Легалізація роти "Да Вінчі" дозволила б розпочати справжню реформу

Автор: Юрій Бутусов

Легалізація роти "Да Вінчі" у статусі добровольчого громадського формування Донецької області згідно із законом "Про Нацспротив" та постановою №1449 дозволила б розпочати справжню реформу: створити добровольчий бойовий підрозділ, який держава змогла б частково фінансувати та озброювати як приватну військову компанію.

Історична подія. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та командувач Операції об'єднаних сил Олександр Павлюк відвідали один із бойових українських підрозділів - 1-шу штурмову роту Добровольчого українського корпусу "Правий сектор", якою командує 26 річний Герой України Дмитро Коцюбайло, позивний Да Вінчі.

На фото, яке на своїй сторінці оприлюднив особисто Валерій Залужний, зліва направо - відомий доброволець, військовослужбовець ЗСУ Юрій Ульшин, Дмитро Коцюбайло, Валерій Залужний, Олександр Павлюк та ще дві особи, теж дуже шановні люди.

Фото зроблене під прапором підрозділу Правого сектору, портретами Романа Шухевича - командувача Української повстанської армії - та Степана Бандери - провідника Організації українських націоналістів. На столі у Дмитра - бюсти Бандери, Шухевича та Євгена Коновальця - командира Січових стрільців та провідника ОУН.

Треба віддати належне президенту Володимиру Зеленському - саме він 1 грудня мав честь нагородити Дмитра Коцюбайла званням Герой України. Тим самим президент легалізував статус самого Коцюбайла як діючого командира добровольчого загону, і за це потрібно президенту висловити повагу. Це вчинок. Офіційне визнання Коцюбайла дозволяє тепер легалізувати бойове застосування добровольчих загонів на фронті. Та порушити питання про надання добровольчому загону часткового державного фінансування.

Верховна Рада ухвалила закон "Про Національний спротив", яким визначила можливість створення добровольчих громадських формувань, які можуть виконувати бойові завдання з використанням власної зброї. А порядок створення таких добровольчих громадських формувань (ДГФ) визначений постановою Кабміну № 1449.

Постанова визначає першим завданням такого ДГФ:

"Своєчасно реагувати та вживати необхідних заходів для оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України": https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2021-%D0%BF#Text

Фактично, ця постанова дозволяє військовому командуванню повністю легалізувати бойове застосування добровольчих загонів на фронті - вони створюються за рішенням фактично командира Сил Територіальної оборони у даному районі. Командир також визначається наказом командувача Сил ТРО ЗСУ. Таких загонів може бути багато, все залежить від командувача ТРО ЗСУ, саме він надає оцінку діям командира ДГФ та його підлеглих.

Статус бійців - доброволець ТРО. Процедура прийняття - дуже спрощена. В будь-який момент доброволець може припинити відносини - через подання заяви, або через стан здоров'я.

Доброволець отримує право на застосування особистої зброї у бойових умовах.

Фактично, створена нормативна база дозволяє людям бути залученими до бойових дій без оформлення на контракт в офіційні структури оборони та самим планувати свій службовий час. Звичайно, це не означає, що вони зможуть замінити ЗС, мова йде про застосування як спецпідрозділів для взаємодії з ЗСУ та виконання особливих завдань. Звичайно, це можна довірити тільки тим командирам ДГФ, які отримають відповідний дозвіл від командувача Сил ТРО.

Але такий статус дозволяє легально отримувати фінансування, постачання, зброю, боєприпаси у разі залучення до бойових дій. І це вже не буде порушенням закону.

Фактично, створена нормативна база дозволяє створювати справжні професійні бойові підрозділи на принципах приватної військової компанії. Тільки називатись це буде офіційно не ПВК - а ДГФ.

Тобто держава не втручається у питання внутрішньої організації служби, кадрової роботи, а виділяє фінансування, проводячи бюджетний розпис на конкретні потреби конкретного добровольчого громадського формування.

Прошу шановних Головнокомандувача ЗСУ В. Залужного, командувача ООС О. Павлюка та командира 1-ї штурмової роти ДУК Правий сектор Д. Коцюбайла розглянути питання про проведення пілотного проекту щодо створення у зоні ООС добровольчого громадського формування на базі 1-ї штурмової роти Правого сектору, згідно з законом про Нацспротив та постановою № 1449, та виділити державні кошти на утримання певних напрямів її діяльності, а також забезпечити озброєнню належним озброєнням. Тобто фінансувати під конкретні завдання, а не просто для утримання "щоб шось було".

Головною вадою наших силових структур є витрата значних коштів на утримання зайвих та небоєздатних підрозділів, ланок, службовців. Фінансування ДГФ не створює значного фінансового навантаження для держави, бо воно може бути пов'язане виключно з виконанням конкретних завдань. Це зручно використовувати і як інструмент прихованої мобілізації добровольців, під окремі завдання.

Впевнений, що створення кількох бойових добровольчих загонів у зоні ООС у форматі ДГФ стане значним кроком вперед і дійсно справжньою структурною реформою у сфері оборони. Такі добровольчі загони мають бути забезпечені озброєнням, в тому числі важким, якщо, як ми бачимо на Донбасі, російські окупанти активно застосовують такі види озброєння проти українських населених пунктів.

Мета військової реформи - підвищення боєздатності сил оборони, та оптимальне використання професійних боєздатних людей, і держава має крім декларацій робити справжні структурні зміни.

Юрій Бутусов, Цензор.НЕТ