Перезавантаження Офісу Президента

Автор: Юрий Бутусов

Подія, яка має велике значення для української влади і для того, що відбувається з Україною у світі і у війні.

 Верховний Головнокомандувач ухвалив рішення і звільнив з посади голову Офісу Президента Андрія Єрмака. Оскільки ми всі розуміємо, наскільки тектоничні зміни це може викликати у владі, наскільки великий вплив взагалі на політику, на те, що відбувається в країні, має в Україні персона голови Офісу Президента, безумовно, зараз це питання, що буде далі, цікавить максимально всіх. Тому, друзі, звертаюся до всіх, будь ласка, можете ставити запитання, прошу всіх підписуватись на канал, ставати спонсорами каналу, нам потрібна підтримка, оскільки я також збираю кошти на роботу нашого підрозділу,  яким мені довірили честь командувати, взводу ударних безпілотників.

Отже, що відбувається зараз? Ну, перше, про цей корупційний скандал "Міндічгейт", який став причиною, підґрунтям всіх-всіх політичних змін. Хочу сказати, що люди, які знайомі з матеріалами кримінальної справи, знайомі з матеріалами, які фігурують в досьє Міндіча, повідомили мені, що серед десяти журналістів, на яких Тімур Міндіч збирав досьє, був і я. Тому, знаєте, така несподівана номінація, коли ти потрапляєш не в якийсь шортліст якоїсь премії, не на конкурс, а по тобі збирає досьє фігурант одного з найбільших корупційних скандалів в історії України. Тому, звичайно, я буду слідкувати за тим, яку інформацію збирав Міндіч. Хочу підкреслити, на той момент я був журналістом, і конфіденційні дані, які збирав про мене, про моє життя Тімур Міндіч, це порушення закону, і така діяльність незаконна. Тому, звичайно, я буду слідкувати за тим, що порушувались мої права, права громадянина цим корупційним угрупованням.

Що стосується Андрія Єрмака. Можу розповісти, у мене було з Єрмаком під час його того, як він став головою Офісу Президента Володимира Зеленського, дві зустрічі. Обидві зустрічі на його запрошення відбувались в Офісі Президента. Перша зустріч у мене відбулась 4 жовтня 2019 року. Єрмак запросив мене для того, щоб я висловив своє бачення стосовно перспектив досягнення миру з Російською Федерацією. І конкретно він ставив питання, чи можемо ми реалізувати формулу Штанмаєра, тобто визнати, розвести війська, припинити вогонь і забезпечити певним чином інтеграцію окупованих територій на Донбасі до складу України, виносячи за сторону проблему Криму. Я одразу повідомив тоді Єрмаку, що вважаю будь-які російські мирні інціативи абсолютно нереальними. І я сказав йому, що Росія готується до війни, а не до миру. І сказав йому, що якби російські мирні інціативи, що дійсно були, якби Росія прагнула мира, то вона хоча б повернула спільний центр по контролю і координації, з якого вийшла в 2017 році. Цей центр, скорочено СЦКК, виконував  умовні функції, просто номінальні, контролю за припиненням вогню. Так от саме Росія вийшла зі складу СЦКК і таким чином зняла з себе відповідальність за продовження інтенсивних бойових дій на Донбасі. Що це означало? Це означало, що Росія не буде ніяким чином впливати, зупиняти бойові дії, не буде працювати над припиненням вогню, а просто виходить в сторону. Саме це я сказав тоді Андрій Єрмаку і сказав, що ніякі мирні ініціативи з Росією не досягнути. Але, на жаль, я, до речі, хочу сказати, що в цих розмов були свідки і, наскільки мені відомо, це була офіційна зустріч. Такі зустрічі в Офісі Президента записуються. Тому, я сподіваюся, що колись в історії ми цю дискусію почуємо.

Як ми розуміємо, Андрій Єрмак тоді обрав абсолютно інший шлях і озвучував, що у нас величезні здобутки до миру і ми замиряємось з Російською Федерацією, що у нас великий прогрес. Тобто все те, що не відповідало дійсності і я його просто попереджав. Чому він, маючи на увазі таку експертну думку, маючи на увазі чіткі факти, які я наводив, все ж таки їх відкинув, це вже питання, думаю, на яке теж колись доведеться відповідати. 

