#ЯНеБоюсьСказати - в соцсетях проходит флешмоб против замалчивания насилия
5 июля киевская журналистка Анастасия Мельниченко начала в социальной сети Facebook флешмоб против замалчивания насилия в отношении женщин.
Анастасия рассказала в соцсети несколько личных историй о применяемом в отношении нее насилии со стороны мужчин и призвала женщин и девушек делиться своими историями в соцсетях, публикуя их с хештегом #ЯНеБоюсьСказати, передает Цензор.НЕТ."Я хочу, чтобы сегодня говорили мы, женщины. Чтобы мы говорили о насилии, которое пережило большинство из нас. Я хочу, чтобы мы не оправдывались "я шла в спортивках среди белого дня, а меня все равно схватили". Потому что нам не нужно оправдываться. Мы не виноваты, виноват ВСЕГДА насильник. Я не боюсь говорить. И я не чувствую себя виноватой", - отметила инициатор флешмоба Анастасия Мельниченко.
Тема вызвала широкий резонанс в соцсетях и десятки женщин сегодня публикуют свои истории о совершенном в отношении них насилии, чтобы показать, что проблема существует, и что о ней нельзя молчать, с ней нужно бороться. Вот всего несколько из них...
"Если бы все женщины, пережившие сексуальное насилие, попытку сексуального насилия, домогательства и оскорбление сексуального характера, вышли сегодня (в любой день или ежедневно) на улицу в красном, Земля выглядела бы кровавым пятном", - написала украинская певица Саша Кольцова на своей странице в соцсети "Фейсбук".
В последствии мужчинам также предложили присоединиться к флешмобу, но сильная половина человечества не спешит выносить на публику свои откровенные истории.
В то же время журналист Александр Михельсон предложил "ура-патриотам" и борцам за "традиционные ценности" устроить, вместо мордобития голубых, какую-нибудь акцию против "вполне гетеросексуальных мужиков, которые реально подвергают своих девушек/женщин пыткам".
"Прочитал несколько женских исповедей и бросил, ибо это ужас. Но это правда. И от того еще более страшно", - отметил еще один журналист Вахтанг Кипиани.
Топ комментарии
логике тебя точно не научили, даже не начинай на эту тему
Или вы что думали, что ради вас все бабы должны надеть мешки типа паранджи и париться в нём в тридцать градусов?
Їй про вульгарність, труси (прикид як в стрип-клубі, а вона про мішок і паранджу). Впадати в крайнощі то не показник розуму, а відсутність аргументів. Я 15-18річних ще можу зрозуміти - виховання інше, телевізор зазомбував на розпусту. Ну але як зрозуміти вас - старших людей, які виховувались в інші часи, де були справжні цінності і поняття порядності і потім - раз - і ви перевернули все з ніг на голову. Як так?! Забули виховання, традиції своїх мам і бабусь?! Чи мода пішла в трусах і нічних сорочках по вулиці ходити? Гарна мода. Але я б не хотів щоб вульгарщина ходила в громадських місцях і мої діти це бачили та вбирали такі цінності. Або хрестик зніми, або труси одягни. Лицемірство.
По-перше, тема стосувалась зеків, алкашних жлобів і збожеволілих маніяків, і чому їх захищають нормальні чоловіки - а я апріорі не можу віднести чоловіка, здатного сформулювати свою думку, до зазначених категорій - не зовсім зрозуміло.
