"Будемо ініціювати розширення підстав для продажу активів, які належать зрадникам, колаборантам і громадянам РФ", - т.в.о. голови АРМА Ярослава Максименко

Автор: Татьяна Бодня

Десять років держава фактично не розуміла, чим саме управляє АРМА: понад 100 тисяч арештованих активів, які накопичились за цей період, рахувалися "штуками", не завжди описувались і бралися під реальний контроль. Тому нині цей державний орган, який неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів, проходить системне перезавантаження і вперше проводить повну ідентифікацію переданого за судовими рішеннями.

Про те, як склалася така ситуація, що має змінити реформа і що надалі буде з арештованими активами, в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" розповіла тимчасова виконувачка обов'язків голови Агентства з розшуку і менеджменту активів Ярослава Максименко. Але почали ми розмову з найгучнішого корупційного скандалу, відомого суспільству як "Міндічгейт".

"СКАНДАЛ З ТАК ЗВАНИМ "МІНДІЧГЕЙТОМ" ПІДТВЕРДИВ ПЕВНІ ВИСНОВКИ, ЯКІ БУЛИ ЗРОБЛЕНІ І В РАМКАХ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ"

– В листопаді ви ініціювали внутрішню перевірку співробітників АРМА через розслідування НАБУ в рамках операції "Мідас". Чи є результати?

– Коли я прийшла сюди в серпні 2025 року, то почала внутрішній аудит органу для того, щоб виявити системні проблеми і визначитись, як з ними працювати. А за результатами було прийнято рішення, що з кадровим перезавантаженням чекати не можна, його треба розпочинати.

Скандал з так званим "Міндічгейтом" підтвердив певні висновки, які були зроблені і в рамках внутрішнього аудиту.

Під час проведення аудиту багато людей звільнилося. Це з одного боку полегшило його проведення і прийняття якихось управлінських рішень. З іншого – ускладнило встановлення певних обставин. Тож надалі ми будемо активно співпрацювати з НАБУ, надавати їм повну інформацію і всебічну підтримку для встановлення фактів, якщо це буде стосуватися роботи нашого органу.

– НАБУ приходило в агентство з обшуком? Чи, можливо, проводило якісь інші слідчі дії, пов’язані саме з цією історією?

– По-перше, у нас з усіма правоохоронними органами відбувається постійна робоча взаємодія. По-друге, ми направляли запити в НАБУ й інші правоохоронні органи і отримували від них запити, надаючи на них інформацію. Тож робота зараз триває.

Обшуки чи якісь інші слідчі дії з початком "Міндічгейту" в АРМА не проводились.

– На яких напрямках працювали люди, які звільнилися, і на які процеси вони впливали?

– Мені б не хотілося зараз говорити про те, що хтось з людей, які працювали в агентстві, були пов’язані з обставинами, що розслідуються в рамках "справи Мідасу". Це компетенція НАБУ. Будуть встановлені юридичні факти чи буде проведено розслідування щодо цього, тоді інформація оприлюднюватиметься. Наразі триває слідство. В агентстві відбуваються системні зміни і вони дуже сильно впливають на його роботу і на ті результати, які ми даємо.

АРМА працює з правоохоронною системою і основна наша задача – розшук активів. Управління активами, публічні і політичні скандали, хочеш-не хочеш, роблять роботу агентства, яке і без того працює в складних умовах, дуже турбулентною.

У нас є активи, які розслідуються в рамках "Міндічгейту" чи дотичні до розслідування, але говорити про причетність працівників агентства до кримінальних злочинів – це прерогатива правоохоронного органу.

– Які системні проблеми було виявлено під час аудиту?

– По-перше, держава і орган зокрема не мала достовірної інформації щодо того, які активи передані в управління АРМА. Активи накопичувались 10 років і за рахунок цього їх така велика кількість, що зараз проінвентаризувати і зробити зріз по всьому пулу активів – це вкрай складна задача, якщо не сказати, що вона непідйомна.

