РУС
7017 посетителей онлайн
Глава Украинской православной церкви Онуфрий высказался против богослужения на украинском языке
Митрополит Украинской православной церкви (УПЦ) Московского патриархата Онуфрий высказался против богослужения на украинском языке.
Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на портал "Религия в Украине", церковник подчеркнул, что церковнославянский язык - это "наш родной язык", такой же, как и современные языки. По мнению митрополита, в храме допустимо лишь произнесение проповеди на украинском языке, что же касается богослужения, то оно должно совершаться на церковнославянском языке."Богослужебный язык Украинской православной церкви - это язык церковнославянский. Мы ничего не будем менять", - подчеркнул он.
В 2012 году тогдашний глава УПЦ митрополит Владимир (Сабодан) вполне одобрительно отозвался о совершении богослужения на украинском языке. В феврале 2012 года управляющий делами УПЦ митрополит Антоний (Паканич) подчеркивал: "Если 2/3 прихожан хотят службу на украинском или другом языке - никаких вопросов не возникнет… На территории Украины есть приходы, где службы ведутся на венгерском, румынском, церковнославянском и украинском языках. Вопрос выбора языка богослужения - не проблемный для церковного сознания".
В УПЦ есть сотни общин (в основном на западе Украины), где богослужение совершается на украинском языке. В Киеве украинский язык используют при богослужении в Спасо-Преображенском соборе.
Топ комментарии
Это не Гитлер сказал в 1919 году..
****** по-хорошему, пока не вынесли тебя вперед ногами из Украинских храмов.
Отдохнув, отец Онуфрий отправился осматривать окрестности Онежского озера. Обойдя оврагом огороженный от овец овин, он основательно остолбенел. Обитательница окрестной окраины, обнаженная отроковица Ольга осторожно отмывала опыленные одежды около отдаленной осиновой опушки.
Озаренные огнями осени Онежские озера! Оправив оловянный ободок огромных очков, овдовевший отец Онуфрий обстоятельно оглядел оную отуманившую очи особу. Окстись, отче, окаянный опутал!
- О, Ольга! Околдовала, обольстила... обласкай одинокого отшельника! - ораторствовал онежский орел, охваченный огнем отец Онуфрий.
- Отойдите, отец Онуфрий! Оторву окоянный отросток! - отвечала ошарашенная Ольга.
- Отдайся! Осчастливлю! - околодовывал обуреваемый охальник.
- Ого? Охотно! Однако обязан оплатить оное, - обдумав, ответствовала обаятельная отроковица.
- Озолочу, осыплю охапками ожерелий! Обещаю отары овец, ондатровые одежды! - обманывал Ольгу одержимый.
- Отрадно, отче! Отлично, обдумаем-обсудим, - обрадовалась она.
Отец Онуфрий обаял, обнял, обвил, обхватил... Ольга обмякла, обворожительно опрокинулась, отчаянно отдалась... Однако, окончив оплодотворение, отдышавшийся отец отказался оплачивать обещанное.
- Облысевший, ожиревший, обнищавший осталоп! Обесславил, обездолил, ограбил одинокую овечку! Отдавай обещанную ондатру, оборотень окаянный! Одичавший осел! Обсчитал, обчистил, обесчестил! Ослеплю, отравлю, оцарапаюб ославлю! - озверела Ольга.
-Очумела, озорница? Отвали отсюда, - отрешенно отмахнулся от Ольги остывший отец Онуфрий.
Обиженная, опозоренная, ожесточившая отроковица огрела отца Онуфрия опасным оружием - огромной осиновой оглоблей. Ослабев, ошеломленный Онуфрий оступился, омертвел, обрушился оземь. Отмстившая Ольга обмылась, отерлась, обсохла, обулась, оделась. Отроковица озабоченно обыскала окровавленного отца Онуфрия, ощупала онучи, обшарила отвороты, однако отменно осерчала, обнаружив остывшие остатки онуфриевого обеда.
Ох... Оплетенные осоками онежские омуты... Огромный одухотворенный океан обхватил, обмыл, обласкал останки отца Онуфрия...
Націоналісти вже геть розперезались... То їм державну мову, то помісну церкву. Може ще Бандеру героїзувати?
Вставай на смертный Бой
С чекисткой бандою кровавой
Вставай, иди в последний Бой..
