Комісія, яка перевіряла всі цінності і мощі святих у печерах, фактично завершила роботу, - директор Заповідника Максим Остапенко

Автор: Ольга Скороход

Поновлення Максима Остапенка на посаді директора Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" стало подією не лише для музейників. Людина, що "вигнала московських попів з Лаври", – таке реноме завоював Остапенко. За підтримки Мінкульту йому дійсно вдалося зробити те, на що ніхто не наважувався. Однак також ідеться про фахівця, який дав новий поштовх науковій та реставраційній роботі заповідника.

Його було звільнено навесні минулого року під сумнівними і дивними приводами, зокрема за те, що Остапенко дозволив пофарбувати один з виставкових залів у червоний колір. У професійній спільноті є чутки й натяки, хто за цим стоїть. Сам Остапенко публічно неохоче про це говорить і вважає, що головне – попереду.

У розмові з Цензор.НЕТ він змалював масштабну перспективу розвитку Лаври, яка має повернути собі статус й імідж української святині та центру української ідентичності. А також заінтригував – чи відкриють нарешті славнозвісні печери для відвідування.

ЛИШАЄТЬСЯ 25 РОКІВ ДО ТИСЯЧОЛІТТЯ ЛАВРИ. МАЄМО ГІДНО ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЦІЄЇ ДАТИ

- З чиєї ініціативи вас повернули?

- Звільнення, яке відбулося у травні 2025 року, було абсолютно несправедливим і негідним за формою. Якби мені сказали, що я не відповідаю певним критеріям, то я би сам написав заяву і спокійно звільнився б. Натомість вигадали дивний привід для звільнення.

Я дякую Тетяні Бережній, яка в цій історії розібралася особисто, і замість того, щоб довго судитися, ми уклали мирову угоду.

- Оскільки ваше повернення можна фактично називати другою каденцією, то яку мету ставите перед собою тепер на посаді директора Заповідника?

- Я розумію величезний список питань, які переді мною стоять, тому маю працювати ще краще. Потрібно виконувати різноплановий масив роботи зі збереження самого Заповідника і всієї його спадщини, історико-культурної складової та наративу Заповідника. З іншого боку, це величезний виклик щодо підтримки Православної Церкви України як однієї з ланок у боротьбі з московською церквою.

До того ж, Лавра входить у важливий історичний період, тому є стратегічні орієнтири. Лаврі цьогоріч виповнюється 975 років і лишається 25 років до її тисячоліття. Вся українська громада має зустріти цю дату з абсолютно іншим усвідомленням Києво-Печерської Лаври.

- Яким усвідомленням? Без шлейфу російських ряс?

- Це національна і православна святиня, яка значною мірою була ключовою точкою формування української ідентичності. Тисячі українців різних часів були дотичні до її діяльності. Це колосальна кількість людей, які творили українську ідею. Для того, щоб вистояти у світоглядній боротьбі, в якій ми зараз перебуваємо, ми повинні розуміти те, який маємо фундамент і духовні основи.

Тому наше завдання – запустити такий стратегічний напрям, щоб попри роки і зміну керівництва весь світ усвідомив, чим є Києво-Печерська Лавра. Бо, на жаль, через століття домінувань російської ідеології більшість людей, особливо за кордоном, сприймають Лавру як російську святиню.

До Лаври прив’язалася токсичність Паші Мерседеса і Лавру сприймають як вотчину російських церковних олігархів, які по своїй суті не є християнами. Відновлення українського служіння в Лаврі – це один з пріоритетів, який перед нами стояв і стоїть.

- І все ж, у чому бачите найбільший зв’язок між тим, що робили у попередні роки, і як діятимете далі на цій посаді?

- Найбільше досягнення у тому, що ми сформували тут велику кількість позитивних спільнот, які реалізовують тут різноманітні проєкти і формували новий наратив Лаври. Саме ці спільноти підтримали мене після такого дивного звільнення. Взаємодія держави, громадянського суспільства і церкви може дозволити створити ту синергію, яку Лавра має робити для нашої перемоги на духовному фронті.

ТЕПЕР ЄДИНОЮ МОНАСТИРСЬКОЮ ГРОМАДОЮ В ЛАВРІ БУДЕ ПЦУ

- Ви сказали, що російський флер у Лаврі особливо помітний за кордоном. Як ви це пояснюєте?