Тому пріоритет номер один – зрозуміти чим АРМА управляє, скільки цих активів та як ними управляти. Для цього було розпочато інвентаризацію активів і вперше, завдяки реформі АРМА, ми вибудовуємо єдину логіку обліку, управління та моніторингу активів. для того, щоб їх, в першу чергу, передати на оборону. У нас же є транспорті засоби, плавзасоби, літаки, вертольоти, запчастини до них. Тобто, майно, яке можна використовувати на потреби Сил оборони, і яке не буде мати ефективне комерційне управління.

По-друге, процедури управління, які діяли, мали більше формальний характер, ніж приносили реальний ефект для держави. У нас не так багато активів, які управляються ефективно і по-справжньому приносять ефект. На жаль, непоодинокі випадки, коли за управління активами сплачується лише гарантійний платіж. З різних причин. І управління активами перетворюється на неринкову оренду. Це також не відповідає завданням АРМА і не має сенсу. Реформа АРМА спрямована на зміну логіки: від формального "передали в управління" — до реального контролю за активом.

Наступне – це недовіра, яка сформована навколо органу і тих процедур, за якими агентство працювало роками. Усе це також має свій вплив на процеси управління.

Окрім того, відсутня система моніторингу усього процесу роботи АРМА, починаючи з процесу виявлення злочинних активів. Коли агентство отримує запит на розшук арештованих активів і виявляє їх, далі часто немає чіткого розуміння, що з цими активами відбувається: на які з них накладено арешт, у якому обсязі, з якими обмеженнями.

Особливо це стосується активів, які потенційно можна було б передати на потреби ВПО або Сил оборони. Сотні об’єктів нерухомості передані в АРМА із забороною розпорядження, але без заборони користування. У такому вигляді їх неможливо передати ні в комерційне управління, ні для соціальних чи оборонних потреб без додаткових процесуальних рішень суду.

Окрема проблема — активи передаються не цілісно: передається сама нерухомість, але статус обладнання, яке знаходиться всередині, часто взагалі не визначений. Це блокує будь-яке ефективне управління і потребує системного виправлення.

Ще одна системна проблема — відсутність належної взаємодії між АРМА, правоохоронними органами та судами. У більшості країн аналогічні агентства виконують функцію органу, який дає професійні рекомендації: як зберігати актив, чи доцільно ним управляти, чи потрібно визначати іншого управителя або ж залишати актив під арештом із забороною розпорядження, якщо комерційне управління є неможливим. В Україні ця логіка тривалий час була відсутня.

Саме цю проблему закладає в основу реформа АРМА і закон, ухвалений влітку минулого року. Тепер агентство зобов’язане ідентифікувати актив: визначити його локацію, склад, наявні боргові зобов’язання та дати професійний висновок, чи може такий актив бути переданий в управління. Це дозволяє поступово вибудувати в Україні систему управління арештованими активами за міжнародними стандартами.

Водночас залишається складне питання активів, які були передані АРМА раніше, але з різних причин не управляються і в кращому разі простоюють. Серед них є й такі, якими треті особи користуються без дозволу, в порушення рішень суду. Це окремий блок проблем, який потребує рішень на рівні системи, а не точкових втручань.

Під час аудиту я побачила, що виділити одну ключову системну проблему неможливо — їх багато, і всі вони взаємопов’язані. Частина з них стосується базових речей, як-от відсутність належного опису активів. Інша — складніші правові ситуації: що робити, якщо на арештованому об’єкті знаходиться майно законного власника, або якщо актив пошкоджений унаслідок воєнних дій.

Наведу приклад. Є бізнес-центр, частина якого зруйнована внаслідок атаки дронів. Ця частина належить підсанкційній особі — зраднику, колаборанту, який очевидно не повернеться в Україну. Інша частина будівлі належить українським підприємцям, які тут живуть і працюють. Вони готові викупити пошкоджену частину, але закон вимагає згоди власника, якої вони ніколи не отримають. У результаті зруйнований об’єкт не лише простоює, а й поступово руйнує суміжну частину будівлі, яка належить добросовісним власникам.

У таких ситуаціях формальне управління не працює. Тому ці питання потрібно вирішувати комплексно. Ми будемо ініціювати розширення підстав для продажу активів, які належать зрадникам, колаборантам і громадянам РФ. Такі активи не мають бути замороженими проблемами — вони мають працювати в інтересах держави.

