Константиновское и Покровское направления - эпицентр боев на фронте, - Генштаб
На фронте зафиксировано 253 боевых столкновения. Наиболее интенсивные бои продолжаются на Покровском, Константиновском и Гуляйпольском направлениях, где Россия совершила десятки атак.
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом сообщает Генштаб ВСУ.
Обстрелы Украины
Вчера противник нанес один ракетный удар с применением одной ракеты и 95 авиационных ударов, сбросив 288 управляемых авиабомб. Кроме того, применил 9655 дронов-камикадзе и осуществил 3285 обстрелов населенных пунктов и позиций наших войск, в том числе 16 - из реактивных систем залпового огня.
Боевые действия
На Северо-Слобожанском и Курском направлениях за прошедшие сутки агрессор нанес три авиационных удара с применением семи КАБ, осуществил 80 обстрелов позиций наших войск и населенных пунктов, в том числе два - с применением РСЗО. Зафиксировано две штурмовые операции врага.
На Южно-Слобожанском направлении противник 10 раз атаковал позиции наших подразделений в районах населенных пунктов Лиман, Вильча, Синельниково, Волчанские Хутора и в сторону Избицкого.
На Купянском направлении враг атаковал шесть раз, в сторону Куриловки, Кившаровки, Новоплатоновки, Новоосиново и Глушковки.
На Лиманском направлении противник семь раз пытался вклиниться в нашу оборону, атакуя в районах населенных пунктов Заречное, Среднее и в сторону Лимана, Шейковки.
На Славянском направлении противник штурмовал четыре раза, в сторону Рай-Александровки, Пескуновки и в районе Разниковки.
На Краматорском направлении оккупанты атаковали в районе Миньковки.
На Константиновском направлении враг совершил 25 атак в районах населенных пунктов Иванополье, Ильиновка, Плещиевка, Вольное, Торецкое, Русин Яр, Степановка и в сторону Константиновки, Золотого Колодца.
На Покровском направлении наши защитники остановили 52 штурмовых действия агрессора в сторону населенных пунктов Затышок, Никаноровка, Родинское, Новоалександровка, Гришино, Котлино, Каменка, Сергеевка, Удачное, Молодецкое, Новопавловка, Новоподогороднее, Белицкое, Шевченко и Мирное.
На Александровском направлении противник атаковал семь раз, в районе Тернового и в сторону населенных пунктов Вербовое, Доброполье, Калиновское.
На Гуляйпольском направлении оккупанты совершили 28 атак в сторону Нового Запорожья, Доброполья, Рыбного, Злагоды, Зализнычного, Цветкового, Воздвижковки, Верхней Терсы, Староукраинки, Гуляйпольского и Чаривного.
На Ореховском направлении наши защитники остановили одну попытку противника продвинуться вперед в районе Щербаков.
На Приднепровском направлении противник проводил три атаки в сторону Антоновского моста.
На Волынском и Полесском направлениях признаков формирования наступательных группировок врага не обнаружено.
Удары по врагу
Украинские защитники продолжают системное уничтожение врага, оказывают эффективное сопротивление на всех участках фронта.
За прошедшие сутки авиация, ракетные войска и артиллерия Сил обороны поразили 12 районов сосредоточения живой силы противника и три пункта управления БПЛА.
Всего за прошедшие сутки потери российских захватчиков составили 880 человек. Также уничтожены один танк, три боевые бронированные машины, 57 артиллерийских систем, одна реактивная система залпового огня, одно средство ПВО, четыре наземных робототехнических комплекса, 1872 беспилотных летательных аппарата и 135 единиц автомобильной техники противника.
"Україна активно зводить багаторівневі фортифікаційні споруди нового типу, зокрема біля кордонів із рф, подолати їх буде дуже складно.
Так, за останні два місяці Україна збудувала близько 1300 кілометрів фортифікацій - від Києва до Одеси.
Про це у своєму блозі пише впливовий OSINT-експерт та військовий оглядач.
На сході країни ЗСУ тепер спираються одразу на кілька ліній оборони: у деяких районах їх від двох до шести, а за фронтом тягнуться багатокілометрові лінії інженерних загороджень.
Якщо раніше, говорячи про українські укріплення періоду 2014-2024 років, зазвичай мали на увазі величезні траншеї посеред полів, то сьогодні ситуація повністю змінилася. Війна дронів зробила такі позиції таким, що не мають жодної користі, а лише допомагають наступаючому противнику закріплюватись на нових рубежах.
******* укріплення створюються вже за іншим принципом: головне завдання - не сховати солдатів від ураження вогнем, а максимально ускладнити просування противника.
Тож, нові лінії оборони складаються з кількох протитранспортних ровів, заповнених колючим дротом, а також безлічі додаткових загороджень. У результаті:
- техніка не може проїхати без масштабної операції з прориву;
- знищити дротяні лінії вкрай складно через "зуби дракона";
- піхоті практично неможливо швидко подолати такі рубежі через щільні дротяні загородження, у тому числі всередині ровів.
Ще одна важлива особливість - укріплення тепер будують не лише у відкритих полях. Лінії оборони прокладають через ліси, міські райони та вздовж річок, намагаючись не залишати вразливих ділянок.