- Ще до роботи в цьому Заповіднику я неодноразово з цим стикався, що більшість людей, з якими я розмовляв про значення Лаври, казали, що вони вважали її російським монастирем. Це було дуже неприємно чути. Більшість людей за кордоном не знають, що Русь була хрещена в Києві, а Московія - фактично століттями окуповувала Україну. Росія в інформаційній площині робить колосальні зусилля для просування власного наративу. У релігійному і духовному полі вони роблять не менше. Наприклад, наратив, що "в Киеве притесняют русскую церковь". Лавра в інформаційній війні проти нас відігравала важливу роль. Якщо дивитися ґуґл мепс російською мовою, то там Києво-Печерська Лавра мала назву об’єкту "Отдел пропаганды РПЦ в Украине".

Завдання України - повернути світу правду про Київ як християнський центр, з якого постала Русь, і зруйнувати імперський міф росії про "спільну спадщину", яку росіяни тисячоліттями викрадали в українців. Наш фокус у цій ситуації - не виправдовуватися, а впевнено формувати власний наратив, де Лавра є символом тяглості, свободи віри та майбутнього. Це має бути системна державна політика і підтримка суспільства.

- Наскільки реально втілити прагнення, щоб Нижня Лавра цілком перейшла у відання ПЦУ?

- В стінах Києво-Печерської лаври має лунати українська молитва. 2 лютого 2026 року Мінкульт передав два корпуси Нижньої лаври у користування монастирській громаді Православної церкви України. Тепер єдиною монастирською громадою в Лаврі буде ПЦУ. Це історична подія.

- Яка подальша доля головної перлини Заповідника – печер?

- Маю надію, що найближчим часом ми відкриємо печери для вільного доступу – і для здійснення літургій, і для вірян, і для всіх охочих відвідати храми Ближніх і Дальніх Печер. Це була величезна точка негативу, коли через безпекову ситуацію і суди ми були вимушені обмежити доступ до всієї нижньої території. До завершення судів там перебували лише монахи ПЦУ і УПЦ.

Лавра – це печерний монастир, і сюди багато хто їде передусім заради знаменитих печер, в яких перебувають мощі 120 святих. Я переконаний, що навіть прекрасні храми Верхньої Лаври не можуть замінити досвід, який людина отримує, відвідуючи печери.

Я, як директор Заповідника, приймаю цей виклик. Комісія, яка перевіряла всі цінності і мощі святих у печерах, фактично завершила роботу. Вирішені безпекові питання. Лишаються технічні моменти, і я сподіваюся, що найближчим часом українці і гості України зможуть знову відвідувати лаврські святині в печерах.

- З огляду на події минулого як діятимете у разі фактичного протистояння з боку УПЦ і їхніх фанатиків?

- Суди ще тривають. До рішення суду ніхто монахів не виселятиме. Це може зробити тільки виконавча служба, і ми з повагою ставимося до всіх громадян України. Держава має забезпечити контроль над пам’ятками історії, культури і духовною спадщиною, тож ми це робитимемо. Це дуже непросте завдання, але ми маємо зробити все, щоб відродити знамените паломництво до лаврських святих.

- Україна є світською державою, яка відокремлена від Церкви. Вочевидь, вам не раз доводилося чути цей закид як очільнику державного Заповідника, і ще доведеться почути. Як ви для себе пояснюєте цей делікатний момент?

- Лавра – це православний монастир. Більше того, історично Лавра мала ставропігію Константинопольського патріархату з давніх-давен до кінця XVII століття. Зараз ПЦУ має Томос, тому має право створювати умови для служіння в межах Лаври, бо церква держави-агресора показала всю свою неукраїнську сутність. Тому ще в 2023 році було консолідоване рішення і Президента, і Міністерства культури, і Заповідника. Фактично зараз ми завершуємо юридичні процеси, які були розпочаті тоді.

Тобто мова про лобіювання, а про те, що монастир має відродити Лавру саме православної святині.

РОСІЙСЬКА ЦЕРКВА ФАКТИЧНО СТВОРЮВАЛА ЖК "ЛАВРА", ВКЛЮЧНО З СЕМИПОВЕРХОВИМ ГОТЕЛЕМ

- На якому етапі перебуває комісія з оцінки стану Нижньої Лаври і печер після перебування там МП?

- Я був ініціатором, щоб комісія максимально швидко запрацювала, проте до її складу я не входив. Ми забезпечили їй доступ до печер у квітні 2025 року. Все було зроблено правильно, і на сьогодні комісія практично завершила експертизу.

Подібна комісія з вивчення останків святих діяла аж в кінці 80-х років минулого століття. Після цього подібних фахових експертиз не проводили. Нині пророблено величезну організаційну, наукову і технічну роботу, бо умови перебування у печерних святинях є надсерйозними. Плюс, все відбувалося з дотриманням обрядових моментів, хоча це було непросто через серйозний тиск.