По-друге, я, звісно, повідомлена, що вигляд жіночих трусів викликає у чоловіків автоматичну реакцію. Але просто повірте мені на слово як людині, яка всім цим цікавилась, що зайняття духовними практиками (тобто побудова особистості, повної своїм внутрішнім життям, а не залежної від зовнішніх обставин, зокрема жіночих трусів
По-третє, ми живемо у грошовому світі. Довге плаття коштує половину моєї зарплати, коротке і жлобське можна купити за одну восьму зарплати - різниця суттєва. Нічого не купувати не вийде, бо гонористі багачки, які зустрічаються на кожній роботі, просто тебе з'їдять, бо щодо бідних відчувають свою повну безкарність і "відриваються" на повну (перевірено гірким досвідом). Отже, як тільки я завела дітей, мої плаття стали значно коротшими. А я ж бо думала, що буде навпаки
(див. далі)
По-четверте, я, звісно, згодна з тим, що деякий жахливий, негігієнічний одяг, який для ******** жінок вигадують ******* гомики, виглядає так, що краще вона б ходила гола, виглядало б прийстойніше. Але ж ми вже довели, що не всі погано одягнені дівчата демонструють своє багатство - більшість демонструє бідність. І тут важливо зрозуміти причини, для чого вони так вдягаються. Серед цих причин, зокрема, і бажання вийти заміж. Поясню. Кожна жінка прагне мати дітей, і для цієї мети вона обмежена у віці, коли вона це може зробити, але в нашому суспільстві досі збереглися традиції, що, коли жінка народжує, їй не допомагає ніхто, окрім батька її дитини. Через це дівчині з дитинства вбивають в голову, що для того, щоб рахуватися людиною, вона має не статися особистістю - інженером чи архітектором, - вона має вийти заміж, і обов'язково якнайшвидше. Як наслідок я, зокрема, двічі виходила заміж - один раз з причини, що мені вже було двадцять п'ять, другий раз з тієї причини, що мені вже було тридцять. Від першого чоловіка я втекла при першій можливості, з другим мені просто дуже пощастило, що я зустріла в цій людині те, чого до укладення шлюбу в ньому не бачила. Можу чесно обіцяти, що при щонайменшій можливості я зроблю все від мене залежне, щоб ця ганебна процедура - укладення шлюбу - була забута і жінки припинили калічити життя чоловікам і народжувати не від коханих, а від першого, хто трапився по дорозі у загс. І я знаю, як це зробити - так само, як і урятувати сім'ї, які хочуть відбутися: почати суспільно, волонтерськи, "по-тимурівськи" допомагати не тільки старушкам, але й молодим мамам. Це ж дуже просто.
(див. далі)
По-п'яте, ми живемо у світі патріархату. Моя мати постійно змушувала мене одягати коротку спідницю, коли мені потрібно було поступити у вуз чи влаштуватись на роботу. Слід сказати, що ця стратегія мала успіх. Ось тільки не треба казати мені про "мізки", я дуже добре знаю, за скільки купуються і продаються у школах і вузах гарні оцінки, тому за умов фінансів мої сім'ї коротка спідниця допомогла мені не лишитися прибиральницею. Але оскільки то була не моя ініціатива, а скоріше примус з боку матері, а сама по собі я була сором'язлива, на реальний секс з керівництвом я не пішла, отож кар'єра моя не надто блискуча. Втім, я не жалкую, через те, що я на відміну від своїх знайомих не лізла наввипередки під усіляких Медведчуків, сьогодні я можу сказати про себе, що мені не соромно було б і голяка ходити по вулицях - на моєму тілі немає гріха, оскільки це тіло не продається. Такі мої переконання.
По-шосте, я - так само як кидались на мене у іншій темі - кидаюсь як бик на червоне на слова "традиції мам і бабусь" і "хрестик". У мене синдром жертви Московського патріархату, вибачте мене. Ось вони лицеміри так лицеміри.
(див. далі)
Ну, і останнє і головне - чому я "впадаю в крайнощі". Все, що я тут пишу, підпорядковується одній меті. Можливо, я в цій своїй меті дуже помиляюся. Може, ви всі мене дружно поб'єте, коли те, про що я пишу, не справдиться. Але я хочу в то вірити. А пишу я про те, що є такий народ - український. Чоловіки якого - природжені воїни, а жінки відповідно - справжні амазонки. І хай ті амазонки вдягаються не як тургенівські дівчата, а так, як вважають через свій задерикуватий характер. Але якщо не буде тих амазонок з їх дурним одягом і поганим характером, не будуть народжуватися воїни, і нема кому буде захистити цнотливих мусульманок і врятувати життя на цій планеті.
Десь отак.