– Тобто, продаж без їхньої згоди?

– Так. А кошти залишати на депозитному рахунку. За ці кошти купувати військові облігації. Тобто, зробити так, як система працює для іншої категорії активів, які підлягають реалізації.

Наведу вам кілька цифр, щоб ви зрозуміли масштаб проблем, про які ми говоримо. Наприклад, за результатами інвентаризації на сьогоднішній день ідентифіковано 102 332 активи. З них класифіковано 60 879 активів. Як ми їх поділили? Дуже умовно. Інвестиційно привабливі – це десь 37,3%. Це активи, які потенційно можна передати в управління або реалізувати.

Ще для близько 10% потрібно змінювати спосіб управління. Це може бути обладнання, виробничі матеріали тощо. Наприклад, залізні котуни. Вони коштують 3 мільйони доларів. Лежать 4 роки. Їх же можна продати, але у нас лише право на управління ними. Управляти залізними котунами неможливо.

Також окрема частина активів – це ті, які знаходяться на окупованих територіях, за кордоном, або місце знаходження яких не встановлено. Таких активів – 11,5%.

Про що це говорить? У нас пораховано понад 102 тисячі активів. Ці активи не оцінені, не описані, а тільки пораховані штуками. Ми можемо сказати, що це за актив – транспортний засіб, земельна ділянка, квартира, акція чи корпоративні права. Але, наприклад, якщо це автомобіль, то де він знаходиться, чи є там двигун, ключі від нього, треба з’ясовувати. Є випадки, коли автомобіль 2024 року переданий без ключів — відповідно, його неможливо навіть відкрити, не кажучи вже про передачу в управління чи реалізацію. Без повного опису активів жодна система управління не може працювати ефективно — і саме це ми зараз виправляємо.

Це також відноситься до низки проблем.

– Якщо правоохоронці передають в АРМА якийсь актив, ви ж маєте, так би мовити, на вході перевірити, що це і чи є до нього повний доступ. Навіщо забирати активи, з якими потім нічого неможливо зробити? Хай би вони й надалі були під арештом і за них відповідали правоохоронці.

– Чудове питання. Проблема в тому, що кримінально-процесуальне законодавство тривалий час не передбачало участі АРМА на етапі ухвалення рішення про передачу активу. Система працювала дуже просто: є клопотання слідчого або прокурора, є рішення суду — і АРМА зобов’язане це рішення виконати. Без можливості вплинути на те, який саме актив, у якому стані і з якими обмеженнями нам передають.

Так ця модель працювала майже десять років. І саме вона створила ситуацію, коли одні активи передавалися в управління, інші — ні, без чітких критеріїв і логіки. Хто визначав, що передавати сьогодні, а що — завтра? На це питання немає відповіді, бо АРМА не було суб’єктом прийняття рішення і не надавала висновку, чи взагалі таким активом можна ефективно управляти.

Звісно, можна говорити про відбір лише тих активів, які придатні до управління. Але тоді виникає інше питання: що робити з усіма іншими? Саме ця прогалина і породила недовіру та суб’єктивізм, які згодом трансформувалися у спрощений суспільний наратив: виставляєш актив на аукціон — значить корупція, не виставляєш — теж корупція.

І тут важливо підкреслити: у більшості випадків ідеться не про корупцію, а про системну помилку в архітектурі процесу. Саме її і виправляє реформа, яка вперше дає АРМА можливість давати професійний висновок до передачі активу в управління.

– Ви сказали, що активи пораховані, але не описані. Чому так вийшло? Хіба немає загального реєстру, де б уся ця інформація мала зберігатися?

– Реєстр арештованих активів – це ключовий інструмент АРМА. Але в нього вноситься інформація про всі речові докази, які є в кримінальних провадженнях. По суті це реєстр арештованих речових доказів. І якщо його переглянути, там можна побачити арештовані серветки, арештований одяг, який не передавався в управління, тощо. Далі треба ідентифікувати активи, якими реально можна управляти.