- У ЗМІ протягом всіх років перебування УПЦ в Лаврі просочувалася інформація щодо знищення автентичних інтер’єрів та інших втрат. Чи можна на сьогодні сказати, наскільки втрати є незворотними?

- Ключовою претензією до монастиря МП було те, що протягом тривалого часу, особливо з середини 2000-х років по 2015 рік Лавру перетворили на майданчик для незаконної забудови. У 2007 році було прийнято План організації території, яким фактично передбачалося створення ЖК "Лавра", включно з семиповерховим готелем. На території Лаври було зведено 17 нових будівель, в тому числі маєтки у 2-3 поверхи.

В ансамблі Дальніх Печер на фоні автентичної забудови XVII-ХІХ століть видно неймовірні спотворення. Ми лише нещодавно знайшли план території, розроблений МП. Згодом ми публічно пояснимо, як під диктовку Московської церкви відбувалися спотворення.

Щодо стану печер, то там серйозних змін не відбулося. Але наратив, який транслювався з цих об’єктів, - не відповідає правді. Ще у 2023 році я чув про "российского богатыря Илью Муромца", який похований у лаврських печерах. Хоча Ілля Муромець - богатир Київської Русі, він родом з Чернігівщини.

І таких прикладів російського впливу і дезінформації, метою яких було знищення українського, відбувалося багато. На всі ці наративи ми будемо відновлювати історичну справедливість.

- Яке майбутнє цих незаконних будівель?

- Щодо них має бути державне рішення після завершення інвентаризації. У 2024 році нарешті Київрада проголосувала за оформлення за державою всієї землі у 27 га під цією пам’яткою ЮНЕСКО. Наступний етап – інвентаризація. Держава має проаналізувати, що саме із нової забудови має бути прибрано. А щонайменше кілька таких кричущих об’єктів є відвертим знущанням з Лаври. Це ангари, прибудови, що псують сприйняття цього святого місця.

З іншого боку, є декілька об’єктів, знесення яких завдасть ще більшої шкоди ансамблю Лаври. Тобто це питання мають розглянути на спеціальній комісії в Міністерстві культури, рішення має бути прийняте по кожному об’єкту. Це один з ключових пріоритетів.

- Вам доводиться мати справу з наслідками російської присутності в Лаврі не лише на рівні наративу, але у візуальних маркерах. Київ загалом має дійти консенсусу про те, як розповідати історію Булгакова чи Сікорського. Якщо взяти Лавру, то що ви пропонуєте робити з могилою імперського прем’єр-міністра Петра Столипіна?

- Мене на росії називали поганими словами через пропозицію повернути Російській Федерації Столипіна і обміняти його на наших військовополонених, тіла наших військових та викрадені культурні пам'ятки.

За метр від Столипіна розташоване поховання, яке було зроблене за наказом Петра І "в назидание всем мазепинцам" - це могила Іскри і Кочубея. Тобто це представники старшини, які зрадили Україну і свого гетьмана, і яких було страчено за наказом того ж Петра І, а потім їх урочисто поховали тут. Тобто російський пантеон тут формувався 300 років. При цьому було розчищено простір від князівських поховань, від поховань видатних людей литовського періоду і козацьких часів. Від гробниці Петра Могили не лишилося й місця. А могили російських сатрапів та генералів – у прекрасному стані.

Це також виклик, над яким ми працюємо. Натомість ми повертаємо в Лавру особистості доімперського періоду. Одним з них є Костянтин Острозький (цьогоріч виповнюється 500 років з дня його смерті). В Успенському соборі на гроші литовської сторони відроджується його барельєф (для Литви він також є видатним діячем). Віднайти і позначити місце поховання Петра Могили – також серед наших завдань.

У 2024 році ми вшанували місце поховання архімандрита Алексія Плетенецького, який заснував лаврську друкарню і через неї транслював багато речей, пов’язаних з формуванням української ідентичності, а рішенням Синоду ПЦУ цього видатного українця було канонізовано.

Також багато робиться для вивчення Київського князівства Литовського періоду (XIII-XV століття). Чимало пам’яток є пов’язаних з козацьким періодом. Наприклад, фактичний засновник Запорозької Січі Остафій Дашкович був похований в Успенському соборі, але про це немає жодного напису чи крапочки, щоб віддати йому шану. Зате там же, в Успенському соборі могила людини, яка знищила залишки української автономії, - графа Румянцева-Задунайського. Це величезний пам’ятник з барельєфом і бюстом.

Тому наше завдання - повернути у публічний простір українське обличчя і українських діячів Лаври.

