Памятник кошевому атаману Сирко установили в Харькове. ФОТОрепортаж
В Харькове, у выхода станции метро "Исторический музей", открыт памятник кошевому атаману Запорожской Сечи Ивану Сирко.
Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на горсовет, автор композиции, скульптор Александр Ридный к фигуре казака добавил флаг с родовым гербом Сирко и пушку на деревянном лафете. Почти семиметровый памятник, который смотрит на реку и панораму города, установлен на месте, где, по свидетельству историков, возвышалась башня первой Харьковской крепости.






(Фото Харьковского горсовета)
Топ комментарии
Одним из последних...
Це не так, але подробиці про це ви в інтернеті не знайдете, хіба що натяки .. і це добре.
Хотя для атомных взрывов пердаков за поребриком нужно было бы Выговскому или Сагайдачному поставить.
http://getmanat.org/ru/sirko/
Не програв жодного бою
Підписав знаменитий лист запорожців турецькому султану
Брав участь у взятті фортеці Дюнкерк під час Тридцятирічної війни
Після смерті отамана козаки перемагали ворогів, виставляючи вперед його відрізану руку
У 1812 році руку Івана Сірка тричі обнесли навколо зайнятої французами Москви, і доля війни була вирішена ( вот это, конечно, зря)
Його називали перевертнем і характерником, а турки - Урус-шайтаном.
Джерело: http://spadok.org.ua/charakternytstvo/ivan-sirko-velykyy-charakternyk-kozatskoyi-********
© СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
ато до сих пор договориться не можем, как правильно.
в Харькове, смотрю, сегодня принципиально жовто-блакытни вынесли, а не государственные.
наприклад:
Сьогодні прапор України - синьо-жовтий.
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Але таким він був не завжди. Спочатку прапор був жовто-блакитним. Жовтий колір - сонце, блакитний колір - вода. Жовто-блакитні кольори були символами Київської Держави ще до християнізації Русі.
Я ж тобі сказав - погули, і. головне, навчись відчувати правду - і взнаєш багато цікавого.
наприклад: «Світом правлять не слова і закони, а знаки та символи», - Конфуцій.
або:
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Сьогодні прапор України - синьо-жовтий. http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Але таким він був не завжди.
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Спочатку прапор був жовто-блакитним. Жовтий колір - сонце, блакитний колір - вода.
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Жовто-блакитні кольори були символами Київської Держави ще до християнізації Русі.
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Вперше жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг такої ж форми, як тепер, створила Головна Руська Рада (Львів), яка почала боротьбу за відродження української нації. А 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про державний прапор Української Народної Республіки. На вимогу М. С. Грушевського, прапор називався "жовто-блакитний". Але з приходом до влади в Україні росіянина П.Скоропадського, котрий був проти незалежності України, порядок кольорів у прапорі було змінено на синьо-жовтий. Тобто, вода умовно опинилась над сонцем та затопила його.
Были в то время проклятые сепаратисты продажные кацапские холуи, так никуда они не делись остались и сейчас.
Ну, але то і так мало бути, доля там і т.д. Але як шкода що Виговський не випалив мокшанську нечисть( Так що Сірко, - "козачок", хоча і Воїн, проте дурень, а може і дійсно зрадник. Лєнін більше зробив для України аніж той марнославець
Зрештою саме синьо-жовтий порядок закріпився як основний і саме його було офіційно прийнято в незалежній Україні 28 січня 1992 року.
Загальний військовий прапор https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Війська Запорозького часів https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Хмельниччини , що був дарований козакам королем https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80 Яном Казиміром , був червоного кольору з https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B3_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D1%97%D0%BB Архістратигом Михаїлом , що попирає списом змія з одного боку, і коронованим білим орлом з двома православними хрестами з другого.
Після ліквідації https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8 російською імператрицею https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%86 Катериною ІІ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Війська Запорозького і https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87 Січі у https://uk.wikipedia.org/wiki/1775 1775 році, з частини українських запорожців було утворено https://uk.wikipedia.org/wiki/1787 1787 року https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE Чорноморське козацьке військо , яке з https://uk.wikipedia.org/wiki/1860 1860 року склало основу https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE Кубанського козацтва . https://uk.wikipedia.org/wiki/27_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE 27 лютого https://uk.wikipedia.org/wiki/1788 1788 року ліквідаторка Січі жалувала чорноморцям двостороннє військове знамено з російським орлом і андріївською зіркою та 7 курінних значків. Пізніше, https://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE 24 лютого і https://uk.wikipedia.org/wiki/30_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F 30 березня https://uk.wikipedia.org/wiki/1803 1803 року, військо отримало від https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_I_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80) Олександра І 2 нових блакитно-помаранчевих знамена.
«…Над свободным радостным народом
Гордо реют украинские знамена.
Не сдержать ликующей стихии:
Не объять очами всей картины...
Вот сияют желто - голубые
Гордо флаги вольной Украины".
название окружающей местности, где жили самые восточные славяне - сиверяне вперемешку с аланами, приводит в своих очерках византийский император Константин Багрянородный, он утверждает, что это и есть "страна Лебедия"
возможно, лебедь был тотемом рода Аттилы, ибо "Песня кыпчакского поля" сообщает нам, что когда войско Аттилы вторглось в "страну Фаранг" ( франков), Харька послала лебедя с письмом, в котором умоляла брата вернуться
слово "сивер" означает северо-восточное направление от Царьграда, зимой оттуда дул самый холодный ветер - сиверко, для нынешнего "севера" существовал термин "полночь"
после распада государства Идель Лебедия стала ничейной землёй между Казанью и Киевом, но в 1111 году Владимир Мономах послал отряды своих сыновей ( с согласия Казанского кана) и занял ряд городов - Харька, Чаллы, Салтау (Салтов) и др.
ордынское нашествие 13 века привело к уничтожению городов Лебедии, и только в середине17 столетия ( через 400 лет) на развалинах Харьки вновь стали селиться украинские переселенцы из-за Днепра
в начале 2000-х годов группа археологов выкопала колодец в самом центре древнего поселения ( "Университетская горка") и на глубине 3,5 - 4 м расчистила фрагмент фундамента каменного храма, сложенного из сланцевых отёсанных кирпичей того же типа , что и София Киевская ( черниговские кирпичи), что позволило предположить, что после завоевания города Русью здесь был построен храм, аналогичный киевскому
сфотографировавшись у шурфа, археологи быстро его закопали и посадили кустики, следы их деятельности не сохранились
харьковские власти и "историки" планомерно уничтожили не только остатки древней Харьки, раскопанные при постройке станции метро "Площадь Конституции" (б. Советская), но и всякие другие свидетельства существования легендарного поселения, а гостям города экскурсоводы рассказывают, что начало городу положил некий кАзак Харько с соизволения Белгородского воеводы-московита в 1654 году...