Як працюють "скрутки" в Україні

Автор: Денис Ковальов

В останні місяці ми багато чуємо про ефективну реорганізацію роботи Державної податкової служби України, як щодо застосування нових механізмів та алгоритмів, так і щодо ефективного кадрового оновлення цієї структури. Відповідні дії супроводжуються анонсами Офісу Президента України, Кабінету Міністрів, пресслужби ДПС. Головна теза всіх цих оновлень – детінізація економіки країни, боротьба з незаконними оборудками злочинних суб’єктів підприємницької діяльності (насамперед, "скрутками") і водночас – покращення умов для роботи чесних платників податків.

На фоні цого, безумовно, можна лише тішитися цим намірам та спробі їх реалізувати. Але необхідно покласти ложку дьогтю до цієї діжечки з медом обіцянок та спроб.

Остаточним імпульсом для написання цього тексту стали події 4 листопада 2021 року. Інтернет буквально вибухнув повідомленнями, що працівники СБУ та НАБУ в рамках викриття корупційного механізму в ДПС, що полягав у прикритті злочинців, які не сплачували податки та допомогали фіктивним підприємствам, провели обушуки в ДПС. Під час обшуків за місцем роботи та проживання високопосадовців ( у т.ч. в.о. Голови ДПС, віце-прем’єра України) вилучені документи, що підтверджують: певні керівники сприяли мінімізації податкових платежів, так званим "скруткам" та виведенню підконтрольних підприємств з категорії "ризикових". Обшуки провели в рамках справи, порушеної за статтею 364 ч. 2 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

"Скрутка" - це придбання товару однієї номенклатури з подальшою реалізацією замовнику зовсім іншої. Вона відбувається суто на папері, тобто, це надання податкового кредиту з метою мінімізації сплати податків споживачем. Кінцевий споживач сплачує вартість безтоварної операції "скрутчику", і ця вартість набагато менша, ніж справедлива сплата ПДВ до бюджету.

Для боротьби зі "скрутками" раніше було ухвалено ряд нормативних актів. Зокрема, були внесені зміни до Податкового кодексу та прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". В рамках цієї Постанови розроблений механізм зупинки реєстрації податкових накладних та критерії визначення ризиковості платників податку, які мають визначати подальший механізм автоматичного припинення реєстрації податкових накладних. Функції моніторингу податкових накладних, присвоєння статусу "ризикового", припинення та поновлення реєстрації податкових накладних виконують комісії з питань реєстрації податкових накладних, які створені при управліннях ДПС в областях та місті Києві.

Ця постанова КМУ окреслює загальні критерії визначення ризиків та підстав для припинення реєстрації податкових накладних. Конкретизація та реалізація покладена на створені комісії при відповідних управліннях ДПС, які є колегіальним органом зі своєю головою комісії. На підставі аналізу баз даних податкової служби (які, до речі, недоступні платникам податків) та за своєю власною методикою, комісії виносять вердикт тому чи іншому суб’єкту щодо віднесення його до ризикових із зупинкою в реєстрації його податкових накладних, поданих на реєстрацію. При цьому за методикою, відомою лише комісії, приймається протокольне рішення (також недоступне платнику податку) з викладенням підстав для зупинки реєстрації накладних та/або мотивів для віднесення до ризикових, на підставі чого платник податків отримує офіційне стисле рішення комісії із посиланням на загальні підстави.

Спосіб захисту країна дає підприємцям такий: або подання пояснень та скарг в адміністративному порядку до тієї ж комісії та до ДПС, або звернення до суду.

Ааналіз судових рішень за 2020-2021 рік показав, що у більші ніж 90% таких справ рішення суду – на користь підприємців.

Але суди тривають довго (понад рік та більше), тож найшвидший шлях – адміністративне оскарження.

Слід зазначити, що якщо до введення коронавірусних обмежень ще можна було якось "прорватись" на офіційні засідання комісії, озвучити факти на свою користь та почути рекомендації виправити якісь недоліки в роботі, то тепер всі звернення відбуваються через електронний кабінет платника податків. Туди ж після розгляду звернення надходить рішення – задовольнити подання підприємця щодо виключення з переліку "ризикових" чи поновити реєстрацію податкової накладної, або відмовити в цьому. Тобто, стратити чи помилувати.

В офіційних інтерв’ю керівництва ДПС України та Києва лунають переможні дані про ефективність запровадженого механізму припинення реєстрації податкових накладних, який спрощено називаються платниками – "блокування" та виявлення ризикових підприємств. Саме в інтерв’ю Цензор.НЕТ від 03.09.2021 в.о. Голови Державної податкової служби України Є.Олейніков сказав, що "скрутки з явища, яке стало реальною загрозою для виконання держбюджету, перетворили на один із існуючих способів ухилення від сплати податків. Сама можливість нікуди не поділася, але обсяг зменшили радикально".

