Умер писатель и диссидент Игорь Калинец
28 июня во Львове ушел из жизни украинский поэт, писатель, диссидент и бывший политзаключенный советских лагерей Игорь Калинец.
Как информирует Цензор.НЕТ, об этом сообщил в фейсбуке городской голова Львова Андрей Садовый.
"На 86-м году жизни отошел в вечность Игорь Калинец - почетный гражданин города Львова, поэт, писатель, диссидент, многолетний политзаключенный советских лагерей.
Вместе с Ириной Калинец они стали голосом украинского достоинства в самые темные времена.
Светлая память. Искренние соболезнования родным и близким.
Львов скорбит", - написал Садовый.
Игорь Калинец родился 20 июля 1939 года в Ходорове Львовской области. Он был одним из представителей диссидентско-самоиздательского движения в Украине.
В 1972 году Игорь Калинец был осужден советскими органами на более чем шесть лет заключения строгого режима и три года ссылки. Заключение следователей занимало 25 страниц, где доказывали, якобы стихи Калинца "представляют большую угрозу существованию советской власти и монолитности СССР".
В ссылке в Забайкалье Игорь Калинец находился вместе с Иваном Светличным, Василием Стусом, Николаем Горбалем, Семеном Глузманом.
С 1965 года писатель и его жена Ирина Стасив-Калинец были под наблюдением КГБ.
Позже Калинца отказались принять в Союз писателей, а следующий сборник изъяли из плана издательства. Поэтому поэт усилил распространение произведений в самиздате.
После лет лагерей и ссылки в Читинской области вместе с женой в 1981 году Калинец вернулся во Львов, где впоследствии соорганизовал массовые акции памяти запрещенного при коммунистическом режиме поэта Богдана-Игоря Антонича, а также узника лагерей, композитора Василия Барвинского.
Игорь Калинец был членом Международного ПЕН-клуба, лауреатом премии имени Ивана Франко (Чикаго) и Национальной премии имени Тараса Шевченко. Он автор 17 сборников поэзии, многочисленных прозаических произведений, публицистических статей.
Ігор Калинець був одружений з Іриною Стасів-Калинець, відомою українською поетесою, дисиденткою, художницею та філологинею. Вона померла у 2012 році.
У родині Калинців також є донька, Оксана Калинець-Мамчур, яка теж є поетесою та перекладачкою.
Оксана Калинець-Мамчур є авторкою, зокрема, книги "Стежечка", яка, очевидно, названа на честь відомого вірша Ігоря Калинця "Стежечка".
Таким чином, сім'я Ігоря Калинця включає його дружину Ірину Стасів-Калинець (померла), та доньку Оксану Калинець-Мамчур.
у кожному оці по золотій Говерлі
у кожному подиху альпійські луки
вулик нашої хати солодкий
в одно віконцеві бiгає чорний черемош
у друге віконцевi бiгає білий черемош
вдягаєм радість на показ
- Ігор Калинець
світла памʼять поету
Співчувати потрібно українцям.
"Зелений бог буяння й зросту
зітре на попіл мої кості
щоб виростало,щоб кипіло
п"янких рослин веселе тіло
Хто ти,що клониш чола куряв?
Вогонь?чи Бог?чи птах?чи буря?"
Це вам не Калинець,це Антонич...Нехай обидва з Богом спочивають...
Теж її пам'ятаю з перших мітингів у Львові. Але зіркою там був мудрий В'ячеслав Чорновіл, а не трохи скандальні Ірина Калинець і Степан Хмара... Комуняки знали куди бити треба, як знищували Чорновола. Крикуни були їм не страшні.
летіли ґонти, як пір'я:
руйнували дерев'яне чудо
людської праці та віри.
І, вписані в лагідні гори,
востаннє хиталися бані,
вмирали ясно і гордо,
так, як вмирають останні.
Це умирали століття,
це помирало прекрасне…
З розпуки дробилися на дровіття
золоті грона іконостасу.
І шукали між бур'янами
вічний спочинок ікони.
І плакала в недотрощеній рамі
гуцульська мадонна.
І Юр, в невідомім двобою
втративши руку і списа,
піврозтятою головою
востаннє навкруг дивився,
як довго стояв ще реквієм
і як лягав він на трави,
на осиротілі смереки
густим непрозорим трауром.
приходжу пригадати
що гаї калинові
корова язиком злизала
цвіте калинова бутафорія
по театральних закамарках
приходжу пригадати
що від одкровення
калинової сопілки
кров стигне
а нам не до суму
за гонорарну суму
приходжу пригадати
що у капсулах ягід
заморожена енергія
моєї гіркоти
що буде
як визволю її
приходжу пригадати
що останнього вінка
останній із сосюр
зодяг у домовину
збіглися чорносотенні києви
що воно таке є
а воно калина
моя батьківщина
а я її калинець
Заслання відбував разом із дружиною Іриною Стасів-Калинець на Забайкаллі.
Поетеса, діячка дисидентського руху, активістка українського національного і правозахисного руху, художниця, філологиня Ірина Стасів-Калинець померла 31 липня 2012 року.