Поліграф для системи: чи спрацював механізм очищення для правоохоронних органів
Одне із заявлених завдань, яке мав би вирішити закон про діяльність НАБУ і САП, прийнятий зі скандалом влітку минулого року, – це очищення від "російського впливу". Причому не лише антикорупційних структур, а й інших органів правопорядку, Офісу Генпрокурора. Законом на це передбачено пів року.
І цей строк майже завершився, коли в ЗМІ з’явилося розслідування антикорупційного центру "Межа" про батька Генпрокурора, який нібито отримав російський паспорт і відвідує територію російської федерації, а також родичів його заступників з російським громадянством і бізнесом на окупованих територіях. Звісно, така інформація не могла не викликати суспільний резонанс. Тому ми вирішили розібратися, чи дали прописані в законі заходи якісь результати, і які наслідки це мало для тих, хто не пройшов перевірку.
ПЕРЕВІРКА ПРОКУРОРА
Коли влітку минулого року люди вперше за час повномасштабної війни вийшли на вулиці в різних містах країни, щоб не дати знищити незалежність НАБУ і САП, влада активно жестикулювала меседжем про те, що зміни в законодавстві потрібні, аби уникнути "російського впливу" в антикорупційних інституціях. А передувала прийняттю законопроєкту, який став приводом для акцій з картонками, спецоперація, яку провели СБУ й ОГП. "Цензор.НЕТ" писав про масові обшуки у співробітників НАБУ, затримання детективів, яким закидали зв’язки з росією і реакцію на те, що відбувається, очільників НАБУ і САП. Бо в ті дні СБУ прийшла з перевіркою і до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, щоб з’ясувати, чи дотримується законодавство про держтаємницю. У САП заявили: працівники СБУ отримали доступ до усіх проваджень та спецоперацій, які ведуть НАБУ і САП. У Службі безпеки заперечили, наполягаючи, що перевірка у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не передбачає отримання доступу до інформації про НСРД, а також спецоперації.
Своєю чергою президент в одному зі своїх звернень наголошував, що "Антикорупційна інфраструктура працюватиме. Тільки без російських впливів — від цього треба все очистити". І від цього наміру він вочевидь не відмовився, коли подавав законопроєкт, спрямований на відновлення незалежності та повноважень НАБУ і САП. Цей крок став реакцією на протести та міжнародний тиск після попереднього урізання повноважень антикорупційних органів, зокрема заборони Генпрокурору втручатися в розслідування та зміни підслідності справ. У підсумку – НАБУ і САП зберегли незалежність, а очищення від ворожого впливу стало нормою закону.
Зокрема, у прикінцевих і перехідних положеннях закону № 4560-IX передбачено, що протягом шести місяців з дня набрання ним чинності Служба безпеки України має провести перевірку працівників Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь російської федерації, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Окрім того, законом передбачено періодичне (не рідше одного разу на два роки) проходження працівниками цих органів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа.
Тому після появи в ЗМІ інформації щодо можливих зв’язків з рф родичів Генерального прокурора і його заступників, ми направили на ім’я Руслана Кравченка запит, де просили прокоментувати факти, викладені в ЗМІ і повідомити, чи проводились щодо них перевірки, в тому числі, із застосуванням поліграфа, на предмет вчинення дій на користь держави, визнаною Верховною Радою України державою-агресором, і які результати таких перевірок. Також запитали, чи вказували Генеральний прокурор, його перший заступник Вдовиченко та заступники Логачов і Крим, про яких йдеться в розслідуванні "Межі", у щорічних деклараціях доброчесності прокурора за 2025 та минулі роки в графі "Додаткові відомості" викладені у ЗМІ факти взаємовідносин їхніх родичів з російською федерацією. Про додаткові відомості написали невипадково, бо у тих пунктах, які там перераховані, як обов’язкові, про зв’язки з росією чи будь-якою іншою державою, не йдеться.
Звісно, запитали, чи перевірялися такі факти, якщо прокурори про них повідомляли, і чи планується призначення службового розслідування за фактом подання ними в Декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.