Друга зустріч у мене була 1 лютого 2021 року. Тоді Андрій Єрмак мене запрошував до Офісу Президента для того, щоб обговорити можливість мого призначення на якусь посаду в Міністерстві оборони. Я сказав, що критична. Єрмак вважав, що мені треба дати посаду начальника департаменту земельних-майнових відносин для того, щоб я займався земельними питаннями в Міноборони. Мені складно і зараз зрозуміти, навіщо було це робити. Я сказав, що єдина посада, яку я можу як просто цивільна особа, яка не є державним службовцем, займати в Міністерстві оборони, це посада заступника міністра, це ще можна зробити швидко, без конкурсу. І єдина посада, яка особисто мене цікавила, це заступник міністра з питань озброєння. Я говорив, що нам потрібно збільшувати закупівлю, оскільки на той момент попередні всі роки, тобто це 2021 рік, в 2019, 2020, 2021 в бюджеті не були заплановані закупівлі артилерійських снарядів калібру 152 мм і протитанкових ракетних систем "Стугна". Закупались ракети до "Стугни", тобто наші основні системи озброєння, в яких був дефіцит, які були найбільшим витратним матеріалом на випадок вторгнення. Знов-таки, в цій зустрічі були свідки. На жаль, ми знаємо, що також нічого не вийшло. І хочу сказати, що всі ці закупівлі, про які я говорив, вони не відбулись також до початку війни. Сподіваюсь, колись на ці питання також будуть надані відповіді. Отже, те, що стосується моїх особистих зустрічей за ініціативою Андрія Єрмака. Такий-от був досвід.

І тепер, що можу сказати, друзі, стосовно того, що зараз відбувається. Для нас важливо зараз не політичні інтриги, для нас важливо, кого саме зараз призначать на таку ключову посаду під час бойових дій. Ми знаємо, що багато чого Андрій Єрмак робив,контролював всю зовнішню політику зокрема, він робив, тому що говорив, що можливе дипломатичне вирішення війни. Я завжди казав, зокрема на зустрічах з Єрмаком, що ніякого дипломатичного рішення стосункыв з Росією на Донбасі не існує, а існує виключно військово-дипломатичний метод вирішення проблеми окупації українських земель. Про це є десятки моїх і статей, і виступів. Так от зараз очевидно, що ніякого дипломатичного шляху не існує взагалі, що на першому місці має стояти військовий шлях. Тому для нас зараз важливо говорити про майбутнє. А що таке майбутнє? Майбутнє – це призначення людини, яка має з одного боку користуватись довірою Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського, а з іншого боку, яка має бути дотична до війни, яка має бути здатна впливати саме на війну. Тому що війна у нас, політики дуже часто люблять прикриватись, знімати з себе відповідальність, люблять казати, що за війну відповідають військові, але це насправді не так. Війна залежить в першу чергу від грошей. Без грошей неможливо купити ні боєприпаси, ні обладнання, забезпечення, ні сплачувати зарплату людям, ні дрони купити, нічого. Тому насправді це політики впливають на фінансування. Політики впливають на ресурси. Тому ми маємо розуміти, що без цих ресурсів ефективний військовий шлях оборони України неможливий. Тому це має бути людина, моє переконання, що потрібно всім нам, що потрібно зараз владі для того, щоб відновити довіру, щоб посилити довіру, щоб не на словах, а було реальна концентрація зусиль держави, щоб держава почала бути стрижнем. Для цього потрібно на такій посаді щоб була людина, яка дотична до війни. Хто ж це буде?

Що буде з Куп'янськом?

