Израиль возобновил удары по территории Сектора Газа, несмотря на перемирие. ВИДЕО+ФОТО
В ночь на вторник израильские военные возобновили военную операцию против террористической организации ХАМАС в Секторе Газа.
Как информирует Цензор.НЕТ, об этом пишет Times of Israel со ссылкой на канцелярию израильского премьер-министра.
В Израиле заявили, что удары стали ответом на отказ ХАМАСа освободить заложников и принять предложения посредников. Атаки продолжаются для достижения военных целей. ЦАХАЛ начал наносить удары после приказа премьер-министра Биньямина Нетаньяху и министра обороны Исраэля Каца.
"В соответствии с решением политического эшелона, ЦАХАЛ и Шин-Бет в настоящее время наносят массированные удары по объектам террористов ХАМАС по всему Сектору Газа", - говорится в совместном заявлении ЦАХАЛ и Шин-Бет.
Армия обороны Израиля массированно атакует командование ХАМАС среднего уровня, членов политбюро и инфраструктуру.
Офис Нетаньяху утверждает, что ХАМАС "отверг все предложения, которые он получил" от спецпосланника США на Ближнем Востоке Стива Уиткоффа и других посредников. В своем заявлении о ночных ударах офис Нетаньяху заявил, что они направлены на достижение военных целей Израиля, а именно: ликвидацию военного и управленческого потенциала ХАМАСа и возвращение заложников.
"Отныне Израиль будет действовать против ХАМАСа с растущей военной силой", - заявляет офис Нетаньяху.
Министерство здравоохранения сектора Газа, управляемое ХАМАС, заявило, что из-за израильских авиаударов погибли 232 человека.
Напомним, американские СМИ сообщили, что в среду, 15 января, Израиль и ХАМАС достигли соглашения о прекращении огня и освобождении всех заложников.
Также ранее сообщалось, что 11 января, спецпредставитель избранного президента США Дональда Трампа по Ближнему Востоку Стив Уиткофф прибыл в Израиль, чтобы добиться прекращения огня в Газе и освобождения всех заложников, удерживаемых ХАМАСом.
Ось так і у нас буде, тільки удари відновить росія. Коли їй це буде зручно й вигідно.
Для "безтолкових": Після виборів Трамп "пред"яву" ХАМАСу висунув: припинить вогонь, укласти перемир"я та ПОВЕРНУТЬ ЗАРУЧНИКІВ... При невиконанні цих вимог грозив "карами небесними" та "жорстокими ударами" по сектору Газа... ХАМАС на повернення заручників "болт поклав"... А Трамп, як кажуть британці, "утопив свою репліку в чаї" ... Тобто, "жує соплі"... Саме про це був мій коментар...
Перемир'я, точніше, його перший етап, закінчилося 1 березня і з цієї дати Ізраїль знову у стані війни з ХАМАСом. І одразу мав розпочатися 2-й етап про повернення заручників та припинення війни. Але ХАМАС на 2-й етап не пішов і почав ламати дурника. Ти спочатку 1-2 місяці вмовляй їх, щоб вони з'явилися на переговори, потім 1-2 місяці самі переговори, а може, вони погодяться, а може не погодяться і так дотягнуть до кінця року. А за цей час наберуть нових бандитів, замість тих, кого вибили та переозбряться.
Все шито білими нитками.
Для Ізраїлю переговори з метою поверненя заручників.
Для Хамас переговори це і є мета. Всі навколо них гасають, умовляють і дають подарунки. Ну, от уночі перший "подарунок" і здобули. 250 убитих бойовиків, з них 5 із ТОП-списку керівників організації.
Правила змінилися, а вони не зрозуміли. Зрозуміють...
Пишуть, що до ночі ЗСУ підтягнули техніку і особовий склад до ділянки кордону поблизу стику Бєлгородської та Курської областей.
тому з ними можна домовитися про зупинку вогню а потім порушити домоволености і почати знову бомбити.
а будуть бухтіти трамп дасть хемічну зброю та допоможе збудувати газові камери для остаточного вирішення палестинського питання.
Вона автентична більший термін
Ще 5млн років назад там жили австралопітеки єврейські.
Але версії дві.
Перша, почну з анекдоту 1987 року.
Йде Трамп зі своєю першою дружиною Іваною Нью-Йорком, і вона хоче подати жебраку долар.
- Не треба, він багатший за мене.
- Про що ти говориш, Донні, у нього ж нічого немає.
- І тим не менш він багатший за мене на півтора мільярда.
(у 87-му у Трампа було 1,5 млрд. боргів, і раптом звідки взялися кредити на найвигідніших умовах. звідки? - ???)
