Що робити Україні після призупинення допомоги від Штатів?

Автор: Юрій Бутусов

Дуже запеклі політичні баталії точаться зараз в ситуації з визначеннями, з хитаннями американської зовнішньої політики навколо України.

 Звичайно, що все це буде прямо відбиватись на стратегії війни і на її майбутньому. Ми бачимо сьогодні різкі перші різкі кроки адміністрації Трампа. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що дійсно Америка вночі припинила постачання озброєння. Тобто Трамп призупинив допомогу Україні через заяву Зеленського про тривалість війни. Це оцінка Wall Street Journal, впливового американського видання. І в ніч на 4 березня те постачання озброєння, яке йшло через кордон за  угодою, яку визначила адміністрація президента Байдена, зупинив президент Трамп. Вантажі зупинені на кордоні. Це надзвичайна подія і це перший вже відверто такий антиукраїнський крок, який був зроблений адміністрацією США. Тобто зброя, яку Сполучені Штати взяли зобов'язання на себе самостійно поставити, зупинена на кордоні. І постачання наразі не відбувається. Звичайно, що такий перший реальний крок, раніше це були тільки розмови, які ні до чого не призводили, цей перший крок викликає серйозне занепокоєння тим, що може статись надалі. І цей крок Трампа спровокував низку  інших політичних заяв. 

Так от, на суму приблизно 66 мільярдів доларів американці поставили нам 3 батареї зенітно-ракетної системи Петріот, 12 систем зенітно-ракетної системи НАСАМС з великою кількістю боєкомплекту, з великою кількістю ракет. ПЗРК переносний зенітно-ракетній комплекси "Стінгер" понад 3 тисячі. Це найбільш розповсюджений основний ПЗРК української армії, який зіграв велику роль у війні. Радіолокаційні системи протиповітряної оборони – 21 радар. Це також більше, ніж будь-яка інша країна. Ракетно-артилерійські системи "Хаймарс" – більше ніж 40 одиниць. Це також основний постачальник. І ракети до "Хаймарсів" багато тисяч щорічно. І саме це, ми розуміємо, роль "Хаймарсу" у війні. Особливо важливо, що США є найбільшим виробником цих ракет у світі. Ми більше не можемо з інших місць отримати такі ракети, хоча б в більш-менш співставленій кількості. Керовані ракети до "Хаймарс" системи. Гармати буксовані та самохідні – 155 мм, понад 200 гармат. Понад 3 мільйони снарядів 155 мм ми отримали, просто величезна кількість. 7 тисяч високоточних снарядів керованих. "Ескалібур" і "Копперхед" ми отримали, в основному "Ескалібури". Снаряди РААМ для мінування – понад 100 тисяч, також дуже ефективне озброєння. 72 гармати 105 мм. Снаряди 105 мм – більше мільйона. 10 тисяч снарядів 203 мм для наших важких гармат. Снаряди 152 мм для радянських систем озброєння – понад 400 тисяч. Снаряди 130 мм і 122 мм для також радянських гармат – по 40 тисяч. Некеровані ракети для "Градів" – 60 тисяч. Міномети – понад 300. Мінометних мін – понад 700 тисяч. Радарів, які застосовуються для артилерійської розвідки – понад 150. Це також основний постачальник. І по кількості снарядів США також основний постачальник по загальної кількості, ніж всі країни Європи разом узяті.

БМП "Бредлі" модифікації  М2A2 ОDS – найкраща бойова броньова машина цієї війни. Найбільш ефективна, універсальна. Понад 300. Важкі бронетранспортери колісні, сучасні "Страйкер" – понад 400. БТР колісні М113 – найкраще, на чому пересувається піхота на передньому краї. Понад 900. Колісні БТРи М1117 – більше 400.

Бронеавтомобілі різних типів класу МРАП, тобто це MaxxPro, Oshkosh – понад 1000. Бронеавтомобілі легкі ХАМВІ – понад 5000. Медичні бронеавтомобілі – понад 300.  Хотів би відмітити по кількості бронетехніки, по її якості. Америка, звичайно, тут на першому місці. І ми розуміємо, наскільки важливий внесок тут з боку США зроблений. Також надана техніка для тактичної мобільності бронетехніки, збереження її ресурсу, 80 траків і 200 трейлерів для перевезення бойової техніки. Різні логістичні машини для ремонту і забезпечення військ – понад 1300. 20 гелікоптерів, понад 10 тисяч керованих протитанкових ракет для пускових установок "Джавелін". Більше ніж 10 тисяч ракет ТОУ. Модифікація ТОУ-2 у нас. Також якісні, важливі, ефективні ракети. Поки що вони не так широко застосовуються, але також мають свою нішу. Різні типи протитанкових ручних гранатометів та пострілів для багаторазових протитанкових засобів. Понад 120 тисяч, також №1 по постачанню по ПТРК, №1 Америка по бронетехніці. Дві системи протикорабельного ракетного комплексу "Гарпун". Понад 100 катерів різних типів.

Ну і зв'язок. Практично у нас американський зв'язок. Я вже не буду казати, що у нас "Моторола", яку роблять у нас в Україні, "Либідь". Все це на американських базах, американська ліцензія. У нас також "Старлінк" засіб, незамінний для мережецентричної війни. Захищений зв'язок "Харріс", "Сільвус". Найкращі в своєму класі. Вони також основні у своїх видах озброєння.

 Для чого ми це все показуємо? Тому що, звичайно, те, що зробила адміністрація Байдена – це величезні по масштабах поставки загалом. Внесок Америки просто виключний в нашу обороноздатність. Замінити в таких масштабах поставки ми реально не зможемо. Треба мислити об'єктивно і реалістично. Всі ці види озброєння ми в такій кількості від Америки і такої якості ми не отримаємо. Але, тому, звичайно, це такий удар, який сьогодні завданий таким призупиненням поставок – це серйозний крок, реальний, перший реальний крок, який, безумовно, має змусити керівництво України до різких дій.

Американське керівництво, звичайно, супроводило цей крок, недружній до нас, своїми заявами. Отже, давайте подивимося, які заяви озвучили американські керівники стосовно допомоги.

