УКР
9535 відвідувачів онлайн
Недобросовісних роботодавців чекають "драконівські" штрафи, - Гройсман
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман нагадав, що в рамках підвищення мінімальної заробітної плати збільшено штрафні санкції для недобросовісних роботодавців.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на 5 канал."Я вважаю, що ми маємо, як працівники, вимагати від наших роботодавців оформляти всіх людей на роботу офіційно. В цьому питанні треба поставити крапку. Час, коли сприймали найманого працівника, як раба без прав, без документів, без нічого має відійти в минуле.
Ми прийняли рішення в рамках підвищення мінімальної заробітної плати, дуже серйозні, я б сказав "драконівські" штрафні санкції. Поки що ми їх навіть не впроваджували, тому що це десятки та сотні тисяч гривень, якщо знайдемо неоформленого працівника.
Тому що ми боремося за майбутнє людини, яка сьогодні працює. Вона працює, вона отримує зарплату, за неї повинні бути заплачені внески у пенсійний фонд і вона повинна спокійно дивитися у майбутнє. Якщо цього немає, ми повинні карати тих недобросовісних роботодавців, які приховують зайнятість, які приховують від свої найманих робітників сплату до пенсійного фонду і фактично роблять їх в майбутньому бідними.
Ми це повинні змінювати, в тому числі є повноваження місцевих органів влади, які зараз отимали по закону повноваження за тим, щоб слідкувати за цим і вживати відповдні заходи з детінізації", - зазначив Гройсман.
Топ коментарі
Где ты этот бред взял? Это твоя фантазия?
І. У випадку подання завідомо безпідставного позову, або ж такого, який має очевидно штучний характер, суд має право залишити позов без розгляду. Але як трактувати критерії «очевидно штучний характер», «безпідставний позов»? У кожного виникають свої асоціації, а це суперечить вимогам про прогнозованість і передбачуваність законодавства. В результаті прийняття судом позову, позивач має відразу внести заставу для оплати адвокатів відповідача ( якщо позов буде відхилено судом, то вказані кошти переходять на користь адвокатів відповідача). Крім того, суддя може визначити, що цивільна справа є "малозначима" і розглянути справу протягом одного засідання ( до таких справ відносяться справи про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги) і відповідач вже довідається про рішення суду, коли до нього прийде виконавча служба ( в тому числі і приватні виконавці - "модернізовані рекетири") або кошти будуть автоматично списані з кредитних карток.
ІІ. Також, відповідно до проекту закону, відповідача, місце проживання, знаходження чи місце роботи якого невідомо, викликають до суду через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України. Та чи ефективний такий спосіб комунікації? Навряд, адже він не завжди забезпечує гарантовану обізнаність відповідача про подання до нього позову.
ІІІ. Проект закону, зокрема, встановлює можливість застосування судом до учасників справи штрафу - за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Однак, що свідчить про «зловживання процесуальними правами» і про дії, які «перешкоджають судочинству», знову-таки у проекті закону не передбачено. Тому, такі норми не гарантуватимуть змагального процесу і можуть використовуватися судом з метою незаконного впливу на учасників справи. Зловживанням процесуальними правами може бути розцінено судом і подача стороною клопотань про долучення доказів та клопотання про витребування письмових доказів, в результаті чого повністю знівельовано головний принцип цивільного судочинства - змагальність сторін, закріплений в ст.129 Конституції України.
ІV. Не менш цікавим для розгляду є встановлення 30-денного строку для подання апеляційної скарги. Цей строк є необґрунтовано тривалим.
Протягом цього часу рішення суду першої інстанції не набирає сили. Якщо суд не застосував заходів забезпечення позову, то відповідач, який програв справу, може, наприклад, продати чи іншим чином відчужити майно щодо якого розглядався спір, або ж іншим чином вчинити дії, які унеможливлять в майбутньому виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача. Тому, такі норми не забезпечують баланс інтересів обох сторін справи.
Варто наголосити, що такими тривалими строками порушується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумних строків розгляду справи, адже розумний строк охоплює період з моменту подання позовної заяви до моменту виконання рішення суду у цій справі.
V.Також ніхто не заперечує щодо доцільності вирішення питання про порядок оскарження рішень міжнародних комерційних арбітражів. Однак, такими нормами варто було б доповнити Господарський процесуальний кодекс, а не Цивільний процесуальний кодекс, зважаючи на те, що суб'єктами таких спорів, як правило, виступають юридичні особи під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Тому, таке «доповнення» необхідно було внести в інший кодекс.
Извини ...
тогда людям некогда было бы возмущаться.