"РАБские" тарифы: почувствуй себя гражданином Великобритании
Население морально готовят к тому, что за услуги ЖКХ придется платить больше. Причем, наперед. Почти по Ильфу и Петрову: утром деньги, а вечером – стулья, вернее, вода в кране или тепло в батареях. И опять власть скажет: ну, вы же хотите получать цивилизованную услугу, как в Англии? Да. Однако прежде хотелось бы и зарплату получать, как в Великобритании.
Выборы позади. Пока не началась спикериада и формирование нового Кабмина, власть решила «опробовать» в медийном пространстве идею глобального пересмотра тарифов на коммуналку. Новая тарификация основана на «долгосрочном стимулировании» производителя ЖК-услуг к… снижению тарифов…
Сейчас, по-видимому, для правительства наступил удобный момент для того, чтобы «сделать реверанс» в сторону Международного валютного фонда, который обещал, что не даст денег, если населению не поднимут тарифы в жилищно-коммунальном секторе. Ведь валютные запасы в стране иссякают, а украинская экономика за эти годы так и не научилась зарабатывать доллары в количестве, необходимом хотя бы для погашения своих внешних расчетов.
За последние лет пять-семь население уже приучили к мысли, что тарифы на ЖКУ у нас «не достигают экономически обоснованного» уровня. То есть, иными словами, государство постоянно за всех нас «доплачивает» коммунальщикам. А после того, как Нацкомиссиия по регулированию коммунальных услуг обнародовала постулаты «новой тарифной политики», стало ясно, что «либеральничать» в этом вопросе власть больше не собирается. Тарифы не просто повысятся, они - взлетят. До экономически обоснованного уровня, чтобы потом… постепенно снижаться (если честно, то это смахивает на методы работы столичных бутиков: когда товар из-за дороговизны залеживается на полках, собственники поднимают цены выше крыши, а потом, объявляют «скидки». Говорят, так народ гребет все подряд, а владелец еще и сверхприбыль получает).
Потенциальной прибылью в будущем (для поставщиков коммунальных услуг в виде не изъятых доходов, а для потребителей - в виде снижения тарифов) пытается привлечь к новому тарифообразованию и Нацкомиссия.
- Сейчас у природных монополистов (поставщиков коммунальных услуг, - Авт.) отсутствует стимул повышать эффективность своей работы, поскольку им не с кем конкурировать. Еще один важный элемент - прибыль, - отмечает директор стратегического планирования и развития Нацкомиссии по регулированию сферы коммунальных услуг Дмитрий Арлачов. - В новой модели такой момент как прибыль не зависит от инвестиций, которые компания привлекает, то есть отсутствует связь между инвестициями и прибылью. Новая стимулирующая модель (с обнадеживающим названием "РАБ") позволит перейти к долгосрочному планированию, в соответствии с которым будет понятно, как формируется тариф на длительную перспективу - три-пять лет.
- Вторая важная составляющая нового тарифообразования состоит в том, что компания будет понимать, каким образом она будет финансировать свои инвестиции, - продолжает чиновник. - И третий важный элемент, появляющийся в этой методике впервые, это выгоды для потребителя. Суммы затрат населения изменяются в связи с инфляцией. Но по существующей модели у компании появляется стимул снижать издержки. Ведь все, что компания сэкономит на протяжении трех лет, влияет на улучшение тарифов для потребителя. Ощутимый результат мы получаем, начиная с четвертого года, когда регулятор начинает устанавливать тариф на следующий регуляторный период, который длится пять лет. Тогда и начинает действовать фактор эффективности. На этом этапе половина выгоды в виде прибыли останется у компании, а вторая - у потребителя за счет снижения тарифа. То есть первое снижение тарифа произойдет за счет того, что та экономия, которой достигла компания, будет разделена между двумя участниками: поставщиком и потребителем услуг.
