Ризики справи Мартиненка

Автор: Ірина Салій

Насірова взяли під варту, і його рідним довелося викласти 100 млн грн, щоб той не сидів у СІЗО. А Мартиненка просто відпустили на поруки нардепів і міністрів від "Народного фронту". Але попри деяку схожіть, у справах є багато відмінного.

Справа Миколи Мартиненка стане справжнім випробуванням для команд Артема Ситника і Назара Холодницького. Вже сам факт вручення підозри викликав шквал критики від народних депутатів "Народного фронту" на адресу НАБУ та САП. Ті, хто вчора голосував за створення Бюро, тепер називали його "приватною конторою", а справу - сфальсифікованою і замовленою олігархом Григоришиним.

Одні й ті ж прокурори, той самий суддя Солом’янського суду Олександр Бобровник і спільний адвокат Ігор Черезов – всі зовнішні атрибути справляли враження, що процес іде наче під кальку до справи Насірова. 

Однак голову ДФС взяли під варту, і його рідним довелося викласти 100 млн грн, щоб той не сидів у СІЗО. А Мартиненка просто відпустили на поруки нардепів і міністрів від "Народного фронту".  Але попри деяку схожіть, у справах є багато відмінного.  Важливо, що Насіров - людина в політиці по суті нова і без тривалих особистих та бізнесових зв’язків: у парламентській фракції БПП він був тільки протягом одного року. Натомість, Мартиненко - політик із 17-річним стажем.   На думку прокурорів, саме досвід та авторитет Мартиненка є головним ризиком його перебування на свободі. За словами Романа Симківа, у САП остерігаються не так втечі Мартиненка, як його впливу на решту фігурантів справи.


 ЩО ДЕТЕКТИВИ МАЮТЬ НА МАРТИНЕНКА

Мартиненку інкримінують створення організованого злочинного угруповання, через яке держпідприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" купувало урановий концентрат за завищеними цінами, що призвело до розтрати 17,28 млн доларів або 450 млн грн.

2014 року "СхідГЗК" підписав контракт на придбання уранового концентрату з австрійською фірмою Steuermann. Остання видобуванням урану не займалась, а закуповувала його у Казахстані. Через фірму-"прокладку" український "СхідГЗК" заплатив за концентрат на 17,28 млн доларів більше, ніж якби купував його напряму.

Роль Мартиненка на перший погляд непомітна.  Як у більшості аналогічних схем, компанія Steuermann на Мартиненка не реєструвалась. Формально її директор – 80-річний австрієць Вольфанг Ейбергер, який володіє 0,55% "Діамантбанку", міноритарним акціонером якого є Мартиненко.

У матеріалах слідства є цікаві показання свідків, серед яких екс-глава правління "Діамантбанку" Олександр Рибалкін і екс-депутат Давид Жванія.

"Микола Мартиненко з дати заснування "Діамантбанку" по даний час володіє банком через ряд компаній, у тому числі офшорних, підконтрольних Ігорю Керезю. А юридично, наскільки мені відомо, він не є його бенефіціарним власником. Мушу зазначити, що спочатку Керезь був людиною Жванії, якому останній повністю довіряв. Однак після початку конфлікту між Мартиненком та Жванією Керезь перейшов під контроль Мартиненка. Мушу зазначити: Мартиненко повністю довіряє Керезю з питань діяльності банку", - зачитав прокурор Симків показання Рибалкіна.

"За дорученням Мартиненка свідок 2-3 рази зустрічався з керівниками Steuermann у Відні… У розмовах Вольфанг Ейбергер і Марія Лапіниш неодноразово позиціонували себе як підлеглі Миколи Мартиненка… Щодо співпраці "Діамантбанку" з австрійським банком вони завжди казали: "Як скаже Мартиненко, так і зробимо"… Микола Мартиненко забезпечив знайомство Журила з керівниками Steuermann", - зачитав прокурор.

"Фактично з показань Жванії ми знаємо, що в них дійсно був спільний бізнес. У 2008 році було прийнято рішення між Жванією і Мартиненком поділити цей бізнес. Компанія Steuermann, яка була їхньою спільною власністю, відійшла пану Мартиненку, а оперативне правління нею мав здійснювати Перелома", - повідомив Симків.

Мартиненко заявив, що слідство упереджене і фальсифікується. Він сказав, що справа "СхідГЗК" виникла ні з того, ні з сього, бо його раніше жодного разу не допитували. Справа по "СхідГЗК" актуалізувалася після того, як детективи не змогли підготувати йому підозру в іншій – щодо "Енергоатому". Мартиненко в суді заперечував покази Рибалкіна і Жванії про його зв'язок із компанією Steuermann.