Друзі, Куп'янськ Харківської області, про який так багато останнім часом говорить Володимир Путін, російський диктатор, який стверджує, що Куп'янськ повністю захоплений, що там росіяни. Ситуація там для ворога далеко не вирішена. І я думаю, що найближчим часом буде значно більше з Куп'янська новин. Наскільки відомо, йде дуже важка, дуже серйозна, кропітка робота. Дійсно, ворог великими силами атакує, великими силами діє, але доля цієї битви далеко не вирішена. І за тією інформацією, яка є, Путін дуже нахабно бреше про те, що він нібито повністю захопив Куп'янськ. Ну, брехунів треба викривати.

 Чи мобілізують Андрія Єрмака в зв'язку із втратою бронювання?

Я не можу сказати. Ніхто не знає, яка у нього буде наступна посада. 

Що скажете з приводу уряду національної єдності? Раніше ви до цієї ідеї ставились негативно, а як зараз?

Я не те, щоб ставився негативно до ідеї уряду національної єдності. Я ніяк не ставлюсь до тих ідеї, які не відповідають дійсності, які не можуть бути реалізовані. Я не аналізую ті варіанти, які не можуть відбутись. Ми бачимо, що всі роки, поки був Володимир Зеленський президентом, це була ставка на монобільшість. І я не бачу, з чого б це зараз змінювалось. Я думаю, що нам потрібно в першу чергу якісні зміни. Можливо, нам потрібні міністри з інших фракцій, але я вам хочу сказати, що мені хотілося б побачити, це відновлення парламентського контролю. Тобто перед тим, як створювати якийсь коаліційний уряд, треба створити парламентську коаліцію. Коаліція, яка буде будуватись не на тому, що всі голосують якось, а на тому, що, наприклад, опозиція отримала б контроль над певними парламентськими комітетами. Для того, щоб можна було більш компетентно давати аналіз, давати свої рекомендації щодо розвитку влади, коригувати дії влади там, де вона помиляється, там, де, можливо, недостатньо швидко вирішує. Так от, коли така взаємодія виникне на рівні парламенту, тоді можна говорити про те, що є ймовірність, що буде створений коаліційний уряд. На даний момент це просто такі добрі побажання. Можна так казати, а давайте міністри всі це подивляться і будуть вести себе чесно. Давайте будуть набирати компетентних людей, слухати компетентні поради. Тут можна багато про що говорити, але, друзі, треба бути реалістами в цьому житті. Йде страшна війна, і в нас немає часу для відсторонених дискусій і немає в них сенсу. 

Хто тепер буде платити зарплату Джокеру?

Так, це серйозне питання. Хто ж тепер буде утримувати всі ці наймані телеграм-канали? Я не знаю. Подивимось. Я просто їх не читаю і не читав. Для мене це просто демонстрація того, що дуже часто політики створюють собі теплу ванну, і вони дуже часто думають, що тепла ванна – це коли ти сам собі підливаєш теплої водички. І якраз оця велика кількість найманих телеграм-каналів, які розганяють по команді одну й ту ж самуу якусь інформацію, пропаганду. Знаєте, мені здається, що на певному етапі деякі політики думають, що вони сидять в теплій ванні, але підливають туди вже не воду, а якусь іншу субстанцію. Вони вже, в принципі, настільки принюхались, що не відчувають різниці, в чому саме вони сидять. Так от телеграм-канали – це з тієї опери. Я думаю, мене насправді в телеграм-каналах найбільше турбує, чи зможе НАБУ знайти джерела фінансування. І які саме гроші, в якому обсязі йшли на фінансування цих телеграм-каналів. Оце дійсно питання мене турбує, треба щоб крадені корупційні гроші йшли на фінансування сил оборони України. 

Чи буде прийнятий закон про короткоствольну зброю?

Насправді, закон про зброю гостро потрібен і про обіг зброї. Безумовно, в Україні кожна людина, яка дотична до сил оборони, яка знаходиться в резервних формуваннях, в правоохоронних органах, яка виконує свої обов'язки як громадянин на об'єктах критичної інфраструктури, всі люди, які залучені до тієї чи іншої форми оборони країни, повинні мати обов'язково право на володіння і носіння усіх видів зброї, як короткоствольної, так і напівавтоматичної. Причому, підкреслюю, не тільки на придбання, але і на носіння такої зброї з собою для самооборони. Це, безумовно, значно посилить нашу обороноздатність, значно покращить якість підготовки людей до будь-яких ситуацій критичних у житті.