"Зупинка постачання військової допомоги США Україні -тимчасова пауза", - заявив спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон. Тобто, американці не відрізали всі кроки, і Джонсон заявив, що "Київ та Вашингтон мають підписати угоду про мінерали, а український президент Зеленський має виправити те, що сталося минулого тижня. Я вважаю, що це найкраща угода, яка може бути запропонована, і це допоможе українському народу".

Також зробив заяву віцепрезидент Венс: "Україна має сісти за стіл переговорів, почати діалог з Трампом". І на таких умовах він готовий, щоб знов поновити постачання зброї. Тобто, Венс пов'язав це в своїй заяві з можливим поновленням постачання зброї. Зброї, яку нам надав Байден своїми рішеннями, і воно поки що за заявками минулої адміністрації робиться. Отже, це були різкі заяви і інших міжнародних структур, керівників інших країн.

Які були інші міжнародні заяви? "Зеленський має повернутися за стіл переговорів з Трампом", - заявив президент Польщі. Прем'єр Франції закликав європейців спільно замістити американську допомогу Україні. Ну, це вже така більш конкретна заява. "Поставки американської допомоги,- заявив Байру, - добігають кінця, оскільки цілі потяги, які були завантажені для України, були зупинені і не змогли дістатись до місця призначення". Прем'єр Франції зазначив, що Україні потрібні боєприпаси, певна кількість розвідувальних систем, доступ до мережі зв'язку. "Це змусить нас переосмислити нашу модель, наші пріоритети, і, по-іншому, подивитись на світ, який ми думали, що знаємо, і який, як ми тепер виявили, є більш небезпечним, ніж ми собі уявляли. І походить це від тих, кого ми вважали нашими союзниками",

Ми бачимо, що в минулому часі французи називають вже союзниками США. Про що це говорить? Що зараз президент Трамп в очах Європейського Союзу може йти на кроки, які призупинять цю допомогу на невизначений термін. Ситуація, насправді, для нас загострюється. І прем'єр-міністр Великої Британії Стармер також закликав керівництво України до укладання угоди і до пошуку компромісу до нової зустрічі з президентом Трампом.

Як же відреагували на цю критичну ситуацію керівництво України? Подивімось заяви президента Зеленського напередодні виступу Трампа у Конгресі після призупинки допомоги.

"Говорив із прем'єр-міністром Стармером, обговорили розвиток подій. Мир потрібен нам усім, справедливий мир з чіткими гарантіями безпеки. Разом з лідерством США та всією Європою це абсолютно досяжно. Дякую за поради".

Далі наступна заява Зеленського: "Ми готові працювати швидко, щоб закінчити війну. Першими етапами можуть стати звільнення полонених, негайне перемир'я в небі, заборона ракет, далекобійних дронів, бомбардування енергетичної та іншої цивільної інфраструктури і негайне перемир'я на морі, якщо Росія зробить те ж саме. Потім ми хочемо дуже швидко пройти всі наступні етапи і разом з США домовитись про сильну остаточну угоду. Ми дійсно цінуємо те, як багато Америка зробила, щоб допомогти Україні зберегти суверенітет і незалежність. Ми пам'ятаємо той переламний момент, коли президент Трамп надав Україні джавеліни. Ми вдячні за це. Наша зустріч у Вашингтоні у Білому домі в п'ятницю пройшла не так, як передбачалося. Прикро, що так сталося. Настав час зробити все правильно. Ми хотіли б, щоб надалі співпраця та спілкування були конструктивними. Що стосується угоди про мінерали та безпеку, то Україна готова підписати її в будь-який час і в будь-якому зручному форматі. Ми розглядаємо цю угоду як крок до зміцнення безпеки та надійних безпекових гарантій. І щиро сподіваємось, що вона працюватиме ефективно".

Отже, дуже важлива заява. Керівництво України, президент України Зеленський не вибачився перед Трампом. В принципі, ми про це вже говорили. Треба визначити просто, за що і в чому вибачатись. Якщо в порушенні дипломатичного протоколу і ціною цього вибачення є укладання угоди, тоді я вважаю, що це потрібно зробити. А для того, щоб укласти угоду і не дати Трампу, і не дати адміністрації США можливості казати, що Україна налаштована жорстко, не хоче ніяких компромісів, не хоче діалогу, тому що Трамп заявив, що там у нього в Овальному кабінеті хтось з ним не так говорив. І я не вважаю, насправді це порушенням якихось державних інтересів, якщо ціною укладання вигідних для нас, необхідних для нас угод і реалізації державної стратегії будуть просто особисті вибачення, які не передбачають вибачень за те, що Зеленський справедливо назвав Путіна терористом і Росію країною терористом. От за це вибачатись не можна. А якщо там Трампу щось не сподобалось в поведінці, в іншому, в протокольних речах, ну окей, але це має бути просто проговорено як умова для діалогу України і США. Окей, якщо для зустрічі з президентом США перед ним треба вибачатись, але він розблоковує постачання зброї, укладає угоди про мінерали і потім також допомагає Україні, окей, це можливо.

Зараз питання в чому? Я хочу сказати про саму заяву Зеленського. Вона сьогодні абсолютно адекватна. Я бачу, що очевидно, що до цієї заяви когось запросили, якихось людей, які трохи розуміються в дипломатії, тому що дійсно викликає глибоке занепокоєння, що зараз під час таких критичних подій Андрій Єрмак – це основний радник по зовнішній політиці. За всієї поваги до людини, яка половину життя оформляла кіоски в Києві, все ж таки хотілося б бачити в такі скрутні моменти поруч з президентом якихось людей, які вміють вести перемовини на вищому рівні. Це ж просто смішно, коли людина з досвідом актора, телепродюсера бере на перемовини людину з досвідом юриста в Києві, який оформлював просто якісь смішні і абсолютно дрібні речі міського масштабу. Я думаю, що все ж таки там потрібен дипломат, потрібна якась група політиків, які хоча б знають дипломатичні умови і мають досвід дипломатичної роботи. І це вони мають писати доповіді президенту, заяви. Зараз оця заява, уявіть собі, якби з такою промовою, безумовно, це велика помилка тих, хто давав Зеленському поради, чи хтось йому сказав,  там був тільки Єрмак, на зустрічі він тільки його слухає. Такі заяви треба було б на пресконференції, на зустрічі з Трампом заявляти через перекладача, виключно українською мовою. І таким чином це був би адекватний, нормальний підхід. І така заява, яку зараз зробив президент України, сьогодні, вона просто не залишає американській владі зараз іншого шляху, ніж сказати, що так, Україна готова до компромісу і це абсолютно така заява, яка про цей компроміс дуже чітко і дуже коректно говорить. Тому я сподіваюся, що зараз Америці, американському керівництву, Трампу доведеться робити і наступний крок, вже враховуючи цю важливу заяву. Я з самого початку казав, що угода щодо створення спільного фонду мінералів розробки в Україні, вона насправді нам стратегічно має бути вигідна, тому що ця ініціатива керівництва США, нашого основного союзника по багатьох військових питаннях,  і втратити цю підтримку керівництва США ми не маємо, тому що ціна цього буде дуже і дуже важка. Ми маємо зробити все можливе для того, щоб поновити стосунки з американською адміністрацією безумовно, без порушення принципових для нас речей, як-от визначення Росії, як країни-терориста, а Путіна терористом. Мені здається, що тут компроміси на певних речах, вони все одно нам не допоможуть, оскільки, якщо ми відрікаємось від визнання ворога, агресора і терориста ворогом, агресором і терористом, то тоді в чому сенс мирних перемовин? Тоді вже починаються перемовини про капітуляцію, а не про припинення вогню двох рівноправних сторін.

