Текстильна війна за 200 мільйонів, один арешт і довгий перелік корупційних ризиків Міноборони

Автор: Татьяна Николаенко

21 серпня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) за оперативного сприяння СБУ вручили підозри посадовим особам Міністерства оборони України та директору компанії-постачальника, що поставила неякісні балістичні окуляри.

Ця новина не отримала особливого розголосу на фоні інших політичних подій, але є прекрасним приводом поговорити про корупційні ризики, що залишаються в роботі Міноборони.

А останній звіт Незалежної антикорупційної комісії свідчить, що в цьому напрямку міністерству ще покращувати роботу і покращувати.

Отож, що там сталось з окулярами і звідки ще чекати наступного скандалу, розберемо далі. Хоча, певно, ви і так здогадуєтесь, що без курток зимових там знову не обійдеться.

Чому перевірка якості - ключове джерело корупції?

Отож, як сказано в пресрелізі ДБР, у вересні 2024 року одне з держпідприємств Міноборони ("Державний оператор тилу") уклало контракт на постачання 18 000 комплектів балістичних окулярів.

"Поставка була здійснена, однак вироби не відповідали заявленим захисним характеристикам і не забезпечували належного захисту від уламків. Порушення підтвердили результати випробувань, проведених Науково-дослідним центром випробувань і сертифікації персональних засобів захисту Національного університету оборони України", - сказано в повідомленні.

Підозри вручені за такими статтями:

• Ч. 5 ст. 191 ККУ (заволодіння майном в особливо великих розмірах під час війни) — директору постачальника.
  
  
• Ч. 4 ст. 425 ККУ (службова недбалість) — колишньому співробітнику Центрального управління якості МОУ, який не виконав контрольні функції. Йдеться про колишнього очільника ЦУКіЯ Ігоря Лещенка. Його арештовано з заставою у 12 мільйонів.
• За інформацією джерел, підозру також могли вручити Вікторії Виноградовій з ДП "Державний оператор тилу", яка курирувала до липня 2025 цей напрямок. Але поки обмежились допитом.

З відкритих даних та суми контракту (25,7 млн грн за 18 000 одиниць) можна також легко встановити, що йдеться про ТОВ "ТС Трейд Україна" та тендер UA-2024-08-22-007683-a.

Саме ця компанія була переможцем тендеру, укладеного у вересні 2024 року, і це був єдиний виграний тендер компанії у 2024–2025 роках у сфері постачання тактичних окулярів.

До речі, це єдиний тендер, виграний компанією, бо в решті її пропозиції були відхилені через невідповідність товару вимогам МОУ.

Але суть тут навіть не в конкретній компанії і окулярах. А в тому, що перевірка якості - це завжди той фільтр, де можна або не прийняти, або заробити.

Ви собі навіть не уявляєте, яку кількість мʼяса, маргарину замість масла, сумнівної рідини під назвою йогурт, треба було б завернути.

Але справ по цих кейсах, як і дискваліфікованих постачальників, значно менше, ніж могло б бути.

А виробники максимально зацікавлені в тому, щоб їхній виріб був прийнятий.

Тому зараз максимально доречно згадати недавній скандал навколо закупівлі зимових курток типу 1.

Першу частину історії я вже розповідала в попередніх статтях. Але коротко нагадаю.

В липні стало відомо, що Черкаський шовковий комбінат через проблеми з сировиною не виготовляє стару тканину, з якої було відшито більшість курток для ЗСУ, а натомість запускає випуск нової.

Міноборони і ДОТ стало відомо про це випадково - від листа новенького підрядника МОУ, який поцікавився, чи приймуть у них таке.

Пізніше ЧШК надав висновки двох лабораторій, що нова тканина відповідає ТУ.

Були наради, привозили експертів. Бо ціна питання - 100 тисяч курток загальною вартістю під 200 млн. Це взагалі 25% від законтрактованих за рік курток.

Але 3 вересня Центральне управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони направило листа компаніям, що не затвердить нову тканину для зимових курток до того як вона пройде носку у військових частинах.

Як сказано у висновку Технічного комітету, куртка виготовлена з нової тканини має відмінності від зразка-еталона, виготовленого з матеріалу з пінним мікропористим покриттям, матеріал є більш жорстким і видає характерний шелест.

Не виключаю, що виробники зараз підуть з тими експертизами по відомих блогерах, щоб тиснути на міністерство і щоб куртки прийняли.

Бо інакше доведеться шукати іншого покупця.

Але цілком зрозуміло, чому співробітники МОУ не хочуть брати відповідальність за цю тканину. Коли є відгук від військових, чиновники мають чим себе захистити. А зараз - це буде тільки їхня відповідальність за можливо неякісні куртки.