А в інтерв'ю виданню LB.ua від 17.10.2021 в.о. керівника Державної податкової служби окремо прокоментував запитання щодо блокування податкових накладних та вказав, що "те, з чим працюємо ми, це система моніторингу реєстрації. Її багато хто намагається представити як заборону. Так от, система моніторингу, вона якраз про проходження пересічним громадянином митниці – через зелений коридор, якщо немає що декларувати при в’їзді в країну, або червоний – де є. Більша частина накладних, а це 99,5%, ідуть зеленим коридором. Ми їх не зупиняємо. І тільки 0,4-0,5 потрапляють у червоний коридор. І там відбувається зупинка реєстрації. Зупинка означає, якщо ми зупинили реєстрацію податкової накладної, будь ласка, надай нам підтвердження, що та операція, яка в ній зазначена, дійсно була. Дайте нам документи. І все. Якщо ти їх даєш, то твоя податкова накладна реєструється.

От і все. Тобто, система насправді дуже дружня до платника податку. Якби було по-іншому, ми дійсно зупинили б економіку.

От конкретний кейс. Звертається платник податків. У мене заблокована діяльність, я не можу виписувати податкові накладні. Чому? Мене визнали таким, що відповідає критеріям ризиковості. І що? Ну як же, не можна виписувати? Чому не можна? Виписуй. Подавай на реєстрацію. Так, вона зупиниться. У тебе червоний коридор. Надаєш документи, ми подивимось, все нормально, твоя накладна буде зареєстрована. Ми зареєструємо - і все буде добре. Фактично це для нас можливість подивитись уважніше на твою діяльність. Наскільки вона відповідає, скажімо так, вимогам законодавства. І все".

Продовжуючи тему, ГУ ДПС у м. Києві 22 вересня 2021 року провело чергову онлайн-зустріч з платниками ПДВ. Метою було обговорити питання зупинення реєстрації податкових накладних та деякі особливості заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість.

Заступник начальника столичної податкової Олена Крупнова підкреслила: "За січень – серпень 2021 року СМКОР зупинено реєстрацію 146 тисяч податкових накладних (або 0,4 % від загальної кількості поданих) на загальну суму ПДВ 3 140 мільйонів гривень, або 1,4 % від загальної суми ПДВ поданих на реєстрацію".

За офіційними даними ГУ ДПС у м. Києві, по ризикових суб’єктах господарювання зупинено майже 45 тисяч податкових накладних (або 30,6 % від загальної кількості зупинених) на суму 1 689 мільйонів гривень (або 53,8 % загальної суми ПДВ по зупинених накладних).

Також протягом січня – серпня 2021 року Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення про відповідність Критеріям ризиковості по 1 940 платниках податків, по яких заблоковано ліміт в СЕА ПДВ на суму майже 2 858 мільйонів гривень.

Фактичні показники набагато більше, ніж зазначені в офіційній статистиці. Під цим текстом готові підписатися перевізники, які купують ПММ та запчастии а продають – послуги з перевезення. Система сприймає це як "скрутку", комісія – спокійно відносить платника до ризикових та припиняє реєстрацію його накладних. Схожа ситуація – з виробниками сільгосппродукції та інших товарів. Вони купують матеріали та комплектуючи, а продають свою продукцію (сільгосп, продукцію дерево- , металообробки), вироблену з придбаних комплектуючих/матеріалів – і їх теж майже автоматично відносяться до ризикових. Коли основним видом діяльності є оптова торгівля паливно-мастильними матеріалами, обсяг реалізації яких складає біля 95 % в обороті товариств, схема роботи проста – придбання бензину, дизеля у виробників, або власний імпорт та подальший продаж кінцевим споживачам (перевізникам, сільгосппідприємствам тощо). Тобто, умовно, "транзитом" через бухгалтерію підприємства проходить відповідний вид палива, який без змін та з тим самим кодом йде до покупця.

Ці товариства – підприємства реального сектору, деякі з них працюють вже понад 20 років. Їх діяльність передбачає ліцензування, а тому вони отримали ліцензії ДПС на оптову торгівлю пальним та зареєстровані як платники акцизного податку. Більш того, деякі з них є власне імпортерами товарів, які в подальшому вони ж продавали покупцям. Таку діяльність підприємства вели багато років, і у податкових органів не виникало особливих питань аж до недавнього часу, коли комісії несподівано відносили ці підприємства до категорії ризикових. У рішенні вказано: товариства купували дизельне пальне у суб’єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, внаслідок чого припинена реєстрація їх податкових накладних.

