Бойцы 16-й бригады ВДВ РФ воюют на Донбассе, - Хуг. ВИДЕО
Бывший первый заместитель председателя Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ Александр Хуг не считает РФ агрессором, но в то же время признает присутствие российских военных на Донбассе.
Об этом он заявил в интервью ТСН, информирует Цензор.НЕТ.
"Факты нельзя опровергнуть, факты, подтвержденные снимками на которых изображены колонны, под покровом ночи въезжают и выезжают из Украины. Колонны военного типа с вооружением, которые двигаются по грунтовым дорогам под четкой координацией, в сопровождении систем противовоздушной обороны, в неподконтрольных правительству Украины районах", - сообщил Хуг.
Он отметил, что члены миссии разговаривали с людьми, которые заявляли о своей принадлежности к российским военным подразделениям, в частности 16-й воздушно-десантной бригады.
"Мы встречались с ними в неподконтрольных правительству районах. Они открыто предоставили эту информацию, а мы сообщили этот факт. Я также лично разговаривал в Киеве с двумя пленными, которых задержали Вооруженные силы Украины. И они сказали, что входят в подразделение, который на ротационной основе воюет в Украине", - уведомил экс-первый заместитель председателя СММ ОБСЕ.
В то же время, на прямой вопрос журналиста, считает ли он РФ агрессором, Хуг ответил: "Нет, но я считаю, что Россия, как и Украина и отдельные районы Донецкой и Луганской областей признали, что существует большая проблема, которая требует решения. И все они взяли на себя обязательства". Представитель ОБСЕ сообщил, что все еще размышляет над вопросом, назовет ли он после окончания мандата агрессора агрессором.
"У меня не роль судьи или полицейского. Наше задание - предоставить на объективном уровне как можно больше фактов. И я знаю, что наступит время и ответственным за смерть людей, ранения, разрушения, убийства придется отвечать", - подчеркнул экс-первый заместитель председателя СММ ОБСЕ.
Напомним, с 1 ноября британец Марк Этерингтон заменил Александра Хуга на должности заместителя главы специальной мониторинговой миссии Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (СММ ОБСЕ).
- Ну і ми ж там лупили постійно. Так, що аж стволи червоніли. А там же є свій запас міцності, то доводилось економити. І тут ви планшети підігнали. Це просто бомба. Точність збільшилась в рази, час наведення на ціль, корегування - шансів в дірявих вже не було. Працювали як по нотах.
- От і шо нам робити. Штаб десь луканув. Нашу бригаду розкидали по різних БТГР. А ми собі їздимо з сектора в сектор вздовж фронту та поливаємо з градів прішєльцєв. Причому так - їдемо собі, стаємо на ніч в селі якомусь, а до нас прилітає батя з місцевого підрозділу - пацани, каже, є БК? - ну є. Тут є варіант, що біля заправки невеликий яр і там десь півтора десятка тентованих камазів з БК та живою силою, а ще пара бардаків та три бехи. Зможете відпрацювати на ранок. ***… батя… Ну це знову не поспать. Добре, дай 5 цинків 5,45 - ми правосєкам віддамо і о 5 ранку чекай на фєєрверк. І вже під вечір наступного дня на дірявих сайтах співчуття «бесславно усопшим синам наваросіі».
- Блін, Денис, нахєра ти пост написав, що ми біля Новоазовська колону русні спалили? В нас потім стільки проблем було - капец. Кажуть, якого чьорта? Хто давав наказ? В нас же Мінскіє. Карочє тиждень нас тренували, а потім питають - дайте людей на нагороди, хто відповідав за операцію, якої не було.
- І ті підари викатують танчіки на пагорб, відстрілюють БК по наших і їдуть собі. А в нас немає чим навіть їх дістати. Тож ми до арти - так мол і так, треба наказать. Бо ті окрім танчиків починають ще й мінометами працювати. І приїхали до нас пацани з однієї арт-бригади. Кажуть, в нас мінські, але підарам треба ж насипать. А в них водій одного уралу - в халм. Дочка народилась сьогодні, а він тут. Але якось він доїхав, пушку дотягнув. Підготувались - чекаємо. Діряві повикатувались і почали працювати. І тут наші Боги як вломили… Карочє, тих в гавно, вона почали по рації кричать - дайте тишу, ми піздюков своїх хочаб у вьодра позбираєм. А тут ще розвідка кричить - валіть швидко, бо діряві ОСБЄ викликали. Ну вони і ломанулись. Ну а бухой водій щось продрушляв, трохи відстав і пропав. Повернувся аж близько до обіду наступного дня. Тверезий, довольний, з тушкою кабана, кількома мішками картоплі та двома ящиками горілки. Виявляється, що ті сєпари криворукі часто попадали по мірняку. Тому всіх реально дістали. І місцеві були реально щасливі, що їх погасили. Пацана з пушкою сховали на фермі від ОБСЄ та дронів, а коли все стихло - затарили подарунками та відпустили каратєля.
Це вже наша з вами історія.
Дякую, БОГИ, що ви в нас є!
Зі святом! Все буде Україна!