Однако заработать этот механизм сможет только в том случае, если тариф на услуги будет покрывать все затраты поставщика. А это чревато не только поднятием цен якобы до уровня окупаемости, но и, не исключено, что до уровня «рыночной привлекательности». По сути, разрушая старую систему тарифообразования, никто из чиновников так и не объяснил, в чем же «просчеты» предыдущей схемы начисления тарифов. Ведь утверждения о том, что в схеме тарифообразования, оставшейся нам еще с советских времен, было слишком много накручено, так никто и не опроверг. В подтверждение этих слов хотелось привести «момент» из собственной журналистской практики. Когда в стране шла «пиар-кампания» по установке домовых счетчиков на теплоэнергию, один из теперь уже бывших министров ЖКХ проговорился, что эта установка также заложена в тариф (населению же это преподносилось как активное участие Кабмина). Счетчиков нам так никто, естественно, не поставил, более того, жильцы домов скидывались, покупали и устанавливали эти счетчики самостоятельно, чтобы снизить «жульничество» со стороны энергопоставляющих компаний. Но то, что сия услуга уже оплачена жильцами наперед, никто из чиновников так в официальном порядке и не подтвердил. Разумеется, скрывается и то, сколько в ныне действующем тарифе заложено средств на эксплуатацию, обслуживание и обновление существующих централей (водо-, тепло-, электропоставляющих). Понятное дело, никто и никогда в Украине не отчитывался, куда годами шли и продолжают идти собранные с населения деньги и кто виноват в том, что состояние сетей столь плачевно.
Ни один состав профильного министерства даже не попытался приоткрыть тайну формирования ныне действующих тарифов. Зато когда народ стал «физически-экспериментальным» способом исчислять стоимость одной гигакаллории, выяснилось, что единица производимого тепла у нас, благодаря централизованной системе, самая низкая в мире. Вот тут-то чиновники и начали чесать затылки, предлагая населению взять на обслуживание сети, которые поставляют тепло к домам…
Возвращаясь к новой системе начисления тарифов, выясняется еще одно интересное обстоятельство. Оказывается, все предприятия, для которых новая система тарификации и разрабатывалась, должны быть… частными (или в концессии). Коммунальные (или имеющие государственную форму собственности) этой системой даже воспользоваться не смогут.
- Сегодня новую методику расчета тарифов ЖКХ полноценно не сможет применить ни один водоканал, - заявляет первый заместитель гендиректора «Киевводоканала» по экономике и финансам Анна Цыганок. - Чтобы привлечь на предприятие инвестиции, сначала нужно изменить форму собственности: инвесторы не зайдут в коммунальное предприятие. Это должно быть, например, акционерное общество или хотя бы ООО (общество с ограниченной ответственностью). С практической же точки зрения при действующих тарифах коммунальным предприятиям выйти на экономию очень сложно. Для сравнения, у «Киевводоканала» тариф покрывает лишь 60% себестоимости услуги водоснабжения. Мы работаем с отрицательной рентабельностью, и любой инвестор понимает, что в нынешней ситуации он сможет вернуть вложенные деньги очень нескоро - возвращать их просто неоткуда. Теоретически это интересно, и даже можно предсказать выгоду потребителя в долгосрочной перспективе. Однако на практике сначала необходимо привести тарифы к экономически обоснованному уровню. Сегодня предприятия работают по принципу «затраты плюс». И любой рост издержек по этой системе становится основанием для повышения тарифов. Предприятиям сейчас просто невыгодно ни снижать свою расходную часть, ни быть рентабельными…
…а новая методика, по мнению представителя Нацкомиссии, заставит предприятия, предоставляющие населению ЖК-услуги, сокращать потери и неоправданные расходы, из-за которых «коммуналка» постоянно дорожает. И ссылается на опыт Великобритании, которая внедрила подобную модель в водоснабжении и водоотводе еще в начале 2000-х годов. С тех пор в Англии тариф на эти услуги снизился в два раза, а расходы домохозяйств на оплату данных благ цивилизации - в полтора раза.
