Франция наградила Лину Костенко орденом Почётного легиона. ФОТО

Наші вітання, пані Ліно!!!

Шоб ткаченко не переплутав, підставивши свої широкі груди під орден.

Супер, клас жива легенда, довгіє літа!

Найщиріші вітання Поетесі !

Вітання!

Але, таке враження, що як би не війна, не визнали б

Оце круто, вітання! Насправді масштаб особистості такий, що це орден удостоївся стати нагородою для такої людини, а не навпаки.

Слухав її колись на концерті. Пані Ліна - історична постать рівня Тараса Шевченка, Лесі Українки та Василя Стуса.

Достойне рішення Великій Людині, Українці,Патріоту, Поетесі.
(навіть гидко подумати про якогось зеленського...)

З її сторінки в ФБ сьогодні:

"Ті, що народжуються раз на століття,

умерти можуть кожен день.

Кулі примхливі, як дівчата,-

вибирають найкращих.

Підлість послідовна, як геометрія,-

вибирає найчесніших.

В'язниці гостинні, як могили,-

вибирають неприборканих.

Криваві жоржини ростуть над шляхом

у вічність.

Тріпочуть під вітром короткі обривки життя.

І тільки подвиг людського духу

доточить їх до безсмертя."

(Ліна Костенко)

От це радісна новина! Поздоровляємо!

Ліна Костенко - душа і совість України

не велика честь, - проституты награждали таким же орденом пропогандона Венедиктова, Харви Ванштейна, Башара Ассада. Ассад отказался от такой чести...

Неймовірна жінка по силі духу та таланту!
Це на стільки заслужено та водночас неочікувано та неймовірно!
Як арешт єрмака…
Вибачте, що згадав про цього кон-до-ма…

Для мене Ліна Василівна Костенко -"Залізна Леді" ********
української літератури й крапка! Поздоровляємо!!!

К сожалению, эта престижная награда вручается и недоброжелателям свободной Украины. Так, недавно ее получил соратник Назарбаева - Олжас Сулейменов, обвинивший самих украинцев в том, что на них напала Россия:
"Мы сейчас убеждаемся, что случилось в Украине, когда в 2014 году там бездарные политики объявили единственный законный язык украинским, а русский - незаконным. И в итоге Украина потеряла по сути дела свою государственность. Мы должны учитывать это в сегодняшней политике и в будущем", - сказал он.

Я скрізь своя, і я ніде не дома.

Душа летить у посвіті епох.

І де цей шлях почався, - невідомо.

І де урветься, знає тільки Бог.

Ліна Костенко

В наш час думаючий Українець це рідкість, а емоційний це буденність.

Дорогі співвітчизники, шановні мої українці! Гадаю, найбільшою повагою і любов'ю, якими ми можемо вшанувати Ліну Костенко, є знання її твочости, читання її віршів, щоб не було у неї навіть найменших підстав подумати про себе: "де ж мого слова хоч би хоч луна?" Читаймо її вірші, і я б сказав, її неймовірний роман у віршах " Маруся Чурай": "Прийшла весна, скасовано угоду, вся Україна знову у вогні(!). Цвіте земля, задивлена в свободу(!), аж навіть жити хочеться мені." Ну а це - так просто до сліз: "Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори." Я люблю Вас, Ліно Василівно!