Битва за Бахмут: Чи зроблено висновки після Дебальцевого?
Читав, що сьогодні Ставка Верховного головнокомандувача вирішила продовжити оборону Бахмуту. Серед учасників Ставки були генерали, які керували обороною Дебальцевого, тобто, як ми впевнені, зробили висновки з того досвіду, і їхні рішення щодо оборони Бахмуту повністю відповідатимуть реальній обстановці, бо треба ж навчатись на власних помилках, чи не так?
Тому, з огляду на рішення Ставки, очікую:
1. До Бахмуту прибуде хтось із генералів чи полковників для розгортання командного пункту, з метою єдиного управління усіма військами у місті з огляду на реальну обстановку, а не паперову карту десь у викоких штабах, бо питання швидкості рішень та взаємодії у такій обстановці є ключовим. Війська мають тримати позиції, які реально дозволяють завдавати втрати ворогу, це по карті ніхто не побачить. Управління по карті поза межами міста в таких умовах і без урахування реальної бойової чисельності військ - це безвідповідально.
2. Командування у місті має забезпечити єдину ситуаційну обізнаність для усіх підрозділів, щоб розуміти у такій складній обстановці де позиції своїх та ворожих військ, які зони у місті під прострілом з висот та вулиць, які контролює противник. Має бути зв'язок між усіма підрозділами, взаємодія - це головне, щоб уникнути вогню по своїх у таких умовах. Якщо цього не зробити - будуть невиправдані втрати.
3. Наступ з півночі на охоплення міста має бути зупинений, це можливо зробити виключно за рахунок застосування боєздатних резервів. Тобто не посилати когось кудись на точку на карті, як це було у Дебальцевому, а особисто проконтролювати розгортання, допомогти заритись, організувати цілодобову розвідку.
4. Надати боєприпаси для ураження хоча б групових цілей.
5. Інженерна техніка має забезпечити доступність кількох шляхів сполучення, до яких ще не дійшов противник, оскільки основна траса прострілюється. А по полях колісна техніка сама не проїде.
6. Уся бойова техніка у місті має бути забезпечена запасними частинами, мають бути створені мобільні ремонтні підрозділи, які допоможуть перевірці боєздатності техніки, оскільки в умовах охоплення ворогом ніхто возитись із технікою не буде, і часу чекати на підвезення запчастин теж не буде. Не повторюймо помилки Дебальцевого, коли через безвіповідальність командування через незначні несправності та технічну неготовність довелось кидати значну кількість техніки.
7. У складній бойовій обстановці військовослужбовцям не треба заспокійливі гарні новини, мотивація у наших солдатів достатня. Потрібна правда про обстановку, реалістичні завдання, особиста присутність командирів, відповідальність за життя людей, яка має визначатись у постійному інформуванні та постійних чітких наказах.
Юрій Бутусов, Цензор. НЕТ

Ну а подруге - мати генералів, це ще не значить мати боєздатну армію.
І так, на початок російської агресії у 14-му армія була в жалюгідному стані, тому доводилося все відновлювати і налагоджувати в авральному порядку.
Делают это в основной артой. Почему Украина проигрывает контрбатарейную борьбу? - вот вопрос, который если не решить, будет отодвигать нашу Победу и приносить ненужные жертвы.
У нас есть более точные орудия, есть системы контрбатарейной борьбы, и да, есть снарядный голод.
Мало того, противник дронами камикадзе научился выносить нашу арту! Не мы это делаем, имея таких партнеров, а они! Они понимают, что наносит им урон и решают этот вопрос. А мы нет.
В той момент це мало ДУЖЕ важливе значення для України в зовнішньо політичному сенсі- показати що путлер БРЕШЕ як собака і ніякі домовленності з ним не можливі.
Бо тоді багато наших Західних партнерів давили на Україну - йди договорюйся з руснею.
А наші воїни ціною самопожертви протримались там ще кілька днів після оголошення перемир'я 15 лютого 2015 і показали на Заході всім любителям грошей русні - що там нема з ким домовлятись і вибили у них останні аргументи. Інакше Україна опинилась-би один-на-один в бою з руснею в той час.
Після цього Західний тиск на Україну в плані "мирних" переговорів з руснею знизився - а це була велика допомога Україні.
І це зіграло свою роль тепер коли дехто на Заході починає мутняки з "мирними" переговорами з руснею - у більшості західних політиків уже нема довіри до русні і цей номер не прокатує.