По кандидатах. Хто є у нас із кандидатів на посаду голови Офісу Президента? Зараз озвучують дві фігури, я чув, зараз це Павло Паліса, діючий заступник голови Офісу Президента з військових питань, і Михайло Федоров, міністр цифровізації, відомий як засновник фонду United24, який, в принципі, став засновником президентської програми масштабування виробництва дронів в Україні. Так от, обидві ці фігури мають, на мій погляд, достатньо хороші перспективи, і це буде з військової точки зору, по-своєму, буде крок вперед. І Федоров, і Паліса, вони мали досвід озвучувати достатньо гострі питання, які стосувалися війни, у них усіх свій масштаб, своє бачення, свій кут зору, і те, і те рішення, на мій погляд, було б цікавим. Я не знаю конкретно хто, тому що треба розуміти, які критерії Верховний Головнокомандувач зараз буде висувати. Але два кандидати є, і я вважаю, що призначення або Паліси, або Федорова стало б кроком вперед. Бо ці люди дійсно розуміють, що таке війна, вони дійсно приділяють цьому велику увагу, і вони мають певне критичне мислення, це насправді рідкість у владі, і я вважаю, що цього зараз дуже сильно не вистачає. Дипломати за ці роки вимовили всі слова, які тільки можливо. Ніяких нових формул, ніяких нових слів для того, щоб зупинити війну, придумати неможливо. І раніше було насправді неможливо. І в 2019 році було неможливо. І в 2014 було неможливо. Так от, хочу сказати, що зараз потрібні люди, які будуть керувати в першу чергу не дипломатичними перемовинами. Цим має займатися Міністерство закордонних справ і посли України. Для цього не треба керівник офісу. Керівник офісу має, на мій погляд, допомагати Верховному Головнокомандувачу вирішувати ключову проблему в Україні, оборону України, безпосередньо. Зупинити подальше просування ворога і захоплення української землі. Побудувати надійні рубежі оборони і таку систему постачання ресурсів до діючої армії. Такі зміни організаційні, управлінські, які дозволять зупинити фронт, зупинити і розгромити російський наступ, завдавати ворогу таких втрат, які він не може відновлювати. Неприйнятних втрат. Для цього потрібна координація зусиль всієї держави. Це не можна сказати, дивіться, он військовий, хай вони займаються. Це так не працює в жодній країні. Вся світова історія показує, що війна, концентрація зусиль суспільства і держави, вона забезпечується ким? Керівництвом держави, а не якимось генералом самим по собі. Хто призначає генералів, хто виділяє ресурси на війну, гроші, хто планує мобілізаційні плани. Це керівники держави, це не генерали. Тому від того, кого зараз призначить Верховний Головнокомандувач, дуже залежить, як будуть сприймати цей Міндічгейт і цю низку кримінальних справ, страшних звинувачень в корупції, особливо в великих розмірах під час війни, в передачі "двушки" в Москву, в передачі грошей діючими керівниками України в Москву для фінансування російських агресорів. Для того, щоб  можна було хоча б вийти якось з цієї ситуації, яка дуже дискредитувала Україну, потрібно безумовно зараз призначити такого керівника Офісу Президента, до якого буде довіра. Ця довіра критично необхідна. Зараз і потрібні дієві люди, які чують, які можуть впроваджувати зміни, які розуміють, що таке війна.

А Залужний?

Друзі, ну давайте будемо реалістами. Валерій Залужний зараз на посаді в Лондоні. Він посол України. І я не думаю, що враховуючи обставини його звільнення з посади Головнокомандувача ЗСУ, є якісь перспективи його призначення на цю посаду. Це було б максимально дивно. Я хочу нагадати, що Залужного зняли з посади Головнокомандувача ЗСУ офіційно за заявою його керівника через те, що він занадто багато нібито приділяв уваги іміджевим питанням. Ну, я думаю, що призначення на найпублічнішу посаду в Україні Залужного просто це неможливо.