Відповідаючи на ці запитання, в Офісі Генпрокурора, зазначили, що Відділом психолого-поліграфологічного вивчення працівників органів прокуратури Генеральної інспекції вжито заходів, спрямованих на підготовку та проведення поліграфологічних досліджень працівників Офісу Генерального прокурора, які мають допуск до державної таємниці. Проведення таких заходів узгоджується зі Службою безпеки України. І уточнили, що відомості про результати поліграфологічних досліджень становлять службову інформацію, а довідкам про результати дослідження присвоєно гриф "Для службового користування".
Також додали, що прокурори дійсно щороку проходять процедуру таємної перевірки доброчесності шляхом заповнення декларації доброчесності прокурора. І уточнили, що у переліку відомостей, про які має повідомляти прокурор у такій декларації, відсутні твердження про громадянство іншої держави у близьких родичів, місце їх проживання та працевлаштування останніх, у тому числі тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.
"Враховуючи, що у поширених медіа публікаціях відсутні об’єктивні відомості про протиправні дії вчинені безпосередньо прокурором, сама по собі інформація стосовно близьких родичів, у тому числі тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях, не може бути предметом таємної перевірки доброчесності, оскільки вона не містить фактичних даних про невідповідність тверджень в Декларації доброчесності прокурора. У зв’язку з цим, на цей час відсутні підстави для проведення службового розслідування за фактами викладеними у медіа стосовно близьких родичів керівництва Офісу Генерального прокурора", - пояснили в ОГП.
Щодо фактів, які були опубліковані, у відповіді, наданій редакції, наведено коментар Генерального прокурора Руслана Кравченка: "Я не є прихильником публічного обговорення сімейних обставин. Але коли з приватних історій намагаються зробити інструмент політичних маніпуляцій, я вважаю правильним говорити прямо.
Мої батьки розлучилися у 2020 році. Відтоді моя мати та сестра проживають у Києві. Востаннє я спілкувався з батьком у 2022 році.
Чи отримував мій батько паспорт рф, я не знаю, знати не хочу і не можу, оскільки не підтримую з ним спілкування. Якщо він ухвалював будь-які рішення, це його особистий вибір і його персональна відповідальність.
Ні як син, ні як Генеральний прокурор я не відповідаю за дії своїх родичів.
Тепер щодо членів моєї команди.
Марія Вдовиченко
У матеріалах особової справи Першого заступника Генерального прокурора Марії Вдовиченко містяться її автобіографії, подані у 2014, 2019, 2023, 2025 роках. У кожному з цих документів вона зазначала інформацію про близьких родичів, у тому числі тих, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території російської федерації.
В автобіографіях 2023 і 2025 років вона окремо повідомляла, що її брат Левандовський Олександр проживає в рф, при цьому точне місце його перебування їй невідоме, бо будь-яке спілкування з ним відсутнє.
Також вона відкрито повідомляла про ці факти під час співбесід в ході атестації прокурорів за участі міжнародних членів комісії. Жодних застережень або претензій не було. Атестацію вона пройшла успішно.
Перед її призначенням заступником Генерального прокурора було скеровано офіційний запит до Служби безпеки України щодо наявності можливих обмежень для призначення на посаду. У відповіді СБУ зазначено, що підстав для заборони призначення не встановлено.
Максим Крим
Щодо заступника Генерального прокурора Максима Крима.
Його дружина народилася та проживала в Криму до 2015 року. Після окупації півострова у 2014 році російська федерація здійснювала масову примусову паспортизацію громадян України. Вона стала жертвою цієї політики − як і сотні тисяч інших мешканців тимчасово окупованої території.
У 2015 році вона залишила Крим.
Україна не визнає документи, нав’язані окупаційною владою. Так зване "автоматичне" громадянство є незаконним і не створює правових наслідків для нашої держави. Отримання документа під примусом не означає добровільного набуття громадянства держави-агресора і не формує правового зв’язку з нею.