Тому зараз будемо сподіватись, що після такої компромісної заяви Зеленського, де він висловив готовність до діалогу, буде тепер заява керівництва США. Але що нам треба робити, якщо Трамп знов  висуне якісь чергові нові умови. Я спілкувався також з американськими журналістами, і вони кажуть, ну чому Зеленський не хоче, чому Україна не хоче побачити припинення вогню. Ну я сказав, - а яка модель цього припинення вогню? Це ж просто пусті слова. На даний момент моделі ніякої нема. Всі вимоги адміністрації Трампа торкаються того, що Україна має сісти за стіл перемовин. Ну як? От ідуть, зараз йде війна. Яким чином можливе припинення вогню? На яких позиціях? Хто їх визначить? Хто буде гарантувати або забезпечувати реальне припинення вогню? Хто змусить, Зеленського, там Україну, віддавати якісь накази? Зрозуміло. А хто змусить Путіна? По Путіну жодних нема домовленостей. Вони не озвучені. Тобто президент Трамп намагається виїхати на перемовини з готовністю України прийняти якісь результати його домовленості з Путіним. Але яких? Як вони будуть? Та сама модель у нас була в 2014 році. І такі саме беззастережні гарантії вимагали тоді також керівники, лідери Західного світу. І керівництво Франції, Німеччини, США також намагались вирішити цей мир за рахунок України. Воно не вийшло, тому що ті умови, які висуває Путін, це умови ліквідації України як незалежної держави, з незалежною владою. І Путін тоді ставив такі умови реалізації цієї мирної угоди Мінськ-1, Мінськ-2, які фактично унеможливили її реалізацію. Тому що Україна мала інтегрувати в себе окуповані і контрольовані Росією регіони. Як це зробила Молдова під тиском Росії в 92 році? Звичайно, що це прийняти неможливо. Тому що це постійна дестабілізація, постійний хаос, і це так не працює в сучасному світі.

Я вважаю, що говорити зараз про гарантії, вимагати від США гарантії безпеки,  – це політична історія. Я вважаю, що якщо США, якщо Європейський Союз говорить про те, що вони хочуть миру, то мирна модель має передбачати баланс сил. Як це сталося, наприклад, коли була зупинена війна в Кореї в 1953 році. Відбувся баланс сил з двох сторін. І цей баланс сил змусив обидві сторони укласти угоду про припинення, вони не уклали мирну угоду, але по лінії фронту була створена демілітаризована зона. Був механізм гарантій, він полягав не в тому, що хтось щось обіцяв, а гарантії полягали в тому, що з одного боку були американські, союзні війська ООН, а з іншого боку були китайські, корейські, радянські війська. Ну ось, і був баланс сил, який дозволив провести успішні перемовини. Як же тут зробити? Що робити далі? І я вважаю, що основним планом це може бути, що там треба міняти полонених, щось припиняти. Якщо чесно, те, що там написано, ось цей обмін полоненими, безполітна зона над нами, все це реальні елементи вже взагалі завершення війни. Це не буде зроблено ворогом одразу. Треба спочатку говорити про баланс сил. Що забезпечить баланс сил, якщо США припиняють постачання озброєння? Тоді для нас є дві обов'язкових речі. Про них  заявив прем'єр-міністр Стармер. Він заявив, що до досягнення миру в першу чергу потрібно, щоб Україна стала сильною. І це абсолютно правильний, єдиноможливий підхід. Україна має стати сильною.

Що значить стати сильною, як збалансувати сили? В першу чергу, ми маємо використати цю ситуацію для того, щоб якомога швидше наші європейські союзники виділили фінансування. Тоді вони нас підтримують не на словах, а тим, що в них є. Зараз основне питання для України – це не питання постачання озброєння. Це питання грошей, фінансування війни і фінансування інфраструктури держави. Для того, щоб стати сильними, нам потрібно фінансування нашого високотехнологічного озброєння. І, на щастя, війна дронів у нас здійснюється з мінімальною допомогою від Сполучених Штатів. Тому що всі технології дронів і РЕБ, більша частина з них, вони йдуть без використання допомоги з США. І навіть майже все це здійснюється без комплектуючих США. Тому для нас фінансування пряме. Я неодноразово казав, що якщо у нас на підрозділи дронів і РЕБ на фронт виділять хоча б 5 мільярдів доларів у цьому році, то війна, так, ми не зможемо бити Хаймарсами, ми не зможемо застосовувати стільки снарядів,  у нас не буде стільки бронетехніки, але ми просто зможемо на тих позиціях, які є, значно більше ліквідовувати російських окупантів. Я думаю, що загальні втрати ворога і вбитих, і поранених, вони в цілому відповідають тій статистиці, яка приблизно вимальовується нашим Генеральним штабом. Я не думаю, що там понад 40 тисяч вбитих на місяць, але думаю, що з пораненими це навіть більше, ніж 40 тисяч. А якщо у нас буде фінансування пряме на найкращі підрозділи дронів, то ми можемо нищити значно більше ворога, ми можемо ліквідовувати повністю весь той ресурс, який Путін щомісяця заганяє на війну. Зараз ми це бачимо, наприклад, південніше Покровська, ділянка прориву, де ворог намагався просунутися і наступав тривалий час, намагаючись оточити місто. Зараз, як тільки вони туди зайшли, наступ зупинився, і два місяці ворог не може просунутися вперед, має величезні втрати, при тому, що туди постійно йдуть підкріплення. За рахунок чого це сталося? Щільний контроль дронами, який забезпечує якісне поле розвідки, ураження одиночних цілей, знищення будь-яких об'єктів, укриттів для груп піхоти і для зосередження противника, точки зосередження противника, ефективна боротьба з майданчиками і з будь-якими об'єктами, які можуть стосуватись пунктів управління або операторів БПЛА ворога, і результат ми бачимо. Наша піхота в таких умовах може діяти значно ефективніше, ми можемо зберігати життя, ми можемо проводити контратаки під цією парасолькою дронів, і втрати ворога в багато разів перевищують наші. Ось тому зупинився наступ, в боях.

