Вибухова історія арсеналів: що об'єднує трагічні події в Чехії та Україні

Автор: Валерія Бурлакова, Тетяна Бодня

Вибухи на складах боєприпасів у Чехії, в яких підозрюють росіян, можуть бути пов’язані з вибухами в Україні. З такою заявою виступив на брифінгу адвокат військовослужбовців, яких, на його думку, слідчі Держбюро розслідувань з формальних підстав намагаються притягнути до кримінальної відповідальності у справі по вибухах у місті Сватове, замість того, щоб шукати справжніх винуватців події 2015 року.

У ДБР такі обвинувачення спростовують, аргументуючи тим, що не лише не припиняли розслідування за статтею "теракт", але й готують нині офіційні запити до правоохоронних органів Чехії, щоб з’ясувати, чи справді події, які відбулися в обох країнах, пов’язані між собою.

КУДЕ ВЕДЕ РОСІЙСЬКИЙ СЛІД

Нагадаємо, навесні цього року Росія й Чехія оголосили про взаємну висилку дипломатів. Дипломатична криза між двома країнами розпочалася після того, як Прага звинуватила Москву в причетності російських спецслужб до вибухів на складі боєприпасів у селі Врбетіце 2014 року, в результаті яких загинуло двоє людей.

Спочатку в Чехії вважали, що вибух на складах зі зброєю стався випадково. Проте після детального розслідування слід привів до спецагентів Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ. Чеська поліція встановила двох підозрюваних у підготовці вибуху – це Олександр Мішкін та Анатолій Чепіга і заявила про їхній розшук.

Посольство РФ в Чехии

Ці двоє стали відомими світовій громадськості як обвинувачені в отруєнні бойовою речовиною "Новачок" у британському Солсбері у 2018 році.

За даними чеських правоохоронців, перебуваючи на території Чехії, підозрювані користувалися документами щонайменше на дві особи. Спочатку вони пред'являли російські паспорти, видані на ім'я Олександра Петрова і Руслана Боширова. Окрім того, вони пред'являли паспорти, видані громадянину Республіки Молдова Ніколає Попа й громадянину Таджикистану на ім'я Руслана Табарова.

Також навесні цього року Прокуратура Болгарії оголосила, що бачить зв'язок між вибухами, які пролунали на складах зброї на території цієї країни, й спробами отруїти бізнесмена Еміліяна Гебрева (власника складів), у яких Софія торік звинуватила трьох російських громадян. Росіяни перебували в Болгарії, коли сталися вибухи.

Згодом з’ясувалося, що події в Чехії й Болгарії можуть мати відношення до України. Оскільки, як ідеться в розслідуванні групи Bellingcat, проведеному спільно з російським The Insider, німецьким Der Spiegel і чеським Respekt, метою операцій російської військової розвідки (ГРУ) в Чехії й Болгарії в 2014-2015 роках, цілком ймовірно, було послабити оборонні можливості України, перешкодивши постачанням у цю країну зброї і боєприпасів.

Водночас, як зазначає в своїй публікації головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов, вибухи в Чехії можуть бути пов’язані і з вибухами на складах в Україні. Зокрема, з вибухами в Балаклеї в 2017 році. На його думку, такими диверсіями Росія хотіла позбавити Україну гаубичних снарядів 152 міліметрів.

Про те, що події в Україні, Чехії й Болгарії можуть бути пов’язаними, заявив Ілля Костін, адвокат українських військовослужбовців, офіцерів-артилеристів, яких намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за вибухи на складах у Сватовому.

За його словами, всі вибухи на складах в Україні об’єднує одне: "Вони були спрямовані – як і вибухи у Чехії й Болгарії – на знищення частини боєприпасів, які не виробляються в Україні, які є найпотужнішими і найефективнішими на цій війні". Тому, розслідуючи справи про вибухи, слід шукати саме тих, хто був у цьому зацікавлений, вважає він, а не притягувати до відповідальності українських військовослужбовців.

Коментуючи розслідування пожежі й вибуху на складі ракетно-артилерійського озброєння у Сватовому, він повідомив, що його підзахисним – майорові Валентину Гулиніну та підполковникові Олександру Отроху – інкримінують частину 3 статті 425 КК України "Недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду в період особливого стану".

