Давайте поговоримо про мир
Давайте поговоримо про мир.
Це майже заборонена тема, яку дозволено артикулювати тільки першим особам держави, і яка то зʼявляється в публічному дискурсі, то зникає, поступаючись звичної мілітарної риториці.
Ми вже забули, що таке мир. Люди, які напередодні вторгнення не хотіли вірити у війну, тепер не можуть повірити в мир.
Страшна довготривала війна перетворила нас не тільки на націю воїнів (не всіх, звісно), але й на суспільство фаталістів, яке звикло приймати війну як частину свого життя.
Ми вже не очікуємо добрих новин, крім новин з полю бою, ми вже не віримо в завершення війни, ми змирилися зі смертю, прийняли її.
Така психологія, з одного боку, допомагає вижити, бо ти живеш одним днем, і концентруєшся на вирішенні сьогоденних питань.
З іншого боку, коли ми забуваємо про мир, не згадуємо якім він був, не мріємо, яким він буде, ми стимулюємо продовження війни.
Бо війна сама не піде, не закінчиться. Навіть якщо ми вийдемо на кордони 1991 року, дійдемо до Кремля - війна буде тривати на Волзі, на Уралі.
Фокусуючись на війні і тільки на війні, ми перестаємо помічати, як поруч з нами, за нашими спинами, на нашій шиї зʼявляються паразити від війни; ті, кому завершення війни невигідно, хто нечувано заробляє на війні, хто не хоче втрачати владу і привілеї через завершення війни.
Тому - думайте про мир. Про вільну, толерантну, демократичну Україну до війни. Про те, якою ми хочемо бачити Україну після війни. Яким ми бачимо кінець війни. І як ми повернемося додому.
Без цих думок, цього бачення і цього обговорення завершення війни неможливо. Бо немає сенсу.
—-
На фото - повернення додому в березні 2022 року.
Псевдоеліта - це соціальна група, яка формально або штучно займає керівні, привілейовані позиції в суспільстві (політичні, економічні, культурні), але не відповідає їм за своїми моральними, інтелектуальними чи професійними якостями.
На відміну від справжньої еліти, яка служить рушієм прогресу і бере на себе відповідальність за державу, псевдоеліта характеризується низкою специфічних ознак:
Відсутність реальних заслуг: Її представники потрапляють на владні чи керівні посади завдяки зв'язкам, грошам, корупції або нахабству, а не завдяки таланту чи важкій праці.
Егоїзм і безвідповідальність: Головна мета псевдоеліти - власне збагачення, утримання влади та задоволення егоїстичних амбіцій, а не розвиток суспільства.
Відсутність стратегічного мислення: Вони не здатні прораховувати наслідки своїх дій для країни, керуючись переважно короткостроковою вигодою.
Конформізм і пристосуванство: Часто замість того, щоб захищати інтереси народу, псевдоеліта обслуговує інтереси олігархічних кланів або зовнішніх сил.
Часто це поняття розділяють з антиелітою, яка відкрито руйнує та грабує країну, тоді як псевдоеліта здебільшого забезпечує першій прикриття, імітує бурхливу діяльність і бездіяльно спостерігає за суспільними проблемами.
ви ж вочевидь маєте уявлення, то поділіться "рецептом", дуже цікаво.
ви не пропонуєте мир. ви пропонуєте капітуляцію з подальшим знищенням країни.
але ж ні, ваша задача інша, ваша задача схиляти суспільну думку до капітуляції, як "дорослий" крок.
єдине, що ховається за вашим псевдогуманізмом - це бажання приховати ваші справжні погляди та очікування від війни.
ви не дорослий, не розумний, не з реалістичним поглядом на світ, не обманюйтесь.
тільки МАРОДЕРИ (і їх пропагандони) хочуть вічної війни
Она получила страшные ожоги во время прилета по Лукьяновке
А сейчас я опять плачу
Но это другие слезы
Дякую, пан Юрий ,за прекрасное фото..
Всегда спасает только любовь....
Безмізкі шлунки які голосували за мір на бамбасе в 19 році так нічого не зрозуміли і далі вважають ніби є якась "партія війни" яка хоче роками гнити в окопах чи служити за 21 тис. грн.
Якщо б зараз влаштувати вибори, ці дебіли проголосували б хоч за Мураєва хоч за самого Мертвечука - за будь-яку брехливу гниду яка пообіцяє їм мир і не важливо якою ціною хоч би і життями мільйонів співвітчизників.
Ці слова - як кілок в кубло смердючих зелених упирів, які прагнуть до останнього українця пити кров з нашої держави!