Як спекти паску на прайс-кепах, або Через чиї майбахи українці знову без світла

Автор: Татьяна Николаенко

Вже тиждень Україна знову живе з тимчасовими відключеннями світла. Хоча не повинна б. Весна об’єктивно мала б стати для українців періодом передишки після складної зими. Зараз стає більше сонця, значить на ринок заходить додаткова сонячна енергія. Після сніжної зими добре працює гідроенергетика. І ще працюють атомні блоки, які влітку підуть на ремонт, і тоді нас знову чекатимуть відключення.

Але якщо природа на боці українців, то чиновники – вирішили інакше.

Взимку через дефіцит електроенергії НКРЕКП тимчасово підвищила прайс-кепи (граничні межі ціни,- ред.) до 31 березня, щоб стимулювати імпорт та роботу генерації. Це дозволило скоротити тривалість відключень електроенергії для споживачів на 1,5 черги.

З 1 квітня 2026 року, після закінчення дії підвищених прайс-кепів за постановою НКРЕКП №70 від січня, граничні ціни на ринку електроенергії для непобутових споживачів повернулися до нижчого рівня.

Через це в значну кількість годин ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) та інших сегментах не досягають рівня, який робив би вигідним імпорт електроенергії з ЄС або запуск газової генерації на ТЕС та когенераційних потужностях, повідомляє Forbes.

"Щоб було зрозуміло, НКРЕКП зробив крок, який аналогічний встановленню граничної ціни на дизель на заправках на рівні 50 грн/л. І електроенергія зникла так само, як моментально зник би дизель", - написав у минулий четвер колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький.

7 квітня Голова НКРЕКП Юрій Власенко заявив, що комісія розпочала процедуру перегляду граничних цін на електричну енергію.

"Комісія розпочинає процедуру перегляду граничних цін. Наголошую, що на сьогодні діють граничні ціни, встановлені НКРЕКП 16 січня 2026 року, і жодних змін до них не ухвалювалося. Йдеться саме про відкриття процедури для збору зауважень і пропозицій усіх заінтересованих сторін", – пояснив він.

Але історія видається такою, що якщо щось діяло до 31 березня, то треба було або продовжити дію документу або створити новий.

Джерела Цензор.НЕТ кажуть, що на рівні серединної ланки готувалось продовження дії підвищених прайс-кепів. Але потім раптом все зупинилось.

"На ринку енергетики досить легко стати параноїком, але ми знаємо, що постанова готувалась. А потім ця робота зупинилась. Чому? Хтось вирішив, що прайс-кепи мають спуститися на свій історичний рік. Від кого розпорядження? У нас єдиний орган, хто приймає рішення", - говорить співрозмовник видання на ринку.

До речі, Власенко заперечує, що саме прайс-кепи впливають на зниження імпорту.

"На ринок впливають об’єктивні фактори, зокрема скасування з 1 квітня 2026 року Кабінетом Міністрів України газового ПСО, що призвело до зростання собівартості та часткового призупинення генерації, передчасне скасування Кабінетом Міністрів України рішення щодо зобов’язання суб’єктів господарювання здійснювати імпорт електричної енергії для забезпечення власних потреб, а також ремонтні кампанії та відновлення пошкодженої інфраструктури", - заявив Власенко.

"При цьому імпорт електроенергії поступово відновлюється і станом на 6 квітня становить близько 87% від рівня 31 березня", - додав він.

Але зниження прайс-кепів – це не єдине рішення, яке боляче вдарило по альтернативній генерації.

Другий крок, який здійснив уряд – це зниження газового ПСО.

Механізм ПСО - покладання спеціальних обов’язків, це фактично теж державне регулювання цін.

Кабінет Міністрів з 1 квітня змінив постанову №222 та скасував пільговий газ для електрогенерації, залишивши їх ще на пів року тільки для прифронтових територій.

