Ультраправий кандидат у президенти Польщі Менцен відвідав Львів: "Україна повинна припинити культ Бандери". ВIДЕО
Кандидат на посаду президента Польщі від ультраправої партії "Конфедерація" Славомір Менцен 25 лютого відвідав Львів, на якому біля пам’ятника лідеру ОУН Степану Бандері заявив, що українці "продовжують вшановувати злочинців".
Як передає Цензор.НЕТ, відео він опублікував на своїй сторінці в Instagram.
Польский політик заявив, що Україна має "якнайшвидше завершити культ Степана Бандери".
У відео Менцен називає Бандеру "терористом" та стверджує, що українці продовжують "вшановувати злочинців, винних у вбивстві 100 тисяч поляків".
"Він заснував організацію українських націоналістів, яка відповідальна за Волинську трагедію. Люди Бандери закатували 100 тисяч поляків. Україна повинна якнайшвидше припинити культ Степана Бандери", - заявив кандидат у президенти Польщі, пообіцявши випустити відеоматеріал про російське вторгнення.
Поруч із ним на відео є Анна Брилька – депутатка Європарламенту від "Конфедерації". У відео на фоні пам’ятника Бандері вона каже, що "це так само, якби в Німеччині встановлювали пам’ятники Гітлеру".
Крім того, під час візиту до Львова політики вшанували "Львівських орлят" — молодих добровольців, які під час польсько-української війни 1918–1919 років боролися за те, щоб Східна Галичина стала частиною Польщі.
Реакція влади Львова
На поширений відеозапис відреагував міський голова Львова Андрій Садовий. Він назвав Менцена "проросійським політиком із польським паспортом".
Він порадив польському політику "проявити хоробрість і записати подібне відео, наприклад, біля Донецької стели".
"Може поїхати на фронт і поділитися своїми думками, зокрема, з польськими добровольцями", - додав Садовий.
За словами міського голови Львова, він має інформацію, що Менцену заборонено в’їжджати в Україну.
Більше про Славоміра Менцена
38-річний Славомір Менцен є підприємцем та податковим радником. З жовтня 2022 року очолює право-лібертаріанську партію "Нова надія", спершу відому як "Конфедерація Відновлення Республіки Польща Свобода і Надія".
Він також є одним із лідерів ультраправої коаліції "Конфедерації свободи та незалежності".
У 2019 році, перед виборами до Європарламенту, Менцен проголосив такі неофіційні "П’ять пунктів Конфедерації": "Ми не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і Європейського Союзу".
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну політик критикував рішення уряду ввести заборону на імпорт російського вугілля.
Наприкінці серпня 2024 року Менцен оголосив про намір брати участь у президентських виборах 2025 року.
З такими поглядами? скоріше сам Менцен пам'ятник Гітлеру поставить...
Перші табори поляки створили ще 1920 році, після розгрому більшовитської орди під Варшавою. Цей розгром назвали "Диво над Віслою". І що цікаво, що створити це "Диво ..." допомогла українська армія під командуванням генерал-хорунжого МаркА Безручка. Співвідношення військ було 60% польських жовнєжув і 40% жовнірів (українських січових стрільців). Сам Й. Пілсудський заявив, що без допомоги українців перемоги не бачили б даже теоретично.
Після перемоги, поляки замість того, щоб по договору допомогти УНР в звільненні від більшовиків, підступно провели сепаратні переговори за спиною УНР з леніним і .... поділили УНР. Й.Пілсудський потім вибачався перед М. Безручком, заявивши, що він не причетний до цієї ганьби. Але 20 000 жовнірів УНР роззброїли і запроторили в концтабори. Біля кожного з таборів вивосли свої цвинтарі зі своїми братськими могилами.
Потім, вже в наші дні поляки порозбивали пам'ятники січовим стрільцям своїм рятувальникам.
https://www.gov.pl/web/ukraina/aktualnosci Powrót
Wsparcie Ukrainy dla Polski w wojnie polsko-bolszewickiej
15.08.2020
Przywódcy Józef Piłsudski i Symon Petlura zawarli sojusz przeciw Bolszewikom, dzięki któremu 20 tys. ukraińskich żołnierzy walczyło razem z Polską. We wspólnych walkach żołnierzy polskich i ukraińskich z Armią Czerwoną szczególnie wyróżnił się płk Marko Bezruczko, który w sierpniu 1920 r. dowodził obroną Zamościa.