Кожен день цей результат роблять тисячі українських воїнів. Піхотинці в окопах і оператори дронів, і командний центр, який координує на цій ділянці і дії артилерії, і дії дронів. Все це рукотворно, все це можна зробити і на інших ділянках фронту. Це потребує фінансів. На мій погляд, якщо США, Трамп, якщо Європа, -мій рецепт як збалансувати, як досягти мирних перемовин. В цьому році, окей, Америка не хоче давати зброю, нам потрібна тоді фінансова допомога. Не хоче давати Трамп, ну тоді це може зробити Європа. Європа має фінансові ресурси більші за Америку, ну не менше ні в чому. І вони можуть, якщо нам буде виділено фінансування на підрозділи БПЛА, РЕБ, РЕР, ну мінімум 5 мільярдів  в цьому році, а якщо це буде не 5, а, наприклад, 20 мільярдів, то всі наші підрозділи, які отримують фактично необмежений кредит на розвиток своїх засобів РЕБ, РЕР і необмежену кількість фактично БПЛА, то ми зможемо просто розвалити, знищити будь-який російський наступ. Вони нікуди не будуть іти. Виникне ситуація, як в Корейській війні, коли лінія фронту стабільна, і той, хто намагається наступати, несе на порядок більші втрати, ніж той, хто  в обороні. І це можливо зробити за рахунок комбінації дій піхоти в першу чергу, дронів, засобів РЕБ, артилерії, бронетехніки. Все це реально вже зараз. Це питання фінансів. Для цього треба додати додаткові ресурси, перекрити ті кошти, які надавали минулого року США, і у європейців всі гроші є. Якби Трамп хотів примусити Путіна до перемовин, то також. Окей, ви не хочете давати, наприклад, озброєння. Допоможіть просто фінансово. Дайте стільки грошей, щоб українська армія змогла досягнути балансу з ворогом. Хоча в плані фінансів Російська Федерація, за даними Шведського авторитетного інституту СІПРІ, витратила на війну в 2024 році понад 460 мільярдів доларів. Україна  витрачає на рік взагалі на всі оборонні витрати десь до 100 мільярдів. Різниця в 4 рази. Якщо ця різниця буде не в 4, а в 2 рази, тобто якщо ми на рік зможемо витратити з власного бюджету, з фондів допомоги до 200 мільярдів, тобто вдвічі менше, в 2,5 раза менше, ніж Росія, -це буде такий ривок в якості, в ефективності, в розвитку технології. Російська армія просто закінчиться, навіть що б там не казали політики, які б у нас там не були рішення.

Україна має якісних воїнів, кваліфікований персонал, який може забезпечити якісне застосування високотехнологічних озброєнь і завдати ворогу поразки. Просто рішучої поразки викосити все, що вони за рік нагонять в армію. І зупинити фронт. Оце буде єдиною базою для того, щоб вести перемовини. 

 Подивімось.Окей, Трамп відрізав допомогу. Європа, можливо, не дасть гроші. Що ще зробить Україну сильною? Безумовно,  Президент Зеленський має рішуче говорити не на зовнішньо-політичній арені, а в першу чергу, щоб зробити, як сказав Стармер, Україну сильною, Зеленський має робити відповідні кроки в самій Україні. Хочу сказати, що досі президент ніяким чином не сказав, ну а який план буде реагування, якщо Трамп буде продовжувати оці політичні маневри для того, щоб досягнути якихось компромісів з Путіним. Ми ж не знаємо. А можливості вплинути на ситуацію у нас є. Для цього потрібно всі кошти, припинити роздачу грошей, оцей підкуп виборців, всі ці соціальні допомоги зараз. Я з великою повагою ставлюсь до тих людей, хто потерпає, кому потрібна фінансова допомога. Я просто хочу сказати, що зараз, коли одні люди потерпають від нестачі грошей, інші люди гинуть на фронті для того, щоб захистити цей мир і в тому числі захистити можливості держави взагалі коли-небудь підвищувати ці соціальні виплати. Ми розуміємо, що це просто неспівставні речі. Через те, що у них велика кількість українців гине кожен день, тому що у них немає забезпечення, немає ресурсів, щоб їх забезпечити транспортом, засобами радіоелектронної боротьби, різними видами забезпечення, дронами різних типів. І зараз основне питання, якщо ми хочемо бути сильними, це не думати тільки над текстами заяв, як у нас любить робити наша влада, а це думати над програмами дій.

