"Хартія" за Харків, але Терехов проти? Як міськрада займається самопіаром та блокує розміщення реклами бригаді, що тримає фронт
У травні 2024-го Росія почала новий наступ на Харківщині. З того часу 13-та бригада НГУ "Хартія" зайняла позиції в обороні на півночі від Харкова, зупинивши новий наступ окупантів та відсунувши їх від обласного центру. Як і інші бригади, "Хартія" зацікавлена в розміщенні реклами в місті — насамперед задля досягнення мобілізаційної мети та поповнення особового складу. В жодному місті або селищі України, з розміщенням немає проблем. Проте в Харкові бригаді, яка стримує ворога на стратегічно важливій ділянці фронту, не тільки відмовляють в соціальній (безкоштовній) рекламі, але й чинять тиск на рекламні компанії не співпрацювати з благодійним фондом "Хартія" щодо продажу площин у місті.
Нещодавно "Хартія" запустила нову мобілізаційну кампанію, але на білбордах та сітілайтах у Харкові її не побачити. Натомість чимало таких конструкцій зайнято політичною агітацією від харківського міського голови Ігоря Терехова. Водночас міськрада не шкодує коштів платників податків на багатомільйонні проєкти з благоустрою в місті у 20 кілометрах від фронту.
Цензор.НЕТ розбирався у ситуації.
Бюрократичний капкан
Наприкінці липня 2025 року представники "Хартії" надіслали запит на ім’я харківського міського голови Ігоря Терехова щодо розміщення в Харкові реклами нової мобілізаційної кампанії бригади. Лише у вересні "Хартія" отримала відповідь. У листі Харківська міськрада зазначила, що, мовляв, запит виходить за межі її повноважень.
Військовослужбовець бригади Сергій Кальмус, який займається організаційними питаннями щодо розміщення реклами, розповідає, що Харків — чи не єдине місто в Україні, що не сприяє бригаді в наданні конструкцій для реклами.
"Як людина, яка відповідальна за комунікацію з рекламними підрядниками, я направляю запити до міських і обласних рад з проханням розмістити соціальну рекламу на носіях зовнішньої реклами, — пояснює механізм Кальмус.
У Харкові у нас така сама стандартна процедура, як і в інших містах — запит до міської ради з проханням надати за можливістю соціальне розміщення на носіях зовнішньої реклами.
Міські ради інших міст завжди активно сприяють розміщенню соціальної реклами, залучаючи операторів рекламного ринку. І тільки в Харкові нам не йдуть назустріч".
Представник бригади надав нам приклади відповідей на аналогічні запити щодо розміщення реклами від муніципалітетів інших міст. Вони містять не лише погодження, а й конкретні результати з переліком задіяних рекламних конструкцій, де розмістили рекламні матеріали бригади.
Так само невтішно для "Хартії" в Харкові склалася ситуація і з комерційним розміщенням зовнішньої реклами. Наші джерела в компаніях-власниках рекламних площин у Харкові повідомляють, що рекламодавці отримали негласну заборону від мера Терехова на розміщення в місті реклами "Хартії" "під соусом" того, що "Хартія" — це нібито не тільки військовий організм, а і майбутній місцевий політичний майданчик, а значить конкурент Терехова.
На тлі цього військовослужбовці неодноразово заявляли про те, що харківська міська влада недостатньо підтримує військо та "Хартію" зокрема. Водночас міський голова Ігор Терехов вважає, що муніципалітет виділяє достатньо коштів із бюджету на підтримку військових.
На ремарку журналістки Тетяни Даниленко в інтерв’ю УП про те, що міські голови далеких від війни міст — таких як Хмельницький і Черкаси — виділяють більше коштів на підтримку військових, ніж місто-мільйонник Харків, Терехов припустив, що в них є відповідний бюджет, бо вони — не прифронтові міста.
"Нехай і Львів допомагає", — зазначив він.
За даними Ґвара Медіа, станом на серпень 2025 року з початку великої війни сума, яку міськрада Харкова виділила "Хартії", становила 33,1 млн грн. Проте сукупна вартість іміджевих проєктів, що втілювала Харківська міськрада під час війни, значно більше.
У "бані" від міськради
Ще одним підтвердженням невипадковості блокування реклами Хартії можна вважати наступний приклад.
Під час попередньої рекламної кампанії, кажуть у "Хартії", надаючи відповідний лист-відповідь, Харківська міськрада також не сприяла бригаді в розміщенні реклами. Це викликало хвилю підтримки підрозділу. На ОСБ, якими в місті забили понівечені росіянами будівлі, почали масово з’являтися графіті на фоні українського прапору зі слоганом ""Хартія" за Харків".
