Кандидат в президенты Польши Менцен посетил Львов: "Украина должна прекратить культ Бандеры". ВИДЕО
Кандидат на пост президента Польши от ультраправой партии "Конфедерация" Славомир Менцен 25 февраля посетил Львов, на котором возле памятника лидеру ОУН Степану Бандере заявил, что украинцы "продолжают чествовать преступников".
Как передает Цензор.НЕТ, видео он опубликовал на своей странице в Instagram.
Польский политик заявил, что Украина должна "как можно быстрее завершить культ Степана Бандеры".
В видео Менцен называет Бандеру "террористом" и утверждает, что украинцы продолжают "чествовать преступников, виновных в убийстве 100 тысяч поляков".
"Он основал организацию украинских националистов, которая ответственна за Волынскую трагедию. Люди Бандеры замучили 100 тысяч поляков. Украина должна как можно быстрее прекратить культ Степана Бандеры", - заявил кандидат в президенты Польши, пообещав выпустить видеоматериал о российском вторжении.
Рядом с ним на видео есть Анна Брилька - депутат Европарламента от "Конфедерации". В видео на фоне памятника Бандере она говорит, что "это так же, как если бы в Германии устанавливали памятники Гитлеру".
Кроме того, во время визита во Львов политики почтили "Львовских орлят" - молодых добровольцев, которые во время польско-украинской войны 1918-1919 годов боролись за то, чтобы Восточная Галичина стала частью Польши.
Реакция властей Львова
На распространенную видеозапись отреагировал городской голова Львова Андрей Садовый. Он назвал Менцена "пророссийским политиком с польским паспортом".
Он посоветовал польскому политику "проявить храбрость и записать подобное видео, например, возле Донецкой стелы".
"Может поехать на фронт и поделиться своими мыслями, в частности, с польскими добровольцами", - добавил Садовый.
По словам городского головы Львова, он располагает информацией, что Менцену запрещено въезжать в Украину.
Больше о Славомире Менцене
38-летний Славомир Менцен является предпринимателем и налоговым советником. С октября 2022 года возглавляет право-либертарианскую партию "Новая надежда", сначала известную как "Конфедерация Восстановления Республики Польша Свобода и Надежда".
Он также является одним из лидеров ультраправой коалиции "Конфедерации свободы и независимости".
В 2019 году, перед выборами в Европарламент, Менцен провозгласил такие неофициальные "Пять пунктов Конфедерации": "Мы не хотим евреев, гомосексуалов, абортов, налогов и Европейского Союза".
После начала полномасштабного вторжения в Украину политик критиковал решение правительства ввести запрет на импорт российского угля.
В конце августа 2024 года Менцен объявил о намерении участвовать в президентских выборах 2025 года.
З такими поглядами? скоріше сам Менцен пам'ятник Гітлеру поставить...
Перші табори поляки створили ще 1920 році, після розгрому більшовитської орди під Варшавою. Цей розгром назвали "Диво над Віслою". І що цікаво, що створити це "Диво ..." допомогла українська армія під командуванням генерал-хорунжого МаркА Безручка. Співвідношення військ було 60% польських жовнєжув і 40% жовнірів (українських січових стрільців). Сам Й. Пілсудський заявив, що без допомоги українців перемоги не бачили б даже теоретично.
Після перемоги, поляки замість того, щоб по договору допомогти УНР в звільненні від більшовиків, підступно провели сепаратні переговори за спиною УНР з леніним і .... поділили УНР. Й.Пілсудський потім вибачався перед М. Безручком, заявивши, що він не причетний до цієї ганьби. Але 20 000 жовнірів УНР роззброїли і запроторили в концтабори. Біля кожного з таборів вивосли свої цвинтарі зі своїми братськими могилами.
Потім, вже в наші дні поляки порозбивали пам'ятники січовим стрільцям своїм рятувальникам.
https://www.gov.pl/web/ukraina/aktualnosci Powrót
Wsparcie Ukrainy dla Polski w wojnie polsko-bolszewickiej
15.08.2020
Przywódcy Józef Piłsudski i Symon Petlura zawarli sojusz przeciw Bolszewikom, dzięki któremu 20 tys. ukraińskich żołnierzy walczyło razem z Polską. We wspólnych walkach żołnierzy polskich i ukraińskich z Armią Czerwoną szczególnie wyróżnił się płk Marko Bezruczko, który w sierpniu 1920 r. dowodził obroną Zamościa.
