Між Сциллою Мінфіну і Харибдою Генштабу: що чекає нового міністра оборони

Автор: Татьяна Николаенко

Михайло Федоров давно мріяв стати міністром оборони і лишається за крок від здійснення своєї мрії, попри зрив голосування у вівторок.

Водночас те, що міністерство очолить міністр-новатор, ще не є рецептом успіху.

Міністерство оборони є найбільшим в Україні - з підпорядкованими військовими частинами це понад 11 тисяч людей - і тому воно є найскладнішим. Саме тому одноосібної волі міністра там замало. Йому доведеться працювати в рамках, які йому задаватимуть Мінфін і Генштаб, і там буде не таке вже й велике поле для маневру. І це точно не буде створена Федоровим під себе Мінцифра.

Тому спробуймо зрозуміти, які виклики на міністра чекають.

Диджиталізація

Диджиталізація процесів у Міноборони досить непогано розвивалася за керівництва Дениса Шмигаля.

На фоні зі скрипом запущеного у травні 2024 року Резерв+, за 2025 вдалося зрушити з місця багато інших продуктів.

Ключовим успіхом тут був запуск DOT-chain Defence, електронного маркет-плейсу, який допоміг військовим частинам значно спростити та пришвидшити закупівлі дронів: 225 тисяч засобів ураження на загальну суму понад 10 млрд грн отримали військові підрозділи в межах роботи маркет-плейсу DOT‑Chain. Наступного року цю можливість мають отримати всі військові частини, а також бригади Нацгвардії.

Також нарешті було запущено в експлуатацію систему управління логістикою на базі SAP згідно зі стандартами НАТО. "Понад 1000 частин працюють у системі. Забезпечення пришвидшилося з тижнів до днів", - зазначають у Міноборони.

Крім того, запрацювала система обліку особового складу "Імпульс" — понад 200 військових частин уже працюють з актуальними даними без паперових журналів.

Розвиток українського ринку озброєння

Як відомо, Зеленський поставив перед Федоровим завдання, що він має наростити обсяги українського виробництва дронів, щоб Україна могла переважати ворога технологічно.

Але питання в тому, що в тому числі, завдяки ініціативам Федорова і змінам до нормативних актів, цей ринок і так активно розвивається. І цьому ринку бракує коштів для масштабування, і тому зараз так гостро стоїть питання експорту.

Згідно з даними Міноборони, український ОПК за останні роки продемонстрував зростання з $1 млрд до $35 млрд.

За підсумками 2025 року лише підприємства АТ "Українська оборонна промисловість" наростили виробництво озброєння та військової техніки у півтора раза, порівняно з попереднім роком зі 122 до понад 180 млрд грн.

Згідно з публічним звітом Дениса Шмигаля 76 % зброї держава централізовано купує саме в українських виробників, тоді як у 2024 році цей показник становив лише 46 %.

Ці відсотки були оприлюднені вперше, оскільки Агенція оборонних закупівель засекретила навіть цю інформацію.

Згідно з тим же звітом, за останні пів року у військо передано понад 2,2 млн дронів різного типу.

З них майже 1,8 млн FPV-дронів, понад 352 тисячі дронів на оптоволокні, близько 23 тисяч Deepsrike, близько 53,4 тисячі дронів розвідників, а також 21,4 тисячі засобів РЕБ.

Загалом у 2025 році Міністерство оборони допустило до експлуатації понад 1300 нових зразків озброєння та військової техніки українського виробництва. Це на чверть більше, ніж торік, повідомило міністерство.

Крім того, у 2025 році Україна залучила від партнерів на закупівлі 45 мільярдів доларів, що на 30 % більше ніж у 2024 році.

Разом з посадою Денис Шмигаль отримав "посаг" у вигляді підприємств ліквідованого Мінстратегпрому.

І цим всім довелось управляти, а також розгрібати корупційну спадщину. Наприклад, ДП "Безпека". Через яку фінансувався в тому числі Павлоградський хімзавод, і там є багато питань до освоєння коштів.