Проте врешті й ці графіті почали замальовувати невідомі. У "Хартії" "були шоковані, коли дізналися, що вияви підтримки підрозділу [графіті зі слоганом ""Хартія" за Харків"] почали придушувати":
"Їх почали знищувати або зафарбовувати представники комунальних служб — це було зафіксовано на відео, яке поширюється в мережі. Це нагадує події 2014 року, коли в місті так само зафарбовували зображення з державною символікою та знищували памʼятки про українських вчених, письменників, активістів. "Хартія" висловлює розчарування такими діями міської влади. [...]. Подібні дії руйнують цю єдність й розхитують нашу стійкість в боротьбі проти спільного ворога.
Наші джерела в міськраді запевнили, що Ігор Терехов особисто на нараді з керівниками комунальних підприємств наказав останнім замалювати на графіті саме назву "Хартії". У міськраді тоді не підтвердили і не спростували, що співробітники комунальник служб отримали таку настанову.
Замальоване графіті "Хартії". Фото: Вахтанг Кіпіані/Facebook
Зрештою, після гучного розголосу на всю країну та обурення містян, замальовувати графіті припинили, кажуть у бригаді. Ба більше, харків’яни дедалі більше демонструють підтримку підрозділу. Долучився також вуличний художник Гамлет Зіньківський.
Гамлет та його робота на підтримку "Хартії". Фото: Павло Іткін для "Хартії"
Графіті на підтримку "Хартії" в Харкові
Проте ситуація з офіційним розміщенням реклами на рівні міста досі не покращилася.
"Час йде, але нічого не змінюється", — стверджує Кальмус.
Натомість представники інших підрозділів Сил оборони не мають таких проблем й успішно розміщують мобілізаційну рекламу на білбордах та сітілайтах Харкова.
Наше джерело в міській раді повідомляє, що Ігор Терехов зацікавлений в тому, щоб чинити перешкоди в розміщенні реклами "Хартії", бо не бажає участі представників бригади в майбутніх виборах, які поки не проводять через воєнний стан.
Агітація та піар під час війни
Поки міська рада Харкова, м’яко кажучи, не сприяє розміщенню соціальної реклами "Хартії", міський простір рясніє від політичної реклами, в тому числі і міського голови Ігоря Терехова.
Подеколи на невеликих ділянках можна помітити одразу декілька таких білбордів — наприклад, на короткому відрізку на вул. Клочківській потенційного виборця зваблюють одразу шість мерських "агіток": по три з обох боків уздовж дороги.
Ділянка з шістьма білбордами Терехова на вул. Клочківській
Протягом останніх місяців у Харкові можна було побачити білборди з ім’ям Терехова чотирьох типів з п’ятьма різними лозунгами: з акцентом на локальну ідентичність "Пишаюся бути харків’янином", тематичне "Два свята — одна сила" до Дня незалежності і Дня міста та "Дякуємо за український Харків" до Дня захисників та захисниць, "Харків живе та працює", що нагадує улюблений лозунг його попередника Геннадія Кернеса "Любить Харьков — работать для людей", адаптований під прифронтову реальність, а також абстрактне "Харків — більше, ніж місто!"
Банер з агітацією Терехова в центрі Харкова
Один із білбордів Терехова на проспекті Аерокосмічному
Агітація Терехова на проспекті Аерокосмічному
Під час повномасштабної війни громадський транспорт у Харкові залишається безкоштовним, неодноразово акцентував Ігор Терехов, хоча насправді безоплатний проїзд компенсується за рахунок міського бюджету: цьогоріч витрати на його компенсацію, підкреслював співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін, складали 11,2 % бюджету міста.
Крім того, в Харкові працюють бювети з безкоштовною водою за підтримки міжнародних партнерів ЮНІСЕФ та "За ініціативи Харківського міського голови Ігоря Терехова", про патронат мера красномовно свідчать написи на них. Однак ця "безкоштовність" коштує міському бюджету в мільйони гривень: у квітні КП "Харківводоканал" уклав угоду з ТОВ "Південна промислова компанія" щодо придбання під ці потреби 29 МАФів на 11 551 673 млн грн, а в липні — з приватним підприємством "Нерекс" на ще 45 МАФів за 17 550 000 грн.
МАФ з безкоштовною водою під патронатом міського голови
Водночас муніципалітет продовжує втілювати коштовні проєкти, доцільність реалізації яких під час війни викликає сумніви у представників громади й призводить до бурхливих обговорень у соцмережах.
Так, 18 листопада Харківська міськрада оголосила чергові торги на реконструкцію Лопанської набережної та провулку Лопанського зі створенням пішохідної зони. Очікувана вартість — 36,37 млн грн.
