Венецианская комиссия призвала отозвать законопроекты об антикоррупционном суде, - Парубий

Венецианская комиссия предлагает Верховной Раде отозвать законопроекты о создании Антикоррупционного суда и зарегистрировать новый.
Как информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на Gazeta.ua, об этом сообщил спикер Андрей Парубий на согласительном совете."Об антикоррупционных судах. Я со своей подписью отправил в Венецианскую комиссию. Имеем очень четкую позицию, что авторы должны отозвать свои законопроекты и должен быть внесен новый. По каждой из судебных реформ мы получили заключение Венецианской комиссии. Не думаю, что у нас есть основания действовать по-другому", - сказал Парубий.
Напомним, западные партнеры и антикоррупционеры Украины требуют от власти создать в стране Антикоррупционный суд, но Порошенко и его окружение выступают за формирование другого антикоррупционного органа. Президент ранее заявлял, что антикоррупционная палата может появиться уже в октябре.
Топ комментарии
Никак не возьму в толк, если депутат - СЛУГА народа,
то какая может быть у слуги... неприкосновенность?
а богатые и успешные казнокрады - это такая профессия или просто "хорошие люди"?
хотя... раз зарплату получают, то скорее всего профессия... при чем любимая...
сначала ставится вопрос о прекращении его мандата в парламенте. Фактически никакой неприкосновенности и нет на примере Добкина,и других. Более того ,прокуратура и НАБУ устраивает прослушки,проводит всякие провокационные комбинации с целью спровоцировать дачу взятки(как с Розенблатом ) а потом приходит с этими материалами и отчитывается о проделанной работе. Возможно уже много депутатов находится на крючке и пока голосуют как надо-их никто не чипае.
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/10/7/7071977/
І. У випадку подання завідомо безпідставного позову, або ж такого, який має очевидно штучний характер, суд має право залишити позов без розгляду. Але як трактувати критерії «очевидно штучний характер», «безпідставний позов»? У кожного виникають свої асоціації, а це суперечить вимогам про прогнозованість і передбачуваність законодавства. В результаті прийняття судом позову, позивач має відразу внести заставу для оплати адвокатів відповідача ( якщо позов буде відхилено судом, то вказані кошти переходять на користь адвокатів відповідача). Крім того, суддя може визначити, що цивільна справа є "малозначима" і розглянути справу протягом одного засідання ( до таких справ відносяться справи про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги) і відповідач вже довідається про рішення суду, коли до нього прийде виконавча служба ( в тому числі і приватні виконавці - "модернізовані рекетири") або кошти будуть автоматично списані з кредитних карток.
ІІ. Також, відповідно до проекту закону, відповідача, місце проживання, знаходження чи місце роботи якого невідомо, викликають до суду через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України. Та чи ефективний такий спосіб комунікації? Навряд, адже він не завжди забезпечує гарантовану обізнаність відповідача про подання до нього позову.
ІІІ. Проект закону, зокрема, встановлює можливість застосування судом до учасників справи штрафу - за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Однак, що свідчить про «зловживання процесуальними правами» і про дії, які «перешкоджають судочинству», знову-таки у проекті закону не передбачено. Тому, такі норми не гарантуватимуть змагального процесу і можуть використовуватися судом з метою незаконного впливу на учасників справи. Зловживанням процесуальними правами може бути розцінено судом і подача стороною клопотань про долучення доказів та клопотання про витребування письмових доказів, в результаті чого повністю знівельовано головний принцип цивільного судочинства - змагальність сторін, закріплений в ст.129 Конституції України.
ІV. Не менш цікавим для розгляду є встановлення 30-денного строку для подання апеляційної скарги. Цей строк є необґрунтовано тривалим.
Протягом цього часу рішення суду першої інстанції не набирає сили. Якщо суд не застосував заходів забезпечення позову, то відповідач, який програв справу, може, наприклад, продати чи іншим чином відчужити майно щодо якого розглядався спір, або ж іншим чином вчинити дії, які унеможливлять в майбутньому виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача. Тому, такі норми не забезпечують баланс інтересів обох сторін справи.
Варто наголосити, що такими тривалими строками порушується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумних строків розгляду справи, адже розумний строк охоплює період з моменту подання позовної заяви до моменту виконання рішення суду у цій справі.
V.Судова реформа звужує конституційні права на касаційне оскарження, - головне науково-експертне управління Верховної Ради України. Прийняті Верховною Радою нові редакції Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та кодексу адміністративного судочинства звужують конституційні права суб'єктів судочинства на касаційне оскарження судових рішень.Про це йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради законопроект №6232.
Хотя вы не поймёте, сказано - "Не мечите бисер перед свиньями".
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/10/7/7071977/