Нещодавно американські аналітики давали оцінку, що Україна може втратити Донбас у найближчі 12 місяців. Чи погоджуєтеся з цією думкою? Чи це гіперболізоване бачення?

Друзі, на жаль, хочу сказати, що якщо не вживати змін, якщо ми не посилимо фронт, якщо ми не змінимо наші підходи до ведення бойових дій, втрата Донбасу повна протягом найближчих 12 місяців – це реальність. Хочу сказати більше. Якщо у нас не будуть постійно відбуватись необхідні зміни, то ми будемо говорити не тільки про Донбас, але й про Запоріжжя і Запорізьку область. Тому ситуація не просто важка, вона критична, вона потребує системних змін. Не перемовин безкінечних, бо у нас в новинах таке враження інколи, що крім того, хто з ким зустрівся, хто кому щось сказав, висловив занепокоєння, то інших проблем і нема. А головні проблеми в країні – це не розмови дипломатів. Хай про це болить голова у керівника МЗС. Основна проблема в країні – це що ворог проривається від Гуляйполя і хоче прорвати, захопити Гуляйполе-Степногірськ і вийти на Запоріжжя – один з найбільших промислових, економічних, культурних центрів України. Одне з найбільших міст, значення якого просто неможливо переоцінити. Ворог намагається захопити повністю Запорізьку область. Ворог рветься на Добропілля і на Костянтинівку, щоб захопити ключовий на Лиман, щоб захопити ключову агломерацію, ключовий природний рубіж Слов'янськ-Краматорськ. Ось це основні проблеми України. Ворог хоче захопити Куп'янськ, кидає шалені сили в бій. Ось це проблеми України. Пріоритетні, які мають бути в новинах. З них мають починати всі ефіри. Про них мають говорити всі керівники держави кожен день. І не просто говорити. Ми заслухали таку-то інформацію. Мають давати вказівки, які мають доходити до військ на всіх рівнях. І це мають бути узгоджені рішення.

"Голова офісу" в лапках не повинен нічого вирішувати. Він не має і не може мати ніяких повноважень на це. Читайте Конституцію.

Я з вами згоден. Я згоден. В Конституції такої структури не передбачено. Але давайте дивитись на реальність. Непередбачено, але фактично це існує. Українські виборці дали чинній владі такі повноваження. І вона в даному разі чинить так, як вважає за потрібне. Тому давайте аналізувати реальність, а не те, що нас обурює, те, що так, не так. Ви ж бачите, що це не просто так, непроста посада, що це не від Конституції залежить, що ця посада все вирішує.

Що там по Татарову?

Друзі, ну, що сказати. Зараз головна історія – це хто буде головою офіса, а як ця людина потім далі буде наводити лад в своєму апараті, це вже будуть питання до цього керівника.

 Як ви оцінюєте роботу Сирського? Чому він не натискає на президента? Таке враження, що він зник з поля і має не великий вплив на президента.

Друзі, ну, насправді, що тут казати. Генерал Сирський дійсно не тисне на президента. Насправді, генерали ніколи і не тиснули на президентів. Це ж президент своїми указами призначає і знімає в будь-який момент. Тому в стосунках президента, Верховного головнокомандувача і головнокомандувача ЗСУ неможливий тиск знизу вверх. Це можливо тільки спільні дії. Ці спільні дії мають працювати, бо від Верховного головнокомандувача поступають якісь стратегічні завдання, які головнокомандувач ЗСУ дуже часто має виконувати. Тому тут питання, на цю посаду не призначають людей, які можуть тиснути на того, хто його призначив. Ви розумієте, логіка інша. Так що це неможливо. Тому я насправді казав, коли ще, знаєте, знімали Залужного, я казав, друзі, а в чому сенс? Що зміниться в стосунках між Верховним головнокомандувачем і головнокомандувачем ЗСУ? Це ж не питання імен. Система реагує так, як їй формулюють завдання. І там не від імен це залежить.