Україна має великі внутрішні ресурси, які ще повною мірою не задіяні. У нас витрачаються гроші на всякі абсолютно другорядні ситуації, другорядні питання. І це по всій країні люди бачать. Йде війна, там на Заході України відомий випадок, що голова Львівської облдержадміністрації побудував дорогу до готелю в Східниці, до якого, як стверджують журналісти, він причетний. І це прямо просто дивує. У нас таких випадків дуже багато, коли влада досі продовжує користуватися своїми повноваженнями для того, щоб щось собі робити, витрачати кошти на якісь другорядні проєкти, які не пов'язані з війною. І таких ресурсів багато. Зараз ці ресурси треба всі сконцентрувати і направити на цільову допомогу армії. Не в центральний бюджет, де Зеленський потім їх  з Єрмаком витрачає незрозуміло на що, а конкретну цільову допомогу військовим частинам. Оце принципова історія. Тому, якщо президент Зеленський хоче зосередити навколо себе націю, організувати, то йому треба, щоб стати лідером, йому треба не бути популярним, шукати рейтинг. Йому треба об'єднувати людей навколо своєї персони. Навколо дій, плану дій. І цей план дій має бути оголошений. Зараз міністр оборони Умєров заявив, що от у нас проєкт реалізовується, лінія дронів, 5 військових частин отримують 5 мільярдів гривень і будуть працювати. Це такий мізер. Більша частина підрозділів дронів не профінансовані. Закупівля багатьох ключових типів дронів, наприклад, дронів з супутниковим зв'язком, не профінансована. У нас гірша ситуація з фінансуванням дронів, ніж в 23-му році. І в 24-му. Ось що сталося. В 25-му, замість того, щоб планувати розподіл фінансів на ключові статті видатків Сил оборони, влада незрозуміло куди витрачає гроші і прикривається одним проєктом для п'яти частин. При всій повазі до цих хороших п'яти частин, фронт в 1200 кілометрів тримають, як мінімум, понад 300 різних військових частин дронів, яким треба теж фінансування і забезпечення, оскільки без великої кількості дронів хто буде контролювати, тримати цей фронт?

Я розповідав вже не одноразово і писав про успішний досвід роботи на півдні Покровська. Там працює одночасно 12 підрозділів дронів. Тому що потрібно забезпечити щільність засобів, виконувати різні завдання. Немає такої кількості. Тобто потрібно всім, всіх залучати до цього. У всіх має бути чітке фінансування, і планувати свої ресурси. Все це не зроблено. Тому я б прохав нашу владу звернути, якщо це дійсно серйозно, а не просто політична гра якась, якщо вони дійсно серйозно сприймають ситуацію, в яку ми потрапили, а вона дуже серйозна, критично серйозна. Нам потрібно робити Україну сильною зсередини, об'єднувати наші ресурси навколо чіткої програми дій, визначення пріоритетів. Наш пріоритет, коли Америка буде обмежувати зараз постачання ракет, снарядів, і по нас це серйозно вдарить, це технології виробництва дронів, РЕБ і радіоелектронної розвідки. Нам потрібно вкладати ресурси саме сюди. І нам потрібно залучати увагу європейців саме до цього.

Оце та модель, про яку прем'єр-міністр Франції сказав, треба переосмислити модель безпеки. І нам теж. Нам, Україні, треба переосмислити модель безпеки. Якою вона буде тепер, якщо Трамп знов захоче призупинити, чи невідомо, коли включить цю допомогу. У нас є достатні ресурси, власні, для того, щоб, можливо, не повною мірою, але значно покращити організацію застосування дій високотехнологічних підрозділів, які завдають ворогу 80% уражень на фронті. Це ключова проблема. Ключова проблема, що ми не повинні постійно стояти у позі "врятуйте нас", "рятуйте, дайте, допоможіть". Ми маємо йти на перемовини, маючи план, що Україна здатна продовжувати спротив, що Україна боєздатна. Україна не розвалиться від того, що там хтось щось призупинив. Це велика проблема. Ми маємо все робити для того, щоб відновити гарні стосунки з нашими американськими союзниками. Але якщо у них є якісь призупинки, у нас призупинки нема. В Україні війна. І ця війна потребує рішень по обстановці сьогодні, негайно, не очікуючи, що там, коли хтось зробить. І серед цих пріоритетів, насамперед, є засоби дронів РЕБ, і тут у нас повний провал. Повний провал. І цей провал потрібно ліквідувати. І єднати націю навколо ефективного плану оборони. Я сподіваюся, що Володимир Зеленський все ж таки зверне увагу, що його авторитет і авторитет української влади на світовій арені - це не просто абстрактно, як то кажуть, українська армія, давайте їй подякуємо. Це конкретні люди, які тримають фронт, у яких є конкретні потреби, які не вирішуються, конкретні питання, які не зрушуються. І ці люди потребують системної, реальної допомоги, взаємодії. Не п'ять підрозділів, а всі підрозділи, бо всі тримають фронт, і без них всіх це неможливо зробити. Це абсолютно реально. Фронт зараз у нас, він більш-менш статичний, він рухається, ворог просувається, але ми контролюємо обстановку в цілому, і ми бачимо, що відбувається, і нам потрібно зараз від слів нам потрібні конкретні дії. Конкретні дії, які спрямовані на забезпечення військ, на покращення застосування, на покращення відповідальності командирів, щоб такі випадки, коли у нас в багатьох підрозділах є значні втрати, зниклі безвісти, і родичі не знають, до кого звернутися, як знайти. Для мене особисто, зниклі безвісти полонені - це передусім результат проблем в організації, плануванні, застосуванні військ. Це проблема, яка має постійно вирішуватись на рівні командирів. Це проблема розвідки, проблема управління військами, оцінки тих чи інших рішень. Проблему зі зниклими безвісти потрібно серйозно вирішувати. Це потрібно для суспільства і тих, хто воює. Проблема із забезпеченням, вона має бути вирішуватись в кожній частині. І у держави для цього є ресурси. Проблеми, такі як в 168-му батальйоні резерву, коли люди місяцями живуть в палатках і постійно там, ну я буду писати, до речі, я провів розслідування цієї історії, я напишу більш докладно, в письмовому вигляді, щоб всім було зрозуміло і легше було долучити до матеріалів кримінального провадження. Так от, все це потребує відповідальності і рішень. Армія потребує швидких змін, постійних. Якщо у нас менше ресурсів і нам обмежують зброю, ну ми маємо випереджати ворога в управлінських організаційних рішеннях. Всього цього нема. Я очікую, що все ж таки президент України повернеться з захмарних якихось сподівань про світову політику і доручить все ж таки писати собі заяви зовнішньополітичні професіоналам і так само почне слухати професіоналів, які роблять війну в масштабі всього фронту. Нам потрібні зміни на 1200 кілометрів фронту. Як тільки там буде стабілізація, тоді всі ці дипломатичні заяви будуть мати вагу. Тоді ми зможемо дійсно брати участь у перемовинах не як об'єкт, а як суб'єкт, щоб бути одним з учасників процесу перемовин,-  потрібно бути спроможним диктувати свою волю. І зараз для нас ключове питання – як Україна може перехопити ініціативу на фронті, зупинити російську армію.

