Венеціанська комісія просить відкликати законопроекти про антикорупційний суд, - Парубій

Венеціанська комісія пропонує Верховній Раді відкликати законопроекти про створення Антикорупційного суду і зареєструвати новий.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Gazeta.ua, про це повідомив спікер Андрій Парубій на погоджувальній раді."Про антикорупційні суди. Я зі своїм підписом відправив у Венеціанську комісію. Маємо дуже чітку позицію, що автори повинні відкликати свої законопроекти і потрібно внести новий. По кожній із судових реформ ми отримали висновок Венеціанської комісії. Не думаю, що у нас є підстави діяти інакше", - сказав Парубій.
Нагадаємо, західні партнери й антикорупціонери України вимагають від влади створити в країні Антикорупційний суд, але Порошенко і його оточення виступають за формування іншого антикорупційного органу. Президент раніше заявляв, що антикорупційна палата може з'явитися вже в жовтні.
Топ коментарі
Никак не возьму в толк, если депутат - СЛУГА народа,
то какая может быть у слуги... неприкосновенность?
а богатые и успешные казнокрады - это такая профессия или просто "хорошие люди"?
хотя... раз зарплату получают, то скорее всего профессия... при чем любимая...
сначала ставится вопрос о прекращении его мандата в парламенте. Фактически никакой неприкосновенности и нет на примере Добкина,и других. Более того ,прокуратура и НАБУ устраивает прослушки,проводит всякие провокационные комбинации с целью спровоцировать дачу взятки(как с Розенблатом ) а потом приходит с этими материалами и отчитывается о проделанной работе. Возможно уже много депутатов находится на крючке и пока голосуют как надо-их никто не чипае.
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/10/7/7071977/
І. У випадку подання завідомо безпідставного позову, або ж такого, який має очевидно штучний характер, суд має право залишити позов без розгляду. Але як трактувати критерії «очевидно штучний характер», «безпідставний позов»? У кожного виникають свої асоціації, а це суперечить вимогам про прогнозованість і передбачуваність законодавства. В результаті прийняття судом позову, позивач має відразу внести заставу для оплати адвокатів відповідача ( якщо позов буде відхилено судом, то вказані кошти переходять на користь адвокатів відповідача). Крім того, суддя може визначити, що цивільна справа є "малозначима" і розглянути справу протягом одного засідання ( до таких справ відносяться справи про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги) і відповідач вже довідається про рішення суду, коли до нього прийде виконавча служба ( в тому числі і приватні виконавці - "модернізовані рекетири") або кошти будуть автоматично списані з кредитних карток.
ІІ. Також, відповідно до проекту закону, відповідача, місце проживання, знаходження чи місце роботи якого невідомо, викликають до суду через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України. Та чи ефективний такий спосіб комунікації? Навряд, адже він не завжди забезпечує гарантовану обізнаність відповідача про подання до нього позову.
ІІІ. Проект закону, зокрема, встановлює можливість застосування судом до учасників справи штрафу - за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Однак, що свідчить про «зловживання процесуальними правами» і про дії, які «перешкоджають судочинству», знову-таки у проекті закону не передбачено. Тому, такі норми не гарантуватимуть змагального процесу і можуть використовуватися судом з метою незаконного впливу на учасників справи. Зловживанням процесуальними правами може бути розцінено судом і подача стороною клопотань про долучення доказів та клопотання про витребування письмових доказів, в результаті чого повністю знівельовано головний принцип цивільного судочинства - змагальність сторін, закріплений в ст.129 Конституції України.
ІV. Не менш цікавим для розгляду є встановлення 30-денного строку для подання апеляційної скарги. Цей строк є необґрунтовано тривалим.
Протягом цього часу рішення суду першої інстанції не набирає сили. Якщо суд не застосував заходів забезпечення позову, то відповідач, який програв справу, може, наприклад, продати чи іншим чином відчужити майно щодо якого розглядався спір, або ж іншим чином вчинити дії, які унеможливлять в майбутньому виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача. Тому, такі норми не забезпечують баланс інтересів обох сторін справи.
Варто наголосити, що такими тривалими строками порушується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумних строків розгляду справи, адже розумний строк охоплює період з моменту подання позовної заяви до моменту виконання рішення суду у цій справі.
V.Судова реформа звужує конституційні права на касаційне оскарження, - головне науково-експертне управління Верховної Ради України. Прийняті Верховною Радою нові редакції Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та кодексу адміністративного судочинства звужують конституційні права суб'єктів судочинства на касаційне оскарження судових рішень.Про це йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради законопроект №6232.
Хотя вы не поймёте, сказано - "Не мечите бисер перед свиньями".
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/10/7/7071977/