Ринок тютюновмісних виробів для електричного нагрівання – зберегти не можна втратити

За повідомленням Голови податкового Комітету Верховної Ради Данила Гетманцева підвищення акцизів на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) принесло Держбюджету додаткові 2,6 млрд грн за 4 місяці 2021 року. Спробуємо розібратися чи дійсно все так прогресивно в цьому питанні.

Почнемо з простого - з визначення. Мова йде про вироби для нагрівання в спеціальних електричних девайсах по прикладу IQOS та glo. Для широкого загалу вони відомі як стіки, в законодавстві  – ТВЕН. Своєю впізнаваністю цей термін завдячує не лише сучасним технологіям в тютюновій індустрії: народні обранці посприяли його популяризації, запровадивши не менш «прогресивний» розмір акцизного податку на ТВЕН.

З 2021 року акциз на ТВЕН безпрецедентно виріс аж на 320%, що й спровокувало численні обговорення в експертному середовищі. Несприйняття цієї новинки виникло через питання «де логіка в такому рішенні парламентарів?». Якщо ТВЕН продукт інноваційний та позиціонується як альтернатива звичайному курінню, то чому ж інновації та міжнародні інвестиції не заохочуються в Україні? Відповіді немає.

Загальновідомо, що відсутність порозуміння стає приводом для дискусії. Тривалий час довкола теми радикально різкого оподаткування ТВЕН серед чиновників точаться розмови. Податковий Комітет в Парламенті та Мінфін ще раз зваживши правильність вектору, що обрали в акцизній політиці, дійшли згоди переглянути ставку податку на ТВЕН. Ідею зростання акцизу на 200% в 2021 із подальшим щорічним збільшенням на 30% замість одночасного зростання на 320% (діє наразі) заклали в законопроекті №4278. Але його досі не розглянув Парламент. Тому очікуємо, що найближчим часом обговорення продовжаться вже в стінах сесійної зали.  А поки поділюся з вами сумними спостереженнями за мотивами «а ми попереджали».

Увесь попередній рік після прийняття Радою ставки +320% на ТВЕН в коментарях експертів лунало застереження «різке підвищення акцизу спровокує тінізацію та скорочення легального ринку». Очевидно, законотворці, споглядаючи за динамічним розвитком ринку протягом останніх років (у 2020 році він зріс майже у два рази порівняно з 2019), сподівалися на його непохитність навіть під різким фіскальним тиском. Гадаю, маючи прогнозоване та раціональне податкове середовище, тенденція до зростання сегменту ТВЕН, дійсно, зберіглася б.

Але застереження справдилося. Наразі на ринку ТВЕН спостерігається негативна динаміка – ринок падає в обсягах внаслідок стрімкого зростання податкового навантаження.

За наявною інформацією, у лютому цього року акцизних марок для ТВЕН було викуплено значно менше ніж в січні, а в березні та квітні обсяг зменшився майже в 3 рази в порівнянні з початком року. До того ж, падіння спостерігається і відносно 2020 року – для прикладу, обсяги викупу акцизних марок для ТВЕН в квітні 2021 були вдвічі менші за відповідні цифри минулого року.

Ці цифри демонструють як реагує ринок ТВЕН на встановлений державою новий податковий режим. Ринок із значним потенціалом для зростання вже за 4 місяці дії ставки податку +320% помітно скорочується в кількісному вимірі.

Важливо – це не означає, що користувачі ТВЕН відмовляються від своєї звички. В даному випадку зростання цін лиш зумовлює формування попиту на контрабандні ТВЕН або ж повернення споживачів до більш дешевих тютюнових виробів, тобто сигарет.

Така закономірність в перспективі не дозволить забезпечувати бюджет тими надходженнями від акцизів на ТВЕН, які декларуються зараз. Чи варто казати, яких катастрофічних наслідків варто очікувати галузі, якщо все ж не буде переглянуто акциз на цю продукцію? 

Звичайно саме за депутатами рішення, де саме поставити кому в тезі «ринок ТВЕН – зберегти не можна втратити». Тож слідкуємо за розвитком подій.