Але ж врахуйте накопичувальний ефект. Наприклад, візьмемо статистичні дані за роки повномасштабної війни. В 2022 році було передано близько 8 тисяч активів. Із них передано в управління, мабуть, з десяток. Ну, може п'ятнадцять. Тому що є рішення про передачу в управління. І так далі по роках можна аналізувати.

Система працювала таким чином. Фізична передача активу і його фізичне приймання від органу досудового розслідування починалися не в момент, коли є рішення суду, а коли знайдений управитель. Це виправдано, тому що за ці активи треба нести відповідальність. Приймаючи його на баланс, за нього треба сплачувати комунальні платежі, нести витрати на утримування, наймати оцінювача. Тобто, нести досить серйозні витрати, які потребують окремого бюджету.

Були раніше прагнення перевести АРМА на самофінансування, але наразі агентство фінансується за рахунок державного бюджету. При цьому 2025 рік – це загальні статті держбюджету, це навіть не спецфонд. В умовах, в яких сьогодні існує держава, кошти, виділені на утримання цього органу, не можуть повністю покрити тих задач, які перед ним поставлені.

В 2025 році були виділені кошти на збереження і оцінку, але процеси ідентифікації активів ми розпочали лише в жовтні. І це були точкові процедури, які, принаймні при мені, ми запустили по оплаті послуг оцінювачів.

– А на утримування?

– Ні. У нас наразі немає прийнятих активів нерухомого чи рухомого майна. Щоб ми могли їх приймати, цей процес потрібно вибудувати структурно і регламентувати. На сьогодні він як наскрізний механізм ще не сформований. Ми вже розробили підзаконні нормативно-правові акти — і щодо ідентифікації, і щодо збереження активів за новим законом. Вони перебувають на різних стадіях погодження. Оскільки ці правила мають запрацювати з 1 лютого, наше завдання — встигнути пройти погодження до цієї дати й запустити процедури.

Далі ми будемо будувати систему "з нуля": затверджуємо нормативну базу — визначаємо алгоритми — розкладаємо функції — розподіляємо ролі та відповідальність у самій АРМА. Тому що організаційна структура агентства роками підлаштовувалася під стару модель управління активами — і в результаті фактичний стан справ не відповідав задекларованому. І це не лише про корупційні ризики чи суб’єктивізм. Це ще й про дисбаланс: масштаб активів і задач не співмірний з ресурсом, яким реально оперує АРМА, зокрема — з людським ресурсом.

Я поясню це просто: коли у тебе не одна валіза, а сто, їх неможливо перенести за один раз. Їх можна переносити лише поетапно — крок за кроком. Саме так ми зараз і рухаємося.

Послідовність така: ухвалено закон — проведено аудит — далі ми очікуємо міжнародний аудит, який допоможе додатково зафіксувати системні проблеми і найкращі практики їх вирішення. Паралельно ми провели інвентаризацію судових ухвал і масиву активів та зробили кадрове перезавантаження — щоб підібрати людей під нові функції і задачі. Бо побудувати систему управління без відповідних компетенцій і відповідальності — неможливо.

– Процеси, які ви перелічили, потребують часу. Що в цей період буде з активами? Допускаю, що власники арештованих активів реагуватимуть, якщо зрозуміють, що АРМА нічого не робить і втрачається цінність тих чи інших об’єктів. Що ви на це будете відповідати?

– В мене є чудовий приклад. У нас є активи Захарченка (ексміністр внутрішніх справ, -авт.), щодо яких у нас запитують: а чому ви нічого з ними не робите і чому досі не знайдений ефективний управитель. І є активи групи IDS Ukraine, відносно яких нас запитують: чому ви так швидко виставляєте їх на конкурс. Ви мабуть порушуєте цілу низку всього, що можете порушити. Ви повинні це робити не так швидко і не так повільно (посміхається, -авт.).

Що б ми не робили, поки відсутня довіра до інституції, не побудовані, структуровані процеси і не має рішень, які б ухвалювалися посадовими особами за зрозумілими, публічними процесами, завжди будуть ставити ці питання.

Моя задача зараз — максимальна відкритість. Процес управління арештованими активами має бути прозорим, так само як і робота АРМА в цілому. Для цього необхідно модернізувати реєстр арештованих активів: та частина інформації, яка за законом не може бути відкритою, має залишатися закритою, а все, що передається в управління, повинно бути максимально публічним.

