РУС
5319 посетителей онлайн
Недобросовестных работодателей ждут "драконовские" штрафы, - Гройсман
Премьер-министр Украины Владимир Гройсман напомнил, что в рамках повышения минимальной заработной платы увеличены штрафные санкции для недобросовестных работодателей.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на 5 канал."Я считаю, что мы, как работники, должны требовать от наших работодателей оформлять всех людей на работу официально. В этом вопросе надо поставить точку. Время, когда принимали наемного работника, как раба без прав, без документов, налегке должна уйти в прошлое.
Мы приняли решение в рамках повышения минимальной заработной платы, об очень серьезных, я бы сказал "драконовских" штрафных санкциях. Пока мы их даже не внедряли, потому что это десятки и сотни тысяч гривен, если найдем неоформленного работника.
Потому что мы боремся за будущее человека, который сегодня работает. Он работает, он получает зарплату, за него должны быть заплачены взносы в пенсионный фонд и он должен спокойно смотреть в будущее. Если этого нет, мы должны наказывать тех недобросовестных работодателей, которые скрывают занятость, которые скрывают от своей наемных рабочих уплату в пенсионный фонд и фактически делают их в будущем бедными.
Мы это должны менять. в том числе есть полномочия местных органов власти, которые сейчас получили по закону полномочия за тем, чтобы следить за этим и принимать соответствующие меры по детенизации", - отметил Гройсман.
Топ комментарии
Где ты этот бред взял? Это твоя фантазия?
І. У випадку подання завідомо безпідставного позову, або ж такого, який має очевидно штучний характер, суд має право залишити позов без розгляду. Але як трактувати критерії «очевидно штучний характер», «безпідставний позов»? У кожного виникають свої асоціації, а це суперечить вимогам про прогнозованість і передбачуваність законодавства. В результаті прийняття судом позову, позивач має відразу внести заставу для оплати адвокатів відповідача ( якщо позов буде відхилено судом, то вказані кошти переходять на користь адвокатів відповідача). Крім того, суддя може визначити, що цивільна справа є "малозначима" і розглянути справу протягом одного засідання ( до таких справ відносяться справи про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги) і відповідач вже довідається про рішення суду, коли до нього прийде виконавча служба ( в тому числі і приватні виконавці - "модернізовані рекетири") або кошти будуть автоматично списані з кредитних карток.
ІІ. Також, відповідно до проекту закону, відповідача, місце проживання, знаходження чи місце роботи якого невідомо, викликають до суду через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України. Та чи ефективний такий спосіб комунікації? Навряд, адже він не завжди забезпечує гарантовану обізнаність відповідача про подання до нього позову.
ІІІ. Проект закону, зокрема, встановлює можливість застосування судом до учасників справи штрафу - за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Однак, що свідчить про «зловживання процесуальними правами» і про дії, які «перешкоджають судочинству», знову-таки у проекті закону не передбачено. Тому, такі норми не гарантуватимуть змагального процесу і можуть використовуватися судом з метою незаконного впливу на учасників справи. Зловживанням процесуальними правами може бути розцінено судом і подача стороною клопотань про долучення доказів та клопотання про витребування письмових доказів, в результаті чого повністю знівельовано головний принцип цивільного судочинства - змагальність сторін, закріплений в ст.129 Конституції України.
ІV. Не менш цікавим для розгляду є встановлення 30-денного строку для подання апеляційної скарги. Цей строк є необґрунтовано тривалим.
Протягом цього часу рішення суду першої інстанції не набирає сили. Якщо суд не застосував заходів забезпечення позову, то відповідач, який програв справу, може, наприклад, продати чи іншим чином відчужити майно щодо якого розглядався спір, або ж іншим чином вчинити дії, які унеможливлять в майбутньому виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача. Тому, такі норми не забезпечують баланс інтересів обох сторін справи.
Варто наголосити, що такими тривалими строками порушується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумних строків розгляду справи, адже розумний строк охоплює період з моменту подання позовної заяви до моменту виконання рішення суду у цій справі.
V.Також ніхто не заперечує щодо доцільності вирішення питання про порядок оскарження рішень міжнародних комерційних арбітражів. Однак, такими нормами варто було б доповнити Господарський процесуальний кодекс, а не Цивільний процесуальний кодекс, зважаючи на те, що суб'єктами таких спорів, як правило, виступають юридичні особи під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Тому, таке «доповнення» необхідно було внести в інший кодекс.
Извини ...
тогда людям некогда было бы возмущаться.