Я про це говорив на ефірах десятки разів. Зараз ми з цим стикаємось. Від позиції "рятуйте нас, все пропало" має бути позиція, що, дивіться, ворог не може просунутись ніде, ворога знищують. Втрати ворога перевищують те, що він може собі загнати на фронт. Криза особового складу у росіян –  наочна. Наступ росіян зупиняється там, де їх починають активно знищувати. І це все тенденція, яка вже чітко зрозуміла. Ми розуміємо, на яких умовах ми можемо їх зупинити. Що потрібно? Які організаційні, управлінські зміни? Яке забезпечення? Які ресурси? Всі ці ресурси є в Україні зараз. Це не є, нам не треба чекати дива. Для закупівлі "Мавіків", хочу сказати, сьогодні (4.03, - ред. ) Міністерство оборони в четвертий раз з початку року, у березні, знов зірвало конкурс на закупівлю "Мавіків", основного розвідувального дрона СОУ.  Всі закупівлі роблять за невеликі обігові кошти самі бригади, які отримують незначні суми, до 30 мільйонів гривень загалом на бригаду на місяць виділяється і, на жаль, цих грошей на ці дрони взагалі не вистачає. І далеко не всі бригади 30, деякі і 14 отримують. Великі проблеми є з фінансуванням. І все це зараз на рахунок самих воїнів покладається, і волонтерів. Так не можна робити. Я не знаю, як ще сказати. Що ж це за сильна держава, яка не може забезпечити елементарний управлінський організаційний процес? Я вважаю, що якщо Володимир Зеленський не зверне увагу на слова Стармера, що Україна має бути сильною, як умова для ведення перемовин, - успішних перемовин з Трампом і Путіним не буде. Успішність – це здатність диктувати свою волю ворогу. Коли Путін зупиниться і зрозуміє, що продовження м'ясних штурмів для нього – це непідйомне завдання. Грошей в Росії буде все одно більше, ніж у нас. Але гарматне м'ясо у них закінчується. Ми можемо дійсно їх ліквідувати. Ми можемо знищувати всіх, хто заходить, хто намагається нас атакувати, завдавати неприйнятних для ворога втрат, які унеможливлюють подальший наступ. Принципи нашої оборони зрозумілі. Тому, друзі, ситуація саме така.

 Відповіді на запитання

Чому Верховний Головнокомандувач так часто згадує про гарантії безпеки?

Гарантії безпеки – це політична така історія насправді, що у кожної угоди має бути якийсь гарант. Хто забезпечує. Оскільки Україна, таким чином ми визнаємо, вона не може сама себе захистити, то гарантії безпеки цих угод з Путіним має дати, керівництво України наполягає, щоб їх дали країни НАТО, США і Європейський Союз. Тобто в разі їхнього порушення, щоб тоді країни НАТО втручались більш активно і захищали Україну. Я бачу, що за 11 років війни гарантії безпеки політичні нам ніхто не хоче давати. Нас не приймають в НАТО, щоб такі гарантії безпеки нам не надали. Бо НАТО – це і є гарантія безпеки. Хочете дати гарантії безпеки – приймайте Україну в НАТО. І тоді за статтею 5 НАТО ви одразу отримаєте гарантію безпеки у разі нападу. Але НАТО цього не робить. Всі країни кажуть ні. Це ще не на часі. Тому будьмо реалістами. Ну, нема гарантій безпеки.  Основна гарантія безпеки України - це наші Сили оборони. Ну, немає інших. Не хочуть інші країни за нас воювати з Росією. Ну, навіщо? Про це треба говорити. З цього не треба робити прапор. Цих гарантій не буде. Давайте одразу будемо реалістами. Гарантії безпеки Україні дає одна людина - Український воїн. Всі інші ухилились від цього процесу. Це наша національна справа. Наша державна справа. Тому говорімо про конкретні речі. Хтось хоче там захищати Україну, допомагає, каже, що ми ваші союзники, як зараз це говорять європейці. Окей. У вас нема стільки снарядів-ракет, як в американців. Ну, дайте нам гроші. Ми будемо компенсувати нестачу одних видів озброєння фінансуванням інших, нових. Це розумний підхід. Оце і є гарантія безпеки. І це гарантія, що ця війна закінчиться.

Я на зустрічі з держсекретарем Блінкеном сказав, що ми можемо зупинити наступ на Покровськ, якщо підрозділи БПЛА на цьому напрямку отримують 500 мільйонів доларів. Кажу, якщо це зараз гроші заходять, я просто не сумніваюсь, що з такою фінансовою допомогою наші оператори дронів  там просто максимальної завдадуть шкоди. Це дозволить профінансувати всі підрозділи на напрямку. І просто ворог зазнає неприйнятних втрат. Так і все. Війна – це, насамперед, гроші і логістика. Це технологічна історія. Це не просто кількість людей, яких треба засунути в окоп зараз. Сучасні види озброєння дозволяють це вирішувати технологічними методами. І абсолютно зменшити кількість людей, значно зменшувати кількість людей, які потрібні на нулі.

 Що з виробництвом "Нептунів"?

Ракети Нептун, за моєю інформацією,  є в плані. Але я не чув досі, щоб було виділено реально фінансування. Плани є. На жаль, хочу сказати, що планування закупівель озброєння на 25-й рік, здійснюється. Якісь наради почались, деякі хоча б протокольні рішення оформлюються тільки в кінці лютого. Угоди і фактичні гроші не заходять. Гроші йдуть на оцей розрекламований проєкт лінії дронів всього на 5 частин. Що це за лінія дронів з 5 частин? Ну, це ж фізично неможливо перекрити цей фронт дронів. П'ять полків або навіть п'ять бригад дронів фронт не закриють. Треба абсолютно інші підходи. Треба менше гучного піару і правильна організація фінансування цільового на всі підрозділи, які забезпечують боєздатність України. Нептуни плануються, я не буду казати про обсяги, але виробництво заплановане. Я про оборонне планування трошки пізніше скажу, там є деякі скандальні речі.

Чи зможемо ми закрити небо під час масованих ракетних атак без ракет для ППО від США?