Йдеться про повний опис об’єкта, документи, доступ до інформації, кімнату даних, чіткий порядок ознайомлення з активом і зрозумілі умови управління. Управитель має бачити, з чим він працює, і за що несе відповідальність.

Це можна і потрібно зробити і ми ведемо цю роботу. Але не за два дні.

– Ці процеси зупиняться чи відбуватимуться паралельно?

– Паралельно.

– Це складна задача. Дивно, що ніхто десять років нічого не систематизував.

– Я би так не сказала. В агентстві побудована хороша система виявлення та розшуку активів. Добре побудована міжнародна співпраця, що вкрай важливо. Ми співпрацюємо з CARIN, Європолом, Інтерполом. У нас є робочі контакти з багатьма країнами. І цей етап масштабується, нарощується.

Так, є проблеми в системі управління арештованими активами. Але коли ти визнаєш, що в тебе є проблеми, розумієш, що це за проблеми, розумієш шлях, як їх вирішити, як на мене, це вже не криза, а точка початку змін.

"НАРАЗІ ПРАЦЮЄМО НАД СПИСКОМ ОБ'ЄКТІВ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ РОЗСЕЛЕННЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ"

– Під час "Міндічгейту" з’ясувалося, що ексміністр енергетики Герман Галущенко проживав у маєтку Віталія Захарченка в Києві, на який накладено арешт і яким опікується АРМА. Можете пояснити, як це стало можливим? І що з іншими активами Захарченка?

– Наразі триває аукціон по пошуку управителя цього майна, де є п’ять скарг.

Я вважала, що на цей актив буде складно знайти комерційного управителя, але він є, і зараз тривають процедури оскарження з боку іншого учасника конкурсу.

При цьому у нас є законом передбачений дедлайн – 1 лютого. І якщо процедури до цього часу не будуть завершені, їх треба скасовувати і розпочинати усе заново за процедурами, які ще треба спочатку побудувати.

– Можете сказати для людей, які не слідкують за аукціоном, про яке саме майно йдеться?

– Це будинок в Царському селі і ще один будинок в Конча-Заспі.

– А що ж з проживанням Галущенка в арештованому будинку?

– Мені складно це коментувати. Як я вже пояснювала, АРМА не приймало активи, поки не знайде управителя. Тобто, є рішення суду, АРМА проводить конкурс, знаходить управителя. В цей час приймає актив від органу досудового розслідування і передає його управителю для того, щоб не нести витрати на його утримання. Так працювала система.

– Якщо АРМА не приймає актив, за нього відповідає орган досудового розслідування чи хто?

– Ніхто.

– Ну, як так може бути?

– Це і був дефект системи. Через що система не працювала. Це не тільки стосується будинків Захарченка. Я вже казала, що у АРМА є рішення судів на понад 100 тисяч активів. Але прийняті агентством тільки ті активи, які передані в управління.

– Хтось зараз проживає в будинку, про який ми усі дізнались під час розслідування НАБУ?

– Під час виїзду на огляд цього активу ми мали доступ лише до гостьового будинку у Конча-Заспі. У інші будинки потрапити не вдалося. Станом на сьогодні в мене немає підтвердженої інформації про те, що саме відбувається з цим активом.

Буде управитель, встановимо фізичний контроль і передамо йому.

– Хто має його вам фізично передати? В кого ключі?

– Передачу арештованого активу до АРМА здійснює орган досудового розслідування або прокуратура. У цьому випадку — Офіс Генерального прокурора або за його дорученням Державне бюро розслідувань.

Водночас, якщо конкурс із відбору управителя не буде завершений і процедуру доведеться скасувати, нова модель, передбачена законом, дозволяє АРМА фізично прийняти актив на себе за актом приймання-передачі — незалежно від того, визначено управителя чи ні.

— Тобто, ви не можете сказати чи живе там і надалі пан Галущенко?

— Рівно як і не можу сказати по тисячах інших активів, які знаходяться в управлінні АРМА. Але ми це питання вирішимо.