Крім того, Україна систематично вирубує дерева на сотні метрів перед оборонними рубежами. Це позбавляє російських військових укриттів і змушує їх наступати відкритою місцевістю. Фактично штурмувати такі лінії доводиться без прикриття. Подолати ці укріплення російські війська, ймовірно, намагатимуться за допомогою артилерії, авіабомб ФАБ та FPV-дронів. Однак для створення навіть невеликого проходу у сотню метрів знадобиться величезна кількість *********** та висока точність ударів. При цьому окремою проблемою лишаються дороги. Для власних військ та контролю за можливими напрямами прориву Україна створює спеціальні ділянки-проходи в оборонних лініях. Саме через них російські сили, швидше за все, намагатимуться просуватися вперед. Такі ділянки є приблизно 150-180 метрів повністю відкритого простору. Самі лінії оборони прикривають укріплені позиції, де розміщуються піхота переднього краю та розрахунки дронів. Невеликі укріплені позиції зазвичай розміщують у лісосмугах, що ускладнює їхнє виявлення. Зверху вони часто додатково перекриті для захисту від артилерії та FPV-дронів. У той же час найбільш вигідними оборонними точками залишаються населені пункти, промислові зони та будинки з підвалами. Села та міста часто розташовані одразу за лініями оборони - саме там можуть базуватись розрахунки операторів дронів.
Простір між укріпленнями є "кіл-зоною". Ці ділянки також насичені колючим дротом та іншими перешкодами, які додатково ускладнюють будь-яке пересування. Зараз під атаками знаходиться лише одна ділянка нової лінії оборони, причому вона ще не добудована. Проте, ця позиція утримується вже близько десяти місяців. При цьому близько 99% нових укріплень поки що взагалі не вступали в бій. Більшість ліній знаходяться щонайменше за 5-10 кілометрів від поточного фронту. Потенційному супротивникові, що наступає, доведеться долати відразу кілька подібних рубежів, іноді чотири, п'ять або навіть шість поспіль.
У 2025 році основні роботи велися в Донецькій області, а також в інших прифронтових регіонах. 2026 року пріоритет зміщується на Дніпропетровську, Запорізьку та Харківську області.
На підконтрольній Україні частині Донбасу нові укріплення будуються у районах Новодонецького, Краматорська та Слов'янська. Зі східного боку цих міст продовжують створювати додаткові рови та лінії загороджень. Будувати довгі суцільні лінії оборони сьогодні вже складно, тому ставка робиться на велику кількість перешкод та розширення так званої кіл-зони.
Нові укріплення також зводяться навколо Харкова та по всій Харківській області. Більшість кордону вже прикрита, а ближче до міста будується ще одна лінія оборони. Крім того, зміцнюються Ізюм, Чугуїв та Великий Бурлук.
На Сумщині триває будівництво другої лінії оборони, проте роботи ускладнюються великими лісовими масивами.
Навіть у Чернігівській області зараз завершується створення нових фортифікацій, у тому числі довкола самого Чернігова.
Кільцеві лінії укріплень також з'являються навколо Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва та Одеси. Програма масштабного будівництва фортифікацій, що стартувала у грудні 2024 року, стала одним із ключових елементів нової оборонної стратегії ЗСУ. Логіка цієї стратегії полягає в тому, що велика кількість перешкод дозволяє утримувати фронт меншими силами і одночасно збільшувати втрати противника, що наступає, - особливо в умовах ******** війни дронів."
Противник просунувся у північній частині Варварівки та в районі Прилук, звідки продовжують штурмові дії у напрямку Воздвиженівки.
З появою густого листя фіксується зростання активності російських підрозділів. Піхота противника вже заходить на околиці Гуляйпільського, проте її вчасно виявляють оператори дронів ЗСУ та завдають ударів.
Бої також йдуть у районі Чарівного та у напрямку Новоселівки.
У разі подальшого просування російські сили зможуть посилити тиск на Малу Токмачку та Оріхівський напрямок загалом.
На Лиманському напрямку російські війська намагаються витіснити ЗСУ з району балок на північ від Зарічного, щоб посилити тиск на Лиман. Незважаючи на напругу, що зберігається, ситуація залишається під контролем ЗСУ, які періодично проводять локальні контрдії."
@ (в перекладі):
Ситуація в районі Стариці (Вовчанська).
На рубежі квітня та травня 2026 року підрозділи 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» за підтримки підпорядкованої їй 72-ї механізованої бригади здійснили раптовий наступ. Атака відбулася на ділянці фронту поблизу села Стариця (9 км на південний захід від Вовчанська), яка місяцями була бездіяльною та статичною. В результаті українським військам вдалося захопити більшу частину лісового масиву "Урочище Кульма", включаючи тактично важливу висоту 209, а також відбити східну частину Стариці, яка раніше контролювалася росіянами.
Російський 1009-й мотострілецький полк, відповідальний за цю ділянку, був розгромлений і відкинутий на 2 км на схід до селища Бугруватка.
Операції 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» розпочалися наприкінці квітня з раптової атаки 23-го штурмового полку «Р.У.Г.» Національної гвардії. Особовий склад цього підрозділу на 90 відсотків складається з колумбійських та бразильських найманців під командуванням українських офіцерів. Його 3-й штурмовий батальйон - після артилерійської підготовки 72-ї бригади та за підтримки двох танків свого танкового батальйону - завдав удару з тилу позицій бригади в напрямку 209-ї висотм та розгалуженого опорного пункту 1009-го мотострілецького полку на північній околиці Стариці. Обидві атаки були успішними, українські штурмові групи проникли на російські позиції на глибину до 1 км.
Російські контратаки, розпочаті в наступні дні з метою повернення втрачених позицій, незважаючи на підтримку керованих бомб ФАБ, закінчилися невдачею.
Успіх 23-го штурмового полку був в подальшому розвинутий і дозволив 72-й механізованій бригаді розпочати наступальні операції вздовж дороги Стариця-Бугруватка в середині травня 2026 року. Ці операції призвели до захоплення східної частини Стариці та входу в південно-західні райони Бугруватки."