"У мене дуже погані стосунки, м’яко кажучи, зі Жванією і з Рибалкіним протягом довгого часу. Я готовий обґрунтувати свою позицію щодо їхніх показів… Один із них [Рибалкін] знаходиться під кримінальним провадженням за крадіжку… А другий [Жванія], мені це дуже боляче, став дещо неадекватною людиною… Має бажання посадити мене до в'язниці за будь-що… Я заявляю при свідках, що не є і не був бенефіціаром Steuermann", - сказав Мартиненко.

Але в НАБУ запевняють, що мають також інші докази. Йдеться про ланцюжок руху коштів від австрійської фірми-"прокладки". Так, за даними НАБУ, за рахунок грошей від Steuermann оплачувалася оренда нерухомості для родини Мартиненка в країнах ЄС, медичні послуги тощо. З-поміж іншого, цікава стаття витрат – оплата адвокатів Мартиненка у кримінальній справі в Швейцарії щодо контракту "Енергоатому" з компанією Skoda JS, фігурантом якої також є Мартиненко.

21 квітня після вручення підозри Мартиненку НАБУ затримало у цій справі ще одного фігуранта – першого замголови правління НАК "Нафтогаз України" Сергія Перелому. Його участь спочатку була малозрозуміла і прояснилася тільки в ході судового засідання. Формально Перелома не мав стосунку до жодного із підприємств, які фігурували у схемі придбання уранового концентрату. 

У НАБУ стверджують, що знайшли докази причетності Переломи під час обшуку офісного приміщення на Рильському провулку, 6 – свого часу за цією адресою був офіс Мартиненка. З’ясувалося, що у будинку також було робоче місце Переломи. Але найголовніше, що детективи вилучили комп’ютерний сервер, на якому було листування за участі Мартиненка, а також Переломи. Із цієї переписки НАБУ зробило висновок, що Перелома отримував і погоджував проект контракту "СхідГЗК" і Steuermann.

Для Мартиненка і Переломи прокурори вимагали арешт на 60 діб із заставами 300 млн грн і 150 млн грн відповідно. У сумах застави орієнтувалися, в тому числі, на розмір збитків, розподіливши його таким чином між двома співучасниками.

Щодо колишнього заступника директора "СхідГЗК" Руслана Журила НАБУ не робило офіційних заяв.

Натомість адвокат Мартиненка Ігор Черезов повідомив у Facebook про затримання Журила співробітниками НАБУ "прямо на порозі" Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Пізніше його відпустили. Але за версією Черезова, НАБУ таким чином звинуватило Журила у намаганні таємно укласти угоду зі слідством у справі "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії".

Як відомо, Руслан Журило вже має підозру у справі ОГХК, де держпідприємство зазнало мільйонних збитків через схожу схему з посередниками.

На суді по Мартиненку і Переломі Журило поводився показово безтурботно і розповів, що НАБУ його затримало і відпустило, а запобіжний захід йому обирати не будуть. І це різко контрастувало із заявами прокурорів, які відводили Журилу роль формального керівника оборудки на "СхідГЗК". 

Згодом прокурор САП Роман Симків пояснив, що насправді Журило також є підозрюваним. Але оскільки він як підозрюваний вийшов із СІЗО під заставу в іншій справі, то прокуратура не бачить сенсу в обранні для нього ще одного запобіжного заходу.

"ТАЄМНИЦІ" СЛІДСТВА

У суді щодо обрання запобіжного заходу прокурори САП повідомили про негласні слідчі дії стосовно Мартиненка. Під час стеження з’ясувалося, що підозрюваний був обізнаний із планами слідчих і вживав відповідних заходів.

Так, напередодні затримання у Мартиненка була інформація, що 20 квітня будуть обшуки у нього вдома та ще за низкою адрес. Як повідомили в НАБУ на запит DT. UA, підозрюваний вимкнув телефон і "його оточення перейшло на конспіративний спосіб спілкування".

"Очікуючи проведення обшуків зранку у четвер, 20 квітня, напередодні ввечері залишив місце постійного проживання та надав членам своєї родини вказівки вчинити аналогічно", - стверджують у НАБУ.

20 квітня детективи Бюро з’ясували, що Мартиненко перебуває в офісі нардепа Дениса Дзензерського. За версією НАБУ, тільки після 6 годин переховування його переконали вийти.

Відтак прокурори на суді наголошували саме на зв’язках Мартиненка в правоохоронних органах і тому, що він звідкись дізнавався про подальші дії слідчих і розробляв план уникнення від кримінальної відповідальності.