В принципе, для старой Англии подобный вид экономии средств, возможно, и приемлем. А вот к нашим условиям его вряд ли назовешь адаптированным. Мы - не Англия. Для преимущественного большинства населения даже сегодня расходы на оплату коммуналки существенно бьют по карману. Поэтому велика вероятность, что, получив повышенные почти в два раза счета, народ перестанет платить за услуги ЖКХ. Но теперь уже с людьми поставщики коммунальных услуг церемониться не станут: частные компании вряд ли будут копить долги, их будут выжимать из населения всевозможными способами, в том числе и через суды…
В Нацкомуслуг считают, что новые методики тарифообразования заработают в стране не ранее, чем через год. Ведь для внедрения методик необходима еще их регистрация в Минюсте, а также принятие совместного решения Нацкомуслуг, Министерства регионального развития, строительства и ЖКХ, и Министерства экономического развития и торговли. Пока же население только морально готовят к тому, что за ЖК-услуги придется платить больше. Причем, наперед. Почти по Ильфу и Петрову: утром деньги, а вечером - стулья, вернее, вода в кране или тепло в батареях. И опять власть скажет: ну, вы же хотите получать цивилизованную услугу, как в Англии? Да. Однако прежде хотелось бы и зарплату получать, как в Великобритании…
Виктория Владина для Цензор.НЕТ
Поэтому, они и напишут, и выгонят на улицу, и хер кто поможет. И, вообще - это специально сделано, а по другому и быть не может - если лохов разводят, а они ведутся, значит, лохи сами хотят, чтобы их чморили.
Это все частями не решить - надо менять власть в корне.
А у нас будут выгонять на улицу, а они будут только сопли пускать. Не хер тут ни на кого жаловаться, сами создали, сами терпят.
Нашей власти не нужно развивать экономику всесторонне. Есть отдельные отрасли, своих пацанов, которые поддерживают.
Остальное им не нужно. Во-первых - все забугорные производители платят им взятки, чтобы иметь рынки сбыта, во - вторых - на хера им богатый народ? Богатый народ за свое порвет тысячу таких, как этот вонючий зек, а нищий постепенно превращается в бессловесное животное, которого можно и эксплуатировать и на мясо пустить.
И если зеков не перевешать, экономику никак не разовьешь. Все упирается в сам народ ( пока еще не народ, а стадо баранов)
На обочине стоит одинокий старик в гунне - овечья плащ-накидка шерстью наружу
- Там у вас в Киеве какого-то пана сегодня высвятили на царя. Его убьют через три года...
Президенту уже трижды подавались знаки.
Перед началом церемонии инаугурации перед Виктором Януковичем, когда он входил в здание Верховной Рады, неожиданно закрылась створка дверей.
В эти же дни распалась скульптурная композиция основателей Киева.
На церемонии возле Могилы Неизвестного Солдата на Президента от порыва ветра падает траурный венок.
Человеческий фактор во всех трех случаях отсутствовал. Так что же это такое, знамение, предупреждение? Подает знаки некая сила, предупреждая об опасности?
Волхвы - волшебники, гадатели, мудрецы, или маги пользовались большим влиянием в древности. Мудрость и сила их заключалась в знании тайн, недоступных обыкновенным людям.
А за какие женьги тогда строятся их ЗДАНИЯ под свои офисы по всей Украине?
При чем трудностей с ежегодным обновлением "начинки" этих офисов просто нет...
Украина никого не ограбила. Ее пользовали, имели, грабили - так что забудьте о "зарплатах, как в Великобритании". Ну и понятно, хохлы - хуже/лучше греков. Ненужное подчеркнуть.
какие тарифы? рыги все деньги в стране украли! и завышенные тарифы- это один из способов воровства!!
Марія Цатурян
10 Липня 2012 p. 09:30
http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/rab-ne-zavzhdi-oznachaje-rabstvo-28297
http://jkg-portal.com.ua/ru/publication/one/rab-ne-zavzhdi-oznachaje-rabstvo-28297
"Україна Комунальна" вже писала, що в Україні може змінитися система тарифоутворення. Нововведення закріплені проектом закону, який чекає на підпис Президента. Ми вирішили більш детально вивчити, що таке методика RAB-регулювання.
"Україна Комунальна" раніше вже писала про те, що в Україні може змінитися система регулювання суб'єктів природних монополій та процедури тарифоутворення [<http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/poslugi-zhkg-ne-vdpovdajut-zatratam>]. Нововведення закріплені проектом закону №10338, який парламентарії прийняли у другому читанні і направили на підпис Президенту Віктору Януковичу 2 липня. Поки країна очікує рішення гаранта, ми вирішили більш детально вивчити питання про те, що таке методика RAB-регулювання, і чим її втілення в життя загрожує українцям.