— У вас не було бажання подзвонити в прокуратуру чи ДБР і запитати, хто дав ключі від будинку?

— В мене особисто такого бажання не було. Я схильна до системних рішень.

Розумію резонанс, політичну і суспільну складову, але актив Захарченка нічим не відрізняється від активу Медведчука, Фрідмана чи ще якоїсь підсанкційної особи.

— Яка нині ситуація з яхтою Медведчука?

— Яхта перебуває під санкційним режимом і фізично знаходиться в Хорватії, на території військово-морської бази. На сьогодні ми відпрацювали це питання з усіма дотичними органами та маємо чітке розуміння правової ситуації одразу в чотирьох юрисдикціях, де сторона Медведчука вживала заходів для блокування реалізації цього активу.

Шлях реалізації зрозумілий. Ключовий етап зараз – поновлення арешту в Хорватії. Цим займається прокуратура, а ми перебуваємо в постійній координації, щоб одразу після відновлення арешту перейти до процедури реалізації за погодженим міжнародним алгоритмом.

Захист Медведчука, безумовно, активно протидіє цьому процесу – переважно технічними процесуальними методами. Зміна адвокатів, численні клопотання, апеляції – усе це використовується не для захисту по суті, а для затягування часу. Як тільки ми продемонструємо зафіксований прогрес у розслідуванні, прокуратура звернеться до уряду Хорватії щодо поновлення арешту, і ми будемо клопотати про реалізацію активу.

— Журналіст "Української правди" Михайло Ткач публічно порушив важливе питання – чому Україна не продала яхту і хто платить за її обслуговування. І в цьому журналістському розслідуванні я звернула увагу на ще один важливий момент. Колишній керівник АРМА спочатку заявляє, що яхта націоналізована, а потім виявляється, що вона вже не під арештом, не передана на баланс агентства і на неї вимушена накладати санкції інша країна. Що означала тоді заява про націоналізацію і як можете прокоментувати усе інше?

— Я можу тільки припускати. Коментувати чиїсь дії, на мій погляд, не коректно.

— Це ж не про персоналії, а про державний орган.

— Якщо говорити про орган, то арешт на той момент був чинним. Хорватія в межах міжнародної кримінально‑правової допомоги визнала право на реалізацію.

Проблема в іншому: за два роки, на жаль, не вдалося довести процес до фактичної реалізації.

— Хто займається її технічним обслуговуванням?

— За нормами морського права за технічний та експлуатаційний стан судна юридично відповідає капітан. Він несе відповідальність щодо забезпечення плавучості, безпеки та поточного обслуговування, і, відповідно до отриманої інформації, наразі саме капітан покриває витрати на утримання яхти.

— Звідки він бере кошти? Хто його фінансує, хто утримує команду?

— За нашою інформацією з неофіційних джерел, його фінансує якась юридична компанія.

— Назву компанії не знаєте чи не можете про це говорити?

— Я можу тільки припустити, що її утримують афілійовані структури Медведчука. Якщо дивитися логічно, ми бачимо, що актив охороняється, екіпаж не змінюється, капітан той самий. Це дає підстави припускати, що афілійовані структури зацікавлені в збереженні контролю над цим активом. Але підкреслю: це припущення, яке має бути перевірене в межах відповідних процедур.

— А це загалом нормально, що фінансують особи афілійовані з Медведчуком?

— Оцінку цьому має давати слідство. Якщо буде встановлено, що фінансування відбувається з порушенням санкційного режиму або інших норм, це має стати предметом окремого кримінального провадження. І, найімовірніше, не в юрисдикції України. Це не компетенція АРМА – ми не розслідуємо, ми працюємо з активами.

— Чи займається АРМА розшуком інших активів Медведчука? Може щось знайшли, про що можете розказати?

— Так. Ми виявили ще одну яхту – Amore Mio.

— Де саме?

— Вона постійно перебуває в русі. Саме тому ми працюємо в тісній координації з міжнародними партнерами та спеціалізованими мережами — CARIN, Інтерполом та Європолом.