В управлінні цими підприємствами буде що покращувати.

Але минулого року з ліквідацією Мінстратегпрому й арештом Леоніда Шимона припинилася практика підписання контрактів на обсяги, які підприємства не могли виконати і що призвело до скандалу з поставкою на фронт більш як 20 тисяч неякісних мін. Це не означає, що вони стали все вчасно постачати, але там букет причин.

Кінець війни трьох міністерств

Мало хто знає, що постанова № 1275, яка регулює закупівлі під час повномасштабного вторгнення, змінювалася за останні 4 роки понад 60 разів. Так само й інші норми.

Це в першу чергу пов’язано з тим, що в Міноборони, Мінстратегпрому та Мінцифри часом були різні бачення на застосування тих чи інших норм.

І кожен з них подавав свої зміни, місяцями їх узгоджували, іноді приймали щось несусвітнє, що зупиняло закупівлі (як у випадку постанови № 1450). І потім це доводилося відмотувати назад.

Крім того, ліквідований Мінстратегпром просував інтереси своїх підприємств, а Мінцифри і Міноборони конкурували в питання закупівлях дронів. Бо це робив АОЗ та військові частини з боку МОУ і Держспецзвязку – від Мінцифри.

При цьому не було жодного розподілу номенклатур, як і спільної роботи з цінами. Тому згідно з матеріалами НАБУ виявилося, що Держспецзв'язку суттєво накручував ціни на дрони.

Зараз же, коли Мінстратегпрому вже нема, а Міноборони і Мінцифри будуть у спільному фарватері Федорова, можна сподіватись, що хоча б паперової війни не буде.

Але це не означає, що не буде інших війн – лобістських і корупційних.

Війна за дрони

Головне завдання від президента міністру – наростити виробництва безпілотних засобів.

Але тут є два нюанси: для цього потрібні гроші. Друге, безпілотники досі купуються за конкретною назвою.

І ось тут міністр оборони нічого не зможе зробити сам, без Генштабу і Мінфіну.

Система закупівель безпілотних літальних апаратів в Україні була свідомо побудована як максимально спрощена та гнучка (і навіть мала назву експериментального проєкту, згідно з постановою № 256). Це дозволило у короткі строки масштабувати постачання дронів для фронту, однак водночас заклало низку системних корупційних ризиків, які сьогодні мають уже не ситуативний, а структурний характер.

Наприклад, останнє велике дослідження, зроблене НАЗК, нараховує 19 пунктів.

Один із ключових ризиків — непрозорий та надмірно дискреційний механізм кодифікації БпЛА в системі Міноборони. Чинний порядок дозволяє кодифікувати вироби не лише за результатами повноцінних відомчих випробувань, а й на підставі документів самого виробника або за спрощеною процедурою "під конкретну потребу".

Фактично це створює можливість допуску до закупівель виробів, характеристики яких підтверджені не незалежною перевіркою, а паперами зацікавленої сторони. Ще одну зону ризику формує право змінювати або уточнювати технічні вимоги до типів БпЛА, що відкриває простір для "підгонки" стандартів під конкретного постачальника.

Окремий корупційний ризик пов’язаний із процедурою проведення та оформлення результатів відомчих випробувань. Отримання відповідних актів значною мірою залежить від рішень посадових осіб, що наділяє їх надмірними дискреційними повноваженнями щодо фактичного доступу виробників до ринку. За відсутності чітко уніфікованих і публічних критеріїв це створює умови для вибіркового "прискорення" або, навпаки, блокування окремих виробів.

Додатковим джерелом ризиків є і модель закупівель, побудована переважно на прямих контрактах без повноцінного конкурентного змагання.

Але найбільшим ризиком тут є те, що всі дрони та РЕБ вносяться до потреби і переліку за назвою, а відповідно може бути куплений тільки конкретний дрон, який просить Генштаб і зазначеній ним кількості.

