выполняю дистанционно. Отрабатывать все совещания, документы и решения при наличии Starlink и опыта работы организации в условиях пандемии - вообще не вопрос... Мои заместители и руководители проектов - профессиональные и ценностно ориентированные люди. Несмотря на все, мы провели все запланированные мероприятия, достигли выполнения стратегических целей 2022 года. Количество учеников и педагогов на наших программах растет. Кроме того, открыли издательство детского нон-фикшна", - добавляет он.
"Аж я завмерла від цієї новини: якщо на місце Шкарлета справді заступить Оксен Лісовий, це буде друге, після Залужного, кадрове рішення Зеленського, за яке йому боги історії простять купу гріхів. Я знаю Оксена, і я була в його Малій Академії Наук. Ніколи ще, за всі роки незалежности, українська освіта не була в руках, настільки ідеально, просто бозею самим для неї скроєних. Аж воно задобре здається, щоб могло бути правдою. Але - ануж? Тримаймо кулачки...", - написала у фейсбуці письменниця Оксана Забужко.
«Дякуємо» за друга Баканова, за свою прокуроршу, за послицю-сексологиню, за крота Єрмака, за крадія Тимошенка, за ватника Гетьманцева, за обнальщика Трухіна, за вкрадену гуманітарку, за «Сватів» на Росії і за роялті в офшорі.
«Дякуємо» за численні книги-місячники про боротьбу, за культ-особистості рівня Сталіна, за знищення шевченківських традицій, за цензуру, за єдиний зомбомарафон і його куратора Ткаченка
«Дякуємо», за брехню, за політику на крові, за приниження військових, за яйця кілограмами та готівку під матрацом
Ми ще довго будемо «дякувати» Зеленському за те, що робить нас… росією…
(Т/К Путч)
В мін здоров'я один пережив і кучму і яника і революцію гідності, по приході новий міністр завжди лишає їх на в темі, тому що схеми ніхто не міняє....
А якщо він спробує то скоріше всього його знімуть швидко після якогось надуманого скандалу, тому що ці всі міністри це просто менеджери у олігархів у їх участі в тендерах на держбюджет...
тому більшість депутатів в парламенті пройшли по квоті якогось олігарху і ті групи допомагають олігархам тримати їхнє міністерство в своєму колі, при любій зміні влади...
Вони спонсорують своїх депутатів не тільки в владні партії але і в опозицій партії, хто знає як воно буде
Всі говорять про проблему середньої школи - це ще найменша освітня проблема в Україні. Справжня катастрофа - у вищій школі:
1) Тотальна деградація науково-педагогічного персоналу вузів із-за 32 річної безбожної корупції в рамках процесу здобуття наукових ступенів та вчених звань (добра половина актуальних кандидатів та докторів наук власну дисертацію, яку їм, зазвичай, писали на замовлення, вперше побачили за пару днів до або в день її захисту);
2) Катастрофічна ситуація із адміністративним процесом на рівні кафедр університетів: в рамках реформування системи вищої освіти весь адміністративно-бюрократичний процес, повязаний із розробкою та забезпеченням функціонування освітніх програм, повністю покладено на персонал кафедр. Таким чином замість декількох адміністративно-бюрократичних процесів на міністерському рівні в Україні зараз відбувається декілька десятків тисяч ідентичних адміністративно-бюрократичних процесів на рівні окремих кафедр, що непродуктивним чином імобілізує ресурс часу сотень тисяч науковців у вищій школі. Замість науки і навчання викладачі вузів зайняті 365 днів/рік на 24 години/добу тупим адміністративно-бюрократичним процесом підготовки кафедри до дня експертної атестації освітніх програм.
По-перше Лісовий - свій в доску - 50-річний син системи. То його єдине достоїнство, за що його в крісло міністра й саджають. Тому не чудіть і не думайте, що щось від того змінеться. Від того, що він нахвалює своїх ледачих непрофесійних колег, бо вони ніфіга не працюють - від того ніяка освіта ніяк не покращиться, і єдине, в чому він такий собі професіонал - нахвалювати дурну систему. І борода Чорномора навіть не допоможе. Хіба лицар, щоб бороду відрубав.
По-друге, шкільна освіта - це освіта примусу (і це не тільки в Україні - всюди). І дошкільна також. Університетська - трохи вільніша, але так само. А прмус зумовлює випуск однорідної маси з промитими мізками й насадженими ідеями. Різниця тільки в тому, що в когось більше мізків, а в когось менше. І в когось татко вклав більше уваги й грошей, а в когось менше. І якість освіти визначається рівнем освіти учня. А щоб підвищити цей рівень в системі примусу - можна йти лише двома шляхами. Це підвищити якість вчителя - при чому всіх, або ж зробити примус жорстокішим. Проте, ясно, що зростання примусу теж упирається в якість вчителя. Бо якщо вчитель мавпа - то тільки мавпу й навчить. А де взятись гарним вчителям? Ніде, бо нахвалювання непрофесіної діяльності професійності освіті не приносить. Вірніше, то зробити можна, створивши особливу систему, але ж хто її створювати буде? Свій в доску дядько-філософ, виплеканий українською філософією? Це як корупціонери корупцію борють.