Необхідність змін діючої системи тарифного регулювання пов'язана з тим, що вона заснована на тих принципах, які ще застосовувалися в плановій економіці. Зокрема, основним недоліком теперішніх процесів регулювання є те, що монополісти використовують методи, які стимулюють їх нарощування обсягів витрат на виробництво і поставку послуг. Тобто при розрахунку вартості комунальних послуг за основу приймаються витрати попереднього періоду, таким чином, всі "неефективні витрати" зберігаються з кожним наступним переглядом тарифів. Відповідно, щороку зростає їх частка в сумарних витратах. Все це, як відомо, призводить до того, що фінансові показники монополістів демонструють збитки, які не перекриваються із зростанням вартості послуг, які вони надають споживачеві. Крім того, діюча система не просто не сприяє притоку в галузь ЖКГ приватного капіталу, але ще й відлякує потенційних інвесторів.
Змінити ситуацію парламентарі мають намір за допомогою введення нової системи регулювання природних монополій, а саме мова йде про застосування RAB-методів, які широко застосовуються в країнах ЄС, і з 2008 року - в Росії. Незважаючи на досить немилозвучну назву, що асоціюється зі словом "рабство", абревіатура RAB розшифровується як Regulatory Asset Base. Це система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій в розширення та модернізацію інфраструктури, в нашому випадку, електро-, водо-і тепло-мережних компаній, яка повинна прийти на зміну вже застарілому методу "витрати плюс рентабельність".
Основна мета, яку переслідує система RAB-регулювання, - залучення інвестицій у розвиток мереж. Можна сказати, що ця методика створена спеціально для компаній з широкою мережевою структурою. Під це визначення цілком можна підвести і виробників, постачальників основних комунальних послуг [<http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/poslugi-zhkg-ne-vdpovdajut-zatratam>]. При такому регулюванні, яке ще досить часто називають стимулюючим, джерелом коштів може виступити не тільки власник мереж, але і будь-який інвестор, який зацікавлений у розвитку даної галузі. Важливо, що RAB-регулювання влаштовано так, що на одну гривню, закладену в тариф, можна залучити кілька гривень інвестицій.
Але при введенні механізму RAB-регулювання споживачеві не варто побоюватися постійного зростання тарифів. Якщо звернутися до досвіду використання стимулюючого тарифоутворення в електромережних комплексах [<http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/komunalna-jefektivnst-25390>] (електроенергетика і стала тією галуззю, яка поклала початок широкому застосуванню RAB), то в розвиток мереж були залучені інвестиції, при цьому тариф мережевиків не виріс, а навіть зменшився (з індексацією на рівень інфляції) . Це стало можливо завдяки тому, що в основі RAB-регулювання лежить механізм, що стимулює зниження витрат мережевих компаній.
Як працює метод RAB регулювання?
Особливості інвестицій через метод RAB можна розглянути, порівнявши цю систему з механізмом тарифоутворення "витрати плюс". За витратною схемою джерелом фінансування інвестпрограми є тариф. Згідно ініціативам влади, в Україні мають намір ввести в тариф інвестиційну складову, крім того в тарифі враховуються витрати на амортизацію. Отримала, припустимо, компанія-монополіст за цими двома статтями за рік один мільйон гривень, саме стільки вона інвестує протягом року в свій розвиток і оновлення.
При RAB-регулюванні механізм працює трохи складніше. Тут теж джерелом фінансування інвестпрограми служить тариф. Для формування інвестицій можна використовувати весь дохід на інвестований капітал і ту частину повернення інвестованого капіталу, яка покриває амортизацію майна. Але ці гроші, отримані у вигляді тарифу, не направляються прямо на інвестиції, а йдуть на обслуговування позикових коштів. Наприклад, мережева компанія отримала за рік мільйон на інвестиційні цілі. Вона не вкладає ці гроші в реконструкцію мережевого комплексу, а бере кредит на п'ять мільйонів, і використовує свій мільйон, щоб погасити цей кредит протягом року. Кредитні кошти дозволяють відразу здійснити масштабну модернізацію обладнання, що, в свою чергу, знизить витрати, а значить, збільшить дохід компанії. Тобто в наступному році на інвестиційні цілі у мережевої компанії буде вже не мільйон, а, наприклад, півтора. Це дозволить не тільки погашати раніше взятий кредит, але і взяти новий. Теоретично розміри інвестпрограми можуть зростати з кожним роком.