Ну, це неможливо, бо ракети - основне постачання йде з США. Як можна без них закритись від балістичних ракет, від багатьох високошвидкісних ракет? Ну, на жаль, ніяк. Але це не значить, що якщо такої можливості у нас нема, то все, ми пропали і все, спротив неможливий. Можливий.

Навіщо РФ зараз іти на перемир'я?

Підстави для того, щоб вийти на перемир'я і якимось чином завершувати війну - у Росії на даний момент їх  нема. Тому що Росія, навпаки, бачить, що її стратегія тиску на Захід зараз успішна. Росія набирає гарматне м'ясо, так дуже важко, вони там вже кого тільки не беруть. Але якихось людей ще викачують. Ведуть війну до останнього росіянина. Але вони зараз натхненні тим, що вони бачать - єдиний фронт країн НАТО розколотий. Єдина позиція країн НАТО розколота. Є можливість знов грати на протиріччях між країнами НАТО. Між Європою і Америкою. Є можливість тиснути на різних фронтах. Тому Путін, оці дії зараз, заяви і рішення Трампа про призупинення зброї, звичайно, для них це серйозний бустер, який дозволить думати, що нам ще треба тиснути далі, і тоді ми точно додавимо Україну. Примусимо Захід примусити Україну до миру на російських умовах. Максимально невигідних для України. Ми знаємо, що серед цих вимог здача чотирьох українських регіонів, включно з Херсоном, тобто допуск Росії на правобережну Україну. Це просто божевілля укладати будь-які угоди. Це капітуляція, ми розуміємо з вами. Здача Запоріжжя, здача Херсона, здача Донбаса, це як можна взагалі про це говорити? Тому, звичайно, Росія буде продовжувати тиск, і наше завдання – показати те, що сказав прем'єр-міністр Стармер, що Україна сильна. Я сподіваюся, що це має сказати і президент України Зеленський. Що Україна сильна і здатна себе захистити. І стратегія, і можливості у нас для цього є. Ну, поки що, на жаль, президент у нас далекий, а без нього нічого не робиться, поки він там їздить з дипломатією - тут зупинена вся робота, вона взагалі зупиняється. Бо у нас тільки один кабінет в офісі, там укладаються всі рішення. Люди з кабінету поїхали в турне і все. Ставка не працює, рішення не ухвалюється, нічого не робиться. Взагалі нічого не робиться. Ну, і КПД, я хочу сказати, коефіцієнт корисної дії ставки Верховного Головнокомандувача - березень, досі нема розподілу коштів, нема контрактів на виробництво більшої частини дронів. Ну, як таке може бути? Ну, в здоровому глузді люди, які адекватно сприймають ситуацію, що зараз іде війна, вони це не можуть допустити. Не можуть зривати конкурси на закупівлю дронів. Адекватності, на жаль, ми і не бачимо у владі.

Чи не здається вам, що все маніпуляції? Що б не сказав Зеленський, Трамп буде робити його винуватим у завчасному провальному перемир'ї.

Ми, коли говоримо про дипломатичну риторику, адресат наших заяв, що ми готові, що ми друзі США, що ми там можемо вибачитись за якісь протокольні речі, які там комусь не сподобались, що ми укладаємо угоди, це не сам один Трамп. Адресат – це американський правлячий клас, це американське громадянське суспільство, це американські засоби масової інформації. Ось з ким ми ведемо діалог. Не з одним Трампом, не з одним Венсом. Тому коли президент України робить заяви, він має розуміти свою аудиторію. Це не стадіон відомий, а це інша держава, інше суспільство, інша логіка побудови комунікації. Якщо тебе не чує навіть президент США, або в нього є інше бачення стосовно тебе, це не значить, що треба тільки на це звертати увагу. Треба звертати увагу на те, що це дипломатичні міждержавні стосунки. І що б навіть неприємне нам не сказав президент США, ми маємо розуміти, що нам треба при цьому захищати наші державні інтереси. І президент США може собі дозволити відносно якісь некоректні заяви, а ми відносно США, оскільки ми сподіваємось залучити їхню підтримку, нам треба чітко думати і бути максимально коректними, вічливими і максимально намагатися залучити підтримку всього американського народу. Ось за що ми боремось.

Можна дізнатися, в якому стані полонені з Киргизстану?

Звертайтеся, будь ласка, до Міністерства оборони України. Я думаю, що вам там підкажуть.

Наскільки реалістично самостійно замінити потреби?

Я показав масштаби допомоги Америки. Замінити це неможливо. Але можливо  зосередити ресурси на інших пріоритетах, які ми можемо собі забезпечити і створити перевагу. 

Чи відбувається зараз якесь відродження військово-промислового комплексу з метою виробництва ракет?

Так, є кілька програм виробництва ракет, але ми маємо розуміти, що розвиток цих технологій – це дуже не швидка історія насправді, на жаль. І масштабування виробництва ракет – це теж не така швидка історія, вона залежить від грошей, від фінансування, від часу, від якості роботи інженерів, від якості стратегії розвитку цих розробок. Все це не швидка історія, яку масштабувати достатньо складно, якщо чесно. Це потребує ще часу. Розробки йдуть і дронів з реактивними двигунами, і крилатих, і балістичних ракет, але по балістиці це ще не швидка історія, а по крилатих ракетах також для того, щоб масштабувати все це, треба і ресурси, і час. Але робота – певна ідея, вона, на жаль, не в усіх аспектах успішна. Деталізовано про це поки що нема сенсу казати.

Чому країни ЄС не дають літаки, ракети до ППО?

Ну, у них немає просто стільки ресурсів, як у Сполучених Штатів, дають насправді. Виробництво, промисловість, військова промисловість не настільки розвинена в Європейському Союзі, в таких обсягах у них просто озброєння нема.

Чи готові ви разом з Володимиром Зеленським працювати над сильним лідерством президента Трампа, щоб досягти тривалого миру?