26 kwietnia 1920 r. Józef Piłsudski, "Wódz Naczelny Wojsk Polskich" i Symon Petlura, "Główny Ataman Wojsk Ukraińskiej Republiki Ludowej", wydali odezwy do mieszkańców Ukrainy. Przywódcy obu państw zapowiadali wspólną walkę przeciwko bolszewikom i usunięcie ich z Ukrainy. Plany utworzenia masowej armii ukraińskiej okazały się niemożliwe do zrealizowania w warunkach wojny 1920 r. Armia gen. Mychajła Omelianowicza-Pawlenki, podporządkowana Petlurze, w dniu 10 sierpnia 1920 r. liczyła ponad 20 tys. żołnierzy.
We wspólnych walkach żołnierzy polskich i ukraińskich z Armią Czerwoną szczególnie wyróżnił się płk Marko Bezruczko, który w sierpniu 1920 r. dowodził obroną Zamościa i brał udział w zwycięskiej bitwie z 1. Armią Konną Siemiona Budionnego pod Komarowem.
Rozmowy pokojowe delegacji polskiej i sowieckiej, prowadzone jesienią 1920 r. w Rydze, rodziły obawy władz Ukraińskiej Republiki Ludowej, że Rosja Sowiecka i państwa zachodnie wymuszą na Polsce rezygnację z poparcia dla URL. 12 października 1920 r. Rosyjska Socjalistyczna Federacyjna Republika Rad i Ukraińska Socjalistyczna Republika Rad podpisały z Rzeczpospolitą Polską preliminaria określające warunki rozejmu, który miał doprowadzić do zawarcia pokoju. Polska zadeklarowała uznanie niepodległości sowieckiej Ukrainy i sowieckiej Białorusi. Postanowienia wstępne polsko-sowieckiego traktatu pokojowego z października 1920 r. nie zostały przyjęte przez Petlurę. Po wstrzymaniu działań wojennych, Armia URL liczyła ok. 35 tys. żołnierzy, którzy nie złożyli broni. W listopadzie 1920 r. jednostki wierne Petlurze zostały rozbite przez Armię Czerwoną. Część z nich przeszła przez linię wojsk polskich nad Zbruczem i została internowana. Łącznie internowano ok. 19 tys. żołnierzy ukraińskich. Część oficerów pozostała w Polsce i wstąpiła do Wojska Polskiego. Niektórzy z nich wzięli udział w wojnie przeciwko Niemcom i Sowietom we wrześniu 1939 r., jak np. mjr Pawło Szandruk.
Zdjęcie:
Józef Piłsudski i Symon Petlura, Winnica, kwiecień 1920 r. Źródło: Adam Szelągowski, "Wiek XX", Warszawa 1938, Wikimedia Commons [25.07.2020].
Свою безграмотність і невігластво прикриваєш образами та навішуванням ярликів, переходячи на особистості. Бридко з такими спілкуватися, неначе слизняка в руки взяв.
ТАБІР ІНТЕРНОВАНИХ ВІЙСЬК УНР
У ВАДОВИЦЯХ, ПОЛЬЩА (ТРАВЕНЬ-ЛИПЕНЬ 1921 Р),
Каліш (табір інтернованих) Ка́ліш (пол. Kalisz) - табір інтернованих вояків Армії УНР 1920-1924. Був розташований у межах міста Каліш, Польська Республіка.
У Перемишлі в Польщі вшанували вояків Української галицької армії (УГА) і вояків армії Української Народної Республіки (УНР), які загинули в таборі для військовополонених, що розташовувався в 1918-1921 роках у селі Пикуличі (частина цієї території належить нині до Перемишля).
Домб'є (концентраційний табір);
Ланьцут (табір військовополонених).
ні через 100 ні через 200 років