Підозру військовослужбовцям Гулиніну й Отроху оголосили за шість років після вибухів у Сватовому. За цей час, наголошує Костін, змінилися формулювання слідства, і тепер нібито саме службова недбалість стала причиною загибелі людей під час пожежі й вибухів.

"Недбалість, за версією слідства, полягала у розташуванні батарей артсистем біля складів, які вибухнули. Однак документи, нормативи, на які посилається сторона обвинувачення, за словами Іллі Костіна, взагалі не відносяться до артилеристів – "вони стосуються саме роботи складів, організації складів".

Він нагадав, що йдеться про головний склад сектору "А".

"Під час вибухів було знищено 300-міліметрові ракети для РСЗО "Смерч", "Ураган" і 152-міліметрові снаряди для гаубиць, – розповів Костін. – Мої клієнти – це офіцери-артилеристи, які якраз командують батареями РСЗО "Ураган".

РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ТЕРАКТУ НЕ ПРИПИНЯЛОСЬ

Майор Валентин Гулинін, один із підозрюваних, із серпня 2014 року безпосередньо брав участь в АТО. Зараз він продовжує службу.

Валентин Гулинін

"Минуло більше 5 років – і мені вручили повідомлення про підозру, – пригадує майор. – Відтоді ДБР неодноразово змінювало підозру, щоразу пропонуючи мені піти на згоду й визнати свою провину". На цей крок, утім, Гулинін не йде. Щоразу, їдучи за викликом слідчих органів, він змушений відлучатися з місця служби, зокрема з війни.

Олександр Отрох також залишається у ЗСУ, зараз він в ООС. Воює з липня 2014 року.

"Техніку було розташовано біля особового складу, так як завдання були різноманітними", – розповідає Отрох, пригадуючи, що часто реагувати потрібно було миттєво. Орієнтовно у червні, каже він, "приїхав генерал і дав завдання прибрати техніку від особового складу, розмістити у посадці". Однак подальші інженерні роботи довелося проводити вручну, техніку для окопування артилеристам не давали. "Що могли – робили вручну", – каже він.

Під час вибухів евакуювати техніку змоги не було, все відбулося дуже швидко, і головним завданням було врятувати людей, пригадує військовослужбовець.

Ольга Решетилова, експерт з питань прав людини у секторі безпеки й оборони, своєю чергою наголошує, що спочатку вибухи у Сватовому кваліфікували як теракт – "і це було логічно". За її словами, свідки, згадані у перших протоколах, бачили, як щось летіло на склади з зовнішніх територій. Однак вже за тиждень після появи таких свідчень, каже Решетилова, у військовій прокуратурі, яка розслідувала цю справу, заговорили про службову недбалість. І "головне було зроблено, було зміщено акценти, – підкреслила вона. – Тобто суспільну увагу з того, що потрібно розслідувати терористичний акт, було зміщено на те, що нібито у підривах на складах винні самі українські військовослужбовці".

Вона навела приклади ще кількох справ про вибухи на складах, де кримінальні провадження розслідувалися і продовжують розслідуватися нині правоохоронцями одразу за кількома статтями: і теракт, і службова недбалість. Це, на її думку, свідчить про те, що військова прокуратура не бачить системності у справах і не розслідує їх як російську агресію. Хоч з огляду на результати, зокрема чеського розслідування, "логіка нам підказує, що Україна теж мала б розслідувати російський слід", вважає вона, однак прокуратура й слідчі органи продовжують шукати винних серед своїх.

"Ми так і не почули досі, хто саме винний у цих вибухах, що призвело до них", – резюмує Решетилова. І додає, що це – сфера відповідальності військової контррозвідки, навіть якщо припустити, що до вибухів причетні українські військовослужбовці. А якщо є російський слід – тим паче.

Адвокат військовослужбовців пояснив, що справу щодо його підзахисних виділено як окремий епізод з кримінального провадження по вибухах у Сватовому, у ній уже закінчено розслідування, і після ознайомлення сторін захисту з матеріалами їх буде спрямовано до суду.