Цікаво, що судді Бобровнику на початку засідання також нагадали про опубліковані в мережі матеріали негласних слідчих дій щодо нього дворічної давності, які свідчили про вживання алкоголю на робочому місці. Також його активно звинувачували у підконтрольності НАБУ, оскільки він часто виносить рішення за їхніми клопотаннями.

Мартиненко розповів журналістам поінформованістю про "успішний" хід розслідування в інших справах. 

"У грудні 2015 року мені намагалися "шити", кажучи мовою жаргону, не одну справу… Справу №5, №9, №13 – мені здається і №10. Пяту і тринадцяту мені вже не "шиють". Десяту - ви зараз чули. Залишилась дев’ята справа", - сказав він.

Розшифруємо, що ж мав на увазі Мартиненко.

Справа №5 – це розтрата на "Об’єднаній гірничо-хімічній компанії" за тією ж схемою, що й на "СхідГЗК", - із використанням австрійської фірми Bellwerk, яку очолює згаданий Вольфанг Ейбергер. Саме через підозру у цій справі було заарештовано екс-керівника ОГХК Руслана Журила, який проходить і в історії зі "СхідГЗК".

Справа №10 – щодо закупівель "СхідГЗК" уранового концентрату в австрійської фірми Steuermann.

Справа №9 – стосується хабарництва на тендері "Енергоатому"

Справа №13 – щодо Одеського припортового заводу, який продавав продукцію за заниженими цінами компанії Newscope estates limited, у звязку з чим остання отримала понад 100 млн грн неправомірної вигоди.

ПО РУКАХ

Усього за Мартиненка поручилося близько 20 осіб. Підписи почали збирати ще до початку судового засідання.

При цьому деякі народні обранці не приховували, що нюансів справи не знають, але вважають, що тримати Мартиненка в СІЗО - це занадто. Для декого, неочікуваними стали поява під судом міністра освіти Лілії Гриневич і міністра інфраструктури Володимира Омеляна, а також виступ на підтримку Мартиненка заступника голови Центрвиборчкому Андрія Магери. Причому Омелян потім зізнався, що Мартиненка востаннє бачив три роки тому. "Це позиція "Народного фронту", а я - міністр, делегований до уряду від цієї політичної сили", - зазначив Омелян. 

Якщо Мартиненко втече, то його поручителям доведеться заплатити штраф – від 20 до 50 мінімальних зарплат (до 160 тис. грн).  Прокурор САП Роман Симків в оцінках рішення суду віддати Мартиненка на поруки категоричний: "Фактично було легалізовано тиск на суд як спосіб захисту!" "Якби не було всіх цих викриків, що посадять Бобровника, то ми б погодились, і я навіть не забирав би час", - додав Симків.

Раніше щодо подій довкола Насірова НАБУ вже відкрило кримінальне провадження проти деяких народних депутатів від БПП, які приїжджали під медзаклад, де обстежували главу ДФС. Депутати від "Народного фронту" не тільки були присутні в суді і взяли Мартиненка на поруки, але і не стримувалися від звинувачень на адресу НАБУ.  "НАБУ станом на сьогодні перетворилося на приватну, вибачте, за жаргон, контору, власниками якої є окремі громадяни. Зокрема, заступник голови Бюро Гізо Углава і колишній заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе", - заявив депутат Павло Пинзеник із "Народного фронту". 

Нардеп Георгій Логвинський назвав замовником справи Косятнтина Григоришина і звинуватив у співпраці з ним Лещенка, який свого часу першим оприлюднив в Україні інформацію про кримінальну справу Мартиненка в Швейцарії. За словами Логвинського, Лещенко зустрічався з Григоришиним в Куршавелі (Франція), і на підтвердження цього є фото. 

"Щось я не бачив справи в НАБУ по Григоришину. Щось я не бачу справи по самому Лещенку – НАБУ відмовилось відкривати… Прикришувало… Я буду особисто з цього моменту контролювати питання про розголошення інформації з НАБУ, про притягнення Лещенко до відповідальності, який діє з метою підриву авторитету громадян і в інтересах олігархів", - емоційно реагував Логвинський.

***

Попереду розслідування, яке може тривати не один місяць і не два.

Очевидно, що подальші кроки НАБУ і САП будуть наче під збільшувальним склом. Кожний промах захисники Мартиненка будуть піддавати розголосу і тлумачити на свою користь. Після підозр Насірову і Мартиненку у них з’явилися відверті противники в обох фракціях правлячої коаліції – "Народному фронті" та "Блоці Петра Порошенка". Цілком можливо, що найближчим часом ці фракції будуть форсувати події довкола обрання аудитора НАБУ.

Ірина Салій, Цензор.НЕТ