І в контексті підозри, яку вручили Лещенку, це нікого не надихає.

Тоді як виробники до останнього сподівались, що у них приймуть куртки з нової тканини.

"Ніхто з них не чекав, що Лещенка арештують. Вони сподівались, що золотий ключик у них в кишені", - каже співрозмовник Цензор.НЕТ.

Хоча, знаючи закони цього сегменту, не виключено, що курки ще спробують продати. За моєю інформацією, курток з нової тканини відшито десь 25 тисяч.

І тому контроль за прийомкою МОУ має бути максимально жорсткий.

Водночас певний запас зимових курток є, тому військові голі не будуть.

На випадок, якщо у вас зараз виникла емоція "та скільки ж це ще триватиме, і чому всі ці глиняні та інші замість сісти продовжують працювати з МОУ, пояснення в наступній частині статті.

Чи працює комплаєнс в МОУ?

В принципі в Міноборони є лише обмежений перелік, як не допустити недоброчесну компанію до торгів. Зокрема, наявність судового вироку.

Або хоча б кримінального провадження. Так, Державний оператор тилу цього року розірвав контракт з компанією "Гран-прі", бо вона є фігурантом розслідування ДБР.

Але чи значить це що певна група зникне з переліку постачальників? Ні! За ці роки ми вивчили назви компаній Тетяни Глиняної "Гранд консалт", "Актив компані", "Міт пром". Назви змінюються, власниця лишається. До речі, "Міт пром" номінально ніяк не повʼязана з Глиняною, тому ж ДОТ взагалі важко відмовити компанії в допуску.

Хоча… є кваліфікаційні критерії і є питання, як їх застосовують.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" є чотири кваліфікаційні критерії, які може вказати замовник під час проведення закупівель:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Залежно від предмета закупівлі та його специфіки замовник обирає критерії, які учасник потім повинен підтвердити у своїй пропозиції.

В рамках дослідження НАКО проаналізовано 25 позицій товарів з груп пального та речового забезпечення, які закуповувались ДОТ з грудня 2024 по травень 2025. Здебільшого ДОТ використовував лише 2 критерії - наявність фінансової спроможності та попереднього досвіду. І значно рідше ставив всі 4 критерії, що вочевидь сильно впливало на склад учасників.

Вже не кажучи, що рандомне використання ДОТ критеріїв містить ознаки створення умов для певних постачальників.

Різні вимоги до постачальників однієї номенклатури

При закупівлі куртки вітровологої захисної тип 2 в березні 2024 року ДОТ використав лише три критерії:

• Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю
• Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід     
• Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного(их) за предметом закупівлі договору(ів)*

Водночас вже в червні ДОТ поставив до постачальника 4 кваліфікаційні вимоги, зокрема додавши наявність матеріально технічної бази:

Також додаток 3 містив розширені вимоги щодо наявності обладнання, які мав надати постачальник.

Зокрема, постачальник мав надати лист-гарантію щодо наявності обладнання.

Таким чином, була створена ситуація, коли в проміжку трьох місяців одні постачальники мали подати документи про наявність виробництва, а інші - ні.

При цьому без наявності вимог до виробничих потужностей компанія "Фармінко Норд" виграла тендери на пошиття 75 тисяч КВВЗ, які були поставлені з затримкою у пів року і так і не прийняті ЦУКіЯ МОУ.

Неуніфікованість кваліфікаційних критеріїв

При проведенні тендерів на закупівлю бронежилетів ДОТ використовував лише 2 кваліфікаційні критерії.

Водночас у вимогах до фінансової звітності в різних тендерах по різному прописані деталі. Зокрема, в частині документів відсутні пункти щодо компаній-нерезидентів.

Відсутність ретельної перевірки

Національне агентство з запобігання корупції наголошує на необхідності побудови ефективної системи комплаєнсу, яка має включати, зокрема, вимоги щодо попереднього проведення перевірки (аналізу) ділової репутації контрагента та відповідні критерії оцінки (наприклад, щодо: основних видів та тривалості діяльності; відсутності заборгованості за попередніми контрактами; попереднього проведення перевірки (аналізу) спроможності контрагента виконати контракт.

Водночас ситуація з низкою контрактів свідчать, що така перевірка ДОТ не здійснюється.

Наприклад, для участі в торгах виробники текстильних продуктів мають подати інформацію щодо працівників.

Зокрема, потенційному постачальнику треба подати довідку в довільній формі "Інформаційна довідка про наявність в Учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід необхідні для виконання договору про закупівлю" за наступними категоріями професій у кількості:

• швачка – не менше 20 працівників;
• технолог – не менше 1 працівника;
• розкрійник/закрійник – не менше 1 працівника;
• працівники контролю якості – не менше 1 працівника;

"Текстиль Контакт" та "Ніка Текс Плюс" надали копії наказів, які свідчать про тривалу роботу компанії.

