В Москве задержали участников "протестных гуляний" оппозиции. ВИДЕО

[Зображення недоступне]

рогуль -- это явление проявляется в поведении бывших крестьян, массово переселявшихся во Львов после 1944 года, когда в результате истребления евреев в годы Второй мировой войны, уничтожения, отъезда и высылки поляков на территорию современной Польши, Львов потерял более 80 процентов своего населения. Индустриализация вызвала новый приток мигрантов из сельской местности.
В результате замены населения не произошло передачи городских традиций новым горожанам, «которые утратили сельское лицо и не приобрели городского» (Тарас Чубай). «Непеределанные мещане… превращают Львов в мегасело… плюют себе же под ноги и сорят в своих же подъездах» (Тарас Возняк), «имея материальные возможности, не используют их для самообразования. Они этими деньгами пробуют передавить нормальных людей» (Маркиян Иващишин). Их «cущность выдает то, где они проводят свои выходные и праздники. Большинство едут в село, к родителям, помогают им на огородах. Пуповина этих львовян - не во Львове» (Тарас Возняк). «Настоящий львовянин, любящий свой город, никогда не будет петь народные песни под памятником Шевченко среди белого дня в воскресенье. Это не по-львовски, не по-городски» (Юрий Винничук).

Однією з версій походження слова є версія, що слово походить від слова рогатка (rogatka) - так називалися невеликі споруди (будки та шлагбауми), що знаходилися на перехрестях і за Австро-Угорщини та Польщі виконували функції митниці при в'їздах до міста[5]. Письменник і публіцист Юрій Винничук, який видав низку книг про легенди, звичаї та культуру Львова, підтримує теорію, що рагулями за Австро-Угорщини і Польщі могли називати мешканців львівських передмість[6]. В'їзд на возах до міста дозволявся тільки вночі, а на світанку, продавши свій товар перекупникам, селяни і мешканці передмість покидали місто. Отже рогулями могли бути прості неосвічені люди, і коли когось хотіли охарактеризувати, як людину недалеку, то називали «рогулем». Львів'яни словом «рогатка» називали й називають досі ті споруди й самі місця, перехрестя, де знаходились рогатки[7].
Інша версія походження слова «рагуль» - від слова «роги», синонім образливого прізвиська українців худобою («бидлом») (худоба польською мовою - «pl:bydło»). Слово рогуль утворене від кореня роги - тобто означає рогатий, той, що має роги, а вимова «рагуль», «рагатий» через літеру «а» свідчить про російськомовне вживання слова.
Це поняття вживане у багатьох сферах життя Львова. ******* діячі культури Львова визначають це слово як синонім до понять «некультурна, малокультурна людина», «марґінал»[8]. У сленгу музикантів Львова, наприклад, це слово означає: «музикант, що грає весільну та застарілу музику»[9]
Дослідник історії Львова Ілько Лемко:«після окупації Західної України Радянським Союзом росіяни, які сюди приїхали, почали зневажливо називати галичан спочатку «вуйками», з кінця 1960-х років «рагулями», а вже з середини 1980-х - «биками». Віднедавна деякі галицькі українці, мешканці міст, почали цими словами називати своїх же побратимів, але вихідців зі села.[4]