Встановлення пам’ятного знаку гетьману Івану Мазепі - це надважливий крок, який ініційовано громадськими діячами і меценатами. Мазепа є найвидатнішим ктитором Лаври, тобто людиною, яка зробила найбільше для збереження і розбудови Лаври. Його мати була ігуменею Дівочого Печерського монастиря, на місці пізніше був побудований Арсенал. На тій території вона і була похована на початку XVIII століття.

З УСІХ ОБ’ЄКТІВ ЛАВРИ, ЯКІ ПОЧИНАЛИ РЕСТАВРУВАТИ ЗА ОСТАННІ 20 РОКІВ, ЖОДЕН НЕ ДОВЕДЕНИЙ ДО НОРМАЛЬНОГО СТАНУ

- Питання реставрації у Києво-Печерській є вічним, тому що з такою кількістю споруд одна реставрація закінчується, а інша починається. У 2024 було відновлено роботи у Троїцькій надбрамній церкві. І все ж навіть по зовнішньому стану багатьох споруд видно, що вони кричать про термінову реставрацію. Чи є плани системної реставрації?

- Системна робота у цьому плані розпочнеться після затвердження програми підготовки до тисячоліття Києво-Печерської Лаври. Наразі ми маємо наслідки того, що культурна галузь десятиліттями була недофінансована. А для реставрації безперервність фінансування є дуже важливим. Реставрації, як хірургічна операція – якщо починаєш, то її неможливо кинути на півдорозі. На жаль, з усіх об’єктів Лаври, які почали реставрувати за останні 20 років, жоден не доведений до нормального стану. Навіть на Великій дзвіниці встигли виконати лише першу чергу реставрації під Євро-2012.

Єдиний об’єкт Заповідника, який був повністю зроблений, розміщений поза межами Лаври – Церква Спаса на Берестові. Свого часу корпорація "Рошен" допомогла відреставрувати і провести весь комплекс робіт, починаючи від археологічних розкопок і закінчуючи благоустроєм території. Тобто зроблено це не на бюджетні кошти. Держава поки не змогла завершити в Лаврі жоден об’єкт.

В останні два роки я, розуміючи, що країна перебуває у стані війни, намагався залучити благодійницькі кошти. Завдяки цьому ми зробили ремонтні роботи на дзвіниці й змогли її відкрити для відвідувачів у 2023-му. У 2024-25 роках завдячуючи благодійникам, було відновлено реставрацію Троїцької надбрамної церкви. Наприкінці 2024 року держава змогла виділити кошти на ремонт даху Башти Івана Кущника, там була пошкоджена покрівля, і це вдалося вирішити, але сама башта все ще потребує реставрації.

Попереду надзвичайно важлива справа – реставрація Онуфріївської Башти, яку Мазепа будував як власну усипальницю. Сьогодні ми плануємо відкрити там музей Івана Мазепи, і сьогодні цей об’єкт як музейний комплекс вже готовий на 70%. Проведено фантастичну роботу, але все зупинилося через війну.

Є ще цілий ряд об’єктів, які потребують термінової реставрації або хоча б консервації. На жаль, фінансування на це немає. Найближчим часом ми запускатимемо фандрейзинг для реставрації наших святинь, і ми маємо партнерів, які розуміють, що нинішня війна точиться і за духовні цінності.

- Колектив такого Заповідника як Києво-Печерська Лавра величезний. Дехто тут працює все життя і звик подавати гібридну малоросійську історію Лаври, яку ми довгий час чули. Наскільки ви відчуваєте, що команда повною мірою підтримує ваш бік і вашу лінію?

- Кожному в голову не залізеш, тим більше в колективі, дехто працює поколіннями. Моє завдання – мотивувати людей шанувати Україну і донести думку, що семантично-духовний фронт також є фронтом цієї війни.

Росія перетворила Лавру на один з плацдармів промивання мізків українців і знищення українства. Нагадаю, звідки почався Антимайдан. Де розміщувався його штаб? Де Гіркін з Малофєєвим влаштовував виставку "Дары волхвов". Рівно за місяць до розстрілів на Майдані завезли цю виставку невідомо чого, щоб прикрити Антимайдан. Потім з Лаври ця виставка разом з Гіркіним поїхала до Севастополя.

Тому зараз завдання, щоб ми усвідомили, що всі є частиною інформаційного спротиву. Росії не потрібні посадки Донбасу. Росії потрібні ті символи, які дозволяють їм ліпити свою недоімперію: зліплювати наративи СРСР, Російської імперії і Золотої Орди. Вони визначили Лавру одним із символів своєї ідентичності. Усвідомити це має все суспільство.

 Ольга Скороход, Цензор. НЕТ

Фотографії надані Національним заповідником "Києво-Печерська лавра"