Фортифікаційний прорив із "нюансами"
Запоріжжя — гарний приклад того, що у контексті фортифікацій ми за два роки зробили прорив. Але є нюанс.
Тут справді були побудовані дуже хороші бетонні позиції, у яких можна зайняти довготривалу оборону. Але нюанс полягає в тому, що оборону у наших ДОТах тримаємо не ми.
Без людей користь від фортифікацій, скажімо так, значно менша. Подекуди росіяни зайняли укріплені точки і вибити їх звідти нам дуже важко.
Другий нюанс полягає у тому, що бійниці у цих ДОТах чомусь дивляться у наш тил. От росіяни їх займають і можуть спостерігати за українськими військовими й контролювати підступи.
Наче почали будувати фортифікаційні споруди, наче вже всі зрозуміли, що посеред поля копати позиції не можна, але от з напрямом бійниць ще є нюанси.
Фортифікації важливі, але ще більше — люди, які мають їх тримати.
Варто передивитися її репортажі з Громадського на ютубі.
І, доречі, свого часу Юрій Луценко, в одному ітервью висловив велике здивування, що їдучи по Херсонщині, бачив лінії окопів але бруствер насипаний в сторону тилу, а не в сторону р.Дніпро.
щоб підарські дрони не кошмарили.
де, на передовій, пані бачила бетоновані фортифікації, котрі зайняли підари?
чи, сирський та ген штаб нам примитивно брешуть?
ми настільки тактично відходимо, що просрали бетоновану лінію оборони запоріжжя?
нічого не помінялося