Если бы сегодня жили в России Пушкин,Лермонтов,Достоевский,Герцен,Грибоедов,Добролюбов,Белинский,Фонвизин,Пастернак,Берггольц,Ахматова,Горький,Маяковский,Есенин,Крылов,Некрасовы все,и иже с ними, ОНИ бы ВСЕ сидели в Бутырке или Петропавской крепости.
Рашаязик − ОСНОВНИЙ ЗАСІБ КОЛОНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ і УКРАЇНЦІВ !
https://www.facebook.com/sergiyosnach Сергій Оснач : УКРАЇНСЬКА МОВА СТОЇТЬ КІСТКОЮ В ГОРЛІ ЛЕДЬ НЕ ВСІМ росіянам (імперцям і «дємократам»), як і ДЕЯКИМ зросійщеним українцям. Цьому є просте пояснення. Усі ці люди сформувалися в середовищі, де сотні років тривало російщення, де все російське звеличувалося, а неросійське - принижувалося. Вони не здатні усвідомити, що увесь російський культурний доробок - це лише дещиця проти світового культурного доробку. А усвідомити повноцінність української мови та культури вони не здатні й поготів, бо для цього треба цю мову та культуру знати.
Вони відчувають, що з поверненням української мови до широкого вжитку «нижча» українська культура візьме гору над «вищою» російською й російському пануванню настане кінець. Тому рашисти аж зі шкури пнуться, щоб затвердити в Україні панування російської мови. Тому й казяться, тому й полізли «захищати» російськомовне населення, тому й обрали собі відповідну владу.
Отже, нинішня війна зумовлена насамперед мовно-культурними чинниками. Тож і переможемо в ній нестак американськими джавелінами, як українською мовою».
P.S. Вбивча логіка Сергія Оснача та Ігоря Гука примушує згадати і те, що коли наші «свідомі» українські «імпєрскагаварящіє» починають кричати про свій патріотизм, вони таким чином фактично заявляють: - «Нє лєзьтє к нам - ми сдєлаєм ваш рашамір і бєз вас». Таким чином, окупація України здійснюється «патріотами» зсередини і майже так само, як діють цинічні зрадники від БАНДОкратії «порошенків» і «яценюків», тільки менш помітно.
Адже імперський «рашаязик» − ОСНОВНИЙ ЗАСІБ КОЛОНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ і УКРАЇНЦІВ.
Окупанти прийшли, щоб ПРИПИНИТИ УКРАЇНУ і остаточно утвердити на її місці РАШАмір з його колоніальним «рашаязиком», з якого до українців в основному застосовуються лише відразливі матюки і команда: - «На калєні !».
придя в Грузию кацапы первым запретили богослужения на грузинском.
но сегоднящие православные иерархи и у вась, и унас в Грузию тоже, в большинстве это люд из КГБ.
2008 некоторые грузинских "священнослужителей" абиавлиaли чту руссия бомбит Грузию жа няши грешное тяги къ западу, ведь там же содом и гомор.
одно школа - КГБ
Перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися - з новою силою усвідомлювати себе як націю
·
Лариса Масенко, Ольга Шевчук-Клюжева (Рубрика «Точка зору»)
Сьогодні перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися - з новою силою усвідомлювати себе як націю, яка здатна самостійно вибудовувати майбутнє і вміє планувати свій подальший розвиток. Ці всі події, страшні обставини - жертви, кров, руйнування, втрата контролю над частиною територій повинні стати каталізатором перетворень, що підтвердять нашу здатність до справжнього державотворення.
Українській мові у низці першочергових змін має відводитися ключова позиція. Керівництво сусідньої Росії виправдовує агресію на території України наміром «захищати російськомовних», що переконливо засвідчує необхідність перегляду державної мовної політики. Мовне питання в Україні завжди використовувалося для політичних маніпуляцій, але мовне планування ще ніколи не було об'єктом ефективної управлінської діяльності, цілеспрямованих і продуманих зусиль держави.