Після цього "Черкаситеплокомуненерго", зокрема, оголосило, що вимушено відключило свої когенераційні установки та припинило генерувати електрику.

В інтерв’ю "Енергореформі" директор підприємства Павло Карась зазначив, що тепловики готові працювати на ринку, але потрібні зрозумілі механізми та справедливі умови.

За його словами, скасування урядом з 1 квітня пільг на газ для виробників електроенергії поставило під загрозу розвиток когенерації підприємствами теплокомуненерго, оскільки на сьогодні вони не мають механізмів закупівлі природного газу на ринку.

"Насправді є рішення. Постановою уряду №812 передбачені поставки газу для виробництва тепла (...). Там також є так званий обсяг №2 – газ, що використовується для виробництва е/е (когенерація) для власних та інших потреб. Тому можна просто дозволити ТКЕ використовувати природний газ за так званим обсягом №2. Це буде газ за ринковою ціною", – пояснив Карась в інтерв’ю.

Реакція власників газових електростанцій була вочевидь значно бурхливіша.

"Оператори цих нових газових електростанцій 14 березня отримали повідомлення, що з 9 березня вони не споживають газ, який надавали за спеціальною ціною, і за той період — 9–14-те — мають сплатити штраф, тому що уряд ухвалив рішення заднім числом", — розповів Володимир Кудрицький, якого цитує LB.UA.

"Другий факт. 30.03 уряд, коригуючи попереднє рішення, каже, що ми даємо пільговий газ прифронтовим територіям, там, де є газопоршневі газотурбінні установки, але тільки тим, які введені в роботу з 1 грудня 2025 року. Ті газопоршневі установки, які працювали в листопаді 2025 року, в жовтні (пам'ятаєте, як у нас усе добре було?), вони не потрібні і шкідливі. У них буде ціна газу в півтора-два рази вища", - додав колишній очільник "Укренерго".

В розмовах з представниками ринку навіть доводилось чути, що хоча суб’єкти ухвалення двох рішень різні – по прайс-кепах рішення приймав НКРЕКП, по ПСО – Кабмін, але в них є спільний вищий знаменник.

"Було щось ніби сказано, що виробники децентралізованої генерації занадто піднялись і пересіли на майбахи", - каже один зі співрозмовників.

Нелюбов влади до децентралізованої генерації була "політикою партії" в часи міністра енергетики Галущенка. Але і зараз не сильно змінилась. Логіка проста - багатьох невеликих гравців важко в стійло заганяти.

Кажуть, представники ДТЕК зараз дуже добре спілкуються з президентом. Гендиректор компанії Максим Тімченко ходить на наради. А ДТЕК, якщо подивитись тверезо, аж ніяк не зацікавлений в децентралізації.

"ДТЕК боїться втратити ринкову владу і хоче гроші на децентралізовану генерацію від донорів направити на відбудову своїх старих станцій", - припускає один з учасників ринку.

Єдиний, хто заступився за уряд в цій ситуації, це експерт ExPro Consulting Михайло Свищо.

"Виробники електроенергії, які останні роки отримували пільгову ціну на газ, продають вироблену з нього електроенергію за ринковими цінами. Це створювало викривлену ситуацію на ринку", - зазначив він.

Але з огляду на все, що відбулось в останні пів місяця, то може статись так, що 1,5 гВт, який анонсувала прем’єрка Юлія Свириденко, може і не бути.

За словами колишнього очільника Укренерго, інвестори, які будують нову генерацію, зайняли позицію очікування і зараз на стадії зупинки проєктів. Вони чекають на розуміння, що уряд далі збирається робити з цінами на електрику й газ.

"Зараз початок квітня, на розгортання цієї нової генерації треба 8–10 місяців. Тому ми можемо планувати розгортання цієї нової генерації, очікувати її, але рішення про цю генерацію ухвалює не прем'єр-міністр, не президент, не уряд і не народний депутат. Її ухвалює інвестор", — зазначив Кудрицький в рамках дискусії на новій країні.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