РУС
10563 посетителя онлайн
Память жертв политических репрессий почтили у мемориала в Харькове
В Харькове состоялась церемония, приуроченная ко Дню памяти жертв политических репрессий.
Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на "Укринформ", представители обладминистрации, СБУ, прокуратуры, общественных организаций, а также руководители предприятий и духовенство возложили цветы к украинско-польскому Мемориалу жертвам тоталитаризма."Мемориал жертвам тоталитаризма, к которому мы возлагаем цветы, находится на месте масштабных расстрелов 1940 года, унесших жизни более 4 тыс. только польских офицеров. Современное украинское государство осуждает любые проявления агрессии в ХХI веке. Украинский народ ценой жизни тысяч патриотов сегодня отстаивает шанс на свое мирное будущее и будущее Европы", - сказал заместитель председателя Харьковской ОГА Михаил Черняк.
Во время мероприятия священники православной церкви провели панихиду, а священники Римско-католической церкви - молебен памяти погибших.
Напомним, мемориальный комплекс жертвам тоталитаризма был открыт в харьковском Лесопарке в июне 2000 года на месте захоронения жертв массовых расстрелов, осуществленных по приказу НКВД в 1938-1941 гг., - польских интернированных офицеров, а также мирных жителей Харькова - украинцев, русских, евреев.
Топ комментарии
Украинские танки Т-64Б1М сеют панику и страх в сердцах русских боевиков,обращая их в бегство. Смотрите виде
"https://censor.net/user/145656
https://twitter.com/BorisBorisenko5 Boris Borisenko @BorisBorisenko5
Представники ДР ОУН прогнали Порошенка під вигуки "ганьба!", "брехун!"... та інші образливі, але правдиві слова https://t.co/cGUDG7pGyZ https://www.facebook.com/rostyslav.demchuk/posts/1096962060447799 … https://t.co/yEjpVPcutP pic.twitter.com/yEjpVPcutP "
Поминаємо діда, "сина врага народа".
Поминаємо 4-х із 7 дітей бабці по матері, які загинули у Голодоморі.
Поминаємо батьків приймака-Івана, якого дід якось вивіз із села у 1947. Вони померли, а Іван, виріс з мєю матір'ю, її сестрою та братом. Він, закінчивши 7 класів пішов у ФЗУ, щоб не навантажувати прийомну см'ю.
А хто кого ще поминає?
В червні 1930 р. надзвичайна сесія Верховного суду УСРР винесла вирок про позбавлення волі: співробітника Наркомзему України В.Г.Батиренка - на 6 років, старшого інспектора НКЗ УСРР А.Я.Вороніна - на 3 роки, співробітника Укрсільбанку, завідуючого кабінетом фінансування інституту сільськогосподарської економіки А.Ф.Дідусенка - на 3 роки, агронома-консультанта Укрнасінсоюзу Г.Г.Дібольда - на 6 років, завідуючого підготовчими курсами НКЗ УСРР І.І.Доленка - на 8 років, співробітника НКЗ РСФРР М.Д.Ємалаки - на 3 роки, інспектора НКЗ УСРР О.Д.Ємельяненка - на 3 роки, заступника директора сільськогосподарської дослідної станції Є.І.Заславського - на 3 роки, співробітника НКЗ УСРР А.С.Іоффе - на 2 роки,професора, члена правління Укрсільбанку К.С.Кононенка - на 8 років, професора Середьно-Волзького дослідного інституту сільського господарства І.П.Короткова - на 4 роки, завідуючого Кельчинскою дослідно-зрошувальною ділянкою НКЗ УСРР П.М.Кумова - на 3 роки, члена Президії Держплану УСРР К.Г.Маньківського - на 8 років, професора Всесоюзного інституту прикладної ботаніки М.К.Могилянського - на 2 роки,
завідуючого статистичним підвідділом Укрсільбанку Г.Ф.Обдули-Абдулевського - на 3 роки, директора Дніпропетровської дослідної станції Б.О.Овсянникова - на 3 роки, завідуючого Переяславським радгоспом Київської дослідної сільськогосподарської станції І.І.Мацкевича - на 5 років, члена торгово-кооперативної секції Держплану УСРР В.О.Онуфрієва - на 3 роки, члена сільгоспсекції Держплану УСРР Г.І.Підгорного - на 2 роки, старшого інспектора НКЗ УСРР В.К.Подольського - на 4 роки, професора, директора Всесоюзного інституту землеробства, члена колегії НКЗ УСРР М.З.Резнікова - на 10 років, професора, референта земельно-планової комісії НКЗ УСРР В.М.Соловейчика - на 2 роки, агронома Житомирського окружного земельного управління О.Д.Степаненка - на 3 роки, інспектора МТС НКЗ УСРР М.А.Сябра - на 4 роки, інспектора НКЗ УСРР Ю.З.Умана - на 3 роки, професора Київського кооперативного інституту, директора Київської сільськогосподарської дослідної станції О.К.Філіповського - на 4 роки, референта земплану УСРР К.Ф.Центиловича - на 5 років, професора Харківського сільськогосподарського інституту В.П.Шелехету - на 4 роки.
В січні - лютому 1930 р. їх було арештовано та винесено вироки.
Їх звинувачували у створенні та керівництві контрреволюційною організацією, яка ставила за мету відновлення капіталістичного ладу, зміцнення і розвиток індивідуального селянського господарства, послаб- лення економічної могутності республіки, їхня вина полягала в тому, що вони розробляли питання ринкової економіки, обстоювали необхідність еквівалентного обміну між містом і селом.
Впродовж 1934-1938 рр. вони знову потрапили до таборів. У 1937 р. Доленка, а в 1938 р. - Дідусенка було розстріляно. Професор К.С.Кононенко виїхав у 1943 р. до Німеччини, а в 1951 р. до США, написав ґрунтовне монографічне дослідження «Україна і Росія. Соціально-економічні підстави української національної ідеї 1917- 1960» (Мюнхен, 1965). Доля інших майже невідома.
Далеко невтішною виявилась доля і колишніх слідчих - співробітників ДПУ - Бронєвого, Букштона і Шора, які займались розслідуванням справи так званої ''Контрреволюційної шкідницької організації в сільському господарстві України". В 1937-1938 рр. вони були арештовані органами НКВС УСРР за причетність до контрреволюційної змови і за службові зловживання. Відомо, що Броневой помер в 1940 р. в таборах, Букштона розстріляли, а Шор помер в 1938 р під час слідства. Всі слідчі були реабілітовані в 1956-1957 рр., а їхні колишні підсудні - лише через тридцять років. 28 квітня 1989 р. Пленум Верхов ного суду УРСР припинив кримінальну справу по відношенню до 29 осіб, реабілітувавши їх.