Зі свою боку в ДБР переконують, що розслідування основного провадження щодо причин пожежі й вибухів триває, а серед основних версій слідства, внаслідок яких сталася ця подія, є терористичний акт, вчинений диверсійно-розвідувальними групами з числа військовослужбовців регулярних військових підрозділів країни-агресора, а також підпорядкованих їм членів незаконних збройних формувань, які діяли на тимчасово непідконтрольних територіях Донецької й Луганської областей. Начальник відділу Головного слідчого управління ДБР Вадим Приймачок розповів, що слідством встановлено, що вечорі 29 жовтня 2015 року сторонніми особами, ймовірно із застосування безпілотника, було занесено на територію польового складу два джерела запалювання (з великою ймовірністю ЗМГ-1).

Тоді ж у жовтні за фактом вчинення терористичного акту до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.

За його словами, наразі ДБР проводить слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, які організували й безпосередньо вчинили вказану диверсію, для цього залучено також співробітників ДКР СБУ та ГУ СБУ в Донецькій і Луганській областях, яким надано чіткі доручення, хід виконання яких знаходиться на постійному контролі.

Окрім того, Приймачок розповів, що зараз готуються запити до правоохоронних органів Чехії, які проводили розслідування щодо вибухів на складах боєприпасів у селі Врбетіце. Щоб з’ясувати, які саме в них є докази того, що ці вибухи було вчинено саме з метою перешкоджання постачанню зброї в Україну. Звичайно, йдеться про інформацію, яку можна надати без шкоди для їхнього розслідування.

В той же час місце розташування складу було заздалегідь привабливим для вчинення диверсії, оскільки саме тут розташовувалася велика кількість техніки та особового складу ЗС України.

За даними ДБР, під час трагічних подій у Сватовому було знищено артилерійських ракет і боєприпасів на суму понад 134 млн грн, інженерних боєприпасів – на 2,5 млн, 76 військових машин – на 24,7 млн грн. Окрім того, пошкоджено житлові будинки і нерухомість, яка належить різним підприємствам і організаціям, що працюють у місті Сватовому, на 131 млн грн. Ця цифра не остаточна, оскільки будівельні експертизи ще тривають.

Загалом, як раніше заявляв в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" заступник генпрокурора Максим Якубовський, у кримінальному провадженні по вибухах у місті Сватовому проведено понад 150 експертиз, окремі з яких завершено лише у листопаді 2020 року. У рамках цих експертиз вивчали й умови облаштування складу, і розміщення військової техніки.

"Через що стався початковий вибух, треба ще з’ясовувати. Тут два елементи. Перше – це причина пожежі. Друге питання – чому ми стільки втратили. Тому що за дотримання тих вимог, які передбачено для облаштування арсеналів, складів, сховищ, ми, можливо, щось і втратили б, але суттєво менше. Машини, які були правильно окопані, збереглися, хоч знаходилися близько від епіцентру пожежі. А була техніка, яку заборонено зберігати разом, наприклад, артилерійські системи було розташовано поряд із заряджаючими машинами, причому ці машини були ще і з боєприпасами. Звичайно, коли вибухають боєприпаси, вибухає й усе, що поруч", – пояснював Якубовський.

Учасники ж брифінгу зазначили, що за своїми посадовими обов’язками командири батарей не повинні відповідати за розташування техніки, вони лише виконували команди керівництва. У ДБР запевняють, що вказівка керівництва стосувалась необхідності вивезення техніки зі складу, а вибір конкретного місця розташування та окопування техніки покладався саме на командирів батареї. Вони мали визначити безпечну дистанцію не менш, ніж за одну тисячу метрів від складів. Втрати від вибухів у такому разі були б набагато меншими. Саме тому, наголошує Вадим Приймачок, версія теракту не протирічить, і не є взаємовиключною з версією щодо службової недбалості.

Поки що в кримінальному провадженні, яке триває, проводяться відповідні слідчі дії й надається правова оцінка діям чи бездіяльності інших військових посадових осіб ЗС України, які призвели до знищення іншої військової техніки й боєприпасів, розташування яких на польовому артилерійському складі заборонено визначеними нормативними документами. Крім того, за результатами досудового розслідування буде також надано належну правову оцінку діям інших військових службових осіб вищого рівня, зокрема з числа колишнього керівництва сектору "А", у зоні відповідальності якого перебував військовий склад.

Валерія Бурлакова, Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"