Скандальный судья-взяточник Буран исчез из больницы, - "5 канал"

100500 тролів або як працює демократія
По перше, Олег Ярчук. Ну я одразу зрозумів, що шось не те. Це наче нормальні слова перемішувати з брєдом хворої людини. Хтось пам'ятає як він писав про те, що якийсь спецназ НАТО чи США викрав якусь суперсекретну рашистську машину с приладдям, а потім переслідувачів (московський спецназ) покосило якимись стрілами з дерев? Отож. Я написав Роману Бурко, він підтвердив, що Ярчук - троль. Є дослідження про те, хто такий Ярчук. Ось посилання. В мене ж самого є три варіанти:
- перший (малоймовірний) - Ярчук свідомий українець, який, постячи усіляку фігню, думає, що справді допомагає Україні та її війську, підіймаючи бойовий дух своєю брехнею. Бо офіційні повідомлення нецікаві і там мало кацапів гине. А тут огого - втрати окупантів надвеликі й українці сгуртуються і битимуть ворога ще краще.
- другий (найбільша вірогідність) - він хвора людина, але, троха потусувавшись серед націоналістів, воює в своїй уяві з ворогом. Його навіть в армію забрати не можна, бо в нього і довідка відповідна мабуть є.
- третій (що також не можна виключати) - він кремлівський проект. Займаючи інформаційний простір, кремль намагається зайняти усі ніші, в тому числі інформаційних інсайдерських повідомлень. Свідомо брешучи (так, щоб цю брехню було легко спростувати) він дискредитує інформацію від Інформаційного Спротиву та Інформнапалму. Якщо таку брехню українці поширюватимуть, москалі скажуть - ось такі їхні всі аналітики - казки переповідають.

Далі про інших тролів. Я розумію, що коли заходиш у печеру з тролями, вони на тебе накинуться. Але тролів боятися - на цензор не ходити. Я розумію, що «зрада» і «все пропало» у національному характері українців. Але деякі речі є все одно дивними. Знайдіть на цензорі будь яке повідомлення найоптимістичнішого змісту - наприклад про арешт корупціонера, знищеного ворога, впровадження нових технологій, допомогу закордонних друзів, абощо. І перші десять коментарів після вганяють у депресію - Петя вкраде (вже вкрав), Кроль з'їсть (або вже з'їв), щастя не буде, на фронті зрада, діти багатіїв не воюють, а якщо воюють, то чому їх не вбили. Ну там про порохоботів, шоколадного, однотурового і таке інше.
Проаналізувавши і узагальнивши, можна зробити деякі висновки:
1. Переважна кількість коментарів російською.
2. Не спрямована проти зовнішнього ворога. (Спробуйте перевірити, запитайте троля щось на кшталт: краще взяти Ростов чи Київ, заарештувати Януковича чи Порошенка. І ви здивуєтесь, як щиро він готовий руйнувати державу, в якій ви живите і наскільки він холодний до ідеї боротьби з агресором).
3. У внутрішніх справах не спрямована проти комуністів, регіоналів, а проти «внутрішнього ворога», який представляє собою лише діючі інститути влади в Україні. Нова поліція погана, реформи лише щоб накрасти. Як тільки людина залишає посаду вимоги заарештувати, посадити зникають. Нікого вже не цікавить Махницькій, Ярема, Наливайченко. Скоро забудуть і Шокіна.
Знову ж таки є декілька версій.
- перша - свідомі українці. Сидять днями за компом і мочать Порошенка і порохоботів. Адепти зради.
- друга - юлеботи. Працюють на Батьківщину, на знищення іміджу конкурентів, на дострокові вибори. (Можна спробувати перевірити, запитавши чи були досягнення за урядування Тимошенко).
- третя - кремлєботи. Валять урядові структури України. Це для нас Президент, Уряд, Рада - об'єкти критики в рамках демократичної системи. І часом, дивлячись на їхні дії, стискаються зуби і кулаки. Для ворога - це частина управлінської структури України, країни, яку ворог хоче знищити. Параліч цих органів, я ще краще їх знищення руками самих українців, був би бажаним для ворога.

І нарешті - як працює демократія. Це дуже-дуже складний механізм. Для опису знадобиться мабуть не одна книга. Тому моє пояснення буде суперпримітивним. Громадянське суспільство бачить найгіршу ланку в системі (наприклад генпрокурора) і атакує її. Підтягуються політичні партії (вони хочуть догодити виборцю). Людина знімається з посади і замінюється на… ні не на найкращу, а на трошки кращу за попередника. (Хтось казав, що Порошенко, це покращений на 30% Янукович. Потім суспільство обирає інший об'єкт і так покращується вся система. Авторитаризм - це неможливість зняти людину, навіть під вогнем суспільної критики. Янукович своїх не здавав. Тому й сталася революція. Завдання громадянського суспільства не просто домогтися відставки з посади якогось керівника, я ще й замінити його кимось кращим (хоча б на 25 відсотків). А з часом виховати і висунути на посаду ще кращого. Така селекція відбувалася на заході десятками, а в деяких країнах і сотнями років. Тож тримаймося.

Покрашенный на 30%. Не "пакращенный", а "покрашенный" - на 30%. Тогда всё становится на свои места.

"Покрашенный на 30% янукович - есть порошенко".