Ну, які в нас варіанти? Ми ж всі в одній країні живемо. Безумовно, якби президента України щось цікавило, він деякі речі з  результатів тих розслідувань, які я роблю і говорю на цих ефірах, в принципі, робить. Проблема в тому, що Зеленський робить тільки тоді, коли є якийсь скандал, ми його висвітлюємо, журналісти висвітлюють його, громадська думка постійно про це говорить, величезна кількість відгуків, реакцій, лайків, і тоді він ухвалює рішення. Це дуже складний і повільний шлях. А так, звичайно, я казав на минулому ефірі, що я підтримую президента України в тому, що трапилось в Овальному кабінеті, в цій історії. І вважаю, що те, що він тоді виступив з визначенням дій Росії, це ніяка не провокація, ніякий зрив перемовин, а це єдиноможливий тон, в якому можна говорити про країну-агресора і країну-терориста. Тому вважаю, що в цій ситуації в Овальному кабінеті Володимир Зеленський вчинив правильно. Єдине, що я хотів би бачити, що Володимир Зеленський не просто один раз в перепалці, і він думає, що ця підтримка на все розповсюджується. В тих корупційних речах, проявах, які робить Зеленський, в тому безладі і дезорганізації управління армією і плануванні оборонної політики, я його критикував, критикую і буду критикувати. Бо він не посилює Україну, як закликає нас прем'єр-міністр Британії, наш друг Стармер, а він такими кроками послаблює Україну і послаблює наші позиції на перемовинах. Ось це потребує критики. Якби влада хотіла цю критику чути, то, звичайно, вона б це робила. Але ми бачимо, що бажання чути і  робити зміни в самій країні влада робить тільки під тиском скандалів. Тому я дякую всім глядачам мого каналу "Бутусов плюс", іншим глядачам, які підтримують інших журналістів, журналістські розслідування, які говорять про посилення, вимагають посилення змін в системі обороноздатності країни.

Що з будівництвом оборонних споруд для Дніпропетровської області, щоб не повторити помилки з обороною Харківської області?

Ой, друзі, на жаль, все це робиться не по уму. І, знов-таки, це питання відповідальності. Це риють ті люди, які відповідають за витрату оборонних бюджетів. Вони отримують гроші і якось їх витрачають. А це абсолютно робиться без прив'язки до реалій війни. І ті оборонні споруди, які риються на кордоні Дніпропетровської області, вони є. Частково вони можуть бути корисні, але частково те, як вони робляться, витрачаються, це все абсолютно не корисно і обороні не буде сприяти. Тому що треба розуміти, що у війні дронів потрібна певна побудова оборонних порядків, певна побудова оборонних споруд, які б відповідали тому, що у ворога велика кількість засобів ураження, розвідки, і потрібно захищати логістичні маршрути, заховувати, потрібно забезпечувати безпеку нашої піхоти, вогневих засобів. Все це не враховується і, на жаль, планування оборонних споруд у Дніпропетровській області, на жаль,  на дуже примітивному рівні, яке не відповідає сучасним вимогам. Я не думаю, що в нашій ситуації можливо говорити про уряд національної єдності. У нас є моновлада, слуги народу, вони контролюють всі щаблі влади, всі посади в державі, і я не бачу, щоб вони хотіли поступатися своєю владою хоч в чому. Тому що для них влада – це повноваження, бюджети, і вони нікому не хочуть делегувати свої повноваження, навпаки, всі три роки працюють над тим, щоб просто забрати і звузити до кількох кабінетів, де ухвалюються всі рішення. Я не вважаю це розумним, але розумію, що це такий рівень інтелекту і розуміння політики у людей. Вони не здатні об'єднуватись, об'єднувати націю, навіть в той час, коли нація під ударом. Все це, на жаль, дуже багато піару, багато слів, дуже мало дій і програмування наперед. Це відмінність нашої влади, тому говорити про якісь там національні уряди, повірте, вони не будуть цього робити, ми це очевидно розуміємо. Навіщо говорити про не здійсненне?

Що ви будете робити без розвідки Сполучених Штатів? Вони обмежили дані навіть для Європейського Союзу.

Нам буде важко, але, в принципі, можливості впоратися з ворогом у нас є. Це для нас, звичайно, значна втрата, дуже значна. Але, тим не менше, ми можемо виконувати завдання, так у нас буде обмеження, але ми зможемо співпрацювати і з нашими союзниками європейськими, з Великою Британією, і також значною мірою отримувати цінні розвідувальні дані. Це можливо компенсувати певною мірою, не повністю. Втрата є, але це не призведе до повної катастрофи.

Друзі, дякую вам за те, що були поруч. Для нас потрібно зараз, в цей час, коли ви чуєте багато слів, дивитись на вчинки. Ситуація в цілому у нас критична, але вона не є катастрофою. У нас є значна кількість важелів. Для Трампа, Трамп говорить мовою карт, для нього важливі карти. Я кажу, що у нас є важелі впливу на ситуацію. Ми не є беззахисними, ми не є нещасною жертвою, яка просто завтра від призупинки американської допомоги розвалиться, все зупиниться і ми не зможемо далі, взагалі, існувати. Ситуація дуже важка. Нам потрібно зосередити усі зусилля, щоб знов здобути підтримку в американській державі, в керівництві держави, в американському суспільстві, в американських засобах масової інформації. Нам потрібна зараз масована кампанія, нам потрібен перемовний процес у США.

На всіх рівнях. Нам потрібно робити Україну сильною у військовому і дипломатичному плані. Для того інтерв'ю мають давати різні представники держави. Не один Зеленський, не один Єрмак. За  всієї поваги до їхніх достатньо скромних дипломатичних можливостей, відверто кажучи. Потрібно значно ширше коло перемовників, які будуть вести перемовини. Мають бути делеговані президентом люди, але які хоча б розуміють, що таке дискурс зовнішньополітичний між Україною і США. Хоча б це. Нам потрібно робити негайно програму концентрації ресурсів на обороні. Усіх, які у нас є. І нам потрібні швидкі, зрозумілі в кожній галузі оборони і дипломатії кроки, які будуть системними. Поки що ми цього не бачимо, але ми маємо розуміти, що з цієї ситуації ми можемо вийти переможцями. І насправді втрата допомоги США не є для нас крахом. У нас є важелі впливу на ситуацію. І ми будемо робити все, як громадянське суспільство, для того, щоб чинити тиск на владу і підштовхувати їх до ухвалення необхідних, правильних, пріоритетних дій.

Хочу подякувати всім 2830 спонсорам каналу "Бутусов плюс". Завдяки вам ми продовжимо роботу, виходимо в ефір. Дякую вам, всім друзі, за підтримку. Я вірю в нашу перемогу, і це абсолютно реальність. Дякую вам.

Слава Україні! 

 Юрій Бутусов, Цензор. НЕТ