Яхта Amore Mio внесена до бази Інтерполу, що дає нам правову підставу для ініціювання міжнародних процедур арешту у разі її заходу до порту іноземної юрисдикції. Наразі ми узгоджуємо алгоритм дій із партнерами, щоб у момент появи судна в порту діяти максимально оперативно, скоординовано й у повній відповідності до норм міжнародного права.

Я свідомо не наводитиму детальних маршрутів і не згадуватиму конкретні порти — таку інформацію ми отримуємо у межах закритого міжнародного обміну, і її розголошення може зашкодити розшуковим заходам.

– АРМА займається розшуком активів підозрюваних чи звинувачених у злочинах за запитами правоохоронних органів. Що відбувається, коли такі активи знаходять за кордоном?

– Наразі, відверто кажучи, відбувається небагато. Виняток — грошові кошти. По них ми активно працюємо з Офісом Генерального прокурора: у межах міжнародної правової допомоги формуються клопотання до інших юрисдикцій щодо повернення коштів, і в цьому напрямку вже є реальний прогрес.

Що стосується управління арештованими активами за кордоном, ситуація складніша. Ми над цим системно працюємо, ведемо перемовини з іншими країнами, і під час міжнародних поїздок минулого року домовлялися про можливі моделі співпраці. Зацікавленість з боку партнерів є, але сам механізм ще потрібно вибудувати.

Найімовірніше, співпраця буде оформлена через угоди про спільне управління або реалізацію активів із розподілом винагороди. Це поширена міжнародна практика: країни домовляються про управління або продаж активу, а отриманий дохід розподіляють відповідно до угоди. Така модель працює в багатьох юрисдикціях і є зрозумілою для міжнародних партнерів.

– Список підсанкційних осіб постійно поповнюється. Усі активи цих людей передаються АРМА?

– Санкційний режим відбувається в рамках закону "Про санкції". Це окремий правовий режим, окремі правові наслідки.

АРМА працює з арештованими активами. Поєднання буває тоді, коли титульним власником арештованого активу, який перебуває в управлінні АРМА, є особа, яка під санкціями. Група IDS Ukraine дуже яскравий приклад цього.

Є актив, який знаходиться в управлінні АРМА. Фрідман під санкціями України, Євросоюзу, Сполучених Штатів Америки. І ВАКС розглядає питання щодо стягнення цього активу в дохід держави.

– В медіа багато різноманітної інформації щодо конкурсу на обрання управителя для активів групи IDS Ukraine. Що наразі з конкурсом?

– Станом на сьогодні активи групи IDS Ukraine повністю підготовлені до проведення конкурсу. Підготовка тривала з жовтня минулого року. Ми свідомо підійшли до цього процесу максимально відкрито, адже йдеться, ймовірно, про найбільший актив, який перебуває в управлінні АРМА за останні десять років.

Актив був переданий агентству за рішенням суду ще у 2022 році. Раніше вже робилася спроба виставити його на конкурс, але вона не завершилася успішно. Цього разу, після того як актив був підготовлений і повторно виставлений, ми зіткнулися з суттєвим опором з боку структур, афілійованих з колишніми власниками — зокрема, з групою Фрідмана або з власниками бренду "Моршинська". Цей опір має як процесуальну, так і медійну форму.

Інформаційний шум навколо активу справді великий, але важливо дивитися на факти. За результатами аналізу фінансової звітності, балансів і даних, отриманих з різних джерел за останні роки, ми бачимо ознаки системного виведення коштів із групи IDS Ukraine. Це відбувалося, зокрема, через консалтингові послуги та виплати винагород топменеджменту, які сягали близько мільйона гривень на місяць на одну особу. Саме тому для нас принципово важливо забезпечити передачу цього активу в ефективне, контрольоване та прозоре управління в інтересах держави.

– Можливо, це премія?

– Кожного місяця? Це все було б, мабуть, добре, але це арештований актив, який належить підсанкційній особі. Важливим є не назва платежу, а те, що актив, який перебуває під арештом, має зберігатися в інтересах держави, а не бути джерелом регулярних витрат без прозорих підстав.

Саме тому ми аналізуємо не окремі виплати, а модель управління активом загалом. У процесі підготовки конкурсу ми зіткнулися з ситуацією, коли особи, які раніше були залучені до управління активом або пов’язані з ним, почали масово оскаржувати процедуру, не маючи права брати участь у конкурсі як управителі.