Позбавлення залежності від Росії неможливе без усунення мовних комплексів, які засновані не лише на інерції проявів меншовартості, а й страху перед реальними змінами в цій нібито конфліктній темі. Ті, хто ухвалюють рішення, мають зрозуміти, що ефективна мовна політика, яка спрямована на зміцнення позицій державної мови, є частиною загальної стратегії виживання держави у надзвичайно складних зовнішніх та внутрішніх умовах. Якщо держава не грає на своєму полі, у цьому випадку мовному, то на це поле рано чи пізно виходять інші гравці. Це, власне, і відбулося у 2014 році в Криму та на частині Донбасу. І обов'язково повториться знову, якщо не буде адекватних рішень та дій.
http://gdb.rferl.org/868586C5-5DD9-4A84-8649-9CA851DA4AB7_mw1024_s_n.jpg
Немає сумнівів, що суспільство в цілому готове підтримати комплексні кроки щодо зростання ролі державної мови та забезпечення її належного статусу. На жаль, сьогоднішня влада досі дотримується політики специфічного лінгвістичного плюралізму, заснованого на сприянні одночасному використанню української та російської мови в різних сферах життя суспільства. Державні інститути, засоби масової комунікації, освітні заклади «заточені» на змішування в мовленні громадян двох найбільш поширених мов, що об'єктивно веде до деградації на теренах України обох мовних систем. Гасло «Єдина країна - Единая страна» не відображає принципів адекватної політики.
Держава зобов'язана нарешті вирішити проблеми із масовим змішуванням української та російської мов, що загрожує мовній компетенції громадян. Це перше завдання. І другим, не менш важливим завданням, є створення справді належних умов для розвитку державної мови, що унеможливить повторної появи «захисників» на українсько-російському кордоні.
Варто бути об'єктивними в оцінці того, що сформувало підґрунтя для російських маніпуляцій. Громадяни, які з боку держави вчасно не отримали належних умов та стимулів для вивчення і використання української мови, відчували острах щодо власної неконкурентноздатності за умов належного забезпечення її державного статусу.
І цими комплексами вдало скористалася Росія. Тому зараз необхідно реалізувати низку системних заходів, що будуть зміцнювати статус української мови, створять умови для розширення сфер її вживання, а, водночас і не провокуватимуть конфліктів. Менше говорити - більше робити, - це має стати основним принципом національного адаптованого під ******* реалії мовного менеджменту. Досі держава та її політична еліта використовувала зовсім інший підхід: багато говорити, але нічого не робити.
У соціолінгвістичній науці виділяють десятки основних цілей ефективного мовного планування. В Україні зараз варто говорити про дві найбільш нагальні цілі, на яких, відповідно, й необхідно зосередитися: мовна підтримка та мовне очищення. Мовна підтримка має полягати у підвищенні престижності державної мови, культивуванні володіння українською мовою як невід'ємної складової успішності в Україні. Мовне очищення включатиме механізми попередження масового неконтрольованого змішування у мовленні, яке загрожує якості подальшого функціонування української мови. У цьому аспекті маємо зосередитися на випрацюванні механізмів контролю дотримання правильності вживання української мови, унеможливлювання появи численних порушень її норм у публічній та офіційній сферах.
http://gdb.rferl.org/D8595BE9-3F35-485E-80F1-99870F332963_mw1024_s_n.jpg
Логічно, що постає питання: як цього досягти, з чого почати? Рішення та дії держави, яка довго уникала відповідальності в мовній сфері, мають бути комплексними та всебічними. Але першочерговими та реалістичними щодо виконання можуть стати такі кроки:
1. Обов'язковий іспит на знання української мови для державних службовців усіх категорій і рангів, що забезпечить контроль реального володіння державною мовою претендентів на посади. Необхідно внести зміни до законодавства про державну службу та зафіксувати цю норму як обов'язкову в інших документах про конкурсний відбір на відповідні посади для всіх державних службовців. Подібні вимоги варто запровадити також для керівництва державних корпорацій, комунальних підприємств, установ та організацій. Такі новації мотивуватимуть майбутніх управлінців не лише декларативно заявляти про своє знання української мови, але й дійсно її вивчити.
2. Створення загальнонаціонального Фонду розвитку української мови, який функціонуватиме за рахунок бюджетних коштів, добровільних пожертв громадян та відрахувань підприємців, які зможуть, за їхнім бажанням, перераховувати частину податків саме до Фонду. Завданням Фонду розвитку української мови мають стати реалізовані у межах цілої країни масштабні інформаційно-просвітницькі, навчальні та дослідницькі проекти, які відбиратимуться на конкурсній основі. Керівництво Фонду має обиратися шляхом відкритого конкурсу, контролюватися незалежною Наглядовою радою, а сам Фонд проходити належний фінансовий аудит.