І якщо Федоров не знайде ключі до вирішення цієї головоломки, він просто за певний час опиниться в лавині корупційних скандалів.

Кадри

Теоретично міністр має право звільнити Головнокомандувача. І ще тиждень тому депутати навіть думали, що разом з приходом Федорова буде змінено і Сирського.

Але на зустрічі з журналістами президент чітко сказав, що міняти Головкома зараз не будуть.

А відповідно міністр повинен буде навчитися взаємодіяти з дуже сильним інституційно гравцем, а часом і опонентом міністерства. В особі Генштабу і Командування Сил логістики зокрема. Бо вони дуже сильно впливають на закупівлі.

І цікаво, як це відобразиться на заступниках Федорова.

Наразі в міністерстві є вже два заступники від Федорова – Оксана Ферчук та Юрій Мироненко.

Микола Шевцов, оскільки прийшов з КСЛ, вважається людиною Сирського.

Дуже цікаво, як складеться доля першого заступника міністра оборони Івана Гаврилюка. Адже свого часу його звільнив міністр Умєров через скарги ставлеників, яких генерал називав "хлопчиками з дудками" і "неробами".

Гаврилюка вважають ініціатором контрактування зброї через польську компанію-посередника Leckhmar, коли в кінці 2024 року в АОЗ лишились мільярди невикористаних коштів. Те переведення грошей відбулося за підтримки прем’єра Дениса Шмигаля. І потім Шмигаль зробив Гаврилюка першим заступником. Але в принципі Шмигаль не привів за собою багато своїх людей в Міноборони. Крім, власне, згаданого Гаврилюка і Куцовола.

І цікаво, чи підуть з посад у Федорова люди, які раніше були приведені в Міноборони з Офісу Президента.

І про скандали та корупцію

Як би не старався все цифровізувати Федоров, він не зможе повністю уникнути людського фактора, а з ним і корупції. Починаючи від родичів у віддалених закутках департаментів і закінчуючи іграми постачальників і окремих начпродів харчами в частинах.

Наприкінці минулого року Державний оператор тилу оголосив торги на харчування на весь рік. Вже станом на зараз є проблеми з постачанням, зокрема, на Вінниччині. Ця історія заслуговує окремої статті, але в цілому є питання, як підшефні Арсена Жумаділова перевіряють спроможності компаній виконувати зобов’язання і як їм здійснюється виплата коштів.

Оскільки частина торгів, оголошених наприкінці року ДОТ, не відбулася, то вочевидь агенцію чекає новий виток конфліктів з легпромом.

Нагадаю, влітку 2025 року ДОТ два місяці не міг знайти спільної мови з представниками легкої промисловості через орієнтовну вартість товару, яку виробники вважали заниженою на користь імпортерів, через що зірвалася значна частина закупівель. І конфлікт було залагоджено лише після суспільного розголосу та втручання Громадської антикорупційної ради Міноборони.

АОЗ, як правонаступник ДОТ, наразі може довільно застосовувати кваліфікаційні критерії для допуску учасників торгів, що фактично створює корупційний ризик ручного регулювання потенційних учасників. І це теж може породити скандали.

Ще одним викликом є затвердження технічних специфікацій та перевірки контрольних зразків товарів. І Міністерство оборони вже 3-й місяць не може затвердити цю процедуру. Через що нові учасники можуть мати труднощі з отриманням актів відповідності, без яких вони не можуть бути допущені до торгів.

Також незрозуміло, за якими принципами буде доукомплектована наглядова нової агенції та чи відбудеться це до кінця січня, як було обіцяно.

Постійна нестача коштів у державному бюджеті може призвести до затримки з виплатами грошового забезпечення військовослужбовцям.

Тому навряд чи треба дивитися на Федорова як на Гаррі Поттера, який чарівною паличкою все поправить у Міноборони.

Як пожартував один депутат, насправді найкращим варіантом було б схрестити в одну людину Федорова і Шмигаля, але наука ще до цього не дійшла.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