Це вже не перші мільйони, що виділяють з міського бюджету на цю реконструкцію. Раніше ХАЦ повідомляв, що 11 листопада 2025 року комунальне підприємство Харківської міськради "Харківзеленбуд" уклало договір на 5,2 млн грн з ТОВ "Науково виробнича фірма "Технології енергозбереження" щодо капітального ремонту Лопанської набережної на ділянці між вул. Гостиний двір та вул. Полтавський шлях.
Загальна сума на цей проєкт, виділена з міського бюджету у 2025 році, за даними ХАЦ, становить понад чверть мільярда — 255 млн грн.
Примітно, що при цьому в бюджеті міста станом на кінець жовтня заплановані витрати перевищували доходи на 1 млрд грн (26,19 млрд грн проти 25,18 млрд грн).
Ремонтні роботи на Лопанській набережній в жовтні 2025-го. Фото: ХАЦ
Так виглядає проєкт за 255 млн грн, середина грудня 2025-го
Раніше за щонайменше 35 млн грн з міського бюджету провели реконструкцію скверу біля вічного вогню в середмісті Харкова, ще в майже 1,5 млн грн місту обійшлася розробка проєктної документації. Замовником тоді також стало КП "Харківзеленбуд". Документацію розробило ТОВ "РС Інженерінг", роботи виконало ТОВ "Науково-виробнича фірма "Технології енергозбереження"".
Під час реконструкції сквер не лише перебудували, але і створили оглядовий майданчик, встановивши на ньому шестиметрову інсталяцію у вигляді вогнища. Й хоча генпроєктувальник стверджує, що сам артоб’єкт подарували місту меценати, чимало харків’ян образило, що його встановили без консультацій з громадою, спаплюживши панораму на Благовіщенський собор. Краєзнавець Андрій Парамонов назвав інсталяцію "позориськом" та розкритикував історичність, яку вона нібито віддзеркалює. Саму конструкцію при цьому скопіювали з американської: аналогічні об'єкти раніше встановлювали в Вашингтоні і Флориді.
Згори: інсталяція в Вашингтоні. Фото: Courtesy of Hoffman-Madison Waterfront (HMW) та Знизу: інсталяція в Харкові. Фото: Харківська міськрада
"І знову не слава богу в нашому королівстві, знову нас, тобто громаду, ошукали, плюнули в обличчя — втюхали, не спитавши, чергове одоробло та ще й в історичному центрі, в осерді міста, якесь символічне вогнище, яке повинно нагадувати про ті, що наче запалювали на козацьких фортецях", — обурювався журналіст та історик Філіп Дикань.
Водночас, поки міськрада втілює сумнівні іміджеві проєкти, визначні історичні будівлі міста продовжують руйнуватися — й не лише через країну-агресора, а й через недбалість. Але це тема для окремого матеріалу.
***
Напередодні стало відомо про чергові багатомільйонні проєкти благоустрою від міської влади Харкова.
Серед них — оновлення зеленої зони біля "градусника" в центрі міста, яке КП "Харківзеленбуд" замовив у "Кузнецов ландшафтна студія" за 1,47 млн грн. Як зазначають у Харківському антикорупційному центрі, для клумби закупили рулонний газон по 306 грн/кв.м, що суттєво вище цін на газон в інтернеті: 120 грн/кв.м.
"ХАЦ вважає, що під час великої війни витрати на ремонт та будівництво мають бути мінімізовані, а вивільнені кошти мають бути спрямовані на потреби Сил Оборони України. Зараз подібні роботи не на часі", — наголошують у ХАЦ.
Результат коштовної реконструкції ділянки поблизу "градусника" — традиційного місця зустрічі харків’ян
Також департамент ЖКГ Харківської міськради оголосив торги на 5,25 млн грн на реконструкцію мереж зовнішнього освітлення з улаштування місць підключення світлової ілюмінації для центральної вулиці Сумської. Антикорупціонери припускають, що освітлення стане "Зоряним небом-2": перше "Зоряне небо" — ілюмінацію на тій самій вулиці — облаштували за часів мерства Геннадія Кернеса.
Варто нагадати, що наприкінці 2020 року Терехов, який очолив тоді місто після смерті Кернеса, пообіцяв, що Харків більше "не купуватиме "Зоряне небо" за такі неймовірні кошти".
Тож складається враження, що харківських можновладців цікавить не вирішення реальних проблем міста і підтримка військових, які його захищають, а примноження власного політичного капіталу за рахунок вітринних проєктів, які гіпотетично можна "продати" своєму електорату, щоб отримати дивіденди на потенційних виборах.
Міська влада все частіше думає про потенційні вибори у майбутньому та підготовку до них, забуваючи про те, що єдиною запорукою безпеки міста, містян є не "зоряне небо", а робота мужніх воїнів, які тримають фронт у холодних окопах за 25 кілометрів від центра Харкова.
Сергій Бондаренко