Одне з підприємств, обурене таким рішенням, проаналізувало своїх постачальників. І виявило, що до категорії ризикових вони були внесені вже після того, як товариство припинило з ними працювати — за півроку чи навіть за рік після останніх операцій з товариством.

Одне товариство звернулось до комісії із поясненнями та надало понад 100 додатків-копій первинних документів. Але отримало нове рішення, за яким статус "ризиковості" залишився незмінним. Це нове рішення повністю дублює попереднє. Жодних уточнень щодо невідоповідності чи недостатості наданих документів в рішенні нема, висновків аналізу діяльності підприємства та деталізації використання бази даних ДПС України нема. Товариство неодноразово зверталось до комісії з черговими спробами довести факт наявних господарських відносин та непричетність до подій, з проханням деталізувати та конкретизувати ймовірні наступні дії товариства, надати рекомендації, особливо щодо ризикових постачальників, вказати про необхідні додаткові пояснення, документи тощо, призначити індивідуальну консультацію, тощо, але отримало чергову відмову у виключенні з переліку ризикових без жодних імпровізацій – суто дублювання попередніх неаргументованих висновків податкового органу.

В інших випадках підприємства, отримавши відмову у виключенні з переліку ризикових або у проведенні реєстрації податкових накладних, отримали рішення судів, якими визнано незаконними дії податкової відносно безпідставної зупинки реєстрації податкових накладних та віднесенню до ризикових, але, з плином часу, який вони витратили на поновлення справедливості через судові інстанції, це втратило для них актуальність та вони просто були змушені припинити свою діяльність, бо фактично випали з комерційної обойми, а їх споживачі знайшли менш проблемних постачальників.

У 100% випадків, коли підприємство віднесено до ризикових, воно отримує відмову у поновленні реєстрації у зв’язку із "ризиковими" факторами. Тобто, виникає замкнене коло – реєстрація зупиняється через "ризики", пропонується надати документи на спростування цих фактів, документи надаються, але ризики не знімаються, а, в свою чергу, поновлення реєстрації накладних неможливо у зв’язку із наявністю вищеназваних ризиків, та податкова відмовляється у відновленні реєстрації податкових накладних.

При цьому навіть протягом локдаунів 2020-2021 років, пов’язаних з COVID-19, незважаючи на дуже складні умови, підприємства не скорочували штат та всебічно намагалися продовжувати роботу, зберігаючи робочі місця, продовжували сплачувати податки та збори.

Безпідставне та невмотивоване віднесення підприємств до категорії ризикових створює суттєві проблеми для їх подальшої діяльності, або вже створило незворотні наслідки.

Загальною загрозою для всіх підприємств, віднесених до ризикових, є, в першу чергу, зупинення реєстрації податкових накладних, що має прямі наслідки для неможливості продовження господарської діяльності внаслідок припинення роботи з покупцями, які, отримуючи товар, змушені компенсувати відсутній податковий кредит сплатою ліміту власними грошима, що робить недоцільною та економічно невигідну роботу з даним суб’єктом-постачальником.

Наявність ризикового статусу може привести до повної зупинки діяльності суб’єкта господарювання та навіть до його ліквідації. А це напряму вплине на звільнення працівників та скорочення робочих місць.

Знов-таки, згадуючи слова в.о. Голови ДПС Є.Олейнікова стосовно того, що необхідно тільки "надати документи, ми подивимось, все нормально, твоя накладна буде зареєстрована. Ми зареєструємо - і все буде добре", а також цитуючи слова цього ж керівника: "Тобто податкова - це не про те, скільки там запланували в бюджеті, це питання про те, скільки має надійти податків, якщо всі платники належно виконали закон" - на своїх прикладах, а також на прикладах своїх багаточисельних партнерів по факту бачиш, що нічого не просто. Насправді ти просто вчергове намагаєшся спростувати презумпцію провини, сформовану державним органом, і навіть не отримуєш ані фактажу, ані деталізації, ані рекомендації, ані консультації за своїми зверненнями.

Таке враження, що податкові органи поставили за мету взагалі припинити діяльність підприємств малого та середнього бізнесу.

Нема віри наведеним даним щодо незначних по відсотках блокувань та ризиковості – подивиться чати в інтернеті, де обмінюються інформацією потерпаючі платники, які потерпають – їх десятки та сотні тисяч! Всі обурені безпрецедентною новою хвилею віднесення до ризикових та блокуванням податкових накладних. Дехто розмірковує, чи взагалі не вийти з реального сектора в тінь та не почати (якщо це можливо) торгувати за готівку, взагалі відмовляючись від офіційної роботи та сплати податків.