3. Встановлення податкових пільг для того середнього та великого бізнесу, який сприятиме створенню конкурентоздатного україномовного продукту, забезпечуватиме умови для покращення рівня знань державної мови серед співробітників. Розмір податкових пільг не має перетворитися у схему уникнення оподаткування, а скоріше повинен демонструвати зацікавленість держави у підтримці української мови і культури та мотивуванні бізнес-спільноти займати активну проукраїнську позицію.
Отже, сьогодні є вікно можливостей для поступу в сфері мовної політики, яке не завжди буде відчиненим. Тому громадські активісти, науковці, народні депутати України, представники уряду та Адміністрації президента України мають невідкладно напрацювати план змін у мовній політиці та розпочати втілювати його в життя.
Лариса Масенко -доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Ольга Шевчук-Клюжева,кандидат філологічних наук, керівник Центру наукових досліджень та соціальних ініціатив «НАШ Простір» http://www.radiosvoboda.org/content/article/27411694.html
"В роботі "Разговорная речь Древней Руси" ("Русская речь", № 5, 1972): "круг славянизмов, регулярно повторявшихся в живой речи народа Московии, расширялся очень медленно. Записи живой устной речи, произведенные иностранцами в Московии в XVI - XVII веках, включают только некоторые славянизмы на фоне основной массы местной финской и тюркской лексики."
В "Парижском словаре московитов" (1586) среди ВСЕГО СЛОВАРЯ народа московитов находим, как пишет И. С. Улуханов, лишь слова "владыка" и "злат". В дневнике-словаре англичанина Ричарда Джемса (1618 - 1619) их уже больше - целых 16 слов ("благо", "блажить", "бранить", "воскресенье", "воскреснуть", "враг", "время", "ладья", "немощь", "пещера", "помощь", "праздникъ", "прапоръ", "разробление", "сладкий", "храмъ"). В книге "Грамматика языка московитов" немецкого ученого и путешественника В. Лудольфа (1696) - их уже 41 (причем, некоторые с огромным финским "оканьем" в приставках - типа "розсуждать"). Остальная устная лексика московитов в этих разговорниках - финская и тюркская.
У лингвистов той эпохи не было никаких оснований относить язык московитов к "славянским языкам", так как самих славянизмов в устной речи не было (а именно устная речь народа является тут критерием). А потому и разговорный язык Московии не считался ни славянским, ни даже околорусским: крестьяне Московии говорили на своих финских говорах. Характерный пример: русского языка не знал и мордвин Иван Сусанин Костромского уезда, а его родня, подавая челобитную царице, платила толмачу за перевод с финского костромского на российский "государев" язык. Забавно, что сегодня абсолютно мордовская Кострома считается в России "эталоном" "русскости" и "славянства" (даже рок-группа есть такая, поющая мордовские песни Костромы на русском языке, выдавая их за якобы "славянские"), хотя еще два столетия назад никто в Костроме по-славянски не говорил. И тот факт, что Московская церковь вещала на болгарском языке (на котором писались и государственные бумаги Московии), - ничего не значил, так как вся Европа тогда в церквях говорила на латыни и вела делопроизводство на латинском языке, и это никак не было связано с тем, что за народы тут проживают."[1]http://antynegacionism.blogspot.com/2013/05/blog-post_29.html
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=989686 Джерело
Після таких закликів українці повинні перестати ходити до Московської церкви, адже бог нечує молитви в цій церкві.
При 15 % населения страны этнических украинцев (10-12 млн. чел) на всю страну ОДНА БИБЛИОТЕКА! Школ - НОЛЬ! Языка - НОЛЬ!
И библиотеку скоро закроют!
https://www.facebook.com/sasha.korenn/photos/a.252719781569496.1073741828.252353264939481/512023505639121/?type=3&fref=nf Саша Корень
https://www.facebook.com/sasha.korenn/photos/a.252719781569496.1073741828.252353264939481/512023505639121/?type=3 12 жовтня · https://www.facebook.com/
Не прощать. Просто не прощать. Просто не смогу себя убедить, что они не знали и не хотели видеть Украину в огне.
