Лист в нікуди. Як поховають "діамантову" справу

Автор: С.Іванов

Майже 5 місяців минуло з дня, коли Служба безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою затримала першого заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна та заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Органом досудового слідства Шапакіну і Корнійцю інкримінувалось отримання хабара у розмірі понад 3 мільйони гривень за повернення техніки, вилученої у підприємства, яке займалося видобутком піску.

Під час обшуків у службових кабінетах та помешканнях затриманих були вилучені крупні суми грошей, зброя, наркотичні речовини та 102 діаманти, завдяки яким кримінальне провадження отримало назву "справа "діамантових прокурорів".

Того ж дня народний депутат від БПП Мустафа Найєм повідомив про тиск на слідство з боку першого заступника Генпрокурора Володимира Гузиря, який намагався відкрити кримінальне провадження стосовно заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе за фактом "захоплення державної установи". Згодом журналісти довели упередженість та корупційні зв'язки Гузиря, в результаті чого він був звільнений з органів прокуратури, але на його місце був призначений Юрій Севрук, людина, тісно пов'язана з Гузирем та Шокіним. Саме Шокін, Севрук а також афільована з Банковою "печерська" судова система стали головними перешкодами на шляху спрямування до суду цієї гучної справи, яка могла стати першим в історії України прикладом реального покарання прокурорських чиновників такого рівня.

"Цензор.НЕТ" уважно спостерігав за ходом розслідування провадження і за допомогою власних джерел висвітлював найбільш резонансні факти, викриті під час слідства. Таким чином, суспільство дізналось, що обидва обвинувачених попри не дуже високі прибутки держслужбовців виявилися мільйонерами, які оперували колосальними грошима, забезпечуючи лакшері-відпочинок для своїх дружин та навчання у елітних навчальних закладах за кордоном для дітей.

Закінчення досудового слідства було заплановане на листопад. Власне, саме про це повідомив ЗМІ заступник Генпрокурора Віталій Касько, який безпосередньо керував розслідуванням. "Зараз на стадії завершення деякі експертизи та процесуальні дії. До суду справу плануємо направити в листопаді", - сказав він. Термін, визначений Каськом, майже сплив, а обвинувальний акт до суду так і не спрямовано.

Завдяки джерелам у Генпрокуратурі "Цензор.НЕТ" вдалося дізнатися, яким чином очолюваний Шокіним "олдскул" буде рятувати своїх невдах Шапакіна та Корнійця. Врятувати їх - принципове питання для злочинного прокурорського конгломерату, адже вони є носіями майже безмежної кількості корупційних таємниць. У розмові зі слідчим Шапакін так і сказав: "Якщо я буду мовчати, мене витягнуть. Або вб'ють, якщо почну говорити".

Тож найближчим часом кримінальні провадження стосовно Корнійця і Шапакіна будуть вилучені у підлеглих Каська і передані у Національне антикорупційне бюро України. До речі, це рішення є цілком законним, оскільки в Україні діє Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України", опублікований у газеті "Голос України" від 25.10.2014 № 206. Згідно з нормою, яка міститься у розділі II, "Прикінцеві положення", цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Тепер звернемось до положень Кримінально-процесуального кодексу України.

"Стаття 36. Прокурор

5. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

{Частина п'ята статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014, № 1698-VII від 14.10.2014}

Стаття 38. Орган досудового розслідування

1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є:

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Стаття 216. Підслідність

5. Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206 ^-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366 ^-1, 368, 368 ^-2, 369, 369 ^-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

{Абзац перший частини п'ятої статті 216 із змінами, внесеними згідно із Законом № 628-VIII від 16.07.2015 - зміна вводиться в дію після початку належного функціонування Національного антикорупційного бюро України та здійснення ним повноважень в повному обсязі відповідно до закону, див. пункт 1 розділу II Закону № 628-VIII від 16.07.2015}

1) злочин вчинено:

Генеральним прокурором України, його заступником, помічником Генерального прокурора України, прокурором Генеральної прокуратури України, слідчим Генеральної прокуратури України, керівником структурного підрозділу Генеральної прокуратури України, прокурором Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, області та його заступником, керівником структурного підрозділу прокуратури Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, області".

Згідно з п. 3 ч. 1 Прикінцевих положень КПК України, цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: частини п'ятої статті 216 цього Кодексу (стосується детективів НАБ України), яка вводиться в дію з дня початку діяльності Національного антикорупційного бюро України, але не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, станом на 00 годин 00 хвилин 20.11.2015 року стався збіг двох подій, визначених перехідними положеннями: НАБ України працює як орган досудового розслідування, а також на зазначену дату сплинув 3-річний термін дії норми Кодексу щодо підслідності, з огляду на яку кримінальні провадження стосовно осіб, перелічених у ч. 5 ст. 216 КПК України, підлягають передаванню для організації подальшого розслідування до Національного антикорупційного бюро України.

Таким чином, просто зараз кримінальні провадження на абсолютно законних підставах готуються до передачі в установу, очолювану паном Ситником, директором НАБУ. При цьому, в Україні відсутній антикорупційний прокурор, який має здійснювати процесуальне керівництво і підтримувати державне обвинувачення у справах зазначеної категорії, а відповідно - відсутній штат антикорупційної прокуратури. Чвари навколо кандидитури антикорупційного прокурора триватимуть ще досить тривалий час, не кажучи вже про остаточну процедуру його обрання. На цьому тлі спливуть всі процесуальні терміни у справі Шапакіна-Корнійця, які, схоже, навмисно затягували розслідування, знаючи про цей прикрий, у даному випадку, аспект діючого законодавства.

Тому "діамантова" справа, яка мала б стати для суспільства певним маркером початку боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, майже приречена.

Сергій Іванов, Цензор.НЕТ