Мені достеменно відомі факти, коли після судів тривалістю півроку-рік, отримавши рішення про виключення з ризиковості та поновлення реєстрації припинених накладних, підприємці зверталися до податкового органу, який виконує це рішення... І вже за кілька днів отримували нове рішення комісії та нові зупинення в реєстрації податкових накладних.

Тобто, ви рік боролись? Молодці, ми за тиждень знову надамо вам таке почесне право.

Фактично створюється замкнене коло, вихід з якого на цю мить невідомий. Кожен намагається боротися, як може або взагалі припиняє діяльність. Де співпраця між податківцями та підприємцями? Скільки може продовжуватись принцип "доведи, що ти не верблюд"?

Це лихо набирає оберти по всій країні, кількість ризикових та заблокованих підприємств неухильно збільшується. Знову, як в минулі часи, слова розходяться з ділом? Знову на порядку денному – перемога по збільшенню бюджетних показників будь-якою ціною за рахунок платників?

І з чого вбачається, що "система насправді дуже дружня до платника податку", як констатує керівництво ДПС, чи публічне декларування заблокованих мільярдів ПДВ у підприємств реального сектору має створити враження величезної роботи органів ДПС??? Хоча будь-яка обізнана в податковому законодавстві особа розуміє, що це абсолютно не ознака того, що всі ці начебто "злочинні" мільярди підуть до бюджету.

Наостанок короткий приклад креативної боротьби одного з підприємців: Рада бізнес-омбудсмена допомогла енергетичній компанії досягти виключення з переліку ризикових платників.

Рада бізнес-омбудсмена отримала скаргу на Державну податкову службу (ДПС), Головне управління ДПС в Київській області (ГУ ДПС) від енергетичної компанії, яка спеціалізується на торгівлі природним та скрапленим газом. Підприємство скаржилося, що податкова внесла його до переліку ризикових платників податків та заблокувала накладні. На думку податкової, скаржник сформував податковий кредит, співпрацюючи з ризиковим контрагентом.

Підприємство подало ГУ ДПС додаткові документи, щоб підтвердити реальність господарських операцій з контрагентом. Отримало відмову. Не погоджуючись з податковим рішенням, енергокомпанія звернулася до РБО по допомогу.

Інспектор вивчив матеріали справи та визнав скаргу обґрунтованою. Рада рекомендувала ДПС забезпечити об’єктивний, всебічний і ретельний розгляд інформації та копій документів щодо невідповідності скаржника критеріям ризиковості. РБО наголосила, що одне лише визнання контрагента ризиковим не може бути підставою для включення підприємства до переліку ризикових.

Результат: ДПС дослухалася до рекомендацій Ради та виключила енергокомпанію з переліку ризикових платників податку. Справу успішно закрито.

То що, всі йдемо до Ради бізнес-омбудсмена або навіть до Європейського суду? Але чи не виникне тоді спокуса перенести бізнес до Європи, якщо це можливо, попри всі патріотичні наміри, якщо замість ефективної роботи ти змушений повністю призупиняти свою роботу та всім штатом працівників готувати, копіювати, сканувати та відправляти нескінченні пояснення та скарги з ранку до ночі, щоб довести, що неможливо всіх ототожнювати? От лине нема гарантій, що це матиме ефект. І чи справді країна зацікавлена в індивідуальному підході та оцінці кожного платника податків, надаючи можливість для нормальної роботи, чи знову це все лише слова?

І наостанок хочу поставити риторичне питання, не ображаючи керівників ДПС, які зараз потрапили в поле зору контролюючих структур. Чи дійсно запроваджений механізм ризиковості та блокування спрямований тільки на "чужі", не підконтрольні структури, а недоторкані "свої" підприємства нереального сектору так і будуть працювати на ринку "скруток"? Чи все ж таки запроваджений механізм почне відрізняти та аналізувати різницю між справжньою "скруткою" та реальною операцією?

Денис Ковальов, директор ТОВ "Бізнес Солюшен",

від імені численних інших платників податків:

ТОВ "Барель Груп", ТОВ "Торговий Дім "Енергія", ТОВ "Тайдхантер", ТОВ "Марсел Енерджі Україна", ТОВ "Фастівська Нафтобаза", ТОВ "Грін Хаус Ойл", ТОВ "Хімтрейдінвест", ТОВ "Каргос-Транс", ТОВ "Олексім Україна"