No comment...
У мене в житті були серйозніші ситуації, коли дійсно йдеш по вулиці і доводилося застосовувати фізичні зусилля, щоб відкараскатися від маніяка, я після того попросила батьків та свого знайомого, щоб вони мене зустрічали з курсів англійської, хоча була вже повнолітня. Знаю справді жахливу історію, коли єдина донечка старої матері - колеги моєї матері по роботі - йшла додому з підготовчих курсів до інституту, а її згвалтували, добряче побивши при цьому, та кинули у сніг на морозі... чомусь вона не змогла сама піднятися, коли її знайшли, її ноги були відморожені, довелося ті ноги ампутувати. Молода дівчина, багато років тому, без усілякої війни, уявіть собі. Тому зустрічайте ваших донечок зі шкіл, курсів та інститутів.
Нічого, таких багато і женихів на них теж багато. Все у цієї "киці" буде чудово
КВАРТПЛАТА - вища зарплати ..
ТОВАРООБІГ на нулю .
СВАВІЛЛЯ при нарахуванні пенсій , зрівнявши всі в одну категорію .
Держслужбовці , відпрацювали 10 років - отримують скажені пенсії , а військові , яких ганяли по всьому світу та Чорнобиль , виконувати завдання Держави - то є кооператив чи траст ЗСУ ??,
Між іншим поділитись з усіма як мінімум, неприємними спогадами це мужній крок.
Не всі дають раду у подальшому житті.
А ви шукаєте щось гаряченьке,навіть не бажаючи дочитати до кінця і зрозуміти людину?
До розумних істот вам далеко.
А слово емпатія у вашому словнику загубилось.
Поясніть мені причину і наслідки в цьому випадку.
Вона написала листа і розказала про те,що з нею сталось.
Не бачу нічого поганого в цьому. Вважаю,що це добре,для неї перш за все.
Вона звільнилась від тягаря,як мінімум.
А прочитавши коментарі вище,що спотворили суть проблеми змушена була попередити про бан.
Більше нічого. Вважаю акцію необхідною і важливою.
Стосується не тільки жінок, а і чоловіків також.
Це все
А взагалі просто не залишайте ваших дівчат самих, зустрічайте їх і проводжайте, можна просто ходити жіночими купами. Бо будь-який чоловік фізично сильніший за жінку. Історії з цього Фейсбука ні про що, но в житті трапляються і справжні зеки і маніяки, і тоді це дійсно жахливо.
Інші ситуації, викладені у Фейсбуці - про те, скільки п'яних жлобів чіпляється до малих сусідських та інших дівчат та про те, що жоден декан-чоловік не візьме на роботу не повію, якщо, звісно, їй нема чим сплатити хабаря, це я також знаю, вчилася у двох вузах!
У нас, на жаль, патріархат, ось про що тема!
Хочешь жить среди цнотливо одягнених мусульманок - тобі до іншої країни.
Серьёзно, без обид. У меня когда муж пытался выбрыкиваться типа я муж, глава семьи, я ему всегда отвечала - хочешь жить по Библиям и Коранам, вперед в другую страну, а у нас так - и рассказывала анекдот про тюбетейку. А потом почитала - здесь, на Цензоре,этот анекдот тоже часто вспоминают.
Ну не будут украинки носить паранджу. Не будут и всё тут. Сочувствую, если это Вас угнетает.
Им шо устав, шо пристав... кого хочешь на место поставят.
------
чего ж тогда о насилии стоните?
Ну что..." - тут мой голос сорвался,-
Я таукитянку схватил за грудки:
"А ну, - говорю,- признавайся!.."
Она мне: "Уйди!"-
Мол, мы впереди
- Не хочем с мужчинами знаться,
- А будем теперь почковаться!(с)
--
вы решаете за всех?
Я попросила Вас пояснити ситуацію з донькою знайомої моєї матері. Ви на це нічого не відповіли.
Вона була цнотлива, фактично ще дитя. Заміж не прагнула, це були ще радянські часи фактично - їй було зарано про це думати. Мати - вчителька.