“Лижний інструктор” для Зеленського

Я продовжую стежити за шлюбними танцями представників влади навколо грального бізнесу. Це надзвичайно цікаве та пізнавальне видовище - бачити, як під тиском шкурних інтересів девальвують люди, які буквально кілька місяців декларували свої добрі та прозорі наміри. Гральний бізнес - оптимальне середовище для перевірки серйозності таких намірів і принциповості їх декларантів. 

Останнім часом ми часто чуємо захоплені відгуки про мальтійське диво в регулюванні ринку азартних ігор. Мовляв, це оптимальний варіант для України, фактично панацея. Чи дійсно це так і чи підійде Україні мальтійський варіант? Давайте розберемося.

Зараз Мальта - одна з головних юрисдикцій гемблінгу в світі (гемблінг - англ. gambling, азартні ігри), яка першою в ЄС запустила ринок онлайн-гемблінгу. Цей ринок формує 11% ВВП Мальти. Звучить заманливо, правда? Дивимось далі. 

Насправді Мальта (316 км², населення 452 тис) забезпечувала надходження в бюджет від діяльності операторів на території Мальти, а від торгівлі ліцензіями, що дозволяли працювати в будь-якій країні ЄС. Тобто фактично Мальта давала правову “кришу” і документи для гемблінгу. Мальтійські ліцензії в ЄС були потрібні переважно тим, хто не відповідав вимогам до оператора у власній країні, не хотів платити податки в бюджет або мав погану бізнес-репутацію. 

Оскільки гральна індустрія в ЄС регулюється не єдиним законодавством, а локальними галузевими законами кожної окремої європейської країни, такі дії Мальти викликали постійні конфлікти між учасниками ринку і постійно були предметом судових процесів. В якості прикладу сможна навести 2 судові справи в Бельгії проти букмекерів "Bet at home" та "Unibet", що діяли в Бельгії відповідно до  мальтійської ліцензії. За даними Європейської Лотерейної асоціації, саме мальтійські ліцензії були причиною судів, в результаті яких компанії  були оштрафовані на суми до 800 тисяч євро з позбавленням права такої діяльності. Згодом переважна кількість країн ЄС відмежевалися від мальтійської експансії відповідними галузевими законами. 

Найбільш популярними мальтійські ліцензії стали серед  онлайн-букмекерів, адже в країнах ЄС потрібно проходити сертифікацію софту та обладнання оператора за міжнародними стандартами безпеки, а на Мальті ніхто на ці стандарти не зважає. Букмекери - це комерційні компанії, діяльність яких спрямована на отримання максимального прибутку для акціонерів, і для цього більшість з них «оптимізують» податки, поширюючи свою діяльність на юрисдикції, на які не мають ліцензії від регуляторів цих країн. Вони діють через інтернет, використовуючи мальтійські і гібралтарські ліцензії. 

За останні 15 років відбулося злиття 50 найбільших міжнародних букмекерів у 9 компаній, наведених нижче у таблиці. 

Як бачимо, всі вони зареєстрували центральні офіси на Мальті або в офшорних юрисдикціях Великобританії і фокусують свою діяльність на беттінгу та казино саме в інтернеті. 

Проект закону України про «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який просуває народний депутат Давід Арахамія разом з групою лобістів (див. “Гральний хаос”) містить норму, яка передбачає продаж ліцензій на букмекерство тільки в інтернеті, і це свідчить, що закон писався за мальтійським сценарієм. Також цей висновок підтверджує постать консультанта, якого залучили до підготовки і який бере участь у засіданні  робочої групи - такий собі Маріо Галея, представник мальтійського консалтингового бюро “Random Consulting”, доволі відомий персонаж. Раніше він був генеральним директором  мальтійської державної агенції з регулювання лотерей та грального бізнесу LGA (пізніше перейменована у MGA), і саме на період його керівництва прийшовся розквіт торгівлі мальтійськими ліцензіями. 

Про специфіку роботи пана Галея відомо доволі багато. Зокрема, як пише галузевий ресурс "Onlinecasinonews", букмекери, які отримали ліцензію на діяльність в інтернеті, погоджувалися працювати через інтернет-провайдера “BellMed”, який належав пану Маріо. В 2008 році також був скандал, пов’язаний з видачею Галея ліцензії букмекеру “Betchance”, який не виплачував виграші гравцям. Ліцензію анулювали, але після особистого втручання Маріо, який тоді ще був генеральним директором LGA, її було поновлено. Ось такий персонаж із вражаючим корупційним шлейфом зараз допомагає розробляти закон для Україні. Знаєте, мені це нагадує кейс з “лижним інструктором” і Каськівим. Схоже, що Галея має непогані шанси стати персональним “лижним інструктором” для президента Зеленського.

Незрозуміло, навіщо натягувати сову на глобус і намагатися зробити з України Мальту в контексті грального бізнесу. Як гральний досвід Мальти може допомогти нашій державі? Адже на відміну від Мальти Україна не є членом ЄС, тому жодного сенсу брати тут гральні ліцензії для нерезидентів немає. Тобто такі ліцензії діятимуть виключно всередині країни, що призведе до наймасовішої в історії викачки грошей з кишень населення операторами-монополістами. Чи не для цього все затівається? Якщо ЄС, який зараз бореться з мальтійськими ліцензіями, дізнається, що Україна прийняла  мальтийску схему за модель регулювання ринку азартних ігор, це викличе дуже негативну реакцію і точно не додасть нам симпатиків. 

Я розумію, що під тиском суспільних очікувань і власних обіцянок влада мусить діяти швидко. І що щавжди знайдуться ті, хто хоче скористатися цією вимушеною швидкістю у власних цілях аби проштовхнути вигідні для них рішення. А те, що вони можуть покласти при цьому цілий сегмент економіки і спричинити соціальний колапс, їх не цікавить.