Тоді як компанія "Фармінко Норд" подала документи на робітників, які датовані кінцем лютого. Тобто, накази було підписано фактично за місяць до тендера.

Ця дата фігурує у наказах всіх поданих працівників. Але ДОТ це не було сприйнято як ризик-фактор.

Зрештою, "Фармінко" відшивало куртки у Вʼєтнамі, про це знають всі, поставило невчасно, і зрештою їх забракувала прийомка.

Цей випадок не єдиний.

Минулого року ДОТ уклав договори про постачання термосів з компанією ПП "КРАПТ".

При проведенні тендерів ДОТ використав лише 2 кваліфікаційні критерії - наявність попереднього досвіду та фінансової спроможності. При цьому як доказ попереднього досвіду Компанія ПП "КРАПТ" надала  документ:

Правда вражає?

Пізніше з'ясувалось, що компанія ПП "КРАПТ" фігурує у кримінальному провадженні щодо поставки 36 непридатних резервуарів для авіапалива військовій частині на Львівщині за 15 млн грн. У серпні 2024 року Галицький райсуд Львова обрав запобіжний захід директорці компанії та арештував майно підприємства. Zaxid.net: "ПП КРАПТ продало військовим неякісні резервуари"

У березні 2024 ДОТ провів тендери на закупівлю пончо (штормовий одяг). Торги проводились по трьох лотах за участі 14- 15 компаній. Перший лот на виготовлення 100 тисяч пончо виграла компанія МІК. А два інші - на 150 та 50 тисяч – виграла компанія "Укрспецтекстиль", зареєстрована в жовтні 2022 року. Її директором значиться Олексій Слабошпицький, а засновниками – Владислав Киш та Олена Звичайна. Розмір статутного капіталу компанії – 2000 грн.

2 тендери на пончо від ДОТ – перша перемога компанії у державних закупівлях на Prozorro.( Джерело: https://censor.net/ua/r3522542)

Слід зауважити, що компанія "Укрспецтекстиль" була внесена до звіту Рахункової палати, де значилась одразу з двома ризиками – як компанія, що має низький статутний капітал та ранній термін реєстрації щодо укладених договорів. На момент аудиту РП компанія мала прямі договори з МО на майже 75 мільйонів.

У лютому 2024 ДОТ вже скасовував перемогу "Укрспецтекстиль" в лоті постачання маскувального костюма. Тоді компанія не подала документи, які підтверджували її досвід виконання аналогічних контрактів.

Держаудитслужба висловила низку зауважень і щодо цього тендеру. Зокрема, вона просила надати документи, що документально підтвердили б досвід вказаної компанії. Серед документації є лише довідка самої компанії, що вона виконала 2 договори з МОУ. Хоча, судячи з того, що компанія потрапила у звіт Рахункової, виконала вона роботи навряд чи вчасно. В результаті вона не виконала постачання пончо.

В результаті Державний оператор тилу розірвав договір та наклав на компанію штрафні санкції.

У відповіді на запит Цензор.НЕТ в агенції вказали, що "ДП "ДОТ" не має відповідних повноважень для встановлення автентичності, дійсності тощо наданих у складі пропозицій учасників документів. Крім того, у ДП "ДОТ" відсутня можливість проведення аналізу податкової інформації стосовно учасників закупівель, що міститься у базах даних".

В деяких випадках ДОТ явно діяв вибірково щодо певних компаній.

У грудні 2024-го ДОТ оголосив тендер на 70 тисяч бронежилетів. Перемогла компанія — ""прокладка" "Фортеця захисту". Виявилось, що компанія не має відповідної ліцензії, і тендер скасували. Хоча в інших учасників торгів такі ліцензії були. В лютому на новому тендері вже на 10 тисяч бронежилетів перемогла інша компанія-прокладка – "ТОВ "МІЛІКОН ЮА", яка подала в тому числі документи "Фортеці захисту".

Результат: станом на початок липня ця компанія зірвала 2 черги поставок бронежилетів. І є сумніви, чи взагалі ці бронежилети приймуть через низьку якість.

Насправді створення ДОТ значно покращило ситуацію з закупівлями.

• 95% закупівель здійснюється в системі Prozorro;
• зменшилась кількість прямих договорів;
• частина контрактів укладається на річний термін;
• відкритість ДОТ до співпраці та самовдосконалення.

Але цей позитив дуже легко нівелювати, якщо далі не працювати з ризиками, а лише казати, що в нас нема повноважень.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