Основою для розрахунку за методом RAB служить інвестований капітал. В Україні, відповідно до законопроекту №10338, він буде складатися з двох частин:
1. Регуляторна база капіталу - вартість активів монополіста на момент введення RAB, яка за ідеєю повинна розраховуватися незалежним аудитором. Тим не менш, поки в документі вказана лише необхідність проведення оцінки основних фондів компаній.
2. Новий інвестований капітал - вартість інвестиційної програми, яка здійснюється власником (програма узгоджується з регулятором - Нацкомуслуг або НКРЕ [<http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/nkre-sogodn-ne-planuje-pdvishhennja-tarifv-na-jelektrojenergju>]).
Необхідна валова виручка повинна бути такою, щоб акціонерам і інвесторам поступово (у термін до 35 років) повернувся весь інвестований капітал (новий і первинний). Крім того, на інвестований капітал нараховується дохід, кошти, на виплату якого так само закладаються в необхідну валову виручку. У перші роки дії RAB-регулювання, на початковий капітал нараховується зовсім невеликий дохід, фактично тільки покриває амортизацію обладнання. Наприклад, в Росії для міжрегіональних розподільних компаній для "старого" капіталу встановлена наступна норма прибутковості: в 2010 році - 6%; в 2011 - 9%; в 2012 - 12%. Для "нового" капіталу (для залучених інвестицій) норма прибутковості на період 2010-2012 років встановлена в розмірі 12%. У наступні періоди норми прибутковості для нового і старого капіталу стануть однаковими. Ну і, звичайно, третя складова необхідної валової виручки - поточні витрати, тобто витрати компанії на утримання мереж, компенсацію технологічних втрат і всі інші обов'язкові витрати.
Що станеться з тарифами?
Взявши за основу необхідну валову виручку, регулятор розраховує тариф на передачу ресурсу по мережах. Тариф при RAB-регулюванні, на відміну від схеми "витрати плюс", встановлюється не на один рік, а на довгостроковий період 3-5 років. Згідно підготовленими парламентом правками до закону "Про теплопостачання" [<http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/komunalna-jefektivnst-25390>], українським підприємствам пропонується встановлювати стимулюючі тарифи на трирічний період.
Що відбувається з введенням стимулюючих тарифів? Підприємство протягом 1-3 років знижує свої витрати, але продовжує працювати за затвердженим тарифом. Зекономлені кошти залишаються в компанії і йдуть їй в прибуток. Це стимулює компанію знижувати операційні витрати.
Тим не менш, не слід думати, що при RAB-регулюванні на тариф нічого не може вплинути протягом встановленого періоду. Тариф може щорічно індексуватися з урахуванням макроекономічних показників, зокрема, інфляції. Крім того, збільшуючи або зменшуючи тариф, нацрегулятор може карати або заохочувати монополіста за виконання інвестиційної програми, за надійність передачі ресурсів та енергії споживачам і за якість їх обслуговування.
Разом з тим, введення нового механізму регулювання в Україну викликає поки що більше запитань ніж відповідей, при чому не тільки у суб'єктів природних монополій, а й у ініціаторів ідеї. Якщо говорити про впровадження RAB-методик, то відразу ж постає питання про те, як створити сумарну базу активів монополістів, адже для цього необхідно провести оцінку основних фондів підприємств. "Говорити про якісь конкретні кроки з проведення оцінки активів підприємств ще передчасно. Зараз фахівцями Національної комісії розробляються відповідні методики і порядки. Я розраховую, що до серпня вони будуть представлені громадськості ", - пояснив "У.К." голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг Валерій Саратов. За його словами, перехід на стимулюючу тарифоутворення - процес тривалий. "У першу чергу, труднощі пов'язані з тим, що модель стимулюючого тарифоутворення, заснована на регуляторної базі активів - складна економічна категорія. На жаль, рівень фахівців економічного блоку підприємств галузі не завжди дозволяє комплексно і в повному обсязі реалізувати ці моделі на практиці", - зазначив голова регулятору. При цьому в Нацкомісії пообіцяли, що перехід на стимулюючий тариф на базі RAB-регулювання не буде примусовим або обов'язковим для українських монополістів. "Хто захоче, а найголовніше зможе перейти - перейдуть. Але необхідно розуміти, що підприємства швидко зрозуміють свою вигоду, і на протязі наступних кілька років більшість з них перейде на роботу в рамках нової моделі тарифоутворенн