Бійці 16-ї бригади ПДВ РФ воюють на Донбасі, - Хуг. ВIДЕО
Колишній перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Олександр Хуг не вважає РФ агресором, але водночас визнає присутність російських військових на Донбасі.
Про це він заявив в інтерв'ю ТСН, інформує Цензор.НЕТ.
"Факти не можна спростувати, факти, підтверджені знімками, на яких зображені колони, що під покровом ночі в'їжджають і виїжджають з України. Колони військового типу з озброєнням, які рухаються ґрунтовими дорогами під чіткою координацією, в супроводі систем протиповітряної оборони, в непідконтрольних уряду України районах" , - повідомив Хуг.
Він зазначив, що члени місії розмовляли з людьми, які заявляли про свою приналежність до російських військових підрозділів зокрема 16-ї повітряно-десантної бригади.
"Ми зустрічалися з ними в непідконтрольних уряду районах. Вони відкрито надали цю інформацію, а ми повідомили цей факт. Я також особисто розмовляв у Києві з двома полоненими, яких затримали Збройні сили України. І вони сказали, що входять до підрозділу, який на ротаційній основі воює в Україні", - повідомив екс-перший заступник голови СММ ОБСЄ.
Водночас, на пряме запитання журналіста, чи вважає він РФ агресором, Хуг відповів: "Ні, але я вважаю, що Росія, як і Україна, і окремі райони Донецької і Луганської областей визнали, що існує велика проблема, яка потребує вирішення. І всі вони взяли на себе зобов'язання".
Представник ОБСЄ повідомив, що все ще роздумує над питанням, чи назве він після закінчення мандата агресора агресором.
"У мене не роль судді або поліцейського. Наше завдання - надати на об'єктивному рівні якомога більше фактів. І я знаю, що настане час і відповідальним за смерть людей, поранення, руйнування, вбивства доведеться відповідати", - підкреслив екс-перший заступник голови СММ ОБСЄ.
Нагадаємо, з 1 листопада британець Марк Етерінгтон замінив Олександра Хуга на посаді заступника голови спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співпраці в Європі (СММ ОБСЄ).
- Ну і ми ж там лупили постійно. Так, що аж стволи червоніли. А там же є свій запас міцності, то доводилось економити. І тут ви планшети підігнали. Це просто бомба. Точність збільшилась в рази, час наведення на ціль, корегування - шансів в дірявих вже не було. Працювали як по нотах.
- От і шо нам робити. Штаб десь луканув. Нашу бригаду розкидали по різних БТГР. А ми собі їздимо з сектора в сектор вздовж фронту та поливаємо з градів прішєльцєв. Причому так - їдемо собі, стаємо на ніч в селі якомусь, а до нас прилітає батя з місцевого підрозділу - пацани, каже, є БК? - ну є. Тут є варіант, що біля заправки невеликий яр і там десь півтора десятка тентованих камазів з БК та живою силою, а ще пара бардаків та три бехи. Зможете відпрацювати на ранок. ***… батя… Ну це знову не поспать. Добре, дай 5 цинків 5,45 - ми правосєкам віддамо і о 5 ранку чекай на фєєрверк. І вже під вечір наступного дня на дірявих сайтах співчуття «бесславно усопшим синам наваросіі».
- Блін, Денис, нахєра ти пост написав, що ми біля Новоазовська колону русні спалили? В нас потім стільки проблем було - капец. Кажуть, якого чьорта? Хто давав наказ? В нас же Мінскіє. Карочє тиждень нас тренували, а потім питають - дайте людей на нагороди, хто відповідав за операцію, якої не було.
- І ті підари викатують танчіки на пагорб, відстрілюють БК по наших і їдуть собі. А в нас немає чим навіть їх дістати. Тож ми до арти - так мол і так, треба наказать. Бо ті окрім танчиків починають ще й мінометами працювати. І приїхали до нас пацани з однієї арт-бригади. Кажуть, в нас мінські, але підарам треба ж насипать. А в них водій одного уралу - в халм. Дочка народилась сьогодні, а він тут. Але якось він доїхав, пушку дотягнув. Підготувались - чекаємо. Діряві повикатувались і почали працювати. І тут наші Боги як вломили… Карочє, тих в гавно, вона почали по рації кричать - дайте тишу, ми піздюков своїх хочаб у вьодра позбираєм. А тут ще розвідка кричить - валіть швидко, бо діряві ОСБЄ викликали. Ну вони і ломанулись. Ну а бухой водій щось продрушляв, трохи відстав і пропав. Повернувся аж близько до обіду наступного дня. Тверезий, довольний, з тушкою кабана, кількома мішками картоплі та двома ящиками горілки. Виявляється, що ті сєпари криворукі часто попадали по мірняку. Тому всіх реально дістали. І місцеві були реально щасливі, що їх погасили. Пацана з пушкою сховали на фермі від ОБСЄ та дронів, а коли все стихло - затарили подарунками та відпустили каратєля.
Це вже наша з вами історія.
Дякую, БОГИ, що ви в нас є!
Зі святом! Все буде Україна!