Не забывать издевки, телевизионный ад, запреты на ввоз, удары в спину, брызганье слюной, "на Украине", потопленные наши корабли, "недоязык и недонацию", "квази-нацию", "сало героям", презрительное - хохлы, "псевдострану", украинских военных, харкающих кровью от побоев русских террористов, Голодомор, горящие украинские книги, 15 рублей за пост, ненависть, высокомерие, трусость, трусость, трусость и подлость, подлость, подлость.
Не прощать не из-за злобы или ненависти, нет. А только для того, чтобы избежать повторения уже пройденного.
Холодно и прагматично не прощать, без ярости или причитаний.
Для того, чтобы это не произошло снова - ничего не прощайте. Ничего не забывайте. Когда те, кто вчера поливал мою и вашу страну грязью, вдруг начнут клясться в вечной дружбе, не забывайте. Наших детей, вытряхивающих копейки из своих копилок. Женщин, отдающих последнее на пункты сбора помощи. Безруких и безногих двадцатилетних пацанов в госпитале. Или когда-нибудь нашей стране придется в третий раз сражаться с фашизмом. Либо нас опять за пару месяцев сделают пожирателями младенцев и палачами беременных женщин.
Не забывать и не прощать, что бы вновь это не повторилось.
Вот так вот.
© Анатолий Коган.
И становится митрополитом Курильским и Южносахалинским.
Чи може попівство УПЦ МП настільки недолуге що не в змозі української вивчити..........
Гнати треба цю шоблу з країни поки не пізно.
Московский патриархат в Украине откровенно служит русским оккупантам.
Сатанинскую церковь московского патриархата давно пора запретить в Украине, а захваченные оккупантами церкви передать украинской церки.
нуна: глава секты мацковского патрипархата... шота пернул.
http://crime.in.ua/news/20150309/cerkov
http://crime.in.ua/taxonomy/term/730 УПЦ МП юридически признала http://crime.in.ua/taxonomy/term/113 Крым частью http://crime.in.ua/taxonomy/term/57 России и передала ей две епархии. Эксперты предупреждают, что следующими на передачу России могут быть епархии на http://crime.in.ua/taxonomy/term/165 Донбассе .
В редакции программы http://ru.tsn.ua/politika/cerkovnyy-skandal-ili-gosizmena-upc-mp-yuridicheski-priznala-krym-chastyu-rossii-i-peredala-ey-dve-eparhii-414611.html ТСН.Тиждень оказались документы, которые свидетельствуют о том, что высшие руководители Украинской православной церкви Московского патриархата юридически признали Крым частью России, передав все имущество двух крымских епархий на баланс Русской церкви.
Народные депутаты уже подготовили коллективное обращение к руководству государства и правоохранительным органам по этому поводу.
Вот уже год Украинская православная церковь Московского патриархата не может определиться, с кем она - с Украиной или с российским начальством - патриархом Кириллом. Во время войны на Востоке мы ни разу не услышали от нового предстоятеля УПЦ МП Онуфрия слов поддержки украинской армии, ни разу не услышали слов о России, как стране-агрессоре.
"Я не политик, я на этот вопрос не могу вам ответить", - оправдывается предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрий. При этом священники Украинской православной церкви Московского патриархата не гнушались помогать террористам на Востоке. Русская православная церковь, по сути, благословила войну на Донбассе, а ее адепты давно убивают украинцев под знаменами РПА - русской православной армии.
Ранее Россия аннексировала Крым. И на полуострове остались имущество и прихожане трех епархий Украинской церкви. Между УПЦ и РПЦ большая разница, общим является только духовный центр - Московский патриархат. Юридически, экономически и организационно - это две совершенно самостоятельные церкви. По крайней мере так казалось всем, кроме руководства Украинской православной церкви Московского патриархата предстоятелю Онуфрию и управляющему делами Антонию. Оба после смерти митрополита Владимира ведут пророссийскую политику. И они неожиданно отдали часть прав и имущество двух епархий УПЦ МП в Крыму Русской церкви.
Читайте также: http://crime.in.ua/node/8551 Лазарь оккупационного патриархата освятил в Крыму памятный камень боевиков «Гоблина» (+фото)
"Начался процесс тихой передачи юридически крымских епархий в лоно Русской церкви. Мы долго не могли поверить, что такое могло произойти, пока не увидели скандальное решение священного синода Украинской православной церкви. Еще летом и в конце 2014-го епископы УПЦ МП фактически и юридически признали Крым российским", - говорит ведущий научный сотрудник отделения религиоведения Института философии Александр Саган.
