Залужний і конституція

Я абсолютний аматор у царині військового мистецтва. Тому я не можу компетентно оцінити, наскільки талановитий полководець Валерій Залужний. Втім для мене абсолютно очевидно, що саме він став уособленням героїчного спротиву українців навалі московської орди. Також я абсолютно переконаний, що чинний Верховголовком не став на другій посаді в країні мільйонером, хоча (якщо б захотів) міг би стати (принаймні гривневим) мільярдером...

Чи стане неминуча відставка Залужного катастрофою для фронту, багато в чому залежить від того, хто успадкує його посаду. А от для української демократії відставка Головкома точно стане ударом під дих.

Мій вчитель проф. Девід Вільямс вчив мене, що в підвалинах конституційної демократії лежать два слова: check and balances / стримування та противаги. В українському контексті контрбалансом "електоральному царю" завжди у новітній історії були олігархи разом з підконтрольними ЗМІ, продажні силовики, які ніколи не нехтували нагодою "сходити наліво" за великі гроші, і врешті-решт "we the people", які приблизно раз на десять років виходили на вулиці та майдани нагадати владі, хто в цій країні справжній суверен.

Наразі від цих стримувань і противаг не залишилось нічого. Єдиною противагою "електоральному самодержцю" є генерал, рейтинг якого стабільно перевершує рейтинг президента. Хто б не прийшов йому на заміну, останній балансатор одноосібної влади в Україні буде зруйнований. І це зблизить нас не з Заходом, до якого ми прагнемо, а з росією...