І друге, з того самого 87-го? Його в тій же Москві, здається, взяли на чомусь дуже ганебному і завербували. Вірити - не вірити, вирішуйте самі
якби ізраїль мав такого противника як ми то їм би так само викручували руки і ніяке "єврейське лоббі" не спасло б.
Що не так?
Звісно, що в Ізраїлі є люди, які підтримують Україну і українці їм за це вдячні.
Можливо, зміниться влада і зміниться політика... і тоді будуть інші стосунки між Ізраїлем та Україною.
От і нехай там собі цілуються-обіймаються!
разве не ХАМАС напал на Израиль 7 октября?
канцелярія прем'єр міністра була попереджена і навіть сама приймала участь у передачі бабла від катару до хамасу. тобто цілком була партнером в цій схемі. а потім шось незручно вийшло.
Еще лет десять назад россияне высмеивали жителей Северной Кореи как опасных зомби, а сейчас сами становятся такими
https://t.me/MirovichMedia/11476
«Стаття 2:… створити такі політичні, адміністративні та господарські умови, які забезпечать встановлення єврейського національного дому в Палестині, як викладено в преамбулі, і розвиток інститутів самоврядування.
Стаття 5:… ніяка частина території Палестини не може бути відступлена, здана в оренду або поміщена під управління іноземної держави.
Стаття 6:… сприяти єврейської імміграції та заохочувати щільне заселення євреями земель, включаючи державні землі та землі, що пустують, які не є необхідними для громадських потреб.
Стаття 7:… сприяти придбанню палестинського громадянства євреями, які оберуть Палестину місцем свого постійного проживання»
Але євреї наплювали на всі мандати, насцяли та насрали. І захопили частину Пастени, проголосивши що це їх "ісконно єврейські" землі, які в часи фараонів їм належали. Бо так написано Мойшею в торі.
Якщо коротко.
Двадцять девʼятого листопада 1947 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про створення на території Палестини арабської та єврейської держав. Палестинське питання дісталось новоствореній ООН у спадок від Британії, яка майже три десятиліття безрезультатно намагалася примирити місцевих арабів та євреїв.
У лютому 1947 року вона заявила, що відмовляється від мандата на управління Палестиною і передає питання про майбутнє регіону на розгляд новоствореній Організації Обʼєднаних Націй.
В ООН створили Спеціальний комітет щодо Палестини. Після довгих обговорень вирішили, що до нього не будуть входити пʼять постійних членів Радбезу ООН
. Натомість долю Палестини вирішували «нейтральні держави». У травні 1947-го склад комітету сформували з представників Австралії, Канади, Чехословаччини, Гватемали, Індії, Нідерландів, Перу, Швеції, Уругваю, Югославії та Ірану.
До осені 1947 року комітет напрацював кілька варіантів розвʼязання палестинського питання:
дві незалежні, але обʼєднані економічно держави, а важливе для обох релігій місто Єрусалим мало перейти під міжнародний контроль;арабо-єврейська федерація;єдина унітарна держава, але з домінуванням одного з народів;дві максимально ізольовані одна від одної держави;система кантонів з широкою автономією, на кшталт швейцарських, тільки на рівні міст та сіл.
Три останні варіанти майже одразу відкинули як нездійснені, а щодо двох перших розпочалися запеклі дебати. Зрештою більшість країн-членів комісії підтримала перший варіант, Іран, Індія та Югославія виступили за федерацію, а Австралія утрималась. Таким чином ООН по суті повернулася до ідеї «двох держав для двох народів», яку озвучила британська комісія лорда Піла ще в 1930-х.
План поділу доопрацював окремий комітет ООН. І, на перший погляд, він мав непоганий вигляд. Майбутня єврейська держава отримувала 56% Палестини, але з малозаселеними територіями пустелі Негев у східній частині регіону. Та все одно на єврейських територіях переважало арабське населення - близько 510 тисяч проти 499 тисяч євреїв.
Такий поділ територій передбачав, що обидві держави матимуть єдину транспортну мережу й комунікації, спільно користуватимуться іригаційною системою та природними ресурсами. Посилити звʼязки мав економічний та митний союз, а також спільність валют. Окрім Єрусалиму, статус території під міжнародним контролем отримував також і Вифлеєм.
Резолюцію з відповідним планом поділу Палестини висунули на голосування Генасамблеї ООН 29 листопада 1947 року. За неї проголосували 33 країни - головним чином Європа, а також Північна та Південна Америка, проти 13 - переважно країни Близького Сходу, 10 утримались - серед них опинилась і Велика Британія. Таїланд не брав участі в голосуванні. Цього виявилося достатньо для ухвалення резолюції. Вона мала набрати чинності по завершенні дії британського мандата в Палестині у травні 1948 року.