УКР
5701 відвідувач онлайн
Пам'ятник кошовому отаману Сірку встановили в Харкові. ФОТОрепортаж
У Харкові біля виходу станції метро "Історичний музей", відкрито пам'ятник кошовому отаману Запорізької Січі Івану Сірку.
Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на міськраду, автор композиції, скульптор Олександр Рідний до фігури козака додав прапор із родовим гербом Сірка і гармату на дерев'яному лафеті. Майже семиметровий пам'ятник, який дивиться на річку й панораму міста, встановили на місці, де, за свідченням істориків, височіла вежа першої Харківської фортеці.
(Фото Харківської міськради)
Топ коментарі
Одним из последних...
Це не так, але подробиці про це ви в інтернеті не знайдете, хіба що натяки .. і це добре.
Хотя для атомных взрывов пердаков за поребриком нужно было бы Выговскому или Сагайдачному поставить.
http://getmanat.org/ru/sirko/
Не програв жодного бою
Підписав знаменитий лист запорожців турецькому султану
Брав участь у взятті фортеці Дюнкерк під час Тридцятирічної війни
Після смерті отамана козаки перемагали ворогів, виставляючи вперед його відрізану руку
У 1812 році руку Івана Сірка тричі обнесли навколо зайнятої французами Москви, і доля війни була вирішена ( вот это, конечно, зря)
Його називали перевертнем і характерником, а турки - Урус-шайтаном.
Джерело: http://spadok.org.ua/charakternytstvo/ivan-sirko-velykyy-charakternyk-kozatskoyi-********
© СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
ато до сих пор договориться не можем, как правильно.
в Харькове, смотрю, сегодня принципиально жовто-блакытни вынесли, а не государственные.
наприклад:
Сьогодні прапор України - синьо-жовтий.
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Але таким він був не завжди. Спочатку прапор був жовто-блакитним. Жовтий колір - сонце, блакитний колір - вода. Жовто-блакитні кольори були символами Київської Держави ще до християнізації Русі.
Я ж тобі сказав - погули, і. головне, навчись відчувати правду - і взнаєш багато цікавого.
наприклад: «Світом правлять не слова і закони, а знаки та символи», - Конфуцій.
або:
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Сьогодні прапор України - синьо-жовтий. http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Але таким він був не завжди.
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Спочатку прапор був жовто-блакитним. Жовтий колір - сонце, блакитний колір - вода.
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Жовто-блакитні кольори були символами Київської Держави ще до християнізації Русі.
http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/povernemo-zhovto-blakitniy-prapor/ Вперше жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг такої ж форми, як тепер, створила Головна Руська Рада (Львів), яка почала боротьбу за відродження української нації. А 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про державний прапор Української Народної Республіки. На вимогу М. С. Грушевського, прапор називався "жовто-блакитний". Але з приходом до влади в Україні росіянина П.Скоропадського, котрий був проти незалежності України, порядок кольорів у прапорі було змінено на синьо-жовтий. Тобто, вода умовно опинилась над сонцем та затопила його.
Были в то время проклятые сепаратисты продажные кацапские холуи, так никуда они не делись остались и сейчас.
Ну, але то і так мало бути, доля там і т.д. Але як шкода що Виговський не випалив мокшанську нечисть( Так що Сірко, - "козачок", хоча і Воїн, проте дурень, а може і дійсно зрадник. Лєнін більше зробив для України аніж той марнославець
Зрештою саме синьо-жовтий порядок закріпився як основний і саме його було офіційно прийнято в незалежній Україні 28 січня 1992 року.
Загальний військовий прапор https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Війська Запорозького часів https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Хмельниччини , що був дарований козакам королем https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80 Яном Казиміром , був червоного кольору з https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B3_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D1%97%D0%BB Архістратигом Михаїлом , що попирає списом змія з одного боку, і коронованим білим орлом з двома православними хрестами з другого.
Після ліквідації https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8 російською імператрицею https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%86 Катериною ІІ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Війська Запорозького і https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87 Січі у https://uk.wikipedia.org/wiki/1775 1775 році, з частини українських запорожців було утворено https://uk.wikipedia.org/wiki/1787 1787 року https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE Чорноморське козацьке військо , яке з https://uk.wikipedia.org/wiki/1860 1860 року склало основу https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE Кубанського козацтва . https://uk.wikipedia.org/wiki/27_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE 27 лютого https://uk.wikipedia.org/wiki/1788 1788 року ліквідаторка Січі жалувала чорноморцям двостороннє військове знамено з російським орлом і андріївською зіркою та 7 курінних значків. Пізніше, https://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE 24 лютого і https://uk.wikipedia.org/wiki/30_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F 30 березня https://uk.wikipedia.org/wiki/1803 1803 року, військо отримало від https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_I_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80) Олександра І 2 нових блакитно-помаранчевих знамена.
«…Над свободным радостным народом
Гордо реют украинские знамена.
Не сдержать ликующей стихии:
Не объять очами всей картины...
Вот сияют желто - голубые
Гордо флаги вольной Украины".
название окружающей местности, где жили самые восточные славяне - сиверяне вперемешку с аланами, приводит в своих очерках византийский император Константин Багрянородный, он утверждает, что это и есть "страна Лебедия"
возможно, лебедь был тотемом рода Аттилы, ибо "Песня кыпчакского поля" сообщает нам, что когда войско Аттилы вторглось в "страну Фаранг" ( франков), Харька послала лебедя с письмом, в котором умоляла брата вернуться
слово "сивер" означает северо-восточное направление от Царьграда, зимой оттуда дул самый холодный ветер - сиверко, для нынешнего "севера" существовал термин "полночь"
после распада государства Идель Лебедия стала ничейной землёй между Казанью и Киевом, но в 1111 году Владимир Мономах послал отряды своих сыновей ( с согласия Казанского кана) и занял ряд городов - Харька, Чаллы, Салтау (Салтов) и др.
ордынское нашествие 13 века привело к уничтожению городов Лебедии, и только в середине17 столетия ( через 400 лет) на развалинах Харьки вновь стали селиться украинские переселенцы из-за Днепра
в начале 2000-х годов группа археологов выкопала колодец в самом центре древнего поселения ( "Университетская горка") и на глубине 3,5 - 4 м расчистила фрагмент фундамента каменного храма, сложенного из сланцевых отёсанных кирпичей того же типа , что и София Киевская ( черниговские кирпичи), что позволило предположить, что после завоевания города Русью здесь был построен храм, аналогичный киевскому
сфотографировавшись у шурфа, археологи быстро его закопали и посадили кустики, следы их деятельности не сохранились
харьковские власти и "историки" планомерно уничтожили не только остатки древней Харьки, раскопанные при постройке станции метро "Площадь Конституции" (б. Советская), но и всякие другие свидетельства существования легендарного поселения, а гостям города экскурсоводы рассказывают, что начало городу положил некий кАзак Харько с соизволения Белгородского воеводы-московита в 1654 году...