Жодних фактів, які б свідчили про вплив цих обставин на службову діяльність Максима Крима або про конфлікт інтересів, не існує.
Віктор Логачов
Родина заступника Генерального прокурора Віктора Логачова походить із Луганська. Після початку російської агресії у 2014 році сім’я втратила 90% своїх активів на тимчасово окупованій території. Те що вдалося зберегти релокували до Сіверськодонецька та Станиці Луганської. Після подальшої окупації ці активи були втрачені остаточно.
З 2014 року родина проживає у Києві. Жодних фактів відвідування тимчасово окупованих територій або контролю над підприємствами немає.
Рейдерство та заочні перереєстрації – типова практика окупаційних адміністрацій щодо бізнесу українців, які залишили захоплені території.
Марія Вдовиченко, Максим Крим, і Віктор Логачов мають чинні допуски до державної таємниці, надані після перевірок СБУ.
Я розумію, що в умовах війни суспільство особливо чутливе до будь-яких зв’язків із державою-агресором.
Але принцип персональної відповідальності ніхто не скасовував. І навіть під час війни, закон не можна замінити публічними звинуваченнями".
Згадалося, як свого часу серйозно ставилися до проведення дослідження на поліграфі у Головній військовій прокуратурі, де раніше працювали Кравченко і Крим. І виявлення можливих зв’язків з рф було серед першочергових завдань. Чи стануть подібні перевірки обов’язковими в ОГП, невідомо. З одного боку – існують і наказ Генпрокурора, і відповідна інструкція з проведення перевірок на поліграфі. З іншого – незрозуміло, що з графіком їх проведення. Принаймні відповіді на питання щодо черговості проходження поліграфа керівництвом ми не отримали.
САМООЧИЩЕННЯ В СБУ
Щоб дізнатися, чи проводились перевірки в ОГП і інших органах, зазначених в законі, і що вони показали, направили запит до Служби безпеки України. В ньому ми також просили повідомити про заходи, вжиті за результатами таких перевірок. На що отримали досить стриману відповідь, в якій йдеться про те, що спецслужба здійснює комплексні заходи для своєчасного виявлення та припинення діяльності, яка шкодить державній безпеці. Але про будь-які результати таких заходів, як і про перевірки, які мали провести протягом шести місяців з моменту набрання чинності законом, у відповіді нічого не сказано. "Водночас, законами України обмежено доступ до інформації у сфері державної безпеки. Заборонено, зокрема, оприлюднювати або надавати (розголошувати) зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення органами державної безпеки стосовно певної особи відповідних заходів до прийняття рішення за їх результатами. Відповідно до частини другої статті 6 та пункту 2 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" детальні відомості з порушених питань розголошенню не підлягають", - зазначено в листі. Хоча в запиті йшлося про результати перевірок державних органів, там не вказано жодного прізвища.
Шість місяців, відведених законом на проведення перевірки в правоохоронних органах і ОГП, минули. І суспільству важливо було б почути, чи була ця перевірка комплексною, чи виявлено людей, які працюють на росію, в якомусь з правоохоронних органів чи в прокуратурі. Чи затримані вони, чи пред’явлено підозри.
Бо коли в законі з’явилася норма про перевірку, її обережно, але критикували, натякаючи, що усіх правоохоронців через кому там записали виключно для того, щоб виправдати тиск на антикорупційні органи. А нині результати перевірки важливо було б почути ще й на тлі заяв очільників НАБУ і САП про можливі нові атаки на антикорупційну систему.
Тим часом, глава держави заявив про очищення в самій спецслужбі. "Були доповіді Служби безпеки України – я доручив Євгенію Хмарі та Олександру Покладу працювати на очищення Служби від тих, чий інтерес – зовсім не Україна. Є вже результати. Сьогодні були відповідні затримання, і дуже важливо, щоб були справедливі вироки", - повідомив він під час свого звернення.
Про затримання кого саме йдеться, Володимир Зеленський не уточнив. Можливо, про це ми з часом почуємо вже у судових засіданнях, якщо їх не закриють від громадськості й журналістів.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