Так, в июне, а затем в декабре 2014 года синод принял изменения в уставы двух из трех крымских епархий. "Юридически и де-факто, судя по тем изменениям, которые внесены в устав, и собственно, там прямо написано, что размещенным центром Симферопольской и Крымской епархий является Республика Крым, которая является субъектом Российской Федерации. Тем самым фактически признана аннексия Крыма Российской Федерацией, что, на мой взгляд, является государственной изменой. Фактически произошла завуалированная передача этих двух епархий Русской церкви", - уточняет Саган.
Новые статусы уже зарегистрированы в Федеральной налоговой службе России. И самое главное - согласно уставу, все имущество, принадлежащее епархиям и ее каноническим подразделениям, является имуществом Русской православной церкви. То есть, по решению синода УПЦ МП во главе с митрополитом Киевским Онуфрием, который на выборах предстоятеля был фаворитом Кирилла, все имущество Феодосийской и Симферопольской епархий объявлено собственностью Российской церкви.
"Такая передача должна быть согласована с церковью государством, поскольку государство в свое время предоставляло очень много земельных участков в безвозмездное пользование для церковных приходов и монастырей", - отмечает Саган.
Так, члены синода и руководство УПЦ МП стали фактически соучастниками незаконного захвата государственного имущества на территории Крыма Россией. Кроме этого, члены синода наделили огромными полномочиями патриарха Кирилла в управлении крымскими епархиями. Например, все экземпляры бланков, штампов и печатей утверждает не только митрополит Киевский, но и лично патриарх Кирилл. Последний имеет право вето на уровне со священным синодом Украинской церкви. Назначать управляющих крымскими епархиями можно только с письменного благословения Кирилла. И самое интересное - все финансы крымские епархии УПЦ МП отныне будут перечислять Москве.
Читайте также: http://crime.in.ua/news/20150108/pravoslavie Террористы разрешают отправлять богослужение только секте свидетелей «русского мира»
За такие действия руководства Украинской православной церкви МП, говорит юрист, наступает уголовная ответственность. И не иначе, как изменой государству, это не назовешь. "За такие действия Уголовным кодексом Украины предусмотрено как минимум две статьи - это 111-я (государственная измена) и статья 191-я (незаконное завладение имуществом, используя свое служебное положение). Санкция статей предусматривает до 15 лет заключения. Так, эти лица, которые принимали участие в таких незаконных действиях, могут быть посажены в тюрьму", - уточняет юрист Иван Боднарук.
Управляющий делами УПЦ МП Владыка Антоний - де-юре есть вторым человеком в церкви, а де-факто Московский патриарх Кирилл влияет на все процессы в Украинской церкви не через предстоятеля Онуфрия, а именно через митрополита Антония. Наверное, Антоний знал, когда предлагал членам синода подписывать измененные уставы, что там. По данным ТСН, именно управляющий делами УПЦ МП Антоний, который очень приближен к патриарху Кириллу, с благословения последнего провернул авантюру с перереестрацией уставов и фактической передачей крымских епархий России. Именно Антоний убедил предстоятеля церкви Онуфрия предать свое государство.
"Основные исполнители митрополит Антоний и Онуфрий были в курсе этих всех дел. Онуфрий и Антоний на сегодня не являются самостоятельными игроками в этом вопросе. Государство Украина должно сделать выводы из этого скандала, который сложился в Крыму, потому что следующими будут Донецкая и Луганская области - завтра подобные вещи будут происходить и там", - убежден ведущий научный сотрудник отделения религиоведения Института философии Александр Саган.
Сейчас руководство государства должно обратить внимание на несамостоятельность Антония и Онуфрия в руководстве Украинской православной церкви. Все прихоти патриарха Кирилла последние выполняют вопреки интересам государства. И не хочется, чтобы завтра или послезавтра мы вновь лишь констатировали очередное предательство миллионов верующих и Украины.
Тем временем боевики на Луганщине разгромили восемь православных церквей. Об этом сообщил председатель Луганской облгосадминистрации Геннадий Москаль. Это, по его словам, наглядное подтверждение того, за какой "православный мир" воюют россияне и их наемники на Донбассе.
http://www.portal-credo.ru/site/?act=news&id=117654&cf= Глава УПЦ МП Митрополит Онуфрий разрешил не поминать Патриарха РПЦ МП Кирилла за богослужением