НАТО чи ядерна зброя?
Якщо не слідкувати за новинами внутрішньої політики України і лише іноді бачити найгучніші заголовки, то складається враження, що у нас нарешті все пішло на лад. То санкції проти Медведчука та його компанії, то Кравчук і Єрмак різко стали мілітарними патріотами. А тепер ще бачимо таку новину:
Україна розглядає можливість володіння ядерною зброєю, якщо не стане членом НАТО. Про це днями заявив український посол в Німеччині.
Андрій Мельник - посол України в Німеччині
Цікавий збіг обставин: посла звати Андрій Мельник. Думаю, якщо це не реінкарнація самого Провідника ОУН, то принаймні речі він каже правильні. І дійсно, колективний Захід в обличчі США та Британії гарантував нам в обмін на ядерку територіальну недоторканість. Вже 7 років вони не можуть виконати своїх зобов'язань. То чому ми маємо виконувати свою частину договору?
Я вважаю, що сподіватись на будь-кого це слабка і програшна позиція. Ми можемо безкінечно стукатися в закриті двері Альянсу, але згадаємо про банальний факт. Ще у 2019 році помічник президента США з нацбезпеки О'Брайєн заявив, що питання долучення України до НАТО не стоїть на порядку денному через війну з Росією.
І так, на відміну від нашого законодавства, на Заході чітко визначили нашу війну. Не АТО. Не ООС. Війна з Росією.
Поки триває війна — до НАТО нам не попасти. Коли вона закінчиться перемогою — це означатиме, що нам і НАТО не потрібне. Якщо вона закінчиться поразкою, то тим більш нам НАТО нічим не допоможе.
Виникає закономірне питання: що робити?
Якщо не можеш розбити гору — обійди її. У нашому випадку, якщо ми не можемо стати членом одного військового союзу, то треба створити власний. І тут ми знову повертаємось до ідеї Інтермаріума. Концепція Балто-Адріатично-Чорноморського союзу не нова, але саме сьогодні для України це найбільш актуальна пропозиція. Бо саме наші найближчі союзники, Польща і країни Балтії, чудово усвідомлюють загрозу з боку Росії. І з цим треба працювати.Щодо НАТО, то там все простіше. Нам не потрібно відмовлятись від їх допомоги. Якщо дивитись на загальний коефіцієнт військових внесків у Альянс, бачимо, що практично всю військову потугу НАТО складають Штати. Отже, потрібно взаємодіяти напряму з адміністрацією Білого Дому. Це було можливо як при Трампі, так і при Байдені, головне — мати бажання.
З будь-якої ситуації завжди є вихід. Але його знаходить той, хто має бажання.

А зараз, коли почалася війна, усі задьоргалися та згадали про ядерку. Тому я вважаю, що якщо в НАТО нас не дуже то й чекають, то ядерне озброєння треба повертати, адже саме воно стане символом того, що Україна - це не та країна, яку можна десятиліттями ображати та тим паче починати проти неї військову агресію.
Я вважаю, що саме у такий спосіб ми перестанемо бути об'єктом перемовин на міжнародній політичній арені, а нарешті станемо значущим її суб'єктом. І тоді для нас будуть відкриті зовсім інші можливості, як політичні, так і економічні.