 Чому не змінено керівників СБУ, ДБР і Генпрокуратури?

Я не думаю, що це відбудеться, зміна влади зараз відбувається виключно в політичній площині.

 Кого ви б хотіли бачити на посаді?

Голова Офісу - це людина, яка формує за останні 7 років політику Президента. Це він має визначати. Ситуація на фронті важка, і нам потрібні люди, які концентрують зусилля.

 Ви вірите,що Єрмак може піти від влади?

 Я не вірю. Завдяки Єрмаку до влади прийшло багато керівників на всіх рівнях. ТОму чи будуть його просто так відставляти - важко сказати. Це залежатиме від подальших дій НАБУ і САП.

Є рішення проти КАБів і ФАБів за три роки?

Так, друзі, є, звичайно, рішення,  не тільки проти КАБів і ФАБів. По багатьох військових питаннях є рішення, але тема ефіру у нас – це пошук стратегії. У нас проблема не технічні рішення, у нас багато технічних рішень. У нас проблема не тактичні рішення, у нас багато талановитих командирів. У нас проблема стратегія, щоб ми концентрували зусилля, швидко аналізували свої дії, помилкові, успішні, масштабували успішні дії в масштабах фронту швидко, швидше за ворога і виправляли свої недоліки швидше, ніж ворог встигає їх використати. Ось що таке стратегія у війні. Я про це десятки разів казав, after action review, аналіз після дії. Я сподіваюся, оскільки і Паліса, і Федоров розуміють і добре знають, що таке аналіз після дії, я сподіваюся, що на посаду голови Офісу прийде людина, яка говорить з тими, хто обороняє Україну,  однією мовою, розуміє одні і ті проблеми, і шукає рішення. 

Ось такий, на мій погляд, голова військового Офісу президента потрібен зараз і для того, щоб Верховний Головнокомандувач міг володіти ситуацію, і для того, щоб ми всі зараз вирішували ті нагальні, гостро критичні проблеми на фронті. Критичну гостру ситуацію, яка в нас зараз, от якщо ми зараз швидко не робимо спільні дії, друзі, ми можемо втратити Запоріжжя, ми можемо втратити повністю Донбас, якщо швидко не почати діяти, ми можемо втратити Харківщину, якщо ми швидко не будемо діяти. Це залежить від нас. У нас є сили зупинити і розгромити російську армію. У нас є командири, які здатні організувати армію, провести швидкі реформи. У нас є люди, у нас є ресурси, так, їх не більше, ніж в Росії, але їх достатньо для чого? Не для того, щоб вийти на Москву. У нас достатньо ресурсу, щоб знищувати на місяць 40 тисяч окупантів. Знищення на місяць 40 тисяч окупантів робить неможливим їхнє продальше просування. Російський наступ зупиниться. Ось ключове стратегічне завдання для нас. Ми маємо побудувати рубежі, на яких ворог буде просто дохнути. І він має дохнути в конкретній кількості, яка перевищує можливості мобілізації. На даний момент треба для цього ліквідовувати 40 тисяч окупантів на місяць. Чи реальне це завдання? Воно реальне. Чи є в нас сили його реалізувати? Є. Достатньо сказати, що у нас минулого місяця був рекорд 25 тисяч окупантів уражено дронами всіх типів. Це тільки те, що зафіксовано на відео. Тобто для того, щоб зупинити російський наступ, треба всіма засобами знищувати 40 тисяч. Тобто ще додати тисяч 10, як мінімум. Чи реальне це завдання? Реальне. Ось чому нам потрібні швидкі зміни, і ці зміни ми чекаємо.

Дякую вам за підтримку каналу "Бутусов Плюс". Дякую вам за підтримку мого підрозділу, взводу ударних безпілотників, бригади "Хартія". Дякую за те, що підтримуєте, не забуваєте. Ми робимо те, що залежить від нас, як і кожен зараз з патріотів України. Дякую за ефір і з вірою в нашу перемогу. Хочу сказати з гордістю "Слава Україні!"

 Юрій Бутусов