26 kwietnia 1920 r. Józef Piłsudski, "Wódz Naczelny Wojsk Polskich" i Symon Petlura, "Główny Ataman Wojsk Ukraińskiej Republiki Ludowej", wydali odezwy do mieszkańców Ukrainy. Przywódcy obu państw zapowiadali wspólną walkę przeciwko bolszewikom i usunięcie ich z Ukrainy. Plany utworzenia masowej armii ukraińskiej okazały się niemożliwe do zrealizowania w warunkach wojny 1920 r. Armia gen. Mychajła Omelianowicza-Pawlenki, podporządkowana Petlurze, w dniu 10 sierpnia 1920 r. liczyła ponad 20 tys. żołnierzy.
We wspólnych walkach żołnierzy polskich i ukraińskich z Armią Czerwoną szczególnie wyróżnił się płk Marko Bezruczko, który w sierpniu 1920 r. dowodził obroną Zamościa i brał udział w zwycięskiej bitwie z 1. Armią Konną Siemiona Budionnego pod Komarowem.
Rozmowy pokojowe delegacji polskiej i sowieckiej, prowadzone jesienią 1920 r. w Rydze, rodziły obawy władz Ukraińskiej Republiki Ludowej, że Rosja Sowiecka i państwa zachodnie wymuszą na Polsce rezygnację z poparcia dla URL. 12 października 1920 r. Rosyjska Socjalistyczna Federacyjna Republika Rad i Ukraińska Socjalistyczna Republika Rad podpisały z Rzeczpospolitą Polską preliminaria określające warunki rozejmu, który miał doprowadzić do zawarcia pokoju. Polska zadeklarowała uznanie niepodległości sowieckiej Ukrainy i sowieckiej Białorusi. Postanowienia wstępne polsko-sowieckiego traktatu pokojowego z października 1920 r. nie zostały przyjęte przez Petlurę. Po wstrzymaniu działań wojennych, Armia URL liczyła ok. 35 tys. żołnierzy, którzy nie złożyli broni. W listopadzie 1920 r. jednostki wierne Petlurze zostały rozbite przez Armię Czerwoną. Część z nich przeszła przez linię wojsk polskich nad Zbruczem i została internowana. Łącznie internowano ok. 19 tys. żołnierzy ukraińskich. Część oficerów pozostała w Polsce i wstąpiła do Wojska Polskiego. Niektórzy z nich wzięli udział w wojnie przeciwko Niemcom i Sowietom we wrześniu 1939 r., jak np. mjr Pawło Szandruk.
Zdjęcie:
Józef Piłsudski i Symon Petlura, Winnica, kwiecień 1920 r. Źródło: Adam Szelągowski, "Wiek XX", Warszawa 1938, Wikimedia Commons [25.07.2020].
Свою безграмотність і невігластво прикриваєш образами та навішуванням ярликів, переходячи на особистості. Бридко з такими спілкуватися, неначе слизняка в руки взяв.
ТАБІР ІНТЕРНОВАНИХ ВІЙСЬК УНР
У ВАДОВИЦЯХ, ПОЛЬЩА (ТРАВЕНЬ-ЛИПЕНЬ 1921 Р),
Каліш (табір інтернованих) Ка́ліш (пол. Kalisz) - табір інтернованих вояків Армії УНР 1920-1924. Був розташований у межах міста Каліш, Польська Республіка.
У Перемишлі в Польщі вшанували вояків Української галицької армії (УГА) і вояків армії Української Народної Республіки (УНР), які загинули в таборі для військовополонених, що розташовувався в 1918-1921 роках у селі Пикуличі (частина цієї території належить нині до Перемишля).
Домб'є (концентраційний табір);
Ланьцут (табір військовополонених).
ні через 100 ні через 200 років