Про що це говорить? Про системну вразливість старої моделі, яка дозволяла блокувати процедури через формальні скарги. Станом на сьогодні таких скарг подано понад дванадцять, і вони фактично зупинили аукціон.

Водночас АРМА вже прийняло актив в управління, оформило акти приймання-передачі і несе за нього відповідальність. У межах нової моделі управління активами, передбаченої реформою, цей актив буде повторно виставлений на прозорий конкурс і отримає управителя — після завершення процедурного циклу, але в чітких правових рамках.

Це важливий елемент реформи: перейти від ручного управління і процедурного хаосу до системи, де блокування через скарги не зупиняє процес, а лише відтерміновує його в межах закону

На сьогоднішній день ми фіксуємо дії, які фактично перешкоджають виконанню рішення суду. Правову оцінку цим діям мають надати правоохоронні органи в межах кримінального провадження. Саме для цього і передається вся відповідна інформація в установленому законом порядку.

– Ви про усе це інформували правоохоронців?

– Ми обов'язково проінформуємо про це правоохоронні органи в установленому законом порядку.

– Чому досі цього не зробили?

– Відбивалася від атак (посміхається, -авт.). Це – жарт. Насправді актив групи IDS Ukraine має такий вигляд. Проведена оцінка. Ми тричі проводили ринкові консультації. Визначили умови, публічно задекларували і провели круглі столи, комунікували з ринком, надавали консультації, роз’яснення. Тобто, проводили підготовчу роботу до зрозумілого прозорого конкурсу з пошуку управителя. Проводили зустрічі із самою групою IDS Ukraine, представники якої декларували конструктивну співпрацю, надавали документи і інформацію, доки актив не було виставлено на аукціон.

Наприкінці листопада ми виставили цей актив на аукціон і він міг відбутися вже 12 грудня. Але з 12 грудня відбувається і поширення в медіа різнопланової інформації про цей актив, і технічне блокування. Аукціон наразі заблокований. Ми зі свого боку вживаємо юридичні заходи в рамках антимонопольного законодавства, в рамках законодавства про публічні закупівлі, закону про АРМА, реагуємо на скарги, які подаються. І, звісно, будемо інформувати правоохоронні органи про протидію у виконанні рішення суду. Тому що на сьогоднішній день цей актив арештований і не має сенсу дискутувати про те має виконувати АРМА рішення суду чи не має.

– Уряд передає для розселення внутрішньо переміщених осіб нерухомість, яка наразі перебуває в управлінні АРМА, заявила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Про яку саме нерухомість йдеться?

– Це готелі, відпочинкові комплекси, а надалі це будуть квартири, які ми заберемо за актом приймання-передачі і встановимо над ними фізичний контроль. Тобто, це активи, які придатні для проживання, і які з тих чи інших обставин АРМА не може здати в управління.

Наразі ми підібрали пул активів, кожен з яких потребує індивідуального відпрацювання. Тому що кожен з цих активів має свою індивідуальну проблематику. Десь це пов’язано з описом активу, десь – з його утриманням, використанням чи юридичною складовою. До кожного активу ми підходимо індивідуально. І наразі працюємо над списком об’єктів, які можуть бути використані для розселення внутрішньо переміщених осіб. Це дійсно дуже важлива робота, яка має колосальне соціальне і економічне значення для нашої держави.

– На яких умовах нерухомість передаватиметься під потреби ВПО?

– Закон про АРМА містить норму, яка визначає спеціальну процедуру передачі таких об’єктів. Активи можуть передаватися державним підприємствам, державним організаціям, які можуть займатися функційною діяльністю. Деталізований регламент користування цими об’єктами будемо розробляти спільно з іншими міністерствами і державними інституціями.

– Чи зможуть вже цього року в такі об’єкти заселитися люди?

– Якщо говорити про оптимістичний реалізм, то ми будемо готові розпочати передавати такі об’єкти для заселення у другому кварталі цього року.

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"

Фото